Справа № 991/10534/25
Провадження 1-кс/991/10620/25
17 жовтня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025,
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу, застованого до підозрюваного ОСОБА_5 (далі - Клопотання) у кримінальному провадженні № 52025000000000046 від 31.01.2025, зокрема, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України (далі - Кримінальне провадження), у якому захисник просить:
- змінити запобіжний захід у вигляді застави, заставаний до ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 у справі № 991/14255/24, із покладеними процесуальними обов'язками згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2025 у справі № 991/9116/25, а саме зменшити обсяг покладених процесуальних обов'язків в частині - здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Мотивуючи у Клопотанні наявність підстав для зміни запобіжного заходу, захисник зазначає про відсутність ризиків, які стали підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу та покладання додаткових процесуальних обов'язків, а саме: (1) ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду нівелюється, оскільки 17.04.2024 на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/2922/24 підозрюваний особисто здав свої два закордонні паспорти на відповідальне зберігання, неодноразово прибував за викликом детективів Національного антикорупційного бюро (далі - НАБУ) та слідчих суддів Вищого антикорупційного суду; (2) ризик впливу на свідків та інших підозрюваних у Кримінальному провадженні жодними доказами не підтверджується, а свідки самі були ініціаторами спілкування із ОСОБА_5 , всі зафіксовані розмови містять поради, консультації в жартівливій формі, але жодним чином не є тиском на свідків. Під час розгляду Клопотання, слідчий суддя повинен врахувати, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки (має дружину ОСОБА_6 , яка є інвалідом ІІ групи, та дітей, 2000 та 2007 року народження), допомагає своєму батькові ОСОБА_7 , який є особою похилого віку, підозрюваний має ряд хронічних захворювань, є інвалідом ІІ групи. Процесуальна поведінка ОСОБА_5 є виключно належною, виконуються усі покладені на нього обов'язки. Загальна вартість майна, яке належить не ОСОБА_5 , а його близьким особам та членам сім'ї, складає 3 611 069, 00 грн. ОСОБА_5 звертався до прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) із клопотанням про надання дозволу на виїзд за кордон та тимчасове повернення підозрюваному одного із паспортів громадянина України для виїзду за кордон, який був зданий на зберігання. Однак, прокурор зазначив, що вирішення вказаних питань належить до компетенції слідчого судді. Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи, що протягом тривалого досудового розслідування ОСОБА_5 довів, що не має наміру порушувати покладені на нього обов'язки, подальша необхідність у покладенні на нього такого обов'язку як здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, не має сенсу.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 підтримав доводи Клопотання, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор САП ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення Клопотання. Зазначив, що доводам сторони захисту, викладеним у Клопотанні, вже було надано оцінку при розгляді попередніх клопотань про застосування/продовження/зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 . Жодних нових доказів на обґрунтування своєї позиції стороною захисту не надано. Ризики, які неодноразово встановлені слідчими суддями, не зменшились.
Дослідивши зміст Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
У Клопотанні сторона захисту, посилаючись на відсутність/зменшення ризиків, які стали підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного, просить скасувати покладений на нього обов'язок здати на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Таким чином, враховуючи доводи Клопотання, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого Клопотання встановлюється наявність/відсутність підстав вважати, що встановлені при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати та, як наслідок, встановлення наявності/відсутності підстав для зміни застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу шляхом скасування відповідного обов'язку.
12.02.2024 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 32014100070000038 від 08.05.2014 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III), ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.02.2024 (справа № 991/1231/24) до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 14.04.2024. Визначено заставу у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 9 084 000,00 грн, у випадку внесення якої на підозрюваного ОСОБА_5 покладаються наступні обов'язки: (1) прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; (2) не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора та суду; (3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання, та місця роботи; (4) утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , та свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_15 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_5 ; (5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; (6) носити електронний засіб контролю. Строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначити до 14.04.2024.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.03.2024 (справа № 991/1231/24) вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.04.2024 (справа № 991/2922/24), яка залишена без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 24.04.2024, продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_5 до 09.06.2024, та визначено підозрюваному заставу у розмірі 3000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 9 084 000,00 грн., у випадку внесення якої на підозрюваного покладається ряд додаткових процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
15.04.2024 ОСОБА_5 був звільнений з-під варти у зв'язку з внесенням застави у розмірі 9 084 000,00 грн. та з цього моменту до нього діє запобіжний захід у виді застави.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.06.2024 (справа № 991/4787/24) продовжено до 05.08.2024 строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 31.07.2024 (справа № 991/6543/24) продовжено строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , на два місяці.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.09.2024 (справа № 991/11023/24) продовжено на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених п. 1, 3-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.11.2024 (справа № 991/12979/24) продовжено строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 , до 21.01.2025.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.01.2025 (справа № 991/14255/24) змінено запобіжний захід, застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11.04.2024 у справі № 991/2922/24 до підозрюваного ОСОБА_5 , у вигляді застави, шляхом зменшення її розміру з 9 084 000 грн. до 5 000 000 грн. та повернуто заставодавцю ТОВ «ПЕК «ФАКТОР» кошти у сумі 4 084 000 грн.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.01.2025 (справа № 991/311/25) продовжено на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених п. 3-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
29.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри (далі - Повідомлення про підозру) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341- III), ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 32014100070000038 від 08.05.2014.
31.01.2025 з кримінального провадження провадженні № 32014100070000038 від 08.05.2014 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_50 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, в Кримінальне провадження.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2025 (справа № 991/9116/15) продовжено до 09.11.2025 строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, передбачених п. 3-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно повідомленої підозри, ОСОБА_5 підозрюється у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого злочинною організацією в особливо великих розмірах, тобто, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України, а також в участі у злочинній організації, створеної з метою вчинення особливо тяжкого злочину, тобто, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ).
Відповідно до ст. 12, примітки до ст. 45 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, є особливо тяжким корупційним злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ) КК України, є особливо тяжким злочином.
Зі змісту ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, якими до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід та продовжено строк дії покладених на підозрюваного обов'язків вбачається, що судом на підставі матеріалів досудового розслідування Кримінального провадження неодноразово встановлювалась наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, першочергово до підозрюваного було застосовано винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя зазначає, що ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому Кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, інкриміноване ОСОБА_5 передбачає виключно покарання у виді реального позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 (у редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ) КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років). Покарання, зокрема, у вигляді позбавлення волі на значний строк, яке може бути призначене ОСОБА_5 у випадку направлення обвинувального акта щодо нього до суду та визнання його винуватим у вчиненні злочинів, які йому інкриміновано, особливо сильно підвищує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
При цьому, слідчий суддя при встановленні продовження існування даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_5 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, про відсутність перешкод для ОСОБА_5 покинути територію України свідчить також наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон та значні майнові активи підозрюваного. Здача паспортів громадянина України для виїзду за кордон на зберігання з метою виконання ухвали слідчого судді не позбавляє можливості повторного отримання такого паспорта.
Разом з тим, протягом 2019-2023 років ОСОБА_5 16 разів виїздив за кордон, у тому числі, 7 разів після введення воєнного стану.
Слідчим суддею береться до уваги, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє і досі, та військовозобов'язаним чоловікам (віком від 18 до 60 років) заборонено покидати територію України.
Однак, відповідно до п. 2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, з урахуванням положень ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право , у тому числі, особи з інвалідністю за наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Відповідно до матеріалів Клопотання ОСОБА_5 є особою, яка має інвалідність II групи, а за такого, він не має обмежень щодо виїзду за межі території України навіть в умовах воєнного стану.
Також при встановленні ризику враховано, що син підозрюваного - ОСОБА_51 наразі проживає та навчається за кордоном.
Разом з цим, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду стосується не ухилення підозрюваного виключно за кордоном, а розповсюджується й на переховування в межах України, з огляду на що факт здачі підозрюваним на зберігання паспортів громадянина України для виїзду за кордон не виключає такого ризику.
Також, при встановленні даного ризику, враховано затвердження судом угоди про визнання винуватості між прокурором та іншим підозрюваним у Кримінальному провадженні ОСОБА_9 та необхідність надання ОСОБА_9 викривальних показань щодо інших співучасників злочинів, що може спонукати ОСОБА_52 до активних дій щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Наведені вище обставини в сукупності дають підстави дійти до висновку що ОСОБА_5 має реальну можливість переховуватись від органу досудового розслідування та суду, що вказує на продовження існування такого ризику.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
Так, відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 7 КПК України, безпосередність дослідження показань є загальною засадою кримінального провадження та повинна застосовуватися за загальним правилом, можливість використання показань, зафіксованих за допомогою технічних засобів відеофіксації, передбачена ч. 11 ст. 615 КПК України, застосовується лише як виключення. При цьому, показання свідків, безпосередньо досліджені в суді, мають пріоритет над показаннями, отриманими у порядку ч. 11 ст. 615 КПК України.
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
У ході досудового розслідування стороною обвинувачення отримані відомості, які свідчать про те, що ОСОБА_5 отримував від ОСОБА_9 вказівки щодо впливу на свідків, які вже допитані у Кримінальному провадженні. Зокрема, про це свідчить те, що у ході телефонної розмови ОСОБА_5 надає вказівку особам не з'являтися за викликом до слідчого та пропонує зустрітися для обговорення цього питання. Крім того, ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_9 розроблено пам'ятки для діючих та колишніх підлеглих працівників щодо алгоритму дій в разі виклику на слідчі та процесуальні дії, що ставлять слідчі. Також підозрюваний ОСОБА_53 надав показання з приводу того, що у другій половині 2023 року відбулась його зустріч з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , під час якої вони обговорювали розслідування кримінального провадження, вказували на важливість не надання правдивих свідчень. У січні 2024 року під час зустрічі з ОСОБА_5 , останній цікавився питаннями, які ставили на допиті детективи НАБУ, а також надав вказівку запропонувати детективу неправомірну вигоду.
При цьому, є достатні підстави вважати, що перебування у статусі підозрюваного та відкриття матеріалів досудового розслідування стороні Кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України, прийняття прокурором рішення в порядку ч. 2 ст. 283 КПК України, зокрема, щодо звернення до суду з обвинувальним актом, може викликати у ОСОБА_5 активні дії щодо впливу на інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні та на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки жоден зі свідків безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
Відтак, існують достатні підстави вважати щодо продовження існування ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж Кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2025 (справа № 991/9116/25) встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому доводам сторони захисту на спростування інших ризиків слідчим суддею не буде надано оцінку.
За ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Таким чином, при зверненні сторони захисту до суду у порядку ст. 201 КПК України із клопотанням про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу, тягар доказування перед слідчим суддею обставин, на які вона посилаються, покладається саме на сторону захисту.
Сторона захисту у Клопотанні та в судовому засіданні не навела достатніх доводів на спростування вищевказаних ризиків.
Водночас, при розгляді Клопотання слідчий суддя враховує особисту ситуацію підозрюваного ОСОБА_5 (має постійне місце проживання, одружений (дружина є інвалідом ІІ групи), має двох повнолітніх дітей, батька похилого віку), однак, беручи до уваги роль підозрюваного у вчинюваних злочинах (обґрунтовано підозрюється в участі у злочинній організації та вчиненні у її складі особливо тяжкого корупційного злочину), такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення.
Належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених ризиків, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі разом із покладеними на підозрюваного додатковими процесуальними обов'язками є таким, що достатньою мірою гарантує його належну процесуальну поведінку у Кримінальному провадженні з урахуванням продовження існування встановлених слідчим суддею ризиків.
Доводам сторони захисту щодо стану здоров'я ОСОБА_5 , майнового стану підозрюваного та членів його родини вже неодноразово надавалась оцінка слідчими суддями Вищого антикорупційного суду та суддями Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, а тому в розумінні ст. 201 КПК України вони не є новими обставинами та не свідчать про зменшення/відсутність вказаних ризиків.
Враховуючи викладене, підстави для скасування покладеного на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, відсутні.
При цьому, дозвіл на тимчасовий виїзд ОСОБА_5 за кордон може бути наданий слідчим суддею, у випадку звернення сторони захисту з відповідним клопотанням та належним його мотивуванням.
За такого, Клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 22, 26, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_54