Провадження № 22-ц/803/9520/25 Справа № 183/4980/25 Суддя у 1-й інстанції - Дубовенко І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
21 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Піменової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення сум недоотриманої пенсії в порядку спадкування, -
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення сум недоотриманої пенсії в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається з недоотриманої нею пенсії за життя у розмірі 107042 грн. 23 коп. Позивач вказує, що вона є спадкоємцем за законом, та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на недоотриману спадкодавцем пенсію у зазначеному розмірі. 22 березня 2023 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 вказує, 14 липня 2023 року після отримання усіх документів (свідоцтво про спадщину за законом від 14 липня 2023 року) вона звернулася до відділу обслуговування громадян №10 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою №8075 про виплату недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 та надала усі необхідні документи, але станом травень 2025 року так і не отримала пенсію померлої матері. На адвокатський запит адвоката Мучінської О.В. відповідач надав відповідь від 29 липня 2024 року про те, що ОСОБА_1 включена до переліку та її внесено в реєстр. Виплата буде проводитися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1165 в межах відповідного фінансового ресурсу. Вважаючи дії відповідача неправомірними, вказуючи, що позивач у встановленому законом порядку набув право власності на недоотриману пенсію, розмір якої визначений зазначеним вище свідоцтвом про право на спадщину за законом та повинна бути виплачена спадкоємцю. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на її користь недоотриману пенсію, яка належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не була одержана нею за життя у розмірі 107042 грн 23 коп., згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 14 липня 2023 року, зареєстровано в реєстрі за №586; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судових витрат по справі, а саме судовий збір у розмірі 1233 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.
24 лютого 2022 року Верховна Рада України затвердила Указ Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», який діє до теперішнього часу.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 “Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», змінено територіальну підсудність судових справ Сєвєродонецького міського суду Луганської області. Визначено, що справи цього суду підсудні Новомосковському міськрайонному суду Дніпропетровської області, назву якого змінено на Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22 “Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України “Про судоустрій та статус суддів», змінено територіальну підсудність судових справ Луганського апеляційного суду. Визначено, що справи цього суду підсудні Дніпровському апеляційному суду.
Рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2025 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 суму пенсії, належної пенсіонерці ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 99 959 грн. 23 коп., яка входить до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 липня 2023 року, НРН 817377, зареєстрованого в реєстрі за № 586. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1126 грн. 42 коп. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області просить рішення суду від 21 липня 2025 року скасувати на ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
Вказаною вище Постановою Кабінету Міністрів України затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства, відповідно до якого у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.
Відповідно до п.3 цієї постанови територіальні органи Пенсійного фонду України зобов'язані керуватись положеннями ст. 49 вказаного Закону. Припиняти виплату пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду за наявності вище підстав. Відсутність зазначеного рішення свідчить, що нараховані суми пенсії повинні виплачуватися.
Статтею 47 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 зазначено, що: тлумачення статті 1227 ЦК України свідчить, що цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та недотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини; право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом; право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат та випадки за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц вказано, що підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України. Тому припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Згідно зі ст. 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України “Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.
У справі встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.14).
Позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) є донькою ОСОБА_2 , та спадкоємцем за законом, що підтверджується копіями: свідоцтва про народження ОСОБА_1 , витягу зі спадкового реєстру; свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.9, 11).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого на ім'я ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнко І.В. від 14 липня 2023 року, зареєстрованого в реєстрі за №586, спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії ОСОБА_2 у розмірі 107042 грн.ю 23 коп., яка належала спадкодавцю (а.с.11).
Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті перебувала на обліку, як внутрішньо переміщена особа, в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.
14 липня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася із заявою за №8075 про виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . До заяви від 14 липня 2023 року вона додала нотаріальне свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого на ім'я ОСОБА_1 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнко І.В. від 14 липня 2023 року, зареєстрованого в реєстрі за №586 (а.с.61)
На адвокатський запит ОСОБА_3 відповідач надав відповідь за вих. № 1200-0403-8/19364 від 29 липня 2024, що ОСОБА_1 включена до переліку та її внесено в реєстр. Виплата буде проводитися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1165 в межах відповідного фінансового ресурсу, який буде визначено у бюджеті Пенсійного фонду України на відповідний рік. Механізм виплати, зокрема, недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року №1165. Однак сум пенсійних виплат, які підлягають виплаті відповідно до вказаного Порядку, ведеться територіальними органами ПФУ, в яких особи перебували на обліку, як одержувачі пенсій та у сформованому на їх підставі переліку отримувачів виплат за минулий період. Пенсійні виплати, які обліковуються в Переліку та які включено до Переліку станом на -1 січня відповідного року, виплачуються одержувачам за окремою програмою, передбачено в бюджеті ПФУ на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік (а.с.16).
Згідно з пп. 2.26 “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.
Таким чином, діючим законодавством, в залежності від моменту звернення, визначено два шляхи для отримання недоодержаної пенсії померлого пенсіонера, а саме: в межах шестимісячного строку з моменту смерті пенсіонера, у разі звернення членів сім'ї та зі спливом зазначеного строку спадкоємцями померлого пенсіонера.
При оформленні прав на недоотриману пенсію після померлого пенсіонера, спадкоємцям з-поміж інших документів необхідно подати до органу, що призначає пенсію, свідоцтво про право на спадщину.
Свідоцтво про право на спадщину за законом є правовстановлюючим документом та з його отриманням позивач набула всіх прав і обов'язків спадкоємця, а отже право власності якого вона набула є правом спадкоємця на успадковане майно, й має відмінний за характером від процедури отримання членами сім'ї померлого пенсіонера сум недоодержаної пенсії.
Позивачем було отримано свідоцтво про право на спадщину за законом, видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Роєнко І.В. від 14 липня 2023 року, зареєстрованого в реєстрі за №586, яке на теперішній період часу є дійсним та жодним чином не оскаржене, не скасоване та не піддано сумніву, тому посвідчує право позивача на суму недоотриманої пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_2 , розмір якої визначено зазначеним свідоцтвом про право на спадщину за законом - 107042 грн. 23 коп.
Позивач успадкувала право на належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті; дата звернення спадкоємця до органу Пенсійного фонду України не впливає на розмір виплат та не надає органам Пенсійного фонду України права на обмеження цих виплат.
Із електронної бази щодо виплати пенсії ОСОБА_2 її спадкоємцю ОСОБА_1 , наданої відповідачем, вбачається, що станом на 23 червня 2025 року відповідачем за відповідним свідоцтвом про право на спадщину із загальної суми 107042 грн. 23 коп. було виплачено позивачеві частину недоотриманої пенсії у загальному розмірі 7083 грн. (у жовтні 2024 в розмірі 2361 грн., у листопаді 2024 в розмірі 2361 грн., у грудні 2024 в розмірі 2361 грн.) (а.с.66)
Судом встановлено, залишок невиплаченої суми пенсії ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 99959 грн. 23 коп. (107042 грн. 23 коп. - 7083 грн.), яка увійшла до складу спадщини після її смерті, та вказана спадщина оформлена відповідно до законодавства України, позивачем отримано свідоцтво про право на спадщину за законом, тому кошти у розмірі 99959 грн. 23 коп. повинні бути виплачені позивачу, як майно, яке увійшло до складу спадщини.
Виплатити в добровільному порядку зазначену заборгованість відповідач відмовляється.
Не виплата відповідачем недоотриманої за життя пенсії матір'ю позивача, на яку позивачу видано свідоцтво про право на спадщину, порушує право власності позивача на вказану суму грошей, яке підлягає судовому захисту способом примусового виконання обов'язку в натурі, тобто стягнення її на користь позивача.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення сум недоотриманої пенсії в порядку спадкування, стягнувши з відповідача на користь позивача залишок невиплаченої суми пенсії ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 99959 грн. 23 коп.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності права позивача на отримання нарахованих спадкодавцю коштів є необґрунтованими, оскільки сума пенсії, що належала пенсіонерові, але не була ним одержана за життя, передаються членам його сім'ї у повному обсязі.
Посилання в апеляційній скарзі на неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є необґрунтованими.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.
Рішення Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова