Справа № 163/1971/25 Провадження №33/802/690/25 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.
Доповідач: Клок О. М.
22 жовтня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 вересня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років.
Крім того ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять) тисяч гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції ОСОБА_1 подав клопотання про поновлення пропущеного строку та апеляційну скаргу.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді першої інстанції, доходжу такого висновку.
У відповідності до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Отже, законодавець пов'язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не отримання особою копії постанови.
Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 обґрунтовує зокрема, тим, що в судовому засіданні було усно повідомлено про результат розгляду справи, текст постанови не вручався, він ознайомився з її змістом лише 24.09.2025.
Оцінюючи такі його доводи, вважаю їх безпідставними.
Установлено, що постанову у даній справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 винесено 11.09.2025, відтак строк на її апеляційне оскарження закінчився 22.09.2025 (з урахуванням неробочих днів).
Матеріалами справи підтверджується присутність ОСОБА_1 при розгляді даної справи у Любомльському районному суді Волинської області.
Відтак, останній був обізнаний із змістом прийнятого рішення, а також із порядком та строком апеляційного оскарження, роз'яснених їй суддею безпосередньо після проголошення постанови.
З урахуванням наведеного, а також того, що законодавець пов'язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції виключно з моментом її винесення, не вважаю наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи такими, що дають підстави для поновлення строку подачі апеляційної скарги постанови судді.
Частиною 2 ст. 294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку було відмовлено.
Апелянт пропустив строк апеляційного оскарження судового рішення, і хоча порушує питання про його поновлення, однак, поважних причин пропуску цього строку, не наводить.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку апеляційного оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 11 вересня 2025 року, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя