Справа № 308/3482/25
22 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Наумової Н.В., за участі секретаря судового засідання Передерій Є.В., у присутності: позивача - ОСОБА_1 та представника відповідачів - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді в порядку загального позовного провадження позовну заяву позивача ОСОБА_1 до першого відповідача ОСОБА_3 та другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УЖНЕТ» про відшкодування матеріальної та компенсацію моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки у наслідок скоєння ДТП, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до першого відповідача ОСОБА_3 та другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УЖНЕТ» за якою просить:
-з підстав передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК України, стягнути на його ОСОБА_1 користь матеріальну шкоду у розмірі 18225,15 гривень із ТОВ «УЖНЕТ», як власника джерела підвищеної небезпеки і роботодавця винної особи, ОСОБА_3 , який на час спричинення йому такої шкоди наслідками ДТП, виконував службове завдання;
-з підстав передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК України, стягнути на його ОСОБА_1 користь компенсацію моральної шкоди у розмірі 100 000,00 гривень, із ТОВ «УЖНЕТ», як власника джерела підвищеної небезпеки і роботодавця винної особи ОСОБА_3 , який на час спричинення йому шкоди наслідками ДТП, виконував службове завдання.
В обґрунтування позову позивач зазначив наступне.
Приблизно о 18 год. 36 хв. на перехресті вул. Капушанська та вул. Климпуша, м. Ужгорода, Закарпатської області, в результаті порушення вимого п.п. 10.1, 10.3 ПДР України, найманий працівник, водій ТОВ «УЖНЕТ» ОСОБА_3 , виконуючи трудове завдання роботодавця з використанням службової автомашини «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_1 , не надавши йому перевагу в русі допустив зіткнення з його електро самокатом, марки «Мі Electr Scooter Рго2», на якому він їхав по правій частині дороги. У наслідок цих неправомірних дій вказаного водія було спричинено позивачеві тілесні ушкодження, а також механічно пошкоджено належний йому самокат, марки «Мі Electr Scooter Рго2».
Після настання вказаної ДТП, каретою швидкої допомоги позивач був доставлений в Ужгородську центральну міську клінічну лікарню для надання невідкладної медичної допомоги та за результатами проведених діагностувань і лікарських перевірок був госпіталізований на стаціонарне лікування.
По проходженні певного часу, позивачу стало відомо, що на місце події виїжджали працівники поліції для оформлення матеріалів по закріпленню фактів і обставин вказаної ДТП. У зв'язку з тим, що у нього не було виявлено тілесних ушкоджень які б мали за тяжкістю кваліфікуючі ознаки передбачені диспозицією ст. 286 КК України, ці відомості про факт ДТП правоохоронним органом в ЄРДР не реєструвалися однак стосовно вище вказаного водія ОСОБА_3 було складено адміністративний протокол передбачений ст. 124 КУпАП, який за належністю розгляду скеровано до територіального суду.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 11.06.2024 року у справі № 308/8824/24 ОСОБА_3 визнаний винним та притягнутий до передбаченої законом адміністративної відповідальності.
У наслідок вказаної ДТП, протиправними діями ОСОБА_3 , йому ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді:
-ЗЧМТ, струс головного мозку;
-забій лівого плечового суглобу та лівого передпліччя;
-забій шийного відділу хребетного стовпа;
-забійно-рвана рана правої надбрівної та пара орбітальної ділянки. Стан після ПХО;
-переломи коронкових частин 11 та 12 зубів.
Вказане підтверджується випискою із медичної картки № 5421/620 КНП Ужгородська «Центральна міська клінічна лікарня». Наявність отриманих позивачем зовнішніх тілесних ушкоджень підтверджується також фотознімками зробленими під час його перебування на стаціонарному лікуванні у вище зазначеному медичному закладі. Під час перебування на стаціонарному та у подальшому на амбулаторному лікуванні, позивач був вимушений за власні кошти купляти окремі медичні препарати, що стверджується фіскальними чеками на загальну суму 3577,00 гривень. По причині переломів коронкових частин 11 та 12 (передніх) зубів, він вимушений був звернутися до спеціаліста-стоматолога, для тимчасового протезувального відновлення коронок вказаних зубів. На вказані послуги спеціаліста позивачем було витрачено 11250,00 гривень, що підтверджується планом лікування виконаних медично-стоматологічних заходів.
Крім вказаного, у наслідок цієї ДТП був механічно пошкоджений і належний йому самокат марки «Мі Electr Scooter Рго2», зокрема зламано рукоять приводу гальмівної системи, зламано хомут фіксації рульової стійки, прийшла у непридатний стан електробатарея. Для ремонтного приведення у робочий стан самокату і відновлення його порушеного права користування ним, позивачу слід на придбання найдешевшої акумуляторної батареї витратити 3398,05 гривень, підтверджується відомостями інтернет магазину.
Разом з цим, протиправними діями ОСОБА_3 , яке згідно до постанови Ужгородського міськрайонного суду від 11.06.2024 року у справі № 308/8824/24 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням для нього вищевказаних негативних наслідків, позивачу ним спричинено і суттєву моральну шкоду, яка обґрунтовується наступними фактами, обставинами та нижче наведеними доводами.
Після приведення позивача медичними працівниками до відносно стабільного стану, коли він зміг усвідомлено частково пригадати факти і проаналізувати обставини та наслідки вказаної ДТП, у нього відбулося сильне морально-психологічне потрясіння, яке призвело до глибоких душевних страждань, як щодо факту автопригоди так і в тому числі усвідомлення того, що його життю і здоров'ю загрожувала реальна небезпека.
Через певний час, по причині зменшення дії знеболюючих препаратів, його душевні страждання мали місце від нестерпних болів травмованих частин тіла та вибитих зубів, а також додатково посилювало його душевні страждання від переживань за майбутній стан здоров'я. В подальшому душевні страждання позивача були викликані перенесенням фізичних болів під час проведення щоденних медичних процедур. Вказані негативні наслідки морально-психологічного стану, які призводять до подальших душевних страждань, продовжують мати місце і зараз, так-як до цього часу у нього не зникли головні болі, що постійно порушує стабільність його життєво душевного спокою. Так само позивач нервує та переживає і на теперішній час по причині того, що йому, у подальшому, необхідно буде пройти комплекс стоматологічних процедур по кінцевому протезувальному відновленню пошкоджених зубів, що вже на теперішній час призводить до душевних страждань, а також такі душевні страждання усугубляються і розумінням того, що йому повторно слід буде терпіти фізичні болі, витрачати час свого життя і додаткові грошові кошти на таке лікування і реабілітацію. Нервування і переживання, що призводять до душевних страждань мають місце і по причині пошкодження в ДТП майна, самокату марки «Мі Electr Scooter Рго2» за який при його покупці позивач сплатив 21 999,00 гривень та який на час настання ДТП був у хорошому технічному стані.
Той факт, що позивач тривалий час був обмежений у користуванні своїм транспортним засобом також призвели до нервувань і переживань, що стали причиною душевних страждань. Душевні страждання позивача були зумовлені і тим, що винна особа ОСОБА_3 , який спричинив вищевказану матеріальну і моральну шкоду, після скоєного ним ДТП не вжив жодних дійових заходів до примирення чи принесення своїх вибачень, не вжив ніяких особистих дій щодо відшкодування заподіяної ним шкоди. З огляду на сукупність вищевказаних вкрай негативних для нього фактів, обставин і наслідків, компенсацію за спричинення йому ОСОБА_3 моральної шкоди, на теперішній час позивач оцінив щонайменше, у розмірі 100 000,00 гривень.
За ухвалою від 19.03.2025 року судом було відкрито провадження у справі № 308/3482/25 за позовною заявою в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
16.04.2025 року до суду надійшов письмовий відзив другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УЖНЕТ» на позовну заяву, за яким він просить позовну заяву залишити без задоволення з огляду на наступне.
В ході ДТП, яка мала місце 16.05.2024 року на перехресті вул. Капушанська та вул. Климпуша в м. Ужгород, ОСОБА_3 не перебував при виконанні своїх трудових обов'язків як працівник ТОВ «УЖНЕТ».
Так, 30.08.2023 року між ТОВ «УЖНЕТ», як роботодавцем, та ОСОБА_3 , як працівником, укладено трудовий договір №УжОО-00058 пунктами 1, 2, 4 якого передбачено, що цей договір є безстроковим. Працівник зобов'язується виконувати обов'язки інженера інформаційно-телекомунікаційних технологій. Час виконання робіт установлюється не більше 40 год. на тиждень, з 9:00 до 18:00 робочий день (понеділок-п'ятниця).
Як встановлено Ужгородським міськрайонним судом у постанові від 11.06.2024 року по справі № 308/8824/24 та не заперечується самим Позивачем, ДТП в ході якої ОСОБА_1 завдано шкоди трапилась о 18 год. 36 хв., тобто вже після закінчення ОСОБА_3 свого робочого дня. ОСОБА_3 не отримував від ТОВ «УЖНЕТ» жодних додаткових розпоряджень з приводу виконання своїх трудових обов'язків після завершення робочого дня. 16.05.2024 року до понаднормових робіт після 18 год. 00 хв. ОСОБА_3 не залучався. Факт вчинення ОСОБА_3 ДТП яка мала місце 16.05.2024 року на перехресті вул. Капушанська та вул. Климпуша в м. Ужгород саме в ході виконання своїх трудових обов'язків в ТОВ «УЖНЕТ» не був встановлений і зазначеною постановою Ужгородського міськрайонного суду від 11.06.2024 року.
Крім іншого, згідно фактичних обставин справи вбачається, що необхідність відшкодування ТОВ «УЖНЕТ» завданої моральної та майнової шкоди, ОСОБА_1 пов'язує також із використанням ОСОБА_3 «службової автомашини» ТОВ «УЖНЕТ», а саме: «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 . Разом із тим, «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 у володінні та/або власності ТОВ «УЖНЕТ» не перебуває та ніколи не перебував. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 видно, що вказаний автомобіль належить ОСОБА_4 та такий був переданий ОСОБА_3 для особистих потреб.
Отже, беручи до уваги, що 16.05.2024 року в ході ДНІ, яка мала місце на перехресті вул. Капушанська та вул. Климпуша в м. Ужгород ОСОБА_3 не перебував при виконанні своїх трудових обов'язків, автомобіль «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_4 , у володінні та/або власності ТОВ «УЖНЕТ» не перебував а був переданий ОСОБА_3 . ОСОБА_4 , як законним власником відповідного транспортного засобу, то і підстави для стягнення із ТОВ «УЖНЕТ» на користь ОСОБА_1 майнової та/або моральної шкоди спричиненої в результаті винних дій ОСОБА_3 у відповідності до ч.1 статті 1172 ЦК України відсутні.
Згідно інформації з офіційного сайту Моторно (транспортного) страхового бюро України доступного за посиланням:
https://policv.mtsbu.ua/Search/BvRegNo7nuHBE4144297AE17B5D8EE4471DD960B9447278 65CE49C9C3EE1B743B391D13B73765F0FD7B55AB22EBEE416D62E741392054E5A96294 F5B6FD7D7040B072C772B5346056633710263C3F7D050BB130D1BE. видно, що станом на момент ДТП, яка мала місце 16.05.2024 року за участю ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , даний транспортний засіб був застрахованим у ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ШПІУРАНС ГРУП» згідно полісу за №217818455.
Таким чином, ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» уклавши договір обов'язкового страхування за №217818455 та забезпечивши транспортний засіб «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_2 , взяло на себе обов'язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником третій особі. В даному випадку з аналізу змісту поданої позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 із заявою про виплату суми страхового відшкодування до ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» не звертався, рішення про виплату та/або відмову у виплаті суми страхового відшкодування страховиком не приймалось, що свідчить про передчасність заявлених ОСОБА_1 позовних вимог про відшкодування завданої йому шкоди у поза страховому порядку визначеного Законом.
17.04.2025 року до суду від першого відповідача ОСОБА_3 також надійшов письмовий відзив за яким він фактично просив відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Предметом позовних вимог є стягнення з Відповідача 2 шкоди, заподіяної позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16.05.2024 р. на перехресті вулиці Капушанська та Климпуша в місті Ужгород за участі Відповідача 1 та Позивача. Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 11.06.2024 року Відповідача 1 визнано винним у її настанні, який керував автоомобілем Volkswagen Caddy, номерний знак НОМЕР_2 . Відповідальність Відповідача 1, як водія вказаного транспортного засобу була застрахована в ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП» згідно полісу за №217818455. Ліміт страхового відшкодування за вказаним полісом повністю покриває заявлені ОСОБА_1 по справі №308/3482/25 позовні вимоги. В той же час як мені відомо ОСОБА_1 із заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» не звертався, що робить заявлені ним по справі №308/3482/25 вимоги необґрунтованими та передчасними. Заявлений ОСОБА_1 позов адресований до неналежного відповідача.
З приводу самих обставин дорожньо-транспортної пригоди та користування автомобілем Volkswagen Caddy за номерним знаком НОМЕР_2 перший відповідач пояснив, що відповідна подія трапилась вже після завершення мого робочого дня, не під час виконання трудових обов'язків як працівника ТОВ «УЖНЕТ». Його робочий день починається о 09:00 год. та завершується о 18:00 год. (з понеділка по п'ятницю). Перший відповідач дійсно перебуває у трудових відносинах з ТОВ «УЖНЕТ», що підтверджується відповідним трудовим договором, але він керував автомобілем Volkswagen Caddy, номерний знак НОМЕР_2 , який ним використовувався на відповідних правових підставах у особистих цілях. Вказаний автомобіль Volkswagen Caddy за номерним знаком НОМЕР_2 був переданий йому не ТОВ «УЖНЕТ» а іншою фізичною особою для використання для власних потреб. Роботодавець не є ні користувачем, ні власником такого автомобіля. Тому в будь - якому разі Відповідач 2 не є суб'єктом спірних правовідносин, не може нести відповідальність за шкоду заподіяну позивачу за наведених вище обставин та підстав визначених відповідачем. Відповідач 2 також вважає, що розмір заявлених вимог як в частині матеріальної, а також особливо в частині моральної шкоди є необґрунтована, завищеним та не підтвердженим належними доказами, а як наслідок не доведений.
В судовому засіданні 17.10.2025 року позивач позов підтримав та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Представник відповідачів позов не визнав, просив суд відмовити у його задоволенні повністю, оскільки він заявлений до неналежного відповідача та без достатніх правових підстав.
Заслухавши сторін та їх представників, дослідивши у судовому засіданні письмові докази, наявні у матеріалах справи та додатково подані, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень, за постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.06.2024 року у справі № 308/ 8824/24, було ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму у 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
При цьому судом було встановлено, що з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №034110 від 16.05.2024 з'ясовано, що 16.05.2024 о 18 год. 36 хв. в м. Ужгород на перехресті вул. Капушанська та вул. Климпуша водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Volkswagen Cadd днз під час зміни напрямку руху та перестроювання не переконався, що це буде безпечно, не надав перевагу у русі електросамокату під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по тій смузі, внаслідок чого т/з отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП за порушення вимог п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху.
Диспозиція ст. 124 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №034110 від 16.05.2024, схемою місця ДТП, яка сталася 16.05.2024, викривальними поясненнями потерпілого ОСОБА_1 , даними в судовому засіданні, зізнавальними поясненнями особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_3 , доданими до протоколу, стверджується наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
При призначенні адміністративного стягнення, суд виходить із змісту ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, яке не потягло за собою тяжких наслідків, приймає до уваги особу порушника, ступінь його вини, його ставлення до скоєного, й приходить до висновку, що на ОСОБА_3 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу, встановленого за ст. 124 КУпАП, що на думку суду буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових правопорушень на транспорті.
Зазначена постанова у апеляційному порядку не оскаржувалася та набула законної сили 21.06.2024 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на викладене суд не вбачає жодних підстав задля перевірки цих фактів у межах розгляду цієї справи, оскільки вони встановлені рішенням суду у іншій справі, яке набуло законної сили, є преюдиційним у цій справі та обов'язковим до виконання.
З наданих суду доказів вбачається, що власником транспортного засобу Volkswagen Caddy, д.н.з. НОМЕР_2 із 21.04.2016 року є ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
При цьому, згідно полісу № ЕР-217818455 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності наземних транспортних засобів страхувальником ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була у ПрАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННАІНШУРАНС ГРУП» застрахована на строк із 10.11.2023 року по 09.11.2024 року цивільно - правова відповідальність щодо транспортного засобу НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у день події - 16.05.2024 о 18 год. 36 хв.
Суд звернув увагу, що у постанові Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.06.2024 року у справі № 308/ 8824/24 було зазначено державний реєстраційний номер транспортного засобу як: НОМЕР_5 , проте згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу правильним є: НОМЕР_2 , проте зазначений факт не впливає на правовідносини сторін, оскільки відповідачі визнають факт потрапляння у ДТП саме цього транспортного засобу у визначений день і час, тобто фактично судом виявлено описку у рішенні суду.
З наданих суду доказів також вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ужнет» та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.08.2023 року був укладений трудовий договір № Уж00-00058 за професією інженер інформаційно - телекомунікаційних технологій, який є безстроковим та передбачає час виконання робіт за договором із 09 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. з обідньою перервою з 13 год. 00 хв. по 14 год. 00 хв. у робочі дні - з понеділка по п'ятницю. Зазначений трудовий договір не передбачає використання транспортного засобу при виконанні трудових обов'язків та понаднормованої праці.
З урахуванням обставин ДТП, встановлених у постанові Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.06.2024 року у справі № 308/ 8824/24, подія ДТП відбулася 16.05.2024 о 18 год. 36 хв., тобто у четвер - робочий день, проте після завершення робочого часу.
Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Відповідно до ч. 1 -3 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, що завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Стаття 1187 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:
1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;
2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;
3) в інших випадках, встановлених законом.
Стаття 1172 ЦК України визначає умови відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою, а саме: юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно із ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. (ч. 1 ст. 1195 ЦК України).
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Як зазначено у ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Як зазначено у ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
При цьому, виходячи із змісту Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються за порушення зобов'язання у відповідності до ст. 623, а необхідність відшкодування шкоди випливає саме із деліктних правовідносин.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відтак слід погодитися із доводами відповідачів, що другий відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «УЖНЕТ» не є особою яка безпосередньо завдала шкоду позивачеві та/або несе відповідальність за шкоду завдану першим відповідачем ОСОБА_3 , як працівником цього підприємства, оскільки належними та допустимими доказами доведено, що останній хоча є працівником цієї юридичної особи, проте шкоду було завдано не під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Крім того, транспортний засіб не належить цій юридичній особі на жодній правовій підставі - праві власності, оренди, позички, тощо. Зазначені обставини повністю виключають зобов'язання саме другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УЖНЕТ» відшкодувати матеріальну та моральну шкоду позивачеві, яка випливає з деліктних правовідносин.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Позивач самостійно визначився із складом учасників у цій справі та предметом спору, та, незважаючи на той факт, що позов пред'явлений до двох відповідачів: першого відповідача ОСОБА_3 та другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УЖНЕТ», проте у прохальній частин він просить суд:
-з підстав передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК України, стягнути на його ОСОБА_1 користь матеріальну шкоду у розмірі 18225,15 гривень із ТОВ «УЖНЕТ», як власника джерела підвищеної небезпеки і роботодавця винної особи, ОСОБА_3 , який на час спричинення йому такої шкоди наслідками ДТП, виконував службове завдання;
-з підстав передбачених ч. 1 ст. 1172 ЦК України, стягнути на його ОСОБА_1 користь компенсацію моральної шкоди у розмірі 100 000,00 гривень, із ТОВ «УЖНЕТ», як власника джерела підвищеної небезпеки і роботодавця винної особи ОСОБА_3 , який на час спричинення йому шкоди наслідками ДТП, виконував службове завдання.
Розгляд справи проводився у загальному позовному провадженні, всі письмові заяви у цій справі надійшли вчасно та позивач мав достатньо часу задля ознайомлення із ними та подання своїх письмових заяв, проте не скористався правом, наданим йому ч. 3 ст. 49 ЦПК України, якою чітко визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Суд, з урахуванням принципу диспозитивності, позбавлений можливості змінити предмет спору на власний розсуд та вийти за межі заявлених позивачем позовних вимог.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що слід повністю відмовити у задоволенні цього позову.
Інші докази судом не досліджуються та оцінка їм надана не була, оскільки вони не впливають на суть постановленого рішення і розмір та факт заподіяння матеріальної та моральної шкоди позивачеві іншою особою не впливає на суть рішення у цій справі.
Що ж стосується судових витрат, то у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України всі судові витрати у цій справі слід покласти на позивача у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст. ст. 13, 76 - 80, 89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви позивача ОСОБА_1 до першого відповідача ОСОБА_3 та другого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «УЖНЕТ» про відшкодування матеріальної та компенсацію моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки у наслідок скоєння ДТП.
Всі судові витрати покласти на позивача.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 .
Перший відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер, серія і номер паспорту - суду невідомі.
Другий відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УЖНЕТ», вул. Швабська, 68, офіс 306, м. Ужгород, 88000, ідентифікаційний код 39003936.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику)учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст рішення складений 22.10.2025 року.
Суддя Н.В. Наумова