ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 жовтня 2025 року Справа № 918/822/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г. , суддя Коломис В.В.
при секретарі судового засідання Заславській В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 24.07.2025 у справі №918/822/23 (суддя Марач В.В.)
за заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с.Тараканів, вул.Свободи, буд.42, код ЄДРПОУ 40002972)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с.Тараканів, вул.Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061)
про банкрутство
за участі представників:
від ОСОБА_1 (апелянта) - не з'явився;
від СТОВ "Дубенська Аграрна Компанія" та ОСОБА_2 - Берковський Євгеній Олександрович (поза межами приміщення суду);
Арбітражний керуючий - Козирицький Андрій Сергійович (поза межами приміщення суду);
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дубенська Аграрна Компанія" звернулося до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс".
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с. Тараканів, вул. Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061). Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №49 від 01.03.2013, 01133, м. Київ-133, а/с 79).
11.09.2023 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.03.2025 затверджено схвалений Зборами кредиторів План санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" від 31.01.2025 №02-38/54. Введено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс". Керуючим санацією Товариства з обмеженою відповідальністю призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №49 від 01.02.2013).
02.07.2025 через систему «Електронний суд» арбітражний керуючий Козирицький А.С. звернувся в Господарський суд Рівненської області із клопотанням в якому просив вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів у справі №918/822/23.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.07.2025 у справі №918/822/23 задоволено клопотання арбітражного керуючого Козирицького А.С. від 02.07.2025 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.
Вжито заходів до забезпечення вимог кредиторів у справі №918/822/23, а саме:
- накладено арешт на транспортні засоби, зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (35641, Рівненська обл., Дубенський район, с.Тараканів, вул.Колгоспна, буд.42, код ЄДРПОУ 37083061): OPEL VIVARO 1995, (2013), двиг.НОМЕР_5, куз.НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; RENAULT KANGOO 1461, (2014), двиг.НОМЕР_6, куз. НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
- оголошено в розшук транспортні засоби (в тому числі з включенням до інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України") зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (ідентифікаційний код 37083061), місцезнаходження яких не відомо: OPEL VIVARO 1995, (2013), двиг. НОМЕР_5, куз.НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; RENAULT KANGOO 1461, (2014), двиг.НОМЕР_6, куз. НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
- доручено Національній поліції України (вул. Академіка Богомольця, 10, м.Київ, 01601) оголосити в розшук транспортні засоби (в тому числі з включенням до інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України") зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс" (ідентифікаційний код 37083061), місцезнаходження яких не відомо: OPEL VIVARO 1995, (2013), двиг.НОМЕР_5, куз.НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; RENAULT KANGOO 1461, (2014), двиг.НОМЕР_6, куз. НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 ;
- зобов'язано Національну поліцію України надати Господарському суду Рівненської області номер розшукової справи, яку буде заведено за результатом виконання вказаної ухвали;
- зобов'язано Національну поліцію України у разі затримання транспортних засобів, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Традєкс" невідкладно направити копії актів затримання цього транспортного засобу до Господарського суду Рівненської області для приєднання до матеріалів справи №918/822/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс";
- зобов'язано Національну поліції України у разі затримання вищевказаних транспортних засобів передати їх керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Традєкс" арбітражному керуючому Козирицькому Андрію Сергійовичу.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
В скарзі апелянт зазначає, що арбітражний керуючий Козирицький А.С. вводить суд в оману з приводу викрадення транспортних засобів, так як ним не надано до клопотання жодних доказів того, що транспорті засоби є викраденими і, що ними користуються особи, які не є причетними до ТОВ "Традєкс" та які не мають права ними користуватись.
Що стосується того, що арбітражний керуючий обґрунтовує факт викрадення транспортних засобів наявністю постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, апелянт стверджує, що арбітражний керуючий не надав до справи доказів того, що штрафи були сплачені ТОВ «Традєкс» і, що на даних транспортних засобах порушував правила дорожнього руху не сам арбітражний керуючий.
Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції було порушено строки розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів та неправомірно не було передано клопотання про забезпечення вимог кредиторів на авторозподіл.
Посилається на п.п.6.1, 7.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Рівненської області, затвердженого Рішенням зборів суддів Господарського суду Рівненської області від 06 лютого 2020 року №1
Апелянт вважає, що в даному випадку суддя Марач В.В., мав би у відповідності до п.п.3.4 ч.1 ст.35 ГПК України заявити собі самовідвід від розгляду даного клопотання та не розглядати заяву передану йому з порушенням правил авторозподілу. Апелянт вважає, що справа розглянута неповноважним складом суду, визначеним з порушенням правил авторозподілу, що є однією з підстав для скасування даної оскаржуваної ухвали.
На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 24.07.2025 у справі №918/822/23 про забезпечення вимог кредиторів та постановити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення вимог кредиторів.
Автоматизованою системою документообігу визначено колегію суддів для розгляду справи у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Юрчук М.І.
04.08.2025 матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області.
12.08.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою суду від 14.08.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 24.07.2025 у справі №918/822/23 залишено без руху.
19.08.2025 до суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучено докази сплати 2422,40 грн судового збору (квитанція АТ "Таскомбанк" від 19.08.2025).
Розпорядженням керівника апарату суду від 20.08.2025, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.7.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу, передано судову справу №918/822/23 раніше визначеному у судовій справі судді (колегії суддів).
Автоматизованою системою документообігу визначено колегію суддів для розгляду справи у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Коломис В.В., суддя Крейбух О.Г.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 24.07.2025 у справі №918/822/23 та призначено розгляд апеляційної скарги на 20.10.2025р. об 14:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м.Рівне, вул.Яворницького, 59, у залі судових засідань №4. Запропоновано учасникам провадження у строк до 10.09.2025 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України.
10.09.2025 через систему «Електронний суд» від арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві арбітражний керуючий Козирицький А.С. зазначає, що ним було додано значну кількість письмових доказів, які повністю підтверджують факт втрати ТОВ «Традєкс» контролю над власним майном, зокрема, акти про відсутність органів управління боржника, про недопуск арбітражного керуючого до території боржника, докази порушення правил дорожнього руху на транспортних засобах, запити та вимоги арбітражного керуючого Козирицького А.С. про передачу документів та майна боржника, які не були задоволені боржником, акти державних виконавців про не допуск до території боржника, докази звернення до правоохоронних органів із заявами про відкриття кримінальних проваджень тощо.
Звертає увагу, що ОСОБА_1 під час розгляду клопотання арбітражного керуючого Козирицького А.С. не висловлював жодних заперечень щодо порушення правил авторозподілу документів по справі, не заявляв відвід головуючому судді, а також не надавав жодних доказів, що підтверджують висловлені твердження.
Вважає аргументи ОСОБА_1 про безпідставність відкриття провадження у справі про банкрутство лише припущеннями, не підтвердженими документально та, до того ж, вже неодноразово були предметом розгляду судами трьох інстанцій, та не знайшли свого підтвердження у відповідних судових рішеннях, з огляду на що, правомірність та законність відкриття провадження у справі про банкрутство підтверджується чинними судовими актами.
На переконання розпорядника майна, ОСОБА_1 , як кредитор та мажоритарний власник боржника, повинен бути зацікавлений у збереженні активів боржника та відновленні платоспроможності боржника з урахуванням обов'язків бенефіціарних власників у запобіганні банкрутству, що передбачені частинами 1-3 статті 4 Кодексу, чого, натомість не вбачається зі змісту апеляційної скарги.
Факт того, що суддя Марач В.В., який розглядав клопотання арбітражного керуючого Козирицького А.С., перебував у щорічній відпустці, не є підставою для автоматичної заміни судді або для розгляду клопотання іншим складом суду.
ОСОБА_1 , вказуючи на обов'язок головуючого судді заявити самовідвід, не вказує на якій саме підставі це мало відбутися, оскільки жодна обставина, визначена статтею 35 ГПК України не мала місце під час розгляду клопотання арбітражного керуючого Козирицького А.С.
Розпорядник майна зазначає, що очікує понести судові витрати у зв'язку з розглядом даної справи у розмірі 50000,00 грн. На виконання статті 129 ГПК України повідомляє, що докази понесення судових витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі.
На підставі викладеного просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 від 31.07.2025 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 24.07.2025 у справі №918/822/23 залишити без задоволення, а ухвалу - залишити без змін.
17.10.2025 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подано додаткові пояснення, у яких зазначає, що наразі процедуру санації скасовано, а відповідно мотивування підстав для забезпечення вимог кредиторів не може базуватися на ч.3 ст.50 Кодексу України з процедур банкрутства. Також звертає увагу, що Козирицький А.С. з 18.08.2024 виконує обов'язки керівника боржника. Козирицький А.С. у своєму клопотанні не довів належними, достатніми та допустимими доказами, що на АДРЕСА_1 не знаходяться вказані ним транспорті засоби, як і не довів того, що ними керують не уповноважені ним особи. ОСОБА_1 зазначає, що зацікавлений у репутації ТОВ "Традєкс", вважає, що будь-яка недостовірна інформація, що стосується даного підприємства буде шкодити репутації ТОВ "Традєкс", зменшувати цінність його активів, що завдаватиме шкоди інтересам кредиторів.
У судове засідання 20.10.2025 апелянт ОСОБА_1 не забезпечив явку свого представника, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники провадження у справі належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи те, що позиція апелянта викладена безпосередньо в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
У судовому засіданні 20.10.2025 Арбітражний керуючий Козирицький Андрій Сергійович та представник СТОВ "Дубенська Аграрна Компанія" та ОСОБА_2 - Берковський Євгеній Олександрович заперечили проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , просили суд залишити оскаржувану ухвалу без змін, а скаргу - без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, пояснень, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне:
У поданому до суду першої інстанції клопотанні арбітражний керуючий зазначав, що з'ясував про обліковане за боржником рухоме майно, яке фактично відсутнє та місце перебування, якого не відоме, а саме: OPEL VIVARO 1995, (2013), двиг. НОМЕР_5, куз. НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ; RENAULT KANGOO 1461, (2014), двиг. НОМЕР_6, куз. НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 . Зазначив, що наведені транспортні засоби не були передані арбітражному керуючому ні під час виконання повноважень розпорядника майна та керівника ТОВ "Традєкс", ні під час виконання повноважень керуючого санацією. Арбітражним керуючим було встановлено, що зазначеними транспортними засобами тривалий час користуються не встановлені особи у власних цілях, що може свідчити про викрадення таких транспортних засобів. Арбітражний керуючий звертає увагу, що підтвердженнями факту викрадення та неправомірного користування транспортними засобами ТОВ "Традєкс" є листи Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 09.10.2024 №8665-2024 та від 11.10.2024 №15862/41/47/03-2024, якими було надано копії постанов: 4АВ №07346740 від 1509.2024, 4АВ№07495053, та отримані арбітражним керуючим через застосунок "ДІЯ" повідомлення про штрафи ПДР, накладені за керування вказаними транспортними засобами з порушенням Правил дорожнього руху.
Відповідно до частини 8 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства, під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.
Як передбачено частиною 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна зобов'язаний, зокрема: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника.
Як підтверджується матеріалами справи, з метою виконання вимог Кодексу України з процедур банкрутства, постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, з огляду на зміст ухвал суду від 17.09.2023, арбітражним керуючим Козирицьким А.С. під час виконання повноважень розпорядника майна та керівника боржника, були вжиті наступні заходи:
- було здійснено виїзд 05.09.2024 за адресою місцезнаходження боржника: Рівненська область, Дубенський район, с. Тараканів, вул.Колгоспна, буд.42, за результатом чого встановлено, що органи управління, працівники ТОВ "Традєкс" та матеріальні цінності відсутні за вказаною адресою. Директор СТОВ "Дубенська аграрна компанія" повідомила, що договір оренди нежитлового приміщення, який був укладений з ТОВ "Традєкс" розірваний;
- було здійснено виїзд 06.09.2024 за адресою місцезнаходження майна ТОВ "Традєкс": Львівська область, Жидачівський р-н, смт.Гніздичів, вул.Коновальця, буд.4 та 4а, за результатом якого: Розпорядника майна, тимчасово виконуючого обов'язки керівника ТОВ "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на територію ТОВ "Традєкс" не допущено. Бухгалтерську та іншу документацію ТОВ "Традєкс", його печатки, штампи, матеріальні та інші цінності розпоряднику майна, тимчасово виконуючому обов'язки керівника ТОВ "Традєкс" арбітражному керуючому Козирицькому А.С. не передано. До розпорядника майна, тимчасово виконуючого обов'язки керівника ТОВ "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького А.С. вийшли треті особи ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ), які надали можливість зробити фотокопію договору зберігання з правом користування від 26.06.2024 укладеного між ТОВ "Традєкс" та ТОВ "Евервелле Україна" та повідомили, що майна, бухгалтерської та іншої документації ТОВ "Традєкс" за вказаною адресою немає, і відсторонений керівник ОСОБА_8 на території не присутній, і на територію ТОВ "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького А.С. допущено не буде;
- було здійснено виїзд 24.10.2024 за адресою місцезнаходження майна ТОВ "Традєкс": Львівська область, Жидачівський р-н, смт. Гніздичів, вул. Коновальця, буд.4 та 4а: Розпорядника майна, тимчасово виконуючого обов'язки керівника ТОВ "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького А.С. на територію ТОВ "Традєкс" не допущено. Бухгалтерську та іншу документацію ТОВ "Традєкс", його печатки, штампи, матеріальні та інші цінності розпоряднику майна, тимчасово виконуючому обов'язки керівника ТОВ "Традєкс" арбітражному керуючому Козирицькому А.С. не передано.
Крім цього, до відстороненого керівника боржника ОСОБА_8 було направлено запит від 30.08.2024 №02-38/3486 та повторний запит арбітражного керуючого від 11.09.2024 №02-38/3514, за змістом якого, серед іншого, арбітражним керуючим Козирицьким А.С. повідомлено ОСОБА_8 про необхідність здійснення передачі документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей боржника.
Наведені обставини підтверджуються наступними доказами: Запитом вих.№02-38/3486 від 30.08.2024 про припинення повноважень керівника. Актом №1 від 05.09.2024, Актом №2 від 05.09.2024, Заявами до відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, Поясненнями арбітражного керуючого Козирицького А.С., Актом №3 від 06.09.2024, Заявою до відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області від 24.10.2024.
За заявами розпорядника майна відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР №12024181040000335 від 03.06.2024.
Арбітражним керуючим з метою виконання покладених на нього обов'язків, було:
- направлено лист-вимогу (вих.№02-38/359 від 01.04.2025) органу управління боржника ОСОБА_8. про передання бухгалтерської та іншої документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей боржника. У зв'язку з не виконанням вказаної вимоги, було направлено повторну вимогу (вих.№02-38/339 від 11.04.2025) та вдруге повторну вимогу (вих.№02-38/507 від 06.05.2025), які також виконані не були;
- здійснено виїзд 16.04.2025 за адресою с.Тараканів, з метою отримання від колишнього керівника боржника ОСОБА_8 документацію та матеріальні цінності боржника. Складено АКТ №1, яким зафіксовано: за місцем складання акту органи управління ( ОСОБА_8 ), працівники ТОВ "Традєкс" та матеріальні цінності відсутні, Директор СГТОВ "ДАК" повідомила, що договір оренди нежитлового приміщення, який був укладений з ТОВ "Традєкс" розірваний. Органи управління та документація, матеріальні цінності за вказаною адресою відсутні;
- здійснено виїзд 17.04.2025 за адресою місцезнаходження майна ТОВ "Традєкс": Львівська область, Жидачівський р-н, смт.Гніздичів, вул.Коновальця, буд.4 та 4а, за результатом якого: невідомі особи, які перебували на території місця розташування майна боржника не допустили Керуючого санацією на вказану територію. Зазначені особи, як і органи управління боржника Керуючому санацією документації, печаток та штампів і матеріальних та інших цінностей ТОВ "Традєкс" - не передали;
- здійснено виклики поліції та подано Заяви до Відділення поліції №1 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області щодо внесення відповідних відомостей щодо правопорушення, що вчинене ТОВ "Евервелле Україна", а саме не виконання Рішення суду від 04.12.2024 у справі 918/822/23(918/847/24);
- здійснено виїзд 09.05.2025 за адресою місцезнаходження майна ТОВ "Традєкс": Львівська область, Жидачівський р-н, смт. Гніздичів, вул. Коновальця, буд. 4 та 4а, за результатом якого: невідомі особи, які перебували на території місця розташування майна боржника не допустили Керуючого санацією на вказану територію. Зазначені особи, як і органи управління боржника Керуючому санацією документації, печаток та штампів і матеріальних та інших цінностей ТОВ "Традєкс" - не передали. Виявлено факт провадження господарської діяльності сторонньою юридичною особою.
Арбітражним керуючим оскаржено Договір зберігання з правом користуванням від 26.06.2024, укладений між ТОВ "Традєкс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евервелле Україна", відповідно до умов якого боржником передано в безоплатну оренду нерухоме майно, що використовувалося ним у господарській діяльності, розташоване за адресою: Львівська обл., Жидачівський р., смт. Гніздичів, вулиця Коиовальця, будинок 4а і будинок 4 в рамках справи у справі №918/822/23(918/847/24).
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та постановою Верховного Суду від 24.06.2025, серед іншого: визнано Договір зберігання з правом користуванням від 26.06.2024, укладений між ТОВ "Традєкс" та ТОВ "Евервелле Україна" недійсним; зобов'язано ТОВ "Евервелле Україна" усунути перешкоди у користуванні ТОВ "Традєкс" майном (рухомим/нерухомим) ТОВ "Традєкс".
Таким чином, рішення суду від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24) є таким, що набрало законної сили 05.03.2025.
З метою забезпечення виконання рішення суду від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24), на адресу ТОВ "Евервелле Україна" арбітражним керуючим було направлено відповідну вимогу (вих.№02-38/266від 25.03.2025).
Враховуючи невиконання зазначеної вище вимоги, арбітражним керуючим було скеровано ТОВ "Евервелле Україна" повторну (вих.№02-38/375 від 08.04.2025) та вдруге повторну (вих.№02-38/508 від 06.05.2025) вимоги щодо виконання рішення суду, які, натомість, також виконані не були.
Крім зазначеного, на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24), судом було видано наказ №918/822/23 від 25.03.2025, який пред'явлено до виконання в межах виконавчого провадження №77782376.
09.05.2025 та 06.06.2025 арбітражним керуючим забезпечено виїзди до місця знаходження майнових активів боржника у смт.Гніздичів Львівської області для прийняття виконання ТОВ "Евервелле Україна" рішення суду першої інстанції від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24) разом з представниками державної виконавчої служби.
За результатом вказаних заходів: як арбітражного керуючого, так і представників державної виконавчої служби до території місця знаходження майна боржника - не допущено; перешкоди у користуванні боржником його майном ТОВ "Евервелле Україна" - не усунуто; керівником ТОВ "Евервелле Україна" Нестеруком В.Ю. у телефонному режимі повідомлено про відмову допустити представників державної виконавчої служби на територію місцезнаходження майна боржника; рішення Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24) - не виконано.
За місцезнаходженням майна боржника, всупереч рішенню Господарського суду Рівненської області від 04.12.2024 у справі №918/822/23(918/847/24) та законних вимог керуючого санацією, продовжує здійснювати свою господарську діяльність стороння юридична особа, ймовірно, виходячи із заяв представників цієї юридичної особи - ТОВ "Евервелле Україна". Також, представники та працівники цієї сторонньої юридичної особи фізично блокують доступ арбітражного керуючого до майна боржника, про що було неодноразово заявлено останнім до Національної поліції України.
У той же час, в рамках виконання своїх повноважень арбітражним керуючим Козирицьким А.С. було направлено низку запитів, зокрема:
- від 15.09.2023 №02-38/2175 до Регіонального сервісного центру МВС в Рівненській області;
- від 24.09.2024 №02-38/3563 до Департаменту патрульної поліції та до Управління патрульної поліції у м. Києві;
- від 29.10.2024 №02-38/3653 до Департаменту патрульної поліції та до Управління патрульної поліції у м.Києві.
З урахуванням вищезазначеного з'ясовано, що за боржником обліковується рухоме майно, яке фактично відсутнє та місце перебування якого не відоме, а саме:
1) Авто - OPEL VIVARO 1995, (2013), двиг.НОМЕР_5, куз. НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ; відповідно до Листа РСЦ зареєстроване за боржником, відповідно до Листа РСЦ перебуває на обліку за боржником;
2) Авто - RENAULT KANGOO 1461, (2014), двиг.НОМЕР_6, куз. НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 .; відповідно до Листа РСЦ зареєстроване за боржником, відповідно до Листа РСЦ перебуває на обліку за боржником.
Наведені транспортні засоби не були передані арбітражному керуючому ані під час виконання повноважень розпорядника майна та керівника ТОВ "Традєкс", ані під час виконання повноважень керуючого санацією.
Також, як було встановлено, зазначеними транспортними засобами тривалий час користуються не встановлені особи у власних цілях, що може свідчити про викрадення таких транспортних засобів.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 у даній справі припинено повноваження керівника боржника ОСОБА_8 та покладено виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна ТОВ "Традєкс" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича.
Відповідно до частини 3 статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства з дня постановлення господарським судом ухвали про припинення повноважень виконавчого органу боржника відповідні посадові особи боржника, повноваження яких припинені ухвалою господарського суду, зобов'язані протягом трьох днів передати розпоряднику майна, а розпорядник майна - прийняти бухгалтерську та іншу документацію боржника, його печатки і штампи, матеріальні та інші цінності.
Аналогічно, відповідно до частини 4 статті 50 Кодексу, з моменту постановлення ухвали про введення процедури санації, серед іншого, органи управління боржника протягом 15 днів з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов'язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей.
Тобто, органи управління боржника були зобов'язані передати арбітражному керуючому Козирицькому Андрію Сергійовичу матеріальні та інші цінності ТОВ "Традєкс" у тому числі RENAULT та OPEL, як на виконання та положень Кодексу, постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024, так і чинної на той момент ухвали Господарського суду Рівненської області від 24.03.2025.
Однак, всупереч зазначеного вище, цього здійснено не було.
Як правильно встановив суд першої інстанції, підтвердженнями факту неправомірного користування транспортними засобами ТОВ "Традєкс" є листи Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 09.10.2024 №8665-2024 та від 11.10.2024 №15862/41/47/03-2024, якими було надано копії Постанов 4АВ №07346740 від 15.09.2024, 4АВ№07495053 про штрафи за порушення ПДР накладені на:
- транспортний засіб RENAULT НОМЕР_3 , постанова 4АВ08053878 від 24.10.2024 за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 20 км/год. (місце вчинення: М06 Київ - Чоп 394+318 24.10.2024);
- транспортний засіб RENAULT НОМЕР_3 , постанова 4АВ08627301 від 17.12.2024 за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 20 км/год. (місце вчинення: М-09 Тернопіль - Рава Руська 66+283', 17.12.2024);
- транспортний засіб OPEL НОМЕР_1 , постанова 4АВ07495053 від 24.09.2024 за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 20 км/год. (місце вчинення: М-06 Київ - Чоп 648+242', 23.09.2024);
- транспортний засіб RENAULT НОМЕР_3 , постанова 4АВ07346740 від 15.09.2024 за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 20 км/год. (місце вчинення: Н-10 Стрий - Івано-Франківськ - Чернівці - Мамалига 83+308, 14.09.2024);
- транспортний засіб марки RENAULT НОМЕР_3 , постанова 5АВ09238719 від 15.09.2024 за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 20 км/год. (місце вчинення: Н-10 Стрий - Івано-Франківськ - Чернівці - Мамалига 83+308, 14.09.2024);
- транспортний засіб OPEL НОМЕР_1 , постанова 5АВ11079814 від 23.06.2025 за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 20 км/год. (місце вчинення: М-06 Київ - Чоп 648+242, 22.06.2025);
- транспортний засіб OPEL НОМЕР_1 , постанова 5АВ1116687 від 28.06.2025 за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 20 км/год. (місце вчинення: М-30 Стрий - Ізварине 158+740, 28.06.2025).
Однак, єдиним законним керівником ТОВ "Традєкс" та розпорядником його майна є наразі арбітражний керуючий Козирицький Андрій Сергійович, проте фактичного доступу до майна ТОВ "Традєкс" не має.
Арбітражним керуючим не видавалося наказів, розпоряджень, доручень третім особам на кермування та/або розпорядження транспортними засобами RENAULT НОМЕР_3 та OPEL НОМЕР_1 , самостійно цими транспортними засобами він також не кермував.
Також, відповідно до доводів арбітражного керуючого, йому не відомо місце знаходження транспортних засобів RENAULT НОМЕР_3 та OPEL НОМЕР_1 , які належать ТОВ "Традєкс", особу того або тих, хто незаконно заволодів та користується названими транспортними засобами.
Додатково арбітражним керуючим направлено повідомлення до Відділення поліції №1 (м.Жидачів) ГУНП в Львівській області від 11.06.2025 №02-38/608 про викрадення транспортних засобів.
Керуючим санацією було отримано відповідь ГУНП у Львівській області від №205842-2025 відповідно до якого розгляд звернення проводиться в порядку Закону "Про звернення громадян", тобто, фактично відмовлено у внесенні відомостей щодо ймовірного кримінального правопорушення до ЄРДР.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням вищевказаного, є об'єктивні підстави стверджувати про високу ступінь ризику втрати/пошкодження майна (транспортні засоби) боржника.
Також арбітражним керуючим доведено, що боржнику наноситься систематична фінансова шкода внаслідок неправомірних дій невстановленого кола осіб, а саме порушення ними ПДР при незаконному використанні транспортних засобів боржника, що спричиняє накладання штрафів ПДР на власника транспортних засобів, тобто боржника.
Згідно з ч.1 ст.40 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
У статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства законодавець визначив і мету задля якої такі заходи застосовуються - для збереження майна боржника, усунення перешкод для виконання розпорядником майна своїх повноважень та захисту прав і законних інтересів боржника або кредиторів.
Забезпечення вимог кредиторів по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів боржника, або пов'язаних із ним інших осіб, зокрема щодо розпорядження належним боржнику майном.
Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі №50/790-43/173 сформував висновок, що в силу статей 136, 137 ГПК України право здійснення забезпечення вимог кредитора у справі про банкрутство та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із конкретних обставин справи та пропозицій заявника.
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Як передбачено ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту, 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Системний аналіз зазначених норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства свідчить про те, що Кодексом як спеціальним законом визначено особливі різновиди заходів щодо забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право їх застосування як за клопотанням кредитора, так за ініціативою суду. Водночас загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь-якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають використовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 ГПК України.
Вищезазначене закріплено в постановах Верховного Суду від 19.10.2021 у справі №922/313/20, від 22.12.2021 у справі №918/351/21.
У статті 40 Кодексу України з процедур банкрутства визначено і мету, задля якої такі заходи застосовуються: збереження майна боржника, захист прав та законних інтересів боржника або кредиторів.
Зважаючи на специфіку провадження у справі про банкрутство, безпосередньою метою застосування передбачених статтею 40 Кодексу заходів забезпечення вимог кредиторів у такій справі є збереження майна боржника та охорона матеріально-правових інтересів кредиторів від можливих недобросовісних дій боржника чи інших осіб стосовно його активів задля попередження потенційних труднощів у досягненні основної мети процедури банкрутства як найповнішого задоволення вимог кредиторів.
Судом першої інстанції було правильно враховано, що: 1) третіми особами не допускається арбітражний керуючий до місця знаходження майна боржника, у тому числі, його транспортних засобів; 2) органами управління боржника не передається арбітражному керуючому майно боржника, у тому числі належні боржнику транспортні засоби; 3) треті особи неправомірно, безпідставно та без дозволу боржника в особі арбітражного керуючого тривалий час користуються транспортними засобами боржника, при цьому, порушуючи суспільний порядок та норми закону (ПДР).
Як правильно зазначено судом першої інстанції, наведене свідчить про підвищений ризик псування та/або знищення майна боржника, зокрема, його транспортних засобів, що безумовно завдає боржнику матеріальної шкоди та негативно впливає як на відновлення платоспроможності боржника.
Враховуючи той факт, що майно боржника арбітражному керуючому не передається з 19.08.2024 (з моменту відсторонення керівника боржника в процедури розпорядження майном), особи, які безпідставно користуються майном боржника, вочевидь, не усвідомлюють належності такого майна боржника та неможливості його використання без дозволу арбітражного керуючого.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведене, створює підвищений ризик безпідставного продажу чи відчуження у будь-який інший спосіб транспортних засобів боржника, що створить додаткові перешкоди для відновлення платоспроможності боржника.
Отже, такий захід забезпечення вимог кредиторів, як накладення арешту на транспортні засоби боржника, зможе убезпечити майно боржника від подальших незаконних дій третіх осіб щодо нього.
Отже, як обґрунтовано зазначає суд першої інстанції, в даному випадку, наявні підстави для задоволення клопотання про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів та накладення арешту на транспортні засоби боржника.
При цьому, враховуючи той факт, що арбітражному керуючому достеменно не відомо фактичне місцезнаходження транспортних засобів, більш того, такими засобами, вочевидь, користуються у різних адміністративно-територіальних одиницях України, ефективним заходом, який дозволить встановити фактичне місцезнаходження зазначеного майна та повернути його боржника, суд першої інстанції обґрунтовано оголосив таких транспортних засобів у розшук.
Відповідно до приписів чинного законодавства України право оголошувати у розшук автотранспортні засоби мають органи Державної виконавчої служби в порядку ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження" та правоохоронні органи відповідно до законодавства, що регулює їх діяльність.
В той же час, арбітражний керуючий позбавлений можливості безпосередньо вимагати від органів Національної поліції оголошення транспортних засобів у розшук чи самостійно виявити зазначені вище транспортні засоби без вчинення відповідних дій правоохоронними органами.
Враховуючи можливість пересування та приховування транспортних засобів, що зареєстровані за боржником на території України, нездійснення заходів щодо розшуку даного майна боржника призведе до їх фактичного не виявлення та подальшого погіршення фінансового стану боржника.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 35 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: якщо транспортний засіб перебуває в розшуку.
З метою забезпечення оперативного реагування та прийняття ефективних управлінських рішень щодо розшуку транспортних засобів та номерних знаків наказом Міністерства внутрішніх справ України №497 від 13.06.2018 затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційний портал Національної поліції України (далі - Інструкція).
Пунктом 1 Загальних положень вищевказаної інструкції, передбачено, що ця Інструкція визначає порядок формування та ведення інформаційної підсистеми "Гарпун" (далі - ІП "Гарпун") інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - система ІПНП), призначеної для обробки відомостей про транспортні засоби усіх типів (автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них ТЗ та мопеди) та номерні знаки ТЗ, що розшукуються у рамках кримінального, виконавчого проваджень, проваджень у справах про адміністративні правопорушення, оперативно-розшукової діяльності, а також за ухвалою слідчого судді, суду.
Згідно з пунктом 3 даної Інструкції, метою ІП "ГАРПУН" є, серед іншого, об'єднання інформації про розшук ТЗ та номерних знаків в єдиному інформаційному просторі з використанням сучасних інформаційних технологій, комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання; забезпечення оперативного реагування та ухвалення управлінських рішень щодо розшуку транспортних засобів (ТЗ) і номерних знаків
Відповідно до пункту 2 розділу І Положення про інформаційно-комунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України", унормовано, що інформаційно-комунікаційна система "Інформаційний портал Національної поліції України" - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України" та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).
Так, частиною 1 розділу IV Положення про інформаційно-комунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України", передбачено, що власником системи ІПНП є Національна поліція України". Власник системи ІПНП вживає заходів із організації матеріально-технічного та кадрового забезпечення, що необхідні для ефективного функціонування системи.
З огляду на вищевказане, суд першої інстанції обгрунтовано та правомірно оголосив вищевказані транспортні засоби у розшук та доручив Національній поліції України оголосити в розшук вищезазначені транспортні засоби (в тому числі з включенням до інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України") зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "Традєкс".
При цьому, скасування апеляційним господарським судом ухвали Господарського суду Рівненської області від 24.03.2025 у справі №918/822/23 в частині затвердження плану санації жодним чином не впливає на обґрунтованість та підставність висновку суду про задоволення заяви про забезпечення вимог кредиторів, оскільки, як встановлено вище, органи управління боржника були зобов'язані передати арбітражному керуючому Козирицькому Андрію Сергійовичу матеріальні та інші цінності ТОВ "Традєкс" у тому числі транспортні засоби RENAULT та OPEL, як на виконання та положень Кодексу, так і постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 24.03.2025, яка протягом вказаного періоду була чинною.
Щодо твердження апелянта про розгляд заяви неповноважним складом суду, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 40 Кодексу України з процедур банкрутства, яка регулює питання забезпечення вимог кредиторів, не встановлює конкретних строків розгляду клопотань сторін або учасників справи про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Відповідно до частини першої статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
В той же час суд зазначає, що клопотання про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів арбітражним керуючим подане до суду через систему "Електронний суд" 02.07.2025, однак суддя Марач В.В., у провадженні якого перебуває справа, з 01 по 21 липня 2025 року перебував у відпустці.
При цьому, згідно з п.6.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Рівненської області, у разі, якщо суддя, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність) у день надходження заяв про забезпечення позову та доказів, у тому числі, що надійшли до подання позову, не працює в цьому суді, або такі матеріали неможливо передати судді у зв'язку з його тимчасовою відсутністю (відпустка, тимчасова непрацездатність, відрядження, навчання тощо), що може призвести до порушення строків розгляду вказаної категорії матеріалів, визначених ГПК України, зазначені у цьому пункті матеріали підлягають автоматизованому розподілу.
Тобто, у вказаних Засадах йдеться саме про заяви про забезпечення позову, строк розгляду яких, відповідно до ч.1 ст.140 ГПК України - не пізніше двох днів з дня її надходження, а не про заяви про забезпечення вимог кредиторів, строк розгляду яких не встановлено положеннями ст.40 Кодексу України з процедур банкрутства.
Оскільки у Засадах не вказано про автоматизований розподіл заяв про забезпечення вимог кредиторів, відповідно відсутні підстави вважати, що розгляд такої заяви було здійснено неповноважним складом суду.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції не було порушено процесуальних норм при розгляді заяви про забезпечення вимог кредиторів.
Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на встановлені обставини та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення клопотання арбітражного керуючого Козирицького А.С. від 02.07.2025 про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів.
Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України") одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").
В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для скасування постановленої у справі ухвали, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 24.07.2025 у справі №918/822/23 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено 22.10.2025.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Коломис В.В.