Справа № 650/3627/25
провадження № 2/650/2384/25
21 жовтня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого - судді Сікори О.О.,
за участю секретаря - Завістовської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу про розірвання договору оренди земельної ділянки, сторонами у якій зазначені: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом в якому простить: розірвати договір оренди землі від 15 березня 2019 року укладений між ФОП ОСОБА_2 та спадокодавцем ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 30871945 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520955700:05:001:0319.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 15 березня 2019 року між спадкодавцем позивача - ОСОБА_3 та відповідачем ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6520955700:05:001:0319, площею 1,9448 га, розташованої на території Калинівської селищної ради Бериславського району Херсонської області, строком на 15 років.
Відповідно до умов договору, орендар зобов'язався щорічно до 31 грудня сплачувати орендну плату в розмірі 1490,68 грн, проте свої зобов'язання не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість за 2022, 2023 та 2024 роки у сумі 4 472,04 грн.
Позивач, як правонаступник орендодавця після смерті спадкодавця, набула права орендодавця та виявила факт систематичної несплати орендної плати. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди може бути розірваний за рішенням суду у разі невиконання стороною своїх обов'язків.
Також відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України систематична несплата орендної плати (два та більше випадки) є підставою для припинення права користування земельною ділянкою. Адвокатом позивача було отримано відомості з Державної податкової служби, які підтверджують, що у 2022-2024 роках орендар не сплачував орендну плату.
Крім того, відповідач не надав доказів неможливості виконання зобов'язань через обставини непереборної сили (форс-мажор), не повідомляв орендодавця про наявність таких обставин та не намагався усунути наслідки прострочення. Сам факт перебування земельної ділянки на території, яка тимчасово перебувала під окупацією, не свідчить про неможливість виконання обов'язків з орендної плати.
Посилання відповідача на форс-мажорні обставини без належних доказів не може бути підставою для звільнення від зобов'язань, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 15 червня 2023 року (справа № 910/8580/22), 29 червня 2023 року (справа № 922/999/22) та 02 серпня 2023 року (справа № 916/1788/22).
Таким чином, дії відповідача свідчать про істотне порушення умов договору, оскільки позивач як орендодавець була позбавлена можливості отримувати матеріальні блага, на які розраховувала при укладенні договору. Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України істотне порушення умов договору є підставою для його розірвання за рішенням суду.
Враховуючи викладене, систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою протягом кількох років є правовою підставою для розірвання договору оренди землі від 15 березня 2019 року, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та спадкодавцем ОСОБА_3 , а також для стягнення з відповідача судових витрат.
Відзив на позов відповідачем не подано.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені позивачем обґрунтування суд дійшов таких висновків.
15.03.2019 між спадкодавцем позивача - ОСОБА_3 та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до договору, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1, 9448 га яка розташована на території Калинівської селищної ради Бериславського району Херсонської області.
Кадастровий номер земельної ділянки 6520955700:05:001:0319 площею 1, 9448 га.
Відповідно до пунктів 8 та 10 даного договору відповідач зобов'язався протягом строку дії договору, у термін до 31 грудня за кожен рік користування земельною ділянкою, сплачувати орендну плату в грошовій формі, яка на момент підписання договору встановлюється в розмірі 1490,68 грн., (Одна тисяча чотириста дев'яносто грн.) 68 коп.
Відповідно до договору Орендодавець (його уповноважений представник) зобов'язаний з'явитись до Орендаря, за його місцезнаходженням вказаним в договорі, за отриманням розрахунку по орендній платі не пізніше строку вказаному в п.10 договору.
Відповідно до пункту 13 даного договору у разі не внесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Згідно п. п 3 пункту 27 договору оренди вбачається, що відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату.
Договір укладено строком на 15 років.
Після смерті ОСОБА_3 позивач успадкувала земельну ділянку, в тому числі права орендодавця у спірному договорі оренди земельної ділянки.
Зважаючи на вищевказані обставини, згідно Договору оренди землі, Відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендодавцю орендну плату за 2022, 2023, 2024 роки, що не було виконано.
Відповідно до Договору оренди землі орендна плата за весь об'єкт оренди становить 1490,68 грн
Загальна сума заборгованості складає 1490,68 Х 3 = 4 472,04 гривень.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був нарахувати та сплатити орендну плату за 2022, 2023, 2024 роки до 31 грудня кожного року за кожним з Договорів оренди, проте по теперішній час не виконав вказаних зобов'язань.
положення Податкового кодексу України (підпункт 164.2.5 пункту 164.2 статті 164, підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 167.1 статті 167) передбачають, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок у розмірі 18% від об'єкта оподаткування.
Таким чином, орендар у разі нарахування та виплати орендної плати стороні орендодавця в 2023-2024 роках повинен був утримати податок з доходів фізичних осіб.
Відповідно до абзацу першого пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України з 01 січня 2015 року сума нарахованої орендної плати за землю оподатковується військовим збором у розмірі 1,5% від об'єкта оподаткування.
Таким чином, орендар у разі нарахування та виплати орендної плати стороні орендодавця з 01 червня 2023 року по 31 грудня 2024 року повинен був утримати військовий збір.
Адвокатом подано до органів ДПС України запит про надання інформації про отриманні позивачем доходи упродовж 2020-2025, у відповідь органами ДПС надано відповідну інформацію, яка підтверджує невиплату орендної плати позивачу у 2022, 2023, 2024 роках. А отже наявний факт систематичної несплати орендної плати (два та більше разів).
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Правовідносини сторін за договором оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України та загальними нормами Цивільного кодексу України щодо плата за оренду майна.
Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У статтях 21, 22 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін (стаття 23 Закону України «Про оренду землі»).
За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Отже, згідно зі статтями 13, 21Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої, другої статті 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства, що випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (частина четверта статті 613 ЦК України).
Прострочення кредитора полягає або в безпідставній відмові від прийняття належного виконання, або в невиконанні кредиторських обов'язків, або в інших діях чи бездіяльності з боку кредитора, які не дозволяють боржнику виконати зобов'язання належним чином. Якщо прострочення боржника - це прострочення у виконанні зобов'язання, то прострочення кредитора - це прострочення у прийнятті виконання зобов'язання (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 705/3275/18 (провадження № 61-12851св21).
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами існують орендні правовідносини, які підтверджуються договором оренди землі від 15 березня 2019 року, укладеним між спадкодавцем позивача ОСОБА_3 та відповідачем ФОП ОСОБА_2 , зареєстрованим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 30871945.
Предметом договору є земельна ділянка площею 1,9448 га, кадастровий номер 6520955700:05:001:0319, розташована на території Калинівської селищної ради Бериславського району Херсонської області.
Відповідно до умов договору, орендар зобов'язався щороку до 31 грудня сплачувати орендну плату в грошовій формі у розмірі 1490,68 грн. Проте свої зобов'язання відповідач не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість за 2022, 2023 та 2024 роки у сумі 4472,04 грн, що підтверджується наданими позивачем доказами.
Із відповіді Державної податкової служби України вбачається, що упродовж вказаних років на користь позивача як правонаступника орендодавця не нараховувались та не виплачувались жодні доходи від орендних правовідносин, що свідчить про факт систематичної несплати орендної плати з боку відповідача.
Судом не встановлено доказів, які б свідчили про неможливість виконання відповідачем умов договору через обставини непереборної сили. Відповідач не подав жодних документів, що підтверджують наявність форс-мажорних обставин, не повідомляв орендодавця про неможливість користування земельною ділянкою, не звертався із заявами про призупинення чи зміну умов договору.
Посилання на факт тимчасової окупації території саме по собі не може бути достатнім доказом неможливості сплати орендної плати, оскільки чинне законодавство та правові позиції Верховного Суду (зокрема, постанови від 15 червня 2023 року у справі № 910/8580/22, від 29 червня 2023 року у справі № 922/999/22, від 02 серпня 2023 року у справі № 916/1788/22) передбачають, що наявність форс-мажорних обставин має бути доведена документально та мати прямий причинно-наслідковий зв'язок із неможливістю виконання конкретного зобов'язання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач допустив систематичне порушення умов договору, а саме - несплату орендної плати протягом трьох років, що є істотним порушенням договору у розумінні частини другої статті 651 Цивільного кодексу України і відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позов задоволено, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Зважаючи на викладене, враховуючи вказані положення цивільного процесуального закону та керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 - 265, 280 - 289 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Позов - задовольнити.
Розірвати договір оренди землі від 15 березня 2019 року укладений між ФОП ОСОБА_2 та спадокодавцем ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), номер запису про право (номер запису в державному реєстрі прав) 30871945 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520955700:05:001:0319.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 968,96 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення відповідає даті його ухвалення.
Суддя: __________________ О.О. Сікора