Іменем України
20 жовтня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1613/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвоката Соловйова Дмитра Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов адвоката Соловйова Д.І. в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач або ІНФОРМАЦІЯ_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі третя особа), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , хоча взагалі територіально ніколи не проживав та не був зареєстрований в Луганській області, зокрема в смт Щастя, яке наразі є тимчасово окупованою територією України. Крім того, позивач ніколи в житті особисто не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою взяття на військовий облік.
З ЕВОД позивача, вбачається, що в нього наявні дані про порушення правил військового обліку, що створює незручності у користуванні консульськими послугами, оскільки ще з 2021 року позивач постійно проживає за кордоном України, а саме в АДРЕСА_1 , де в нього народився син, ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.01.2025 року.
Представник позивача вказав, що позивач не отримував повістки або розпорядження про необхідність з'явитись до відповідача, не притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, на нього не складались адміністративні матеріали (протокол та/або постанова), отже, на його переконання дані про порушення правил військового обліку в Резерв+ були внесені безпідставно, через що виникла необхідність звернення до відповідача з адвокатським запитом від 01.08.2025 року з метою виключення такої інформації з реєстру.
Згідно з листом-відповіддю на адвокатський запит від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 № 38/12 від 06 серпня 2025 року, повідомлено, що позивача було зараховано на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (тобто, Міністерством оборони України) шляхом автоматичної верифікації.
Зазначається, що позивач «нібито» порушив правила військового обліку, оскільки перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушує вимоги ч. 3 ст. 33, ч. 4 ст. 37, п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та вимоги Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Також зазначено, що саме ІНФОРМАЦІЯ_1 22.07.2025 року направив електронне звернення до органів Національної поліції про порушення правил військового обліку позивачем. ІНФОРМАЦІЯ_1 підтвердив, що протокол та постанова про вчинення адміністративного правопорушення не складались та для вирішення питання було рекомендовано з'явитись позивачу до ІНФОРМАЦІЯ_1 для взяття на військовий облік внутрішньо переміщеної особи, уточнення військово облікових даних та внесення відомостей до Реєстру.
Листом-відповіддю на адвокатський запит від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_4 № ЩТ/1205 від 11 серпня 2025 року вся вказана вище інформація також знайшла своє підтвердження.
Представник позивача вважає дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем протиправними, а тому вимушений звернутися за захистом прав позивача до суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
09.09.2025 від представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан. Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" від 16.04.2025 року продовжено строк проведення загальної мобілізації. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок), яким реалізовано механізм автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України.
В ході реалізації Постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2024 р. № 932 ОСОБА_1 , автоматично, взято на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до даних Реєстру ОСОБА_1 є військовозобов'язаним.
Зазначив, що громадянин місце проживання на не окупованій ворогом частині України не реєструє. На військовий облік за місцем фактичного проживання не взятий, відносно даного громадянина неможливо проведення мобілізаційних заходів, існує підозра що ОСОБА_1 ухиляється від виконання військового обов'язку, відповідно підлягає розшуку, чим порушує приписи абзацу 6 ч.3.ст. 22 "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", ч.3 ст.33, ч.4 ст.37, п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", що підпадає під дію ст.ст. 210, 210-1 КУпАП. За допомогою функціональних можливостей Реєстру, ініційовано розшук силами Національної поліції на ім'я ОСОБА_1 .
На теперішній час протокол про адміністративне правопорушення не складався, Національною поліцією ОСОБА_1 не доставлявся, місце перебування не відомо. Облікові документи ІНФОРМАЦІЯ_1 не складалися, особисто ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 не відвідав, можливості перевірити оригінали документів не надав, вважає вимоги позивача не обґрунтованими та такими, що не відповідають задоволенню.
09.09.2025 від представника третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли пояснення на позовну заяву, в якому він зазначив, що уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів було направлено повідомлення до правоохоронних органів про порушення ним правил військового обліку. Протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 не складався. Для скасування статусу порушника правил військового обліку, позивачу необхідно стати на військовий облік в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації/фактичного проживання. Дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 вважає такими, що відповідають чинному законодавству з військового обліку. Враховуючи, що позивачем не усунуті порушення правил військового обліку, просив суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 14 липня 2025 року №478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
Згідно з відомостями з електронного військово-облікового документа, сформованого 01.08.2025 з мобільного застосунку від Міністерства оборони України «Резерв +», позивач є військовозобов'язаним, номер в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» - НОМЕР_3, перебуває на військовому обліку:
ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними вказаного військово-облікового документа, відомості щодо постанови та дати ВЛК відсутні відомості, звання - рекрут, адреса проживання: АДРЕСА_2 , телефон НОМЕР_2 , дата уточнення даних 08.06.2024, наявний запис - «Порушення правил військового обліку».
01.08.2025 представник позивача звернувся із адвокатським запитом до Міністра оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, яким передано засобами СЕДО: Начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначив, що ОСОБА_1 не притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, на нього не складались адміністративні протоколи та/або постанови. Військово-облікові дані оновлено вчасно 08.06.2024 року. Відомості про «порушення правил військового обліку» в Резерв+ були внесені помилково, через що виникла необхідність звернення до відповідача з метою виключення такої інформації з реєстру на підставі чого просив: надіслати на email ІНФОРМАЦІЯ_12 засвідчене належним чином письмове підтвердження про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ) правил військового обліку.
06 серпня 2025 року № 38/12 листом на адвокатський запит від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 надана відповідь, яким зазначено, що станом на 06.08.2025 громадянин ОСОБА_5 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим порушує вимоги ч.3 ст.33, ч.4 ст.37, п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вимоги Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначених додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. Одночасно, стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які порушують правила військового обліку, накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі вищевикладеного, 22.07.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено та направлено електронне звернення до органів Національної поліції України про порушення ОСОБА_5 правил військового обліку. Станом на 06.08.2025 зазначений громадянин органами Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_1 не доставлявся, адміністративні матеріали не складались, зазначене порушення громадянином ОСОБА_5 не усунуто, відповідно законні підстави у посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутні для видалення відомостей в Реєстрі. Для вирішення зазначеного в запиті питання, рекомендуємо громадянину ОСОБА_5 особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідної адміністративно територіальної одиниці (згідно довідки УСЗН Дружківської МР від 22.10.2020 №1423-2000318756 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи) для взяття на військовий облік, уточнення облікових даних та внесення відомостей до Реєстру.
11 серпня 2025 року № ЩТ 1205 листом на адвокатський запит від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 надана відповідь, яким зазначено, що громадянин ОСОБА_1 автоматично, рішенням вищого штабу, зарахований на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким не визначено адресу фактичного місця проживання, чим порушує вимоги ч.3 ст.33, ч.4 ст.37, п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вимоги Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, визначених додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. Рекомендуємо громадянину ОСОБА_5 звернутися до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем фактичного проживання, де відповідно стати на військовий облік. На військовий облік за місцем проживання не взятий, відносно нього неможливо проведення мобілізаційних заходів, ухиляється від виконання військового обов'язку, підлягає розшуку, порушує приписи абзацу 6 ч.3 ст.22, що підпадає під дію ст.ст.210, 210-1 КУпАП. ІНФОРМАЦІЯ_1 рішень, щодо взяття ОСОБА_5 на військовий облік не приймалося, та не має сформованої облікової документації на громадянина ОСОБА_1 .
Представник позивача не погоджується з діями відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
24 лютого 2022 року Указом Президента 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської. Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Проведення мобілізації неодноразово продовжувалось та проводиться на час розгляду цієї справи.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина І статті 3 Закону України «Про військовий обов 'язок і військову службу » ).
Отже, Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснюється правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Зокрема, вказаним Законом визначено, що з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями установлюється військовий обов'язок (частина І статті І Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Військовий обов'язок включає: виконання військового обов'язку в запасі; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті І Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»).
Згідно з п.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
-прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. № 1487 встановлені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Правила військового обліку), призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні:
1)перебувати на військовому обліку:
-за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад;
2)прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Так само, відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Аналогічні обв'язки військовозобов'язаних закріплені у п,21, п,23. п.24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.
Відповідно до п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 р. № 265, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024р. №560 визначено, зокрема в пункті 21, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Також Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 визначений та закріплений порядок оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, а саме: згідно пункту 27 Порядку встановлено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою:
1)до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів:
взяття на військовий облік;
проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);
призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;
Згідно пункту 34 Порядку, повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Централізований друк повісток, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направлення їх військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку здійснюються Міноборони або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі), відповідних договорів, укладених між Міноборони, призначеним поштового зв'язку та/або державними підприємствами, які мають значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі).
Згідно пункту 36 Порядку, за адресою місця проживання або за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання військовозобов'язані можуть бути оповіщені, зокрема, представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв'язку.
Згідно пункту 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
-день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
-день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Також системний аналіз змін до наведених вище норм законодавства свідчить про те, що порядок проведення призову доповнено нормами, за якими перевірка чинності повісток, сформованих за допомогою електронного Реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг", проводиться шляхом зчитування QR-коду за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості, зазначені у повістці, у тому числі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням мобільного додатка. Ще одним уточненням стало введення норми про те, що повістки, сформовані за допомогою Реєстру "Оберіг" (у тому числі роздруковані), та повістки, оформлені на бланку, мають однакову юридичну силу. Повістку з описом вкладення (форма 107), що вкладені у конверт, на лицевій стороні якого приклеєно самоклейний ярлик для рекомендованого листа; на зворотній стороні приклеєно повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендованого лист) (форма 119).
З аналізу положень пунктів 73, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270) вбачається, що інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв'язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв'язку; у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
З наведеного вбачається, що позначка відділення поштового зв'язку у відповідній довідці про повернення поштового відправлення відправнику : "повертається за закінченням терміну зберігання", «адресат відсутній за вказаною адресою» і тому подібних свідчить про те, що адресат/отримувач, який повідомлений про надходження відповідного відправлення, не прибув до відділення поштового зв'язку для його отримання, внаслідок чого, враховуючи нормативно передбачений строк зберігання поштового відправлення у відділенні поштового зв'язку, його було повернуто відправникові.
Разом з тим суд зауважує, що беручи до уваги цитовані вище положення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вбачається, що передумовою для надіслання до правоохоронних органів України звернення з приводу порушення особою вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є обставини, які обґрунтовано свідчать про можливість порушення такого законодавства та, зокрема, факт неприбуття особи без поважних причин до ТЦК згідно належного виклику (повістки).
Суд зазначає, що факту надіслання позивачу повістки або текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку або (електронну адресу) про виклик до ТЦК, отримання ним такої повістки або повідомлення та повернення її до ТЦК в зв'язку з неотриманням за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання позивача в цій не справі не встановлено.
Крім того, суд зауважує, що згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів Резерв+ сформовано станом на 01.08.2025 ОСОБА_1 перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зазначенням адреси проживання АДРЕСА_2 , тобто підтверджено, що позивачем інформація та дані були оновлені вчасно, дата уточнення даних 08.06.2024.
Судом встановлено, що за даними Єдиного державного демографічного реєстру позивач має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 . Позивач перебуває на обліку як військовозобов'язаний у відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в реєстрі містяться відомості про порушення правил військового обліку позивача, що підтверджено матеріалами справи, зокрема, військово-обліковим документом Резерв +, сформований станом на 01.08.2025.
При цьому, як встановлено судом, позивач під час уточнення персональних даних за допомогою електронного кабінету військовозобов'язаного, реалізованого через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», 08.06.2024 вказав адресу свого фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , із зазначенням номера мобільного телефона.
З даного приводу, суд зазначає, що відповідно до Порядку № 932 випливає, що в усіх випадках взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі також здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Однак, суду не надано жодних пояснень щодо підстав взяття на облік як військовозобов'язаного саме в ІНФОРМАЦІЯ_1 без врахування відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .
Суд зауважує, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов'язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов'язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов'язків щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов'язаного за відсутності законодавчо визначених для цього підстав.
Стосовно посилання представника позивача на те, що позивач не притягався до адміністративної відповідальності на нього не складались адміністративні матеріали (протокол та/або постанова) за порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, суд перш за все акцентує увагу на тому, що в межах цієї адміністративної справи не вирішується питання винуватості позивача у скоєнні ним адміністративного правопорушення.
Аргументація позивача будується на помилковому ототожненні понять «вчинення правопорушення» та «притягнення до юридичної відповідальності». Вчинення правопорушення - це об'єктивний факт, діяння особи, що порушує норми права. Натомість притягнення до відповідальності - це процесуальна діяльність уповноважених органів, що завершується винесенням відповідного акта (постанови, вироку, тощо).
Закон пов'язує притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію з фактом, зокрема, неприбуття без поважних причин до ТЦК згідно належного виклику (повістки), а не з наявністю постанови про притягнення до відповідальності.
Суд ще раз нагадує, що не вирішує в цій справі питання вини позивача в адміністративному правопорушенні. При цьому, звернення до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки є заходом впливу з метою вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Наведене кореспондується і з положеннями ст. 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де передбачено, що з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю або порушенні військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України, правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - до органів Служби безпеки України її співробітником.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що відносно позивача складались протоколи про адміністративні правопорушення чи виносились постанови про притягнення його до відповідальності за ст. 210, 210-1 КУпАП.
Суд повторно зауважує, що факту надіслання позивачу повістки або текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку про виклик до ТЦК, отримання ним такої повістки, повідомлення або повернення її до ТЦК в зв'язку з неотриманням за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання позивача в цій справі не встановлено.
Суд ураховує, що відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки факту притягнення до відповідальності позивача не було, що також вбачається з даними листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11 серпня 2025 року № ЩТ 1205, суд зазначає, що відомості до Реєстру внесені безпідставно.
З урахуванням викладеного суд вважає, що відповідачем в цій справі належними та допустимими доказами не доведено законність своїх дій щодо порушення правил військового обліку з боку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слід зазначити, що дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов'язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Тобто, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону.
Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).
Аналіз зазначених норм у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
В свою чергу, відповідач та ІНФОРМАЦІЯ_1 вказують, що зарахування позивача на військовий облік відбулось шляхом автоматичної верифікації, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 632, рішенням вищого штабу, зараховано на військовий облік, будь яких рішень про взяття на військовий облік позивача, не приймалося, будь яких облікових документів на громадянина не складалися.
При цьому, позивач через свого представника звернувся із адвокатським запитом від 01.08.2025 в якому, зазначив, що ОСОБА_1 не притягався до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, на нього не складались адміністративні протоколи та/або постанови. Військово-облікові дані оновлено вчасно 08.06.2024 року. Відомості про «порушення правил військового обліку» в Резерв+ були внесені помилково, через що виникла необхідність звернення до відповідача з метою виключення такої інформації з реєстру на підставі чого просив: надіслати на email ІНФОРМАЦІЯ_12 засвідчене належним чином письмове підтвердження про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ) правил військового обліку.
Однак, відповідач не розглянув вказану вимогу та не прийняв відповідного рішення про виключення або відмову у виключенні позивача з військового обліку, а лише надав роз'яснення листом від 11 серпня 2025 року № ЩТ 1205 щодо автоматичного зарахування позивача на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас слід вказати, що автоматичне зарахування позивача на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 не звільняє останнього від обов'язку розглянути належним чином питання щодо виключення позивача з військового обліку, оскільки в даному випадку саме ІНФОРМАЦІЯ_1 є уповноваженим органом щодо вирішення такого питання та внесення відповідних відомостей щодо позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відтак суд зазначає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду заяви позивача про виключення його з військового обліку, яка порушила права позивача.
При цьому, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що наявність інформації про перебування на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 без врахування відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 порушує його права.
Таким чином, відповідачем мають бути вжиті дії щодо вирішення питання про внесення інформації стосовно позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, оскільки застосування саме такого способу захисту є ефективним, що поновлює порушені права позивача та призведе до потрібних результатів, наслідків. Крім того, вирішення спору у такий спосіб є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і вказане рішення не можливо визнати втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Щодо інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої позиції, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про протиправність бездіяльності відповідача, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, то суд зауважує, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не здійснив розгляд заяви позивача саме щодо питання виключення його з військового обліку та відповідно внесення про це відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, чим допустив бездіяльність, яка порушила права позивача, за захистом яких він звернувся до суду з цим позовом.
Відтак, належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача розглянути питання про виключення позивача з військового обліку, в установленому законодавством порядку, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Підсумовуючи суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде прийняття рішення про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви (адвокатського запиту) від 01.08.2025, поданої в інтересах позивача, в частині вимог про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку;
- зобов'язання відповідача розглянути в установленому законодавством порядку питання про виключення позивача з військового обліку, на підставі відповідної заяви (адвокатського запиту) від 01.08.2025, поданої в інтересах позивача, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем при поданні позову був сплачений судовий збір у загальному розмірі 968,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.05.2025 № 7BT2-B8TC-252A-C5H9 від 11.08.2025.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, - в сумі 484,48 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Соловйова Дмитра Ігоровича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_5 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_6 ) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви (адвокатського запиту) від 01.08.2025, поданої в інтересах ОСОБА_1 , в частині вимог про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути в установленому законодавством порядку питання про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, на підставі відповідної заяви (адвокатського запиту) від 01.08.2025, поданої в інтересах ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні 48 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов