Провадження № 22-ц/803/9050/25 Справа № 185/12179/24 Суддя у 1-й інстанції - Бондаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
21 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Єлізаренко І.А.
суддів Макарова М.О., Свистунової О.В.
за участю секретаря Піменової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я,-
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він протягом тривалого часу працював у відповідача ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» у шкідливих умовах і отримав, як професійне захворювання, так і виробничу травму. 14 травня 2020 року ОСОБА_1 був звільнений відповідачем з посади гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті ВСП “Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля», за станом здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи на підставі п. 2 ст.40 КЗпП України. 28 грудня 2020 року начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Бондаренко О.В. затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (форма П-4) у ОСОБА_1 , з якого вбачається, 28 грудня 2020 року комісія провела розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання у позивача та встановила діагноз: 1) радикулопатія попереково-крижова L5,S1, шийна С6,С7, С8, з вираженими статико-динамічними порушеннями, зі стійким больовим, м'язово-тонічним і периферичним нейросудинним синдромами, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового пері артрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних (ПФ другого ступеня) і ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), код М54.1, М17-М19; 2) антракосилікоз першої стадії, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень другої стадії, група В. ЛН другого ступеня, (код J43.8, J44); 3) нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), код Н 90.3. Висновком МСЕК йому первинно, а потім повторно з 01 лютого 2025 року встановлено 65% втрати професійної працездатності за профзахворювання та виробничою травмою, з визначенням третьої групи інвалідності. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив стягнути з ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» на його користь моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров'я у розмірі 245 000 грн.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2025 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнуто з ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_2 130000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, без відрахування податків та інших обов'язкових платежів. Стягнуто з ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 1300 грн.
В апеляційній скарзі ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» просять рішення суду від 26 червня 2025 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача у зв'язку з ушкодженням здоров'я до 65 000 грн. з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Повалій О.В. просить рішення суду від 26 червня 2025 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу залишити без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно ст. 4 Закону України “Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року №20-рп/2008, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця).
За таких обставин, з огляду на вищезазначені норми Законів, судом встановлено що позивачу спричинено моральну шкоду, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічного професійного захворювання.
Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15).
У справі встановлено, позивач ОСОБА_1 має трудовий стаж в умовах впливу шкідливих факторів, працюючи у відповідача, 16 років 15 днів (а.с.8-12, 14-16).
14 травня 2020 року позивач ОСОБА_1 був звільнений відповідачем з посади гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті ВСП “Шахтоуправління Тернівське» ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля», за станом здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи на підставі п. 2 ст.40 КЗпП України (а.с.8-12).
28 грудня 2020 року начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Бондаренко О.В. затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (форма П-4) у ОСОБА_1 , з якого вбачається, 28 грудня 2020 року комісія провела розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання у позивача та встановила діагноз: 1) радикулопатія попереково-крижова L5,S1, шийна С6,С7, С8, з вираженими статико-динамічними порушеннями, зі стійким больовим, м'язово-тонічним і периферичним нейросудинним синдромами, з вазомоторно-трофічними порушеннями на кистях, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового пері артрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних (ПФ другого ступеня) і ліктьових суглобів (ПФ другого ступеня), код М54.1, М17-М19; 2) антракосилікоз першої стадії, ускладнений хронічним обструктивним захворюванням легень другої стадії, група В. ЛН другого ступеня, (код J43.8, J44); 3) нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху), код Н 90.3 (а.с.14-16).
Цим же актом встановлено обставини виникнення хронічного професійного захворювання: тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм хворого. Виконував комплекс робіт з видобування вугілля згідно з технологічним процесом в зоні дії обладнання: комбайн УКД-200-250, комплекс 1КД-80, конвеєр СП-251, перевантажувач СП-251.
Причини виникнення професійного захворювання. Вимушена робоча поза навколішки, впродовж 65,3% змінного часу при допустимому значенні до 10% часу зміни; маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 35 кг, при нормі до 30 кг. Локальна вібрація становила 117 дБ при нормативному значенні 112 дБ. Пил в концентрації 86,2 мг/м3, при ГДК 2,0 мг/м3, діяв продовж 94,4% змінного часу. Еквівалентний рівень шуму складає 88 дБА при при допустимому значенні 80 дБА.
Особи, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи: не встановлені.
Крім того, 20 квітня 2008 року директором ВСП “Шахта «Благодатна» ВАТ “ДТЕК Павлоградвугілля», правонаступником якого є ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_3 , затверджено акт № 6 про нещасний випадок на виробництві (форма Н-1), який трапився 17 квітня 2008 року, о 07 год. 55 хв, на дільниці № 2, 413 бортовий штрек ВСП “Шахта «Благодатна» ВАТ “ДТЕК Павлоградвугілля», з ОСОБА_1 , гірником очисного забою, з якого вбачається, що о 7 годині 55 хвилин ГРОЗ ОСОБА_1 збирав інструмент для укладки його в інструментальний ящик, в 4 метрах вище «вікна» лави. В цей момент, з покрівлі виробки відшарувався шматок породи, який зламав прогнилу дерев'яну затяжку, травмувавши йому кисть лівої руки (а.с.12, 13).
Причини настання нещасного випадку: основні - особиста необережність потерпілого; супутні: невиконання вимог Інструкції з охорони праці для гірника очисного забою. Діагноз - закритий осколковий перелом основної фаланги 2-го пальця лівої кисті.
Особи, які допустили порушення вимоги законодавства про охорону праці: потерпілий ОСОБА_1 , гірник очисного забою, який порушив: вимоги п. 1.11 Інструкції з охорони для гірника очисного забою.
Згідно виписки Міжрайонної профпатологічної МСЕК з акта медико-соціальною експертною комісією про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги, до довідки серії 12 ААА, №063750 від 03 лютого 2021 року, ОСОБА_1 первинно-повторно з 29 січня 2021 року до 01 лютого 2022 року встановлено 3 групу інвалідності, а також 65% втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: 35% - радикулопатія з ДПП (первинно); 20% - антракосилікоз (первинно); 5% - туговухість (первинно); 5% - виробнича травма, згідно акту Н-1 № 6 від 20 квітня 2008 року (первинно); 0% - виробнича травма, згідно акту Н-1 № 1 від 27.04.2000 (повторно). Рекомендовано медикаментозне та санаторне лікування (а.с.17).
Згідно довідок Міжрайонної профпатологічної МСЕК до акта медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ, № 564174; про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА, № 120711 від 08 лютоо 2022 року, ОСОБА_1 повторно з 01 лютого 2022 року до 01 лютого 2025 року встановлено третю групу інвалідності, а також 65% втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: 35% - радикулопатія з ДПП; 20% - антракосилікоз; 5% - туговухість; 5% - виробнича травма, згідно акту Н-1 № 6 від 20 квітня 2008 року. Рекомендовано медикаментозне та санаторне лікування (а.с.18).
Згідно довідки Міжрайонної профпатологічної МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12 ААА, № 144947 від 19 грудня 2024 року, ОСОБА_1 повторно безстроково з 01 лютого 2025 року встановлено третю групу інвалідності, а також 65% втрати професійної працездатності сукупно, у тому числі: 35% - радикулопатія з ДПП; 20% - антракосилікоз; 5% - туговухість; 5% - виробнича травма, згідно акту Н-1 № 6 від 20 квітня 2008 року. Рекомендовано медикаментозне та санаторне лікування (а.с.47).
Таким чином, у зв'язку з отриманням позивачем травми, професійного захворювання він втратив професійну працездатність 65%, має інвалідність третьої групи, що порушило нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. З моменту травмування, він тривалий час, знаходився на лікарняному та проходив лікування. Внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач втратив професійну працездатність, а також отримав виробничу травму при виконанні трудових обов'язків, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, пристосовуватися до життя з обмеженими можливостями. Ушкодженням здоров'я позивачу заподіяні фізичні та моральні страждання, оскільки він відчуває фізичний біль та душевні страждання, позбавлений можливості реалізації своїх здібностей, змушений приймати лікарські препарати, постійно відчуває наслідки минулої роботи в неналежних умовах, що свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди.
Зазначений висновок суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає вимогам законодавства, обставинам справи та узгоджується з роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України в п.13 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 з подальшими змінами та доповненнями, а також постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року (провадження №14-288цс19).
Таким чином, враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 130 000 грн., та такий розмір буде достатнім та необхідним, врахувавши, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Відповідно до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або у розмірі, визначеному законом.
У попередній редакції зазначена норма права передбачала, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.
Тобто з 23 травня 2020 року пункт «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України доповнено словами «а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом».
Граматичне та системне тлумачення зазначеного пункту ПК України у чинній редакції дозволяє зробити висновок, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються: 1) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди; 2) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування шкоди життю та здоров'ю; 3) суми, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Отже, як до 23 травня 2020 року, так після цієї дати чинним податковим законодавством передбачено, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров'ю (трудове каліцтво на виробництві внаслідок нещасного випадку) не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. (Постанова Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 598/438/21)
Таким чином, стягнута за рішенням суду з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 моральна шкода, як компенсація перенесених позивачем моральних страждань, пов'язаних із отриманням травми у розмірі 130 000 грн., обгрунтовано стягнута без відрахуванням податків на інших обов»язкових платежів.
Доводи апеляційної скарги ПрАТ “ДТЕК Павлоградвугілля» про наявність підстав для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди до 65 000 грн. є необґрунтованими належними доказами у справі.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля» - залишити без задоволення.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови
проголошена у судовому засіданні 21 жовтня 2025 року.
Повний текст постанови складено 22 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя І.А.Єлізаренко
Судді М.О.Макаров
О.В.Свистунова