Справа № 650/3623/25
провадження № 2/650/2380/25
21 жовтня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого - судді Сікори О.О.,
за участю секретаря - Завістовської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу про розірвання договору оренди земельної ділянки, сторонами у якій зазначені: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому простить: розірвати договір оренди землі від 02 квітня 2018 року укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 25762355 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520955700:05:001:0351.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 02 квітня 2018 року між ним та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520955700:05:001:0351 площею 2,1026 га, розташованої на території Калинівської селищної ради Бериславського району Херсонської області, строком на 15 років.
Відповідно до пунктів 8, 10 та 13 договору орендар зобов'язувався щороку, до 31 грудня, сплачувати орендну плату в грошовій формі у розмірі 1 490,68 грн. У випадку порушення строків передбачалась пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення. Проте відповідач систематично не виконував своїх договірних обов'язків, не сплачував орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки, чим порушив умови договору та норми чинного законодавства. Загальна сума заборгованості становить 4 472,04 грн.
Згідно з положеннями статей 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі» та статті 141 Земельного кодексу України, систематична несплата орендної плати є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду. Ці положення узгоджуються з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 17 червня 2021 року у справі № 485/784/20 та від 10 вересня 2021 року у справі № 650/628/19-ц, де наголошено, що підставою для розірвання договору оренди є саме систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, незалежно від подальшої сплати заборгованості.
Позивач посилається також на постанову Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18, у якій зазначено, що факт систематичного порушення умов договору щодо сплати орендної плати є достатньою підставою для розірвання такого договору.
Крім того, відповідно до статей 526, 610, 611, 629 та 651 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Істотним порушенням договору вважається невиконання обов'язку, внаслідок чого інша сторона позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору. В даному випадку позивач був позбавлений можливості отримувати орендну плату за користування його земельною ділянкою, що завдало йому матеріальної шкоди.
Факт відсутності сплати орендної плати підтверджується відповіддю органів Державної податкової служби України на адвокатський запит, з якої вбачається, що протягом 2022-2024 років позивач не отримував доходів від оренди земельної ділянки від відповідача.
Доводи відповідача щодо неможливості використання земельної ділянки через воєнний стан не мають правового значення, оскільки, згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22 та від 29 червня 2023 року у справі № 922/999/22, факт введення воєнного стану або збройної агресії рф сам по собі не звільняє сторону від виконання договірних зобов'язань, якщо не доведено конкретної неможливості виконання саме цього зобов'язання.
Враховуючи, що відповідач не сплачував орендну плату протягом трьох років поспіль, не звертався до позивача із повідомленням про неможливість користування ділянкою, не довів наявності обставин непереборної сили, а також не здійснює господарської діяльності та фактично не використовує земельну ділянку за призначенням, наявні правові підстави для розірвання договору оренди землі на підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі» та пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України.
Таким чином, систематичне невиконання відповідачем своїх договірних обов'язків, підтверджене доказами, свідчить про істотне порушення умов договору оренди землі, що відповідно до чинного законодавства є підставою для його дострокового розірвання.
Відзив на позов відповідачем не подано.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені позивачем обґрунтування суд дійшов таких висновків.
02.04.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2, 1026 га яка розташована на території Калинівської селищної ради Бериславського району Херсонської області.
Кадастровий номер земельної ділянки 6520955700:05:001:0351 площею 2, 1026 га.
Відповідно до пунктів 8 та 10 даного договору відповідач зобов'язався протягом строку дії договору, у термін до 31 грудня за кожен рік користування земельною ділянкою, сплачувати орендну плату в грошовій формі, яка на момент підписання договору встановлюється в розмірі 1490,68 грн., (Одна тисяча чотириста дев'яносто грн.) 68 коп.
Відповідно до договору Орендодавець (його уповноважений представник) зобов'язаний з'явитись до Орендаря, за його місцезнаходженням вказаним в договорі, за отриманням розрахунку по орендній платі не пізніше строку вказаному в п.10 договору.
Відповідно до пункту 13 даного договору у разі не внесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Згідно п. п 3 пункту 27 договору оренди вбачається, що відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.
Договір укладено строком на 15 років.
Зважаючи на вищевказані обставини, згідно Договору оренди землі, Відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю орендну плату за 2022, 2023, 2024 роки.
Відповідно до Договору оренди землі орендна плата за весь об'єкт оренди становить 1490,68 грн
Загальна с ума заборгованості складає 1490,68 Х 3 = 4 472,04 гривень.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023, 2024 роки до 31 грудня кожного року за кожним з Договорів оренди, проте по теперішній час не виконав вказаних зобов'язань.
Також, орендар у разі нарахування та виплати орендної плати стороні орендодавця в 2023-2024 роках повинен був утримати податок з доходів фізичних осіб.
Відповідно до абзацу першого пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України з 01 січня 2015 року сума нарахованої орендної плати за землю оподатковується військовим збором у розмірі 1,5% від об'єкта оподаткування.
Таким чином, орендар у разі нарахування та виплати орендної плати стороні орендодавця з 01 червня 2023 року по 31 грудня 2024 року повинен був утримати військовий збір.
Буд-які відомості, що орендар не здійснював посівну кампанію в 2022-2024 роках відсутні.
З боку орендаря не було направлено орендодавцю жодного повідомлення про неможливість використання вказаної земельної ділянки, відомості щодо виникнення обставин непереборної сили до відома позивача доведені не були.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України та загальними нормами Цивільного кодексу України щодо плата за оренду майна.
Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У статтях 21, 22 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (стаття 23 Закону України «Про оренду землі»).
За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Отже, згідно зі статтями 13, 21Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої, другої статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства, що випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (частина четверта статті 613 ЦК України).
Прострочення кредитора полягає або в безпідставній відмові від прийняття належного виконання, або в невиконанні кредиторських обов'язків, або в інших діях чи бездіяльності з боку кредитора, які не дозволяють боржнику виконати зобов'язання належним чином. Якщо прострочення боржника - це прострочення у виконанні зобов'язання, то прострочення кредитора - це прострочення у прийнятті виконання зобов'язання (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 705/3275/18 (провадження № 61-12851св21).
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами існують орендні правовідносини, які підтверджуються договором оренди землі від 02 квітня 2018 року, укладеним між ФОП ОСОБА_2 (орендарем) та ОСОБА_1 (орендодавцем), зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 25762355. Предметом договору є земельна ділянка з кадастровим номером 6520955700:05:001:0351, площею 2,1026 га, розташована на території Калинівської селищної ради Бериславського району Херсонської області.
Відповідно до умов договору, орендар зобов'язувався щорічно сплачувати орендну плату у грошовій формі до 31 грудня кожного року в розмірі 1 490,68 грн, а у разі порушення строків внесення орендної плати - сплачувати пеню у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення. Договір укладено строком на 15 років, що підтверджується відповідними пунктами договору.
Однак з наданих матеріалів вбачається, що відповідач не виконує свого обов'язку щодо своєчасної сплати орендної плати. Зокрема, орендна плата за 2022, 2023 та 2024 роки не сплачувалася, про що свідчать відсутність будь-яких документів або платіжних доручень, які б підтверджували проведення розрахунків.
Відповідно до даних, отриманих з Державної податкової служби України на адвокатський запит, доходи позивача від оренди земельної ділянки за вказані роки відсутні, що підтверджує факт несплати відповідачем орендної плати. Загальна сума заборгованості становить 4 472,04 грн (1 490,68 грн ? 3 роки).
Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність поважних причин для невиконання орендарем зобов'язань або існування обставин непереборної сили, до матеріалів справи не подано. Відповідач не повідомляв орендодавця про неможливість використання земельної ділянки, не довів наявності перешкод у її обробітку та не надав доказів здійснення будь-якої господарської діяльності на орендованій землі.
Отже, суд вважає доведеним факт існування між сторонами договірних орендних відносин, а також наявність заборгованості зі сплати орендної плати, що свідчить про систематичне невиконання відповідачем умов договору.
Такі дії орендаря є істотним порушенням зобов'язань, передбачених договором та статтями 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», а також пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, що надає орендодавцю право вимагати дострокового розірвання договору оренди землі в судовому порядку.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позов задоволено, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного процесуального закону та керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 - 265, 280 - 289 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Позов - задовольнити.
Розірвати договір оренди землі від 02 квітня 2018 року укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 25762355 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520955700:05:001:0351.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 968,96 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення відповідає даті його ухвалення.
Суддя: __________________ О.О. Сікора