Справа № 650/3624/25
провадження № 2/650/2381/25
21 жовтня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого - судді Сікори О.О.,
за участю секретаря - Завістовської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу про розірвання договору оренди земельної ділянки, сторонами у якій зазначені: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому простить: розірвати договір оренди землі від 01 березня 2019 року укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 30828222 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520955700:05:001:0900.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 01 березня 2019 року між ним та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520955700:05:001:0900 площею 2,58 га, розташованої на території Калинівської селищної ради Бериславського району Херсонської області.
Відповідно до умов договору оренди, орендар зобов'язався сплачувати орендну плату в грошовій формі до 31 грудня кожного року у розмірі 1490,68 грн. Однак, у порушення пунктів 8, 10, 13 та 27 договору, відповідач свої зобов'язання не виконав та систематично не сплачував орендну плату упродовж 2022, 2023 та 2024 років, унаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 4472,04 грн.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі», а також пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі. Верховний Суд у своїй постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 дійшов висновку, що для розірвання договору оренди достатньо дворазової несплати орендної плати, що підтверджується і подальшою судовою практикою (постанови ВС від 17 червня 2021 року у справі №485/784/20 та від 10 вересня 2021 року у справі №650/628/19-ц).
Крім того, відповідно до інформації, отриманої адвокатом позивача від органів ДПС України, за період 2022-2024 років жодних доходів від відповідача як орендної плати на користь позивача не нараховувалося і не виплачувалося. Цей факт підтверджує наявність систематичної несплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору та законодавства.
Позивач також зазначає, що огляд земельної ділянки на наявність вибухонебезпечних предметів не проводився, доказів того, що використання земельної ділянки є неможливим через воєнні дії, не існує. Відповідач не повідомляв орендодавця про будь-які обставини непереборної сили та не довів наявність причин, що унеможливлюють виконання ним зобов'язань за договором.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо своєчасної сплати орендної плати, наявністю систематичного порушення умов договору, а також відсутністю обґрунтованих підстав для звільнення від виконання зобов'язань, позивач просить розірвати договір оренди землі від 01 березня 2019 року, укладений між сторонами, як такий, що порушує права орендодавця та перешкоджає йому розпоряджатися належною земельною ділянкою.
Відзив на позов відповідачем не подано.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені позивачем обґрунтування суд дійшов таких висновків.
01.03.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,58 га яка розташована на території Калинівської селищної ради Бериславського району Херсонської області.
Кадастровий номер земельної ділянки 6520955700:05:001:0900 площею 2, 58га га.
Відповідно до пунктів 8 та 10 даного договору відповідач зобов'язався протягом строку дії договору, у термін до 31 грудня за кожен рік користування земельною ділянкою, сплачувати орендну плату в грошовій формі, яка на момент підписання договору встановлюється в розмірі 1490,68 грн., (Одна тисяча чотириста дев'яносто грн.) 68 коп.
Відповідно до договору Орендодавець (його уповноважений представник) зобов'язаний з'явитись до Орендаря, за його місцезнаходженням вказаним в договорі, за отриманням розрахунку по орендній платі не пізніше строку вказаному в п.10 договору.
Відповідно до пункту 13 даного договору у разі не внесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Згідно п. п 3 пункту 27 договору оренди земельної ділянки вбачається, що відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.
Договір укладено строком на 15 років.
Зважаючи на вищевказані обставини, згідно Договору оренди землі, Відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю орендну плату за 2022, 2023, 2024 роки.
Відповідно до Договору оренди землі орендна плата за весь об'єкт оренди становить 1490,68 грн
Загальна с ума заборгованості складає 1490,68 Х 3 = 4 472,04 гривень.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023, 2024 роки до 31 грудня кожного року за кожним з Договорів оренди, проте по теперішній час не виконав вказаних зобов'язань.
положення Податкового кодексу України (підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164, підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 167.1 статті 167) передбачають, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок у розмірі 18% від об'єкта оподаткування.
Таким чином, орендар у разі нарахування та виплати орендної плати стороні орендодавця в 2023-2024 роках повинен був утримати податок з доходів фізичних осіб.
Відповідно до абзацу першого пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України з 01 січня 2015 року сума нарахованої орендної плати за землю оподатковується військовим збором у розмірі 1,5% від об'єкта оподаткування.
Таким чином, орендар у разі нарахування та виплати орендної плати стороні орендодавця з 01 червня 2023 року по 31 грудня 2024 року повинен був утримати військовий збір.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання
Адвокатом подано до органів ДПС України запит про надання інформації про отриманні позивачем доходи упродовж 2020-2025, у відповідь органами ДПС надано відповідну інформацію, яка підтверджує невиплату орендної плати позивачу у 2022, 2023, 2024 роках. А отже наявний факт систематичної несплати орендної плати (два та більше разів).
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України та загальними нормами Цивільного кодексу України щодо плата за оренду майна.
Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У статтях 21, 22 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (стаття 23 Закону України «Про оренду землі»).
За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Отже, згідно зі статтями 13, 21Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої, другої статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства, що випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (частина четверта статті 613 ЦК України).
Прострочення кредитора полягає або в безпідставній відмові від прийняття належного виконання, або в невиконанні кредиторських обов'язків, або в інших діях чи бездіяльності з боку кредитора, які не дозволяють боржнику виконати зобов'язання належним чином. Якщо прострочення боржника - це прострочення у виконанні зобов'язання, то прострочення кредитора - це прострочення у прийнятті виконання зобов'язання (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 705/3275/18 (провадження № 61-12851св21).
Матеріали справи свідчать про те, що 01 березня 2019 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520955700:05:001:0900 площею 2,58 га, розташованої на території Калинівської селищної ради Бериславського району Херсонської області, строком на 15 років.
Відповідно до умов договору, орендар зобов'язався сплачувати орендну плату в грошовій формі до 31 грудня кожного року у розмірі 1490,68 грн. Однак, як убачається з наданих доказів та довідки з Державної податкової служби України, відповідач не здійснював нарахування і виплату орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки, що свідчить про систематичну несплату орендних платежів.
Жодних доказів на підтвердження неможливості виконання зобов'язань за договором (зокрема, через наявність обставин непереборної сили чи обмеження доступу до земельної ділянки) відповідачем суду не надано. Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що огляд земельної ділянки на наявність вибухонебезпечних предметів не проводився, і відомості про її непридатність для використання відсутні.
Таким чином, сукупність наданих доказів підтверджує факт невиконання відповідачем обов'язку зі сплати орендної плати протягом трьох років поспіль, що відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» та пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України є підставою для розірвання договору оренди землі від 01 березня 2019 року.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позов задоволено, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного процесуального закону та керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 - 265, 280 - 289 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Позов - задовольнити.
Розірвати договір оренди землі від 01 березня 2019 року укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 30828222 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520955700:05:001:0900.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 968,96 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення відповідає даті його ухвалення.
Суддя: __________________ О.О. Сікора