Провадження № 22-ц/803/9436/25 Справа № 175/477/23 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
21 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Піменової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права іпотеки, -
У лютому 2023 року ТОВ “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права іпотеки.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» посилалося на те, що 10 вересня 2007 року між ЗАТ “ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №ML-301/544/2007, за яким позичальнику надано кредит у розмірі 127000,00 швейцарських франків. Цього ж дня, 10 вересня 2007 року у забезпечення зобов'язань за кредитним договором сторони уклали іпотечний договір № РСL-301/325/2007, за яким ОСОБА_2 у іпотеку банку передано домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі договору факторингу від 16 вересня 2022 року, укладеного між ТОВ “ОТП Факторинг Україна», яке є правонаступником ЗАТ “ОТП Банк», та ТОВ “Алекс інвестмент енд менеджмент груп», позивач набув право вимоги за вказаним кредитним договором, а також став іпотекодержателем майна переданого в іпотеку банку - домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2013 року у справі № 175/5631/13-ц було стягнуто солідарно з боржника та поручителів заборгованість у розмірі 6 285 197 грн. 49 коп. Позивач зазначає, що після набуття права вимоги він з'ясував, що земельна ділянка, на якій розташований предмет іпотеки, у 2015 році була оформлена на доньку боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 з присвоєнням нової адреси - АДРЕСА_2 , та кадастровим номером 1221455400:02:009:0388. На підставі викладеного ТОВ “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» просило суд визнати за ТОВ “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» право іпотеки на земельну ділянку, загальною площею 0,0879 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за реєстраційним номером в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 606177012214, кадастровий номер 1221455400:02:009:0388 на підставі договору Іпотеки від 10 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. та зареєстровано в реєстрі за №10149, що належить на праві власності ОСОБА_3 .
Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права іпотеки.
В апеляційній скарзі ТОВ “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, а також заперечувало на ухвалу суду від 02 квітня 2025 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин у справі, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема заставою.
Згідно з ч.1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Статтею 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Інститут забезпечення виконання зобов'язання спрямований на підвищення гарантій забезпечення майнових інтересів сторін зобов'язання, насамперед інтересів кредитора, належного його виконання, а також усунення можливих негативних наслідків неналежного виконання зобов'язання.
За змістом частини першої статті 589 ЦК правовим наслідком невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, є виникнення у заставодержателя права звернення стягнення на предмет застави. При цьому майновий поручитель несе відповідальність перед заставодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета застави.
За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.
Відповідно до ст. 1 Закон України “Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно зі ст.3 Закону України “Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише в разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки.
Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Отже, за вказаних умов забезпечення виконання зобов'язання іпотекою гарантує право кредитора одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, зокрема, в позасудовому порядку переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
У справі встановлено, 10 вересня 2007 року між ЗАТ “ОТП Банк»
та позичальником ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №МL-301/544/2007, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 127 000 швейцарських франків на строк до 10 вересня 2030 року, зі сплатою відсотків у розмірі 3,99% річних (а.с.4-8).
У забезпечення виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_2 за Кредитним договором № МL-301/544/2007 від 10 вересня 2007 року, між ЗАТ “ОТП Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір іпотеки №РСL-301/325/2007, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала в іпотеку Банку домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний договір іпотеки посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. та зареєстровано в реєстрі за №10149 (а.с.12-15).
Згідно з пунктом 3.1 Договору іпотеки, предметом іпотеки за цим договором є домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 10 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за реєстровим №10140.
У пункті 3.2 договору іпотеки зазначено, що за даними з реєсру прав власності на нерухоме майно, виданого Дніпропетровським РКП “Бюро технічної інвентаризації» за №15735713 від 29 серпня 2007 року, реєстраційний номер 19739359 Предмет іпотеки складається із: 1. А -будинок, шлакобетон, житлова площа - 53,2 кв.м., загальна площа - 102,9 кв.м.; 2. Літня кухня, шлакобетон; 3. В - погріб (вхід), цегла; 4. Г - вбиральня, цегла; 5. Д - гараж, метал.; 6. € - сарай, шлакобетон; 7. Ж - навіс, метал.; 8.3 - літній душ, шифер;
9. з.я. - зливня яма, шлакобетон; 10. к-колодязь; 11. №1-5 - огорожа, метал, шифер; 12. І - замощення, трот.плитка. Загальна площа - 102,9 кв.м., житлова площа - 53,2 кв.м. Площа земельної ділянки - 1775 кв.м.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2013 року у справі № 175/5631/13-ц за позовом ТОВ “ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задоволено позовні вимоги ТОВ “ОТП Факторинг Україна».Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , на користь ТОВ “ОТП Факторинг Україна» (код ЄДРПОУ 36789421, поточний рахунок № НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528) заборгованість за Кредитним договором № ML-301/544/2007 від 10 вересня 2007 року в розмірі 6 285 197 грн. 49 коп., що складається з залишку заборгованості за кредитом в розмірі 125004,91 CHF, що за курсом НБУ (8,546600 грн.) станом на 01 серпня 2013 року становить 1 068 366 грн. 96 коп., суми відсотків за користування кредитом в розмірі 26569,53 CHF, що за курсом НБУ (8,546600 грн.) станом на 01 серпня 2013 року становить 227 079 грн. 14 коп., суми заборгованості по пені в розмірі 583828,82 CHF, що за курсом НБУ (8,546600 грн.) станом на 01 серпня 2013 року становить 4 989 751 грн. 38 коп. Вирішено питання судових витрат (а.с.243).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задоволено. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2013 року у справі за позовом ТОВ “ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2014 року, якою залишено без змін рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2013 року у справі за позовом ТОВ “ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувано частково в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ТОВ “ОТП Факторинг Україна» та в частині стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ТОВ “ОТП Факторинг Україна» судових витрат в розмірі по 1147 грн. з кожного. У задоволенні позовних вимог ТОВ “ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , на користь ТОВ “ОТП Факторинг Україна» судовий збір у розмірі 2 294 грн. (а.с.244-246).
Постановою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року касаційну скаргу ТОВ “ОТП Факторинг Україна» задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.247-249).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2013 року - залишено без змін (а.с.250-252).
Постановою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2013 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 09 червня 2021 року в частині вирішення позовних вимог ТОВ “ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором змінено. Суму заборгованості за кредитним договором від 10 вересня 2007 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_4 солідарно із ОСОБА_2 на користь ТОВ “ОТП Факторинг Україна», змінено, визначено її у розмірі 2 590 892 грн. 20 коп., яка складається із: 1 068 366 грн. 96 коп. - тіло кредиту; 227 079 грн. 14 коп. - проценти; 1 295 446 грн. 10 коп. - пеня (а.с.253-255).
16 вересня 2022 року між ТОВ “ОТП Факторинг Україна» та ТОВ “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» було укладено Договір факторингу №16-1/09/2022, відповідно до умов якого від ТОВ “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» набуло право вимоги до Боржника ОСОБА_2 за Кредитним договором № МL-301/544/2007 від 10 вересня 2007 року (а.с.9-11).
Також, Позивач ТОВ “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» є Іпотекодержателем вищевказаного іпотечного майна відповідно до Договору відступлення прав вимоги за Договором іпотеки № РСL-301/325/2007, посвідченим 10 вересня 2007 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за реєстровим №10149 від 16 вересня 2022 року (а.с.16).
Звернувшись до суду з цим позовом, позивач ТОВ “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» просило суд визнати за ТОВ “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» право іпотеки на земельну ділянку, загальною площею 0,0879 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за реєстраційним номером в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 606177012214, кадастровий номер 1221455400:02:009:0388 на підставі договору Іпотеки від 10 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. та зареєстровано в реєстрі за №10149, що належить на праві власності ОСОБА_3 .
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Слід зазначити, відповідно до п.3 договору іпотеки предметом іпотеки є домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 10 вересня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за реєстровим №10140.
Суд обгрунтовано зазначив, що домоволодіння - це житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, які розташовані на одній земельній ділянці.
Позивачем не надано та матеріалах справи взагалі не міститься доказів права іпотеки саме на земельну ділянку загальною площею 0,0879 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221455400:02:009:0388.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права іпотеки, за недоведеністю.
Посилання в апеляційній скарзі на доведеність позовних вимог є необґрунтованими належними та допустимими доказами у справі.
Стосовно заперечень в апеляційній скарзі на ухвалу суду від 02 квітня 2025 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи та про скасування цієї ухвали суду від 02 квітня 2025 року, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції правильно вказано в ухвалі від 02 квітня 2025 року про те, що предметом договору іпотеки є домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тому питання щодо проведення земельно-технічної експертизи у цій справі не відноситься до предмету спірних правовідносин - домоволодіння, яке є предметом договору іпотеки.
Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Алекс інвестмент енд менеджмент груп» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови
проголошена у судовому засіданні 21 жовтня 2025 року.
Повний текст постанови складено 22 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова