ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.10.2025Справа № 910/6176/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання недійсним правочину
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Шевчук М.Д.
Представники учасників справи:
від позивача: Горбаченко Н.В.
від відповідача: Остапенко С.Л.
В судовому засіданні 07.10.2025 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротрейдінг Груп" (далі - ТОВ "Електротрейдінг Груп", позивач) до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго", відповідач) про визнання недійсним правочину.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0152-01024 від 22.05.2019 позивач отримав від відповідача акт корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 27.02.2025 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 31.07.2024, за яким у позивача виникли перед відповідачем зобов'язання на суму 186 856,88 грн. Таке зарахування однорідних вимог позивач вважає неправомірним у зв'язку із тим, що заборгованість за вказаним актом № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 31.07.2024 у нього перед відповідачем відсутня.
У позові ТОВ "Електротрейдінг Груп" просить суд визнати недійсним правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінгу) у сумі 186 856,88 грн., вчиненого ПрАТ "НЕК "Укренерго" згідно з актом корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 27.02.2025 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2024 № СВБ_02_2024_07_0152 акту корегування від 26.09.2024 № СВБ_К_03_2024_07_0152.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2025 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
16.06.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому ПрАТ "НЕК "Укренерго" проти позову заперечило, зазначило, що акт корегування складено відповідно до форми і вимог, передбачених додатком 2 до договору (що відповідає додатку 2 до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджених наказом НЕК «Укренерго» № 393 від 08.07.2024) та додатком 2 до Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який у свою чергу, є додатком до Правил ринку. Зазначені у акті корегування формулювання, відповідно вказаних вимог, означає зміну суми зарахованих раніше зустрічних однорідних вимог.
Отже, зміст акта корегування не передбачає зарахування нових зустрічних вимог, а означає зміну зарахованих раніше зустрічних однорідних вимог, зокрема, за актом від 31.07.2024.
Указаний відзив був поданий з порушенням визначеного законом строку, у зв'язку з чим відповідач просив поновити йому відповідний процесуальний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частинами 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Розглянувши наведені відповідачем обґрунтування, суд прийшов до висновку про поновлення строку для подання вказаного відзиву та прийняття його до розгляду.
19.06.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, а 24.06.2025 - від відповідача заперечення на відповідь на відзив, у яких сторони проти доводів один одного заперечили, наполягали на своїй позиції по суті справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2025, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.
У судовому засіданні під час розгляду справи по суті позивач свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, вказав про їх необгрунтованість, просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
22.05.2019 між ТОВ "Електротрейдінг Груп" (СВБ) та ПрАТ "НЕК "Укренерго" (ОСП, АР) був укладений договір про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - договір),
Договірні відносини між позивачем та відповідачем у спірний період врегульовані договором, в редакції постанови НКРЕКП від 10.10.2023 № 1882.
За умовами пунктів 1.1, 1.2 договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Відповідно до пункту 1.3 договору за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
Згідно з пунктом 1.4 договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку.
Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (пункт 1.5 договору).
Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством (п. 2.1 договору).
Згідно з пунктом 5.1 договору формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.
Відповідно до пункту 5.9 договору ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони.
У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті.
Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним СВБ.
Відповідно до пункту 1.1 Правил коригування, які є додатком 10 до Правил ринку (далі - Правила коригування) розбіжності між учасником ринку та ОСП щодо даних комерційного обліку врегульовуються між ОСП та СВБ шляхом проведення планових та позапланових коригувань у випадку надання АКО до АР оновлених сертифікованих даних комерційного обліку.
За умовами пункту 2.1 Правил коригування у випадку отримання оновлених сертифікованих даних комерційного обліку учасників ринку за розрахунковий період обчислення коригування здійснюється таким чином: 1) оцінюється фактичний обсяг та вартість електричної енергії, визначені за оновленими сертифікованим даним комерційного обліку; 2) вартість попередніх даних комерційного обліку віднімається від фактичної вартості електричної енергії за оновленими сертифікованими даними комерційного обліку для кожного учасника ринку за кожен розрахунковий період.
Згідно з абзацом першим та другим пункту 3.2 Правил коригування АР протягом робочого дня, наступного за днем отримання від АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку для проведення планового коригування, надсилає СВБ попередній звіт про коригування з метою одержання зауважень від СВБ.
СВБ протягом трьох робочих днів з дня отримання від АР попереднього звіту про коригування надає АР зауваження щодо інформації, що зазначена в такому звіті.
Відповідно до абзацу п'ятого пункту 3.2 Правил коригування АР протягом робочого дня, наступного за днем отримання від АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку для проведення планового коригування з урахуванням опрацьованих зауважень СВБ щодо інформації, що зазначена у попередньому звіті про коригування, через СУР формує звіт про коригування та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування звіту про коригування.
АР на другий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування звіту про коригування формує та надсилає СВБ акт коригування (абзац сьомий пункту 3.2 Правил коригування).
Абзацами одинадцятим та дванадцятим пункту 3.2 Правил коригування передбачено, що СВБ упродовж трьох робочих днів з дня отримання акта коригування у разі згоди із розрахунками АР підписує акт коригування та надсилає його АР.
У разі незгоди із даними акта коригування СВБ протягом трьох робочих днів з дня його отримання надсилає АР обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір.
Якщо СВБ протягом трьох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ акта коригування не ініціювала спір та не направила до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник акта коригування, то такий акт коригування вважається підписаним СВБ (абзац 14 пункту 3.2 Правил коригування).
14.08.2024 ТОВ "Електротрейдінг Груп" отримало від відповідача акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 31.07.2024 згідно з договором № 0152-01024 від 22.05.2019 за період з 01.07.2024 по 31.07.2024, відповідно до пункту 1.1 якого СВБ отримало, а ОСП поставило електричну енергію для врегулювання небалансів на загальну суму 210 362 568,13 грн.
Згідно з пунктом 1.2 акту № СВБ_02_2024_07_0152 ОСП отримало, а СВБ поставило електричну енергію для врегулювання небалансів загальною вартістю 93 021 488,23 грн.
Грошові зобов'язання СВБ та ОСП по акту № СВБ_02_2024_07_0152 ОСП на суму 93 021 488,23 грн. були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до пунктів 2.1, 2.2 акту № СВБ_02_2024_07_0152.
Після припинення взаємних зобов'язань, сума коштів, яка підлягала сплаті СВБ за електричну енергію для врегулювання небалансів згідно з актом № СВБ_02_2024_07_0152 становила 117 341 079,90 грн. (210 362 568,13 грн. - 93 021 488,23 грн.).
15.08.2024 відповідачем було списано з рахунку позивача грошові кошти у сумі 117 341 079,90 грн. в якості оплати за електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до акта № СВБ_02_2024_07_0152, що підтверджується платіжною інструкцією № 00000066 від 15.08.2024.
У подальшому, 30.09.2024 позивачем був отриманий від відповідача акт корегування № СВБ_К_03_2024_07_0152 від 26.09.2024 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів № СВБ_02_2024_07_0152 від 31.07.2024, за оновленою версією даних комерційного обліку за період з 01.07.2024 по 31.07.2024, відповідно до п.п. 1.1, 1.2, якого:
- сума збільшення обсягу 63,549 МВт·год та збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої СВБ, становить 657 516,99 грн;
- сума зменшення обсягу 63,533 МВт·год та зменшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої ОСП, становить 269 914,41 грн.
Грошові зобов'язання СВБ та ОСП по акту № СВБ_К_03_2024_07_0152 від 26.09.2024 на суму 269 914,41 грн. були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до пунктів 2.1, 2.2 акту № СВБ_К_03_2024_07_0152.
Після припинення взаємних зобов'язань, сума коштів, яка підлягала сплаті СВБ за електричну енергію для врегулювання небалансів згідно з актом № СВБ_К_03_2024_07_0152 становила 927 431,44 грн. та була списана відповідачем з рахунку позивача платіжною інструкцією № 000000430 від 01.10.2024.
На переконання позивача грошові зобов'язання, що виникли на підставі акту № СВБ_02_2024_07_0152 були виконані сторонами у повному обсязі.
Разом з тим, як вказує відповідач, 28.02.2025 ним був завантажений акт корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 до акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2024 № СВБ_02_2024_07_0152 від 31.07.2024 акту корегування № СВБ_К_03_2024_07_0152 від 26.09.2024, за оновленою версією даних комерційного обліку за період з 01.07.2024 по 31.07.2024, згідно з пунктами 1.1, 1.2. якого:
- сума зменшення обсягу 36,875 МВт·год та зменшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої СВБ, становить 331 282,22 грн;
- сума зменшення обсягу 16,248 МВт·год та збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої ОСП, становить 186 856,88 грн.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 акту корегування № СВБ_04_2024_07_0152 відповідач припинив зобов'язання ОСП перед СВБ шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі (+) 186 856,88 грн.: "Зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється відповідно до умов договору та на підставі ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України в сумі (+) 186 856,88 грн.".
19.03.2025 позивач листом № 05/03-02 від 05.03.2025 направив відповідачу зауваження до акту корегування № СВБ_04_2024_07_0152, у якому вказав, що проведене зарахування зустрічних однорідних вимог (неттінгу) згідно з актом корегування № СВБ_04_2024_07_0152 на суму 186 856,88 грн. є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам діючого законодавства України.
Звертаючись з даним позовом, ТОВ "Електротрейдінг Груп" вказує, що вчинений відповідачем правочин зарахування зустрічних однорідних вимог згідно з актом корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 на суму 186 856,88 грн. не відповідає вимогам ст. 601 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним.
Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін, господарський суд виходив з наступного.
Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як вже зазначалось, позивач вважає, що на час направлення ПрАТ "НЕК "Укренерго" акту корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152, у ТОВ "Електротрейдінг Груп" відсутні невиконані грошові зобов'язання перед ПрАТ "НЕК "Укренерго" у сумі 186 856,88 грн., а тому підстав для проведення зарахування за цим актом немає, а відтак - односторонній правочин має бути визнаний недійсним.
Статтею 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Відповідно до ч. 5 ст. 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Статтею 601 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з форм припинення зобов'язання, внаслідок якого має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна/коштів боржника.
Підставою виникнення спору стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним правочину про зарахуванням зустрічних однорідних вимог, викладених в акті корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 27.02.2025.
Положеннями ст. 601 ЦК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:
1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);
3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов'язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов'язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов'язані з виконанням.
Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема, статтею 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.
У постановах від 28.02.2018 у справі № 910/4312/17, від 04.07.2018 у справі № 910/16430/16, від 05.07.2018 у справі № 914/3013/16, від 19.07.2018 у справі № 910/14503/16, від 26.09.2018 у справі № 910/20105/17, від 04.04.2019 у справі № 918/329/18 Верховний Суд зазначає, що зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна зі сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 ЦК України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує визначених в акті корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 27.02.2025 сум, що є вартістю обсягів електричної енергії, натомість вказує, що за своєю правовою природою спірний акт корегування є правочином про зарахування зустрічних однорічних вимог.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, після формування місячних звітів та складення акта (згідно з пунктом 7.3.2 глави 7.3. розділу VII Правил ринку) дані комерційного обліку щодо обсягів отриманої сторонами електричної енергії можуть уточнюватись (оновлюватись), у такому разі складаються акти корегування за відповідний розрахунковий місяць.
Додатком 10 до Правил ринку передбачені Правила коригування, згідно з пунктами 1.1, 1.4 яких після надання оновлених сертифікованих даних комерційного обліку для планового та позапланового коригування АР (відповідач) здійснює, зокрема, розрахунок обсягу та вартості небалансів СВБ та формування коригувального акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (акт коригування).
У пункті 3.2 Правил коригування встановлено, зокрема: СВБ упродовж трьох робочих днів з дня отримання акта коригування у разі згоди із розрахунками АР підписує акт коригування та надсилає його АР; у разі ненадання СВБ до АР підписаного акта коригування у визначений цим додатком строк до здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними у цьому акті коригування; при визначенні суми оплати у акті коригування враховується сума заборгованості за актом купівлі-продажу та наявних актів коригування в межах одного звітного періоду (місяця).
Судом встановлено, що в акті корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 27.02.2025 зазначено кількість і вартість електричної енергії, яку отримала кожна сторона (за оновленими даними):
- сума зменшення обсягу 36,875 МВт·год та зменшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої СВБ (позивачем), становить 331 282,22 грн;
- сума зменшення обсягу 16,248 МВт·год та збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої ОСП (відповідачем), становить 186 856,88 грн.
Отже, у спірному акті корегування було визначено як збільшення обсягів, так і зменшення обсягів, тому послідовно логічним було відображення відповідних обсягів та їх вартості в таблиці з урахуванням ідентифікації їх значення "+"/"-".
Пунктами 2.1 та 2.2 акту корегування від 27.02.2025 не передбачено зарахування нових зустрічних вимог (навпаки, у цьому випадку відбулось зменшення суми вимог, зарахованих раніше за актом від 31.07.2024).
При цьому, суд зазначає, що акт корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 27.02.2025 складено відповідно до форми і вимог, передбачених додатком 2 до договору (що відповідає додатку 2 до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджених наказом НЕК "Укренерго" від 08.07.2024 № 393) та додатком 2 до Типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, який, у свою чергу, є додатком 1 до Правил ринку.
Вказані положення передбачають використання в актах корегування саме такого формулювання (у разі зміни вартості за оновленими даними): "Зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється відповідно до умов Договору та на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, ст. 203 Господарського кодексу України в сумі (+/-)________________грн. ___ коп. в т.ч. ПДВ _________грн. ___ коп. (сума прописом, в т.ч. ПДВ _________грн. ___ коп.)".
Фактично це формулювання означає зміну суми зарахованих раніше зустрічних однорідних вимог (у даному випадку - зарахованих за актом від 31.07.2024), та не є наслідком зміни правової природи документа з акта корегування на односторонній правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Таким чином, оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що акт корегування № СВБ_К_04_2024_07_0152 від 27.02.2025 не відповідає вимогам правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, а лише фіксує результати господарської діяльності сторін договору про врегулювання небалансів електричної енергії та є його невід'ємною частиною (про що також вказано у даному акті корегування).
З огляду на викладене позовні вимоги ТОВ "Електротрейдінг Груп" задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 21 жовтня 2025 року.
Суддя О.В. Котков