Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
Справа № 173/1601/25
Номер провадження2/173/1044/2025
іменем України
22 жовтня 2025 року м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Усенко Ю.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 09.04.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 09.04.2024-100000282. Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 7000 грн., строком на 42 дні. Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит відповідачу у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а відповідач зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти.
Позивач свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.
В свою чергу, ОСОБА_1 не виконав умов кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість відповідача перед позивачем, що становить 14560 грн., яка складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000 грн., заборгованості за процентами в розмірі 6685 грн., неустойки 875 грн.
Позивач просить стягнути вказану суму заборгованості, а також судові витрати.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що 09.04.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 09.04.2024-100000282, шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки кредитного договору № 09.04.2024-100000282, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 09.04.2024-100000282, що є невід'ємними частинами цього договору.
Умовами договору передбачено, що ТОВ "Споживчий центр" надає відповідачу кредитні кошти в сумі 7000 грн., строком на 42 дні, дата повернення кредиту 20.05.2024. Згідно п. 5-8 заявки кредитного договору первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання, черговий період користування кредитом - кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки "Економ". Розрахунок денної процентної ставки: 2.33% = (6860.00/7000)/42 * 100%).
Відповідно до п.15 заявки кредитного договору неустойка - 175 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежно виконаного зобов'язання.
Зі змісту пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки кредитного договору, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, які є невід'ємними частинами договору № 09.04.2024-100000282 від 09.04.2024, укладеного між сторонами, вбачається, що відповідач підписав вказані документи за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е795».
Позивач виконав умови договору, перерахувавши відповідачу 09.04.2024 кредитні кошти в розмірі 7000 грн., номер транзакції в системі iPay.ua 2447533717, призначення платіжної операції: видача за договором № № 09.04.2024-100000282 від 09.04.2024, що підтверджується квитанцією LIQPAY.
Відповідач всупереч умовам кредитного договору порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 09.04.2024-100000282 від 09.04.2024 у відповідача наявна заборгованість в сумі 14560 грн., що складається зі заборгованості за основним боргом в розмірі 7000 грн., процентами у розмірі 6685 грн., неустойки у розмірі 875 грн.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини на підставі договору кредитування, які регулюються Цивільним кодексом України.
Положеннями частини першої статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 208 ЦПК України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між фізичною та юридичною особою,крім правочинів, передбачених частиною першою статті206цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.
Відповідно до ст.1047 договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Крім того відповідно до абзацу 2 ч.2 ст. 639 ЦК України - Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином судом встановлено, що укладений між сторонами Договір № 09.04.2024-100000282 від 09.04.2024, відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 639, 1047, 1055 ЦК України.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що ТОВ «Споживчий центр» відповідно до кредитного договору надало відповідачу ОСОБА_1 споживчий кредит, однак відповідач кошти не повернув, тому заборгованість, яка виникла за невиконання кредитного договору, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В той же час, щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за неустойкою, суд виходить з наступного.
17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р., яким, зокрема, було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов'язань.
Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи зазначене вище, вимога позивача про стягнення неустойки в розмірі 875 грн. задоволенню не підлягає.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 09.04.2024-100000282 від 09.04.2024 у розмірі 13685 грн., яка складається з 7000 грн. заборгованості за основним боргом, 6685 грн. заборгованості за процентами.
При цьому, відповідач не скористався своїм процесуальним правом, не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «Споживчий центр», не довів відсутність заборгованості.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 2276 грн. 82 коп. (13685 * 100% : 14560* 2422,40).
Керуючись ст.12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А, ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 09.04.2024-100000282 від 09.04.2024 у розмірі 13685 (тринадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн., яка складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 7000 (сім тисяч) грн., процентами у розмірі 6685 (шість тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2276 (дві тисячі двісті сімдесят шість) грн. 82 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.
Суддя: Є.В. Челюбєєв