Справа № 760/6330/25
22 жовтня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Данко В.Й.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ткаченко Ю.В.,
розглянувши відкритому судовому засіданні питання про повернення за підсудністю справи за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики
в с та н о в и в:
до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від Солом'янського районного суду м. Києва надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 (далі - позивачка), в інтересах якої діє ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 адреса проживання: АДРЕСА_2 (далі - відповідачка), в якому позивачка просить суд:
-стягнути з відповідачки на користь позивачки суму грошового боргу в сумі 47 460 гривень.
Ухвалою від 16.09.2025 суддя прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та витребував відомості про РНОКПП відповідачки.
У відповідь на запит з відділу реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради отримано відомості, що відповідачка зареєстрованою по місту Ужгород не значиться.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №1910633 судом встановлено відсутність відомостей про реєстрацію відповідачки за адресою, на яку поширюється юрисдикція Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
Вказані обставини зумовили необхідність у вирішенні судом питання щодо повернення справи до суду, який здійснив її первісне направлення за підсудністю.
У судове засідання позивачка та її представниця не з'явилися, належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення, від представниці позивачки надійшла заява про проведення судового засідання без участі.
У судове засідання відповідачка не з'явилася належним чином повідомлена про час, дату і місце його проведення, клопотання про відкладення не подала.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру (ч. 8 ст. 187 ЦПК України).
Отже, приписи процесуального закону передбачають необхідність перевірки суддею адреси, що належить фізичній особі, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, та яка персоніфікована відповідачем у справі.
Означена перевірка передбачає звернення судді до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи.
Альтернативою такого звернення є використання відомостей Єдиного державного демографічного реєстру.
Таким чином, належними джерелами інформації щодо адреси реєстрації особи-відповідача є дані, повідомлені органом реєстрації місця перебування та місця проживання особи, або дані, отримані з Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до положень ч. 10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
За правилами ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Отже, після надходження позовної заяви, суддя передусім повинен перевірити адресу реєстрації відповідача-фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, шляхом звернення до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, або із застосуванням Єдиного державного демографічного реєстру.
У разі відсутності відомостей про адресу реєстрації відповідача з означених джерел суддя вирішує питання про відкриття провадження у справі на підставі ч. 9 ст. 28 ЦПК України, тобто за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Таким чином, навіть сама по собі відсутність інформації про місце проживання особи, персоніфікованої відповідачем, з Єдиного державного демографічного реєстру або на запит від органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи не є підставою, що беззастережно унеможливлює прийняття справи до розгляду саме тим судом, до якого звернувся позивач.
Повертаючись до фактичних обставин, суд вказує про те, що матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли від Солом'янського районного суду м. Києва на підставі ухвали від 21.04.2025.
Матеріали цивільної справи не містять відомостей, що висновок про підсудність справи Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області ґрунтується на інформації з Єдиного державного демографічного реєстру чи на інформації, отриманій від органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи.
Натомість передача справи за підсудністю зумовлена посиланням на відповідь ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», надану після звернення із адвокатським запитом.
З цього приводу слід звернути увагу на те, що вказане товариство є приватним суб'єктом господарювання та не має жодного відношення до обліку реєстрації місця проживання особи. Процесуальний закон не передбачає можливості визначати місця проживання за довідками, листами чи іншими документами, які надані, зокрема, суб'єктами приватного права в ході листування з третіми особами.
Натомість засоби перевірки адреси реєстрації особи є чітко легітимізованими, про що було зазначено вище.
У зв'язку з викладеним суд звернувся із запитом до Ужгородської міської ради щодо місця проживання відповідачки та отримав відповідь про те, що відповідачка зареєстрованою по місту Ужгород не значиться.
Більше того, після витребування відомостей про РНОКПП відповідачки суд отримав можливість здійснити запит до Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно з відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №1910633 відомостей про реєстрацію відповідачки за параметрами запиту «РНОКПП» та «ПІБ» не знайдено.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Водночас суд акцентує увагу на тому, що цитоване положення закону поширюється на випадки, коли справу передано на розгляд іншого суду в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Між тим, у вимірі фактичних обставин справи суд не встановив обставин, які би свідчили про підсудність справи Ужгородському міськрайонному суду Закарпатської області.
З системного аналізу вимог чинного цивільного процесуального законодавства України випливає, що до провадження суду, якому справа була передана на розгляд із іншого суду, повинна бути прийнята лише у разі, якщо така справа передана в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, тобто справа, яка належить до територіальної юрисдикції (підсудності) такого суду. У разі помилкового направлення справи на розгляд іншому суду за підсудністю і повернення такої справи спір про підсудність відсутній.
Керуючись ст.ст. 31-32,187, 260, 354 ЦПК України, суд
цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики передати (повернути) на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва (м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги-не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повна ухвала суду складена та підписана 22 жовтня 2025 року.
Суддя Данко В.Й.