Справа № 466/6549/24
Провадження № 2/463/148/25
25 вересня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Нора Н.В.
з участю секретаря судових засідань Заверухи О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркопм» про визнання недійсним договору та захист персональних даних, -
встановив:
позивач звернувся до суду з цивільним позовом до відповідача, просить визнати договір від 14 грудня 2020 року № 148320-М між ОСОБА_1 та Товариство обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКОМП» ЄДРПОУ 42987483, попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Еквіфін Україна», недійсним. Зобов?язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКОМП» ЄДРПОУ 12987483, попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Еквіфін Україна», видалити (знищити) персональні дані ОСОБА_1 з власних електронних баз даних (інформаційно телекомунікаційної системи).
Свої позовні вимоги мотивує тим, що у період з 14 по 27 грудня 2020 року невідомі особи здійснили від його імені реєстрацію на 12-ти онлайн-сервісах кредитування і скориставшись особистими та персональними даними, оформили п?ять кредитів з подальшим заволодінням грошовими коштами фінансових організацій, які були перераховані на невідомі, не належні позивачу банківські рахунки. 31.12.2020 його родичам почали надходити телефонні дзвінки від працівників однієї з фінансових установ щодо заборгованості за нібито оформленими мною кредитами. 02.01.2021 дзвінки продовжилися, і я вирішив перевірити свою кредитну історію через сайт Українського бюро кредитних історій (УБКІ). Отримавши звіт, побачив інформацію про кредити, яких не оформляв, а також велику кількість поданих від мого імені заявок на онлайн кредити. Невстановлені особи від його імені уклали договори з наступними фінансовими компаніями: ТОВ «Інстафінанс» (ЄДРПОУ 43449827) договір від 02.12.2020 на суму 5998,00 грн., ТОВ «Лінеура Україна» (ЄДРПОУ 42753492) договір від 14.12.2020 на суму 4000,00 грн., ТОВ «СС Лоун» (ЄДРПОУ 40071779) договір від 14.12.2020 на суму 1000,00 грн., ТОВ «Еквіфін Україна» (ЄДРПОУ 42987483) договір від 14.12.2020 на суму 1000,00 грн., ТОВ «Маніфою» (ЄДРПОУ 42848369) договір від 14.12.2020 на суму 2000,00 грн. Наголошує, що він ніколи не користувався послугами жодних із зазначених вище фінансових компаній, не надавав свої персональні дані і згоду на будь-які дії з ними, не проходив реєстрацію в ІТС цих організацій. Грошові кошти на належні йому рахунки не надходили. Особисто не надавав свої паспортні дані або ж копії паспортних документів. Зазначає, що невідомі особи, скориставшись його персональними даними, оформили кредитний договір в ІТС ТОВ «Еквіфін Україна», підробили підписи та зареєстрували платіжні банківські картки, на які отримали грошові кошти від фінансової компанії, вдаючись до незаконних дій з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків. Працівники ТОВ «Еквіфін Україна» та залучені ними особи вдавалися до погроз, розповсюдження неправдивої інформації, втручання у моє життя, вимагаючи грошові кошти в якості оплати кредитів, оформлених на його ім?я невідомою особою. Звертає увагу суду, що із кредитних договорів вбачається, що вони не підписані позивачем. Натомість зазначено «Електронний підпис одноразовим ідентифікатором».
Заявою до суду позивач розгляд справи просить проводити без його участі. Свої позовні вимоги підтримує повністю.
Інші учасники справи у судове засідання не з'вились, про час, дату і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою судді Личківського районного суду м. Львова від 06.08.2024 року у цивільній справі ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркопм» про визнання недійсним договору та захист персональних даних прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що 14.12.2020 року між ТОВ «Еквіфін Україну» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №148320-М.
25.10.2024 року ОСОБА_1 звернувася до Оболонського управління поліції Головного управління головного управління Національної поліції у м. Києві, внаслідок чого було відкрито кримінальне провадження № 12024100050003378.
ОСОБА_1 звернувся до директора ТОВ «Еквіфін Україна» Клєвакіної Н.В. із повідомленням про те, що він ніколи не користувався послугами ТОВ «Еквіфін Україна» і ніяких договорів не укладав.
У відповідь на звернення ОСОБА_1 ТОВ «Еквіфін Україна» зазначила що 14.12.2020 року відбулась реєстрація в інформаційно- телекомунікаційні системі Товариства. Під час реєстрації в інформаційно- телекомунікаційні системі Товариства створюється обліковий запис - особистний кабінет в якому клієнт вказує особистні засоби зв'язку. Ідентифікація та продовження реєстрації клієнта здійснюється шляхом введення коду, надісланого Товариством на телефонний номер клієнта, вказаний ним при реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі. Тільки після правильного введення коду в інформаційно-телекомунікаційній системі можлива подальша реєстрація клієнта. Зазначило, що Товариство зателефонувало за телефонним номером, зазначеним в Анкеті та який використовувався під час реєстрації, для підтвердження повноти, точності, достовірності та актуальності зазначеної в Анкеті інформації для отримання від клієнта інших відомостей, які Товариство визнає необхідним для прийняття рішення про надання кредиту.
26.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся із зверненням до Національного банку України.
На дане звернення ОСОБА_1 . Національний банк України зазначив, що не наділений повноваженнями щодо проведення розслідувань у справах про шахрайські дії невстановлених осіб, досудове розслідування з приводу даного питання має бути проведено відповідними правоохоронними органами, які уповноважені в межах компетенції здійснювати досудове розслідування в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Частиною першою статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення.
Як вбачається з доданого до матеріалів справи кредитного договору в п. 17 «Реквізити й підписи сторін» зазначені наступні дані ОСОБА_1 паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Минським РУ ГУ МВД України, РНОКПП НОМЕР_2 , зазначені відомості збігаються з доданими до матеріалів справи копіями документів ОСОБА_1 .
Надані позивачем на підтвердження своїх доводів докази, а саме: копією листа звернення до ТОВ «Еквіфін Україна» від 18.03.2021 р., копією листа відповіді ТОВ ««Еквіфін Україна» від 13.04.2021 р., копією витягу з ЄРДР від 25.10.2024 року, копією звернення щодо порушень прав споживача, ймовірних несанкціонованих дій в системі BankID та надання інформації суб?єкту персональних даних до Національного банку України, Ради системи в системі BankID Національного банку України, Департаменту захисту прав споживачів від 26.05.2021 року, копією відповіді Національного банку України № 14-0004/56535 від 23.06.2021 року, копією кредитного договору 148320-М від 14.12.2020 року на переконання суду не відповідають критерію достатності.
З приводу позовної вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКОМП» ЄДРПОУ 12987483, попередня назва Товариства з обмеженою відповідальністю «Еквіфін Україна», видалити (знищити) персональні дані ОСОБА_1 з власних електронних баз даних (інформаційно телекомунікаційної системи), суд приходить до наступного висновку.
Стаття 15 Закону України «Про захист персональних даних» визначає випадки при яких персональні дані підлягають видаленню або знищенню.
Частиною першою передбачено, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.
Персональні дані, зібрані з порушенням вимог цього Закону, підлягають видаленню або знищенню у встановленому законодавством порядку (частина третя ст. 15 цього Закону).
Відповідно до пунктів 6, 11 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними, а також відкликати згоду на обробку персональних даних.
Частиною першою статті 24 Закону «Про захист персональних даних» передбачено, що володільці, розпорядники персональних даних та треті особи зобов'язані забезпечити захист цих даних від випадкових втрати або знищення, від незаконної обробки, у тому числі незаконного знищення чи доступу до персональних даних.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм для зобов'язання відповідача видалити персональні дані позивача слід установити факт їх незаконної чи недостовірної обробки.
Ураховуючи те, що позивачем не доведено достатніми доказами підстави визнати договір від 14 грудня 2020 року № 148320-М між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРКОМП», ЄДРПОУ 42987483, попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Еквіфін Україна», недійсним, то відсутні підстави для висновку про наявність факту незаконної обробки відповідачем персональних даних позивача.
Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, з урахуванням балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи позови у межах заявлених вимог, суд дійшов переконання, що позов до задоволення не підялгає.
Керуючись ст.ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркопм» (місцезнаходження: вул. Б.Хмельницького, 224, м.Львів, ЄДРПОУ 42987483) про визнання недійсним договору та захист персональних даних - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складене 06.10.2025 року.
Суддя Нор Н.В.