Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/790/2025 Справа № 641/6477/25
22 жовтня 2025 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150000568 від 05.05.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, військовослужбовця військової служби за мобілізацією посада: гранатометника 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 3 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону в/ч НОМЕР_1 , який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України
На розгляді Слобідського районного суду міста Харкова перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про кримінальні правопорушення в якому внесені до ЄРДР за № 12025221150000568 від 05.05.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 5 ст. 407 КК України.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Прокурор послався на наявність ризиків передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_4 , має можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, понятих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Вказав, що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнаними, як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, а також беручи до уваги вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, його вік, стан здоров'я, майновий стан та інші обставини, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_4 , для запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як до раніше (не) судимої особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Крім цього, тяжкість вчинення вказаного злочину викликає саме ту реакцію суспільства і наслідки, що, застосування до ОСОБА_4 , менш суворих запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не в змозі в повній мірі забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного і унеможливити настання ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували, але просили застосувати обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Захисник обґрунтувала тим, що обвинувачений ОСОБА_4 вину визнає, щиро кається у скоєних кримінальних правопорушеннях, ризики зазначені прокурором не підтверджені.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, приходить до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Слобідського районного суду міста Харкова від 28.08.2025 обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.10.2025 без визначення застави.
Отже, строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 обраний ухвалою судді закінчується 26.10.2025, однак судове провадження на даний час не завершено, тому необхідно вирішити питання щодо наявності підстав для продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При розгляді питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує що ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати: а саме: п. 1) ОСОБА_4 є військовослужбовцем, йому інкримінується вчинення тяжких злочинів, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а ризик переховування в умовах воєнного стану, який діє в Україні, є досить вагомим; п. 3) ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні через вмовляння, погрози тощо. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків, які ще не були допитані в судовому засіданні, продовжує існувати і з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні; 5) ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні в тому числі й військового злочину, з метою ухилитися від військової служби, тобто у його невідповідальній поведінці, а отже може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Водночас, прокурор не довів існування ризику, визначеного п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки жодних доказів існування цього ризику прокурор не надав, тому суд вважає його необгрунтованим.
За таких обставин, суд вважає, що на цей час є наявними зазначені у клопотанні прокурором ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
При цьому, суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
Судом враховано аргументи, які наводилися обвинуваченим та його захисником, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі. Обставини, що підтверджують існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на час розгляду клопотання не змінилися, стороною захисту протилежне не доведено.
Застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Стороною захисту зворотного не доведено, а отже відсутні підстави для застосування більш м?якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_4 .
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто, в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Також суд враховує, що Указом Президента України № 64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз'яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 р. N 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, слідчий суддя (суд) керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Крім того, судом враховується, що відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
З урахуванням наявності зазначених ризиків, а також з огляду на тяжкість інкримінованого обвинуваченому діяння, строку покарання, яке може бути йому призначено, беручи до уваги обставини, визначені у ст. 178 КПК України, суд приходить до висновку про неможливість застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним вище ризикам, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.
Відповідно ч. 4 ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177,178 КПК України, не визначає розмір застави.
Також, у зв?язку із заявленим клопотанням захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 про оголошення в удовому засіданні перерви, необхідно відкласти судовий розгляд даної справи, визначивши іншу дату її розгляду.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331, 369, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Харківській слідчий ізолятор (№27)» строком на шістдесят днів, тобто до 20 грудня 2025 року.
Судове засідання відкласти до 03 грудня 2025 на 15 год. 30 хв.
Копію ухвали направити до ДУ «Харківський слідчий ізолятор (№27)».
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - підлягає негайному виконанню
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення.
Cуддя- ОСОБА_1