21 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/6669/25
Провадження № 22-ц/820/1898/25
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Дубова М.В.,
з участю представників сторін,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року, суддя Хараджа Н.В., у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування,
встановив:
В березні 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом до ГУ ПФУ в Хмельницькій області про стягнення нарахованої та недоотриманої за життя пенсії ОСОБА_3 у загальному розмірі 154423,80 грн., по 77211,90 грн. кожному.
В обґрунтування позову вказали, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №560/15289/23 зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 ОСОБА_3 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 , за наслідками якого розмір пенсії склав: з 01.07.2021 -8831,45 грн., з 01.03.2022 - 9787, 85 грн., з 01.03.2023 - 11278,85 грн., яку через відсутність відповідного фінансування не виплачено.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі №560/8170/20 зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення від 21.10.2020, №ХС-44539, з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 , в результаті якого за період з 01.04.2019 по 30.04.2021 нарахована сума доплати в розмірі 96423,80 грн., яку через відсутність відповідного фінансування не виплачено.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є дітьми ОСОБА_3 та є спадкоємцями померлого.
ГУ ПФУ в Хмельницькій області після спливу шести місяців після відкриття спадщини відмовилося виплатити позивачам зазначені успадковані кошти, у зв'язку з чим позивачі були змушені звернутися до суду.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.06.2025 позов задоволено. Стягнуто з ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нараховану та недоотриману пенсію за життя ОСОБА_3 за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №560/15289/23 та від 18.01.2021 по справі №560/8170/20 у розмірі 77211,90 грн. кожному (разом 154423,80 грн.) як спадкоємцям після його смерті. Вирішено питання судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, а тому вони набули право на отримання невиплаченої пенсії у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Хмельницькій області просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
На обґрунтування скарги відповідач зауважив, що пенсію не було виплачено через відсутність відповідного бюджетного фінансування. Позивачі не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, вони не проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказав, що рішення є законним та обґрунтованим. Він та його сестра ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями першої черги після смерті батька ОСОБА_3 , відтак мають право на спадщину, в тому числі на отримання невиплаченої пенсії у повному обсязі.
В суді представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги.
Представник позивачів в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечила, підтримала рішення суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення учасників справи та перевіривши матеріали справи апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №560/15289/23, яке набрало законної сили 24.10.2023, зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_3 з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021, №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення суду ГУ ПФУ в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 , в результаті якого розмір пенсії, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 та індексації базового розміру пенсії склав: з 01.07.2021 - 8831,45 грн., з 01.03.2022 - 9787,85 грн., з 01.03.2023 - 11287,85 грн. За період з 01.07.2021 по 30.11.2023 нараховано доплату в розмірі 58000 грн., яка включена до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.01.2021 у справі № 560/8170/20, яке набрало законної сили 25.03.2021, зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про грошове забезпечення від 21.10.2020, №ХС-44539.
На виконання зазначеного рішення суду ГУ ПФУ в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням перерахованих сум пенсій з 01.04.2019, згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.10.2020, №ХС-44539, у розмірі 50% відповідних сум грошового забезпечення. За період з 01.04.2019 по 30.04.2021 нараховано доплату в розмірі 96423,80 грн.
Сума коштів згідно з проведеним перерахунком на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.09.2023 у справі №560/15289/23 в розмірі 58000 грн. та від 18.01.2021 у справі №560/8170/20 в розмірі 96423,80 грн. не була виплачена ОСОБА_3 за життя через відсутність відповідного фінансування. Вищевказане визнано сторонами та не оспорюється.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
Приватним нотаріусом Шепетівського районного нотаріального округу заведено спадкову справу №121/2024 щодо майна ОСОБА_3 . Станом на 10.01.2025 єдиними спадкоємцями після його смерті є діти, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачами свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.
Як на підставу своїх вимог позивачі послалися на наявність у них як спадкоємців першої черги після смерті батька права на спадкування недоотриманої суми пенсії.
Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 відповідно до Закону від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.09.2020 у справі №428/6685/19, від 30.01.2024 у справі №420/8604/21.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.02.2022 у справі №243/13575/19 (провадження №61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі №520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 .02.2022 у справі №209/3085/20).
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов'язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.
За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, за життя ОСОБА_3 , на виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду у справах №560/15289/23 від 21.09.2023, та №560/8170/20 від 18.01.2021, нарахована пенсія в розмірі 154423,80 грн., яка залишилася невиплаченою у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, однак за життя не отримав відповідних виплат.
У зв'язку з наведеним позивачі, як син та дочка померлого, є єдиними спадкоємцями за законом, які у встановленому законом порядку прийняли спадщину, набули право в порядку спадкування на недоотриману суму перерахунку пенсії в розмірі 154423,80 грн.
Колегія суддів зазначає, що право на таку пенсію у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України. Ці пенсійні виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання пенсії в порядку спадкування за законом (постанова Верховного Суду від 03.10.2025 у справі №671/931/24).
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, відтак доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 жовтня 2025 року.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова