справа №650/3183/25
провадження №22-ц/819/952/25
01 жовтня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Бездрабко В.О. (суддя-доповідач),
судді: Базіль Л.В.,
Приходько Л.А.
секретар: Олійник К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 20 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Хомик І.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС -АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,
Зміст позовних вимог
В травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» (далі - ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС») про розірвання договору оренди землі.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:02:001:0288, загальною площею 6,6132 га, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
19 червня 2006 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі№4АА002118-040671500011, за умовами якого власник передав в оренду товариству земельну ділянку з кадастровим номером 6520685200:02:001:0288, загальною площею 6,6132 га, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
22 вересня 2015 року між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» та ПП «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, згідно якого право оренди земельної ділянки було передано ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».
28 грудня 2017 року між ОСОБА_2 , ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №700406 до договору оренди землі від 19 червня 2006 року, якою погоджений розмір орендної плати - 4,18% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 238058,74грн., що в грошовому виразі склало 9 950,86 грн. за рік. Пунктом 4.5 додаткової угоди встановлено, що орендна плата вноситься орендарем з 01 серпня до 31 грудня поточного року. Строк дії договору погоджений до 26 липня 2027 року.
17 квітня 2025 року на підставі договору №1704/25-24 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» відчужив (продало) право оренди вищезазначеної земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС». Пунктом 5.1 цього договору встановлений строк його дії протягом одного року.
Позивач зазначив, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом періоду з 2022 по 2024 роки виплату орендної плати за користування землею не здійснювало, з приводу чого утворилась заборгованість в загальному розмірі 29 852,56 грн.
Окрім того, всупереч умовам договору оренди, а саме, що земельна ділянка передавалася відповідачу в оренду з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва для вирощування сільгосппродукції, на сьогоднішній день земельна ділянка не оброблена, перебуває в сильно забур'яненому стані, що призводить до погіршення якісних властивостей ґрунту та зниження його родючості, що підтверджується листом - довідкою Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 03 березня 2025 року № 01-12/432/25, в якому зазначено, що починаючи з 24 лютого 2022 року і по теперішній час ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» на території Новорайської сільської військової адміністрації не здійснює господарювання, обстеження комісією орендованих товариством земельних ділянок не проводилося, окремих розпоряджень щодо визнання земельних ділянок сільськогосподарського призначення забрудненими вибухонебезпечними предметами не приймалося. Навіть після проведення розмінування земель на території Новорайської територіальної громади спеціальними саперними військами, ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» не розпочало обробіток земельних угідь та не сплачувало орендарям орендну плату.
Згідно листа - довідки від 05 травня 2025 року Новорайська сільська військова адміністрація повідомила, що жодних пільг зі сплати ПДФО та військового збору з орендної плати за землі приватної власності ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» не отримував, не проводились заходи щодо визнання земельних ділянок приватної власності забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами і ця інформація не вносилась до Державного земельного кадастру, як того вимагає чинне законодавство.
Посилаючись на систематичну несплату орендної плати, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням та відсутність будь-яких дій з боку відповідачів щодо виконання умов договору, що свідчать про істотне порушення умов оренди позивач, просив розірвати договір оренди землі від 19 червня 2006 року №4АА002118-040671500011 (з урахування додаткової угоди від 28 грудня 2017 року), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:02:001:0288, з урахуванням договору про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок від 17 квітня 2025 року №1704/25-24 Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС»
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 20 червня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволений.
Постановлено розірвати договір оренди землі від 19 червня 2006 року №4АА002118-040671500011 (з урахування додаткової угоди від 28 грудня 2017 року), укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:02:001:0288, з урахуванням договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок від 17 квітня 2025 року №1704/25-24 Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС»
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач належним чином не виконував взяті на себе обов'язки за договором оренди, що проявилося у систематичній несплаті орендної плати протягом періоду з 2022 по 2024 роки включно, що є підставами для розірвання договору оренди.
Суд зазначив, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка належна позивачу не могла бути використана товариством за її цільовим призначенням протягом зазначеного періоду. Товариство не повідомило позивача про наявність обставин, які унеможливлювали виконання ним договірних зобов'язань, не надало доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку між запровадженим в країні воєнним станом та неможливістю обробітку землі.
Загальне посилання товариства на запроваджений в Україні воєнний стан та лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року не є достатніми підставами для безумовного звільнення відповідача від виконання договірних зобов'язань, оскільки такий лист носить загальний характер і не містить ідентифікації конкретного зобов'язання відповідача.
Доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду від 20 червня 2025 року, ТОВ «ЮТС - АГРОПРОДУКТ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалите нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Скаржник зазначив, що між ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» та орендодавцем існують правовідносини з оренди землі. З 24 лютого 2022 року у зв'язку зі збройною агресією військами рф частина території України, включаючи Херсонську область та земельні ділянки Бериславського району, були тимчасово окуповані, у зв'язку з чим ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» не мало можливості здійснювати господарську діяльність на орендованих земельних ділянках. Після звільнення території Бериславського району Херсонської області підприємство не припустило до оброблення земель сільськогосподарського призначення, оскільки земельні угіддя забрудненні вибуховонебезпечними предметами.
Згідно розпоряджень Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області за 2023-2025 роки орендовані земельні ділянки визнано не приданими для використання, у зв'язку з потенційною загрозою їх забрудненням вибухонебезпечними предметами; товариству надано податкову пільгу зі сплати земельного податку за землі приватної власності та орендної плати за земельні ділянки комунальної власності в розмірі 100% від суми податкового зобов'язання. Крім того, майно товариства під час окупації території Бериславського району було розграбовано.
Розпорядженням Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року №24 «Про доповнення переліку суб'єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», до вказаного переліку додано ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ».
28 лютого 2022 року Торгово - промислова Палата опублікувала на своєму офіційному сайті лист, яким визнала військову агресію рф проти України форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). За таких обставин, враховуючи вимоги частини шостої статті 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає оскільки має місце випадок непереборної сили. Оскільки системне невиконання орендарем обов'язку з виплати орендної плати зумовлене настанням форс-мажорних обставин, які не залежать від товариства, скаржник вважає, що є підстави для звільнення відповідача від сплати орендної плати за період, коли користування землею було неможливим.
На думку скаржника, посилання суду першої інстанції на лист - довідку Новорайської сільської військової адміністрації від 03 березня 2025 року №01-12/432/25 не стосується спірних правовідносин, оскільки носить загальний характер.
Оскільки 17 квітня 2025 року між ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» укладено договір про відчуження права оренди земельних ділянок, за умовами якого ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» передало ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» права оренди низки земельних ділянок, у тому числі, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:02:001:0288, належної позивачу, то ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» є неналежним відповідачем у справі, оскільки належним відповідачем має бути лише ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС».
Правова позиція інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Розгляд справи апеляційним судом
В судове засідання суду апеляційної інстанції представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином відповідно до вимог процесуального законодавства (частина шоста статті 128 ЦПК України), що підтверджується довідками про доставку судових повісток до електронних кабінетів сторін.
Згідно з частиною другою статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Ураховуючи наведене, баланс інтересів учасників справи у як найшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:02:001:0288, загальною площею 6,6132 га, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області.
19 червня 2006 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Югтранзитсервіс-Агропродукт» був укладений договір оренди №4АА002118-040671500011, за умовами якого позивач передала в оренду товариству належну їй на праві власності земельну ділянку кадастровий номер 6520685200:02:001:0288, площею 6,6132 га, розташовану на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області (а.с.19-24).
22 вересня 2015 року між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» та ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» укладено договір про заміну сторони у договорі оренди, згідно якого право оренди землі було передано ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» (а.с.25).
28 грудня 2017 року між ОСОБА_2 , ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС» та новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» укладено додаткову угоду №700406 до договору оренди землі від 19 червня 2006 року, якою сторони погодили розмір орендної плати - 4,18% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 238 058,74грн., що в грошовому виразі склало 9 950,86 грн. на рік. Пунктом 4.5 додаткової угоди встановлено, що орендна плата вноситься орендарем з 01 серпня до 31 грудня поточного року. Строк дії договору погоджений до 26 липня 2027 року (а.с.26-31).
17 квітня 2025 року на підставі договору №1704/25-24 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок, ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» відчужило право оренди вищезазначеної земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС». Згідно пункту 5.1 встановлений строк дії цього договору протягом одного року (а.с.34-63).
Належна позивачу земельна ділянка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що відноситься до Новорайської селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області, яка у період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 11 листопада 2022 року Новорайська селищна територіальна громада Бериславського району Херсонської області віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, яким було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, який є чинним.
Лист - довідка Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 03 березня 2025 року №01-12/432/25 свідчить, що станом на 25 лютого 2025року земельні ділянки, які перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» товариством не використовуються, обробіток землі не здійснюється.
Ці ділянки комісією військової адміністрації не обстежувалися та окремими розпорядженнями не визнавалися забрудненими вибухонебезпечними предметами, а вважались такими, що потребують обстеження в зв'язку з тим, що громада вісім місяців 2022року перебувала в окупації військових рф і на цих землях велися бойові дії.
Після деокупації території (11 листопада 2022року), незважаючи на проведення обстеження та очищення ділянок спеціальними саперними військами України, ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» так і не почало обробіток земельних угідь, орендна плата власникам землі не сплачується (а.с.134).
Згідно листа - довідки від 05 травня 2025 року №01-12/1008/25 Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області встановлено, що розпорядженнями Новорайської СВА №163 від 31 жовтня 2023року; №29 від 06 лютого 2024 року та №154 від 18 квітня 2024року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» надавалися пільги зі сплати місцевих податків та зборів. Однак, ці розпорядження не звільняли товариство від обов'язку сплати орендної плати за орендовані земельні ділянки приватної власності; товариство не звільнялося від сплати ПДФО та військового збору.
Новорайською СВА не здійснювалися окремі заходи щодо визнання земельних ділянок приватної власності забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами і така інформація не вносилась до Державного земельного кадастру (а.с.135).
Відповідно до розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» включено до переліку суб'єктів господарювання, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили. Розпорядження підлягає затвердженню на сесії обласної ради (пункт 2 ).
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права
Згідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
Договір оренди землі, відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Орендодавець, відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі», має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт.
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно частини статті 651ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату» орендної плати.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» протягом 2022-2024років не виплачувало орендодавцю орендну плату у строки, визначені умовами укладеного між сторонами договору та додатковими угодами про оренду землі, що відповідно до наведених норм права є підставою для розірвання договору оренди відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24), підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.
Оскільки позивач мотивував позовні вимоги тим, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вчасно не сплачувало орендну плату за 2022 - 2024 роки, тому саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати в обумовлений в договорі термін до 31 грудня поточного року, чого ним зроблено не було.
Орендар не надав суду доказів на підтвердження факту виконання ним своїх зобов'язань щодо виплати орендної плати позивачу за 2022, 2023 та 2024 роки. Крім того, заперечуючи проти задоволення позову вказував на неможливість виконання цих зобов'язань через обставини, які на його думку, унеможливлювали виконання зобов'язань поза його волею.
В апеляційній скарзі товариство послалося на те, що відсутність сплати орендної плати у період окупації та до моменту підтвердження безпечного стану земельної ділянки є наслідком обставин непереборної сили, за які ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не відповідає, що унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за цей період.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).
Частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.
В зв'язку із запровадження на території України Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов'язань.
Згідно частини першої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно положень глави 58 ЦК України оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому загальні положення про найм (оренду) застосовуються до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки, якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом.
Положення Закону України «Про оренду землі» не забороняють застосування до відносин з оренди землі наведених загальних положень, викладених в статті 762 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)).
Частиною статті 762 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
В пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.
Обставини, зазначені в частині шостій статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21), у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в ході розгляду справи ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» доведено факт неможливості використання за цільовим призначенням орендованих земельних ділянок з незалежних від товариства причин, а саме існування форс-мажорних обставин, які перешкоджали орендарю виконати передбачений договором обов'язок з виплати позивачу орендної плати за 2022 рік, оскільки земельна ділянка, що розташована на території Новорайської сільської ради та відноситься до Новорайської селищної територіальної громади Бериславського району, в період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією, а тому в 2022 році орендар значною мірою був позбавлений можливості використовувати земельну ділянку для отримання доходів, в 2022 році.
За таких обставин колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляційної інстанції щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов'язку щодо виплати орендної плати за 2022 рік згідно умов договору оренди землі.
Обґрунтовуючи свої заперечення щодо неможливості виплати орендної плати за 2023, 2024 роки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» також посилається на наявність обставин непереборної сили, за які товариство не відповідає, що унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за цей період та на неможливість використання орендованої земельної ділянки позивача через її потенційне замінювання та існування загрози для життя і здоров'я працівників при обробітку земельної ділянки.
Проте жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано.
Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши надані сторонами докази у справі, суд визнає, що належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про відсутність протягом 2023, 2024 років, за які відповідачем не вносилася орендна плата, можливості використання земельної ділянки через наведені скаржником обставини, як підстави для застосування вимог частини шостої статті 762 ЦК України, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в установленому процесуальним законом порядку, не надано.
Спірна земельна ділянки розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, яка з 11 листопада 2022 року віднесена до території можливих бойових дій. Тобто бойові дії у 2023 та 2024 роках на вказаній території не велися.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про відсутність протягом 2023-2024 років, за який відповідачем не вносилася орендна плата, можливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням через військову агресію рф проти України, потенційну загрозу забруднення спірної ділянки вибухонебезпечними предметами, а також через знищення та розкрадання належного товариству майна.
Доводи апеляційної скарги про те, що на підставі розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24, ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» включено до переліку суб'єктів господарювання, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно пункту 2 цього розпорядження воно підлягало затвердженню сесією обласної ради, однак відповідного рішення обласної ради скаржник не надав. Ураховуючи викладене, слід визнати, що зазначене розпорядження без його затвердження сесією обласної ради не створює для відповідача правових наслідків у вигляді звільнення від виконання договірних зобов'язання, у тому числі і обов'язку зі сплати орендної плати за 2023,2024роки.
В апеляційній скарзі товариство зазначило, що наявність форс-мажорних обставин в даному випадку підтверджується листом ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року.
Проте, частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Отже, для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП України видається сертифікат. Водночас, лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022, на який посилається скаржник як на аналогію сертифікату про посвідчення форс-мажорних обставин, не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта (Відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Верховний Суд у постановах від 01 червня 2021 у справі №910/9258/20, від 14 червня 2022 у справі №922/2394/21 зазначав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Таким чином, в разі наявності певних обставин (форс-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами.
Водночас, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов'язання, строк виконання якого настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку. Такий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі №912/750/22.
З огляду на викладене, лист ТПП України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022року не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості здійснення господарської діяльності через знищення та розкрадання майна товариства, зокрема сільськогосподарської техніки, колегія суддів також відхиляє, оскільки відповідачем не доведено втрату всієї техніки та обладнання, необхідного для обробітку землі та неможливості залучення такої техніки на правах оренди.
Отже, суд першої інстанції дійшов в цілому правильного висновку, що спірний договір оренди землі за вимогою позивача може бути достроково розірваний з підстав неналежного виконання умов договору, а саме: невиконання обов'язків зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.
Повно та всебічно дослідивши обставини у справі та надані докази, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про розірвання договору оренди землі.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги в частині того, що в 2023-2024 роках підприємство не могло використовувати орендовану земельну ділянку позивача через її можливе замінування і через це було звільнене від оподаткування за вказаний період часу, оскільки за наявними у справі доказами, позивачем доведено, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» з 24 лютого 2022 року і по теперішній час не здійснює господарської діяльності на орендованій земельній ділянці, навіть після проведення розмінування земель сільськогосподарського призначення, при цьому підприємство не зверталося з відповідними зверненнями до військової адміністрації, та не повідомляло орендаря про неможливість виконання своїх обов'язків. Звільнення відповідача від оподаткування на певний період часу жодним чином не звільняє його від виконання обов'язків, покладених умовами договору оренди (лист-довідка Новорайської СВА Бериславського району від 05 травня 2025 року).
Підстав для скасування рішення суду в частині задоволених вимог, з врахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що військова агресія рф проти України, як і тимчасова окупація російською федерацією частини території Херсонської області, до складу якої входила і частина, де розташована земельна ділянка позивача, а також проведення бойових дій на території Херсонської області є загальновідомими фактами, а відтак не потребують доказування відповідачем. За таких обставин, посилання відповідача на неможливість використання ним за призначенням об'єкту оренди в період з 24 лютого 2022року по листопад 2022 року не потребує доказуванню, однак може бути спростовано належними та допустимими доказами з боку позивача, який таких доказів не надав.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що існують підстави для виключення з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на можливість використання відповідачем об'єкту оренди у період з березня по листопад 2022 року.
Аргументи ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про те, що Новорайська сільська військова адміністрація Бериславського району не є уповноваженим органом, який наділений правом видавати листи-довідки зі спірних питань, колегія суддів визнає неприйнятними з огляду на приписи статті 4, 6 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», якими визначено повноваження військово-цивільних адміністрацій та їх керівників.
Що стосується доводів товариства про те, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» є неналежним відповідачем у справі з огляду на відчуження товариством права оренди земельної ділянки на користь ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про оренду землі» у разі відчуження права оренди земельної ділянки таке право переходить до особи, на користь якої воно відчужене. Разом з тим, згідно з частиною п'ятою статті 6 зазначеного Закону, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом.
Отже, саме з моменту державної реєстрації переходу права оренди новий орендар набуває юридично значущих прав та обов'язків щодо користування земельною ділянкою.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі договору про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок, укладеного 17 квітня 2025року між ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС», право оренди землі строком на один рік перейшло до ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС».
Оскільки виниклі між сторонами спірні правовідносини стосуються періоду 2022-2024років, тобто часу, який передував відчуженню права оренди землі (квітень 2025року), то визначення співвідповідачами у справі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (який мав висловити свої доводи та надати заперечення проти пред'явлених вимог) та ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» (до якого лише тимчасово перейшли права та обов'язки орендаря), є процесуально виправданим.
Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" задовольнити частково, рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 20 червня 2025року змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання на можливість використання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» земельної ділянки у період 2022 року.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» задовольнити частково.
Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 20 червня 2025 року змінити.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на можливість використання ТОВ «ЮТС -АГРОПРОДУКТ» об'єкту оренди у період 2022 року.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: В.О. Бездрабко
Судді: Л.В. Базіль
Л.А. Приходько