Постанова від 16.09.2025 по справі 911/164/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2025 р. м.Київ Справа№ 911/164/22 (911/1670/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Козир Т.П.

Сітайло Л.Г.

за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 16.09.2025,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 (повний текст складено 12.09.2024)

у справі № 911/164/22 (911/1670/23) (суддя Лопатін А.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича

до ОСОБА_1

про покладення субсидіарної відповідальності за боржника у сумі 48 412 444,09 грн

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи та короткий зміст заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № 911/164/22 за заявою Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" про банкрутство.

Постановою господарського суду Київської області від 06.07.2022 р. визнано боржника банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, арбітражного керуючого Петросяна А.С. призначено ліквідатором.

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича звернулось до Господарського суду Київської області із заявою, з урахуванням заяви про уточнення заявлених вимог від 25.03.2024, про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника в сумі 48 412 444,09 грн на ОСОБА_1 .

Заява обґрунтована тим, що підставами настання неплатоспроможності ТОВ "Нафтова компанія "Народна" та подальшого відкриття провадження у справі про банкрутство стали протиправні дії/ бездіяльність, зокрема, щодо уникнення розрахунків із кредитором - ГУ ДПС у Київській області, колишнього учасника (засновника) та керівника ТОВ "Нафтова компанія "Народна" ОСОБА_1 , яка за період з 2013 року по 2015 рік була керівником та засновником товариства боржника.

Так, в зазначеній заяві ліквідатор посилається на те, що згідно фінансової звітності протягом 2013 року діяльність ТОВ "Нафтова компанія "Народна" була збитковою, а після 2013 року ТОВ "Нафтова компанія "Народна" фінансову звітність не подавало, що вказує на фактичне припинення його діяльності з початку 2014 року. При цьому, протягом періоду 01.01.2014-03.06.2022 розмір активів ТОВ "Нафтова компанія "Народна" зменшився в грошовому виразі на 158 677,00 грн або 100%.

Крім того, з відкритих джерел стало відомо, що ТОВ "Нафтова компанія "Народна" фігурує в кримінальному провадженні № 1-кп/756/1226/21, як суб'єкт підприємницької діяльності за ознаками фіктивності.

Разом з тим, ліквідатор посилається на те, що згідно даних відносно ТОВ "Нафтова компанія "Народна" встановлено про наявність ознак дій з доведення до банкрутства ТОВ "Нафтова компанія "Народна"; фінансовий стан ТОВ "Нафтова компанія "Народна" станом на 03.06.2022 характеризувався ознаками надкритичної неплатоспроможності, що в загальному свідчило про відсутність будь-яких можливостей відновити платоспроможність товариства.

До заяви ліквідатор додав, зокрема, Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, виконаний фізичною особою-підприємцем Юрківим А. В., в якому зазначалося про наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

Короткий зміст заперечень ОСОБА_1 проти заяви

ОСОБА_1 заперечувала проти вимог та доводів ліквідатора та зазначала наступне:

- сам по собі опис складного фінансово-господарського становища ТОВ "НК "Народна" та укладання договорів фінансової допомоги з ТОВ "Мобільний термінал" (код 34618425), ТОВ "Верус-лайн" (код 39450517), ТОВ "Комбар" (код 36697760), ТОВ "ТД "Білоруські нафтопродукти" (код 37509076) та ТОВ "ТД "Мобільний термінал" (код 38483096), вчинених поза межами періоду, що підлягає обов'язковому аналізу у зв'язку з банкрутством боржника, не може бути достатнім обґрунтуванням підстав для застосування інституту субсидіарної відповідальності у цій справі;

- обставини доведення до банкрутства можуть бути встановлені виключно у кримінальному провадженні, а притягнення до відповідальності відбуватись на підставі обвинувального вироку суду;

- ліквідатором не надано будь-яких доказів вчинення нею умисних з корисливих мотивів дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, а подана ліквідатором заява та додані до неї документи не відповідають вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерством економіки України від 19.01.2006 № 14;

- дії з укладення договорів фінансової допомоги між ТОВ "НК "Народна" та ТОВ "Мобільний термінал", ТОВ "Верус-лайн", ТОВ "Комбар", ТОВ "ТД "Білоруські нафтопродукти" та ТОВ "ТД "Мобільний термінал" у 2013-2014 роках були вчинені боржником за вісім років до відкриття провадження у справі про банкрутство та відповідно, знаходяться поза періодом, за який здійснюється визначення ознак дій з доведення до банкрутства;

- арбітражний керуючий, у випадку наявності сумнівів у незаконності договорів фінансової допомоги мав право звернутися із позовом про визнання таких правочинів недійсними, чого він не здійснив;

- висновки про фінансовий стан підприємства, зроблені в звіті аудитора фізичної особи-підприємця Юрківа А .В. не відповідають вимогам законодавства та проведені без достатньої документації для повного дослідження, зроблені поверхнево, без дослідження первинних документів;

- відповідно до висновків судової економічної експертизи від 29.12.2023№007-ШЛД/23, виконаної судовим експертом Шульгою Л. Д. з питань дослідження економічних ознак доведення до банкрутства, дослідження коефіцієнта ліквідності та інших показників фінансового стану ТОВ "НК Народна" у період 2013 - 1 півріччя 2015 років: відсутні ознаки доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна"; надкритичного зниження коефіцієнта ліквідності та інших показників фінансового стану ТОВ "НК "Народна" не було;

- звернення ліквідатора із відповідною заявою до моменту здійснення всіх дій щодо розшуку майна банкрута, реалізації майна банкрута та проведення розрахунків із кредиторами не відповідає вимогам законодавства, адже унеможливлює визначення розміру субсидіарної відповідальності.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.07.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23) (суддя Лопатін А.В., повний текст ухвали складено та підписано - 12.09.2024), зокрема, заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича від 31.05.2023 р. № 02-01/124 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у сумі, з урахуванням збільшення, 48 412 444,09 грн на відповідача задоволено; покладено субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" в сумі 48 412 444,09 грн на громадянку України ОСОБА_1 у зв'язку з доведенням товариства до банкрутства; стягнуто грошові кошти у розмірі 48 412 444,09 грн з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" у зв'язку із доведенням товариства до банкрутства.

Суд першої інстанції задовольняючи заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника виходив з того, що ОСОБА_1 не надано доказів, які б спростовували заявлені вимоги, а тому ліквідатор банкрута правомірно звернувся до суду із цією заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника сумі 48 412 444,09 грн на його колишнього керівника та засновника ОСОБА_1 , яка здійснювала управління боржником у період виникнення частини податкового боргу, отримання кредиту без наміру його повернення, перерахування всіх коштів товариства на користь третіх осіб, що призвело до відсутності активів для виконання ТОВ "Нафтова компанія "Народна" своїх зобов'язань, у тому числі і в подальшому після звільнення вказаної особи з посади керівника та виходу її зі складу учасників товариства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23), якою покладено субсидіарну відповідальність на ОСОБА_1 за зобов'язаннями юридичної особи та стягнуто з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" 48 412 444,09 грн скасувати і прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у сумі 48 412 444,09 грн на ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції без з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що доведення до банкрутства та для покладання субсидіарної відповідальності здійснюється на підставі належних доказів, в розумінні ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України та фактичних даних, здобутих в процедурах банкрутства арбітражним керуючим, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 61 КУзПБ, при цьому обставини відсутності у ліквідатора через неотримання, ненадання керівником (іншими уповноваженими особами) необхідної для відповідного аналізу первинної документації мають бути перевірені судом на предмет ознак ухилення цих осіб від відповідальності, проте самі по собі без надання оцінки усієї сукупності обставин справи причин відсутності первинних документів, не можуть виправдовувати посилання ліквідатора лише на відомості у фінансових звітах, адже зазначене може призвести до порушення приписів щодо допустимості доказів та їх безпосередньої оцінки судом у господарському процесі.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що на підтвердження наявності підстав для покладення на відповідача субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, ліквідатором було надано суду та досліджено судом лише Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "Нафтова компанія Народна", виконаний 29.06.2022 ФОП Юрківим А.В., який грунтується виключно на одному звітному документі - Форма 1-м "Баланс" та Форма 2-м "Звіт про фінансові результати" ТОВ "Нафтова компанія Народна" за 2013 рік, а інші докази на підтвердження зазначеного відсутні.

Крім того, скаржник зазначає про неврахування місцевим господарським судом того, що ліквідатором не надано доказів на підтвердження обставин вчинення зазначених у заяві правочинів про надання поворотної фінансової допомоги, саме ОСОБА_1 , у тому числі підписання саме нею договорів та платіжних документів на перерахування цих коштів, а також не дослідження судом документів, які б підтверджували вчинення правочинів - фактичне перерахування коштів, оскільки в матеріалах справи відсутні належним чином завірені копії цих правочинів та на огляд суду також не надавались. Отже, апелянт вважає, ліквідатором не було доведено хибність вчинення вказаних правочинів та їх негативний вплив на фінансовий стан товариства боржника.

Також, в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки Висновку судового експерта Шульги Л.Д. за результатами проведення судової економічної експертизи, в якому зазначено: Висновки, зроблені у Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "Нафтова компанія "Народна" від 29.06.2022, виконаному ФОП ЮрківимА.В. , ідентифікаційний код 2976114518, нормативно та документально не підтверджуються, в зв'язку з відсутністю досліджень первинних бухгалтерських документів та документів статистичної та фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія Народна" у період 2013 - 1 півріччя 2015 років, при цьому у вказаному Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "Нафтова компанія "Народна" не відображено фактичний фінансовий стан товариства боржника у період 2013 - 1 півріччя 2015 років, а отже, як вважає скаржник, цим же висновком доводиться відсутність економічних ознак доведення до банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія Народна" у період 2013 півріччя 2015 років.

До того ж, скаржник вважає, що місцевим господарським судом не досліджено належним чином моменти виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у даній справі.

Також, апелянт зазначає про те, що судом не надано правової оцінки тому факту, що ліквідатор незрозумілим чином не обгрунтовує підстав незалучення до субсидіарної відповідальності засновників та директорів боржника ТОВ "Нафтова компанія "Народна", які були засновником боржника, в період з 2015 року так і станом на день розгляду заяви ліквідатора, а висунув вимоги саме до ОСОБА_1 , так як, на думку скаржника, ліквідатором не доведено обставин щодо прийняття ОСОБА_1 рішень, спрямованих на зменшення активів боржника, що призвели до його банкрутства, а також надкритичного зниження коефіцієнта ліквідності та інших показників фінансового стан.

Крім того, 03.07.2025 через систему «Електронний суд» від скаржника надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких додатково наголошувалось на тому, що:

- Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) сформульований перелік обставин та умов, що є суттєвими у справах про покладення субсидіарної відповідальності та мають обов'язково досліджуватись судом;

- серед таких обставин, зокрема, зазначено: - однією з обов'язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою; - сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності; - право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі; усі ці три обставини є пов'язаними, оскільки саме від повноти вжитих ліквідатором заходів з пошуку активів банкрута напряму залежить розмір субсидіарної відповідальності, що визначається як різниця від суми заявлених кредиторами вимог та вартістю активів, що входять до ліквідаційної маси;

- судом першої інстанції не досліджувались обставини щодо повноти вчинення ліквідатором дій, спрямованих на виявлення майнових активів Товариства, а також завершення реалізації об'єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення їх реалізації у ліквідаційній процедурі;

- згідно з дослідженим судом першої інстанції протоколом інвентаризаційної комісії від 03.06.2022, складеному арбітражним керуючим Петросяном А.С., будь-які майнові активи ним не виявлені, вони взагалі відсутні;

- натомість, згідно з дослідженим судом листом Головного управління ДПС у Київській області №15231/6/10-36-12-01-08 від 17.06.2022 року, Товариство мало переплати по екологічному податку у сумі 583,68 грн та по єдиному внеску, нарахованому на заробітну плату, у сумі 1198,29 грн., такі активи не включались до складу ліквідаційної маси, розрахунки з кредиторами в цій частині не виконано;

- крім того, з досліджених судом документів, що надавались заявником, не можна встановити, що останнім вчинено усі можливі та необхідні дії з пошуку активів боржника, їх реалізації тощо, відповідно, судом не досліджувались виникнення та наявність у позивача права на звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності, яке не може виникнути раніше ніж після завершення реалізації об'єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі;

- судом першої інстанції об'єктивно не були досліджені обставини дотримання ліквідатором принципу безсумнівної повноти дій у ліквідаційній процедурі до дня звернення із заявою про субсидіарну відповідальність;

- судом першої інстанції також не досліджувались обставини виникнення у часі заборгованості перед кредиторами, зокрема, не з'ясовувався час виникнення заборгованості перед АТ «Укрбудінвестбанк» та податковим органом та інтерпретування цих обставин з датами вчинення Відповідачем правочинів;

- станом на час перерахування коштів на користь ТОВ «Верус-Лайн», ТОВ «Комбар», ТОВ «ТД «Мобільний термінал» та ТОВ «ТД «Бiлоруськi нафтопродукти» у Товариства не існувало заборгованості перед кредиторами, відтак, за суб'єктивною оцінкою стану фінансової спроможності Товариства Відповідачка не мала можливості сприймати його як негативний, а отже й передбачувати можливість настання негативних наслідків, відповідно, це не дозволяє робити висновок про те, що ОСОБА_1 діяла навмисно чи необережно, що у свою чергу виключає наявність однієї із складових субсидіарної відповідальності - суб'єктивної сторони;

- ліквідатором не використано в повному обсязі механізм наповнення ліквідаційної маси боржника шляхом стягнення дебіторської заборгованості у вигляді поворотної фінансової допомоги, перерахованої банкрутом на рахунки ТОВ «Верус-Лайн», ТОВ «Комбар», ТОВ «ТД «Мобільний термінал» та ТОВ «ТД «Бiлоруськi нафтопродукти», що свідчить про передчасність для висновку про недостатність майна боржника для погашення кредиторських вимог;

- не надано правової оцінки тому факту, що ліквідатор незрозумілим чином не обґрунтовує підстав незалучення до субсидіарної відповідальності засновників та директорів боржника ТОВ «Нафтова компанія «Народна», які були засновником боржника, в період з 2015 року так і станом на день розгляду заяви ліквідатора, а висунув вимоги саме до ОСОБА_1 .

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

07.10.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якої останній просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23) - без змін, посилаючись на те, що підставами настання неплатоспроможності ТОВ "Нафтова компанія "Народна" та подальшого відкриття провадження у справі про банкрутство стали протиправні дії/бездіяльність колишнього учасника (засновника) та керівника ТОВ "Нафтова компанія "Народна" ОСОБА_1 , яка з метою уникнення розрахунків із кредитором - ГУ ДПС у Київській області, умисно та без додержання вимог закону фактично припинила діяльність юридичної особи - боржника, вчинила дії для переведення корпоративних прав та повноважень директора на номінальних осіб, внаслідок чого будь-яка господарська діяльність ТОВ "Нафтова компанія "Народна" припинилась, умисними діями створювала умови, за яких товариство втратило можливість здійснювати подальшу господарську діяльність, отримувати прибуток від господарської діяльності та погашати за її рахунок заборгованість перед кредиторами. Таким чином, наявні усі об?єктивні обставини для притягнення колишнього учасника (засновника) та керівника ТОВ "Нафтова компанія "Народна" ОСОБА_1 , яка мала вирішальний вплив на діяльність товариства в період виникнення у юридичної особи - боржника заборгованості перед контролюючим органом, яка в подальшому стала підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство, до субсидіарної відповідальності за зобов?язаннями боржника в розмірі 48 412 444,09 грн.

Ліквідатор також зауважив, що у висновку судової економічної експертизи №007-ШЛД/23 від 29.12.2023 експерт всупереч статтям 98, 99 ГПК України та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 по першому та третьому питаннях вирішувала питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та не відносяться до завдань економічної експертизи, з'ясовувала питання права, зокрема, щодо можливості притягнення колишнього керівника та засновника підприємства ОСОБА_1 до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку із доведенням до банкрутства; оцінювала докази, зокрема, які долучені до заяви ліквідатора, а також звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, виконані фізичною особою підприємцем Юрківим А. В., як наслідок, складений експертом висновок містить вказівки про достовірність доказів. На обґрунтування таких доводів ліквідатор посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 914/1019/16.

Рух справи

27.11.2024 постановою Північного апеляційного господарського суду у справі ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23) скасовано та прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "НК "Народна" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ліквідатором не надано належних та допустимих доказів, в розумінні статей 76,77 ГПК України, які би достеменно підтверджували вину ОСОБА_1 у доведенні ТОВ "НК "Народна" до неплатоспроможності.

Постановою Верховного Суду від 15.05.2025: постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23) скасовано, справу № 911/164/22 (911/1670/23) направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції є передчасними з огляду на таке:

- як вбачається із оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції поклав в основу своїх висновків про відсутність у діях ОСОБА_1 складу цивільного правопорушення з огляду на: 1) ненадання ліквідатором договорів про фінансову допомогу третім особам і як наслідок неможливість зробити висновок про мету їх укладення та 2) висновок судового експерта про економічні показники боржника у період у період 2013 - 1 півріччя 2015 років (коли засновником і керівником боржника була ОСОБА_1 ) і в якому надано оцінку висновкам, поданому ліквідатором Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна";

- у постанові від 06.12.2022 у справі № 908/802/20, на яку посилаються обидва скаржника, Верховний Суд зазначив, що "банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тож дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи. Очевидно, що ненадання ліквідатору керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника за умови істотного розміру заборгованості в структурі активів боржника є бездіяльністю, яка не відповідає інтересам цієї юридичної особи, є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута. Тобто бездіяльність органів управління товариства, яка полягає у ненаданні первинних документів ліквідатору, утруднює реалізацію активів боржника, дослідження обставин, що мають відношення до наповнення ліквідаційної маси".

- У вказаній постанові від 06.12.2022 у справі № 908/802/20 Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідачів щодо доведення боржника до банкрутства були свідомі та послідовні, про що свідчить втрата всього належного підприємству майна, виведення всіх грошових коштів, фіктивне переоформлення на підставних осіб прав учасника, кінцевого бенефіціарного власника та керівника товариства, переховування від ліквідатора фінансово-господарської документації товариства, ненадання будь-яких відповідей на запити арбітражного керуючого, невиконання вимог суду, що викладені в ухвалах, прийнятих в межах розгляду справи про банкрутство, ухилення від особистої участі у справі про банкрутство;

- цих висновків суд апеляційної інстанції не врахував та не перевірив доводів ліквідатора про те, що за наявності боргу перед податковим органом та за наявності кредитних зобов'язань перед банком (які так і не були погашені), у період, коли єдиним учасником та керівником боржника була ОСОБА_1 з рахунків боржника на користь інших юридичних осіб були перераховані грошові кошти, що значно перевищували суму кредиторської заборгованості;

- без оцінки зазначеного суду залишилися й аргументи ліквідатора про те, що ще до виходу відповідача із учасників товариства останнє фактично припинило здійснення будь-якої господарської діяльності;

- у постанові від 05.07.2022 у справі № 916/1272/18, на неврахуванні висновків якої наполягають скаржники, Верховний Суд наголосив, що дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності) суб'єктів правопорушення (субсидіарної відповідальності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв'язку відносно порушення, передбаченого частиною другою статті 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство. При цивільно-правовій відповідальності особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини, наявність якої презюмується в силу положень ЦК України;

- у постанові 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 Верховний Суд звернув увагу, що статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства. Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками;

- у вказаній постанові Верховний Суд також наголосив, що відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність. Отже якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об'єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки;

- суд апеляційної інстанції на противагу зазначеному переклав тягар доказування наявності вини на ліквідатора, вказавши про ненадання ліквідатором договорів про фінансову допомогу третім особам без надання оцінки доводам та доказам ліквідатора щодо причин такого неподання. А також врахувавши пояснення ОСОБА_1 про те, що у неї відсутні будь-які документи, які стосуються господарської діяльності ТОВ "НК "Народна", оскільки з 2015 року остання не є керівником та учасником цього товариства;

- суд зазначає, що особа, яка на момент укладення договорів поворотної фінансової допомоги виконувала повноваження керівника боржника, зобов'язана була діяти добросовісно, розумно та з урахуванням інтересів як самого боржника, так і його кредиторів. Тому, стверджуючи про відсутність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства, вона повинна б принаймні надати пояснення суду щодо економічної доцільності таких дій (надання іншим особам поворотної фінансової допомоги на суму, що значно перевищували суму кредиторської заборгованості), мотивів їх вчинення, а також довести що ці дії відповідали принципам розумного та ефективного господарювання;

- суду апеляційної інстанції у цьому випадку належало надати оцінку діям ТОВ "НК "Народна" в особі керівника ОСОБА_1 у 2013 - 2015 роках через призму наведених вище правових висновків, чого здійснено не було;

- у постанові Верховного Суду від 12.09.2024 Верховний Суд зазначив, що аналіз частини другої статті 61 КУзПБ свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб'єктів відповідальності, якщо на час порушення / здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб'єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об'єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв'язку між винними діями суб'єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб'єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків);

- необхідна сукупність обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення (зокрема доведення боржника до банкрутства його засновником (учасником, керівником тощо), недостатність майна / активів у складі ліквідаційної маси для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів та розмір субсидіарної відповідальності) повинна бути підтверджена доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 ГПК України;

- щодо висновку про наявність ознак доведення до банкрутства боржника колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20(906/1113/21) вказав, що відповідний звіт/висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об'єктивної сторони відповідного правопорушення;

- водночас у постанові від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 Верховний Суд звернув також увагу, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування;

- у постанові Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 911/2799/20 виснувано, що питання факту це питання про те, чи була наявна/відсутня певна обставина, що має значення для вирішення певного спору. Фактичні обставини встановлюються через доказування. Доказування дає змогу відтворити той чи інший фрагмент дійсності в асортименті значущості для справи (предмет доказування). Юридична ж кваліфікація фактичних обставин здійснюється через співвіднесення певної обставини з певними юридичними нормами. Отже, юридичний факт передбачена нормами права конкретна життєва обставина (дія, подія), котра є підставою для настання певних юридичних наслідків;

- суд апеляційної інстанції вказав, що з висновку експерта від 29.12.2023 № 007-ШЛД/23 вбачається, що наявність економічних ознак доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна" у період 2013 - 1 півріччя 2015 років документально не підтверджується; надкритичне зниження коефіцієнту ліквідності та інших показників фінансового стану ТОВ "НК "Народна", у тому числі виникнення надкритичної неплатоспроможності, у період 2013 - 1 півріччя 2015 років не було. У періоді 1 півріччя 2015 року коефіцієнт ліквідності складав 1,02 коефіцієнт платоспроможності 0,99; висновки, зроблені у Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, виконаному фізичною особою-підприємцем Юрківим А. В., нормативно та документально не підтверджуються, в зв'язку з відсутністю досліджень первинних бухгалтерських документів та документів статистичної та фінансової звітності ТОВ "НК "Народна" у період 2013 -1 півріччя 2015 років, при цьому у вказаному Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" не відображено фактичний фінансовий стан товариства боржника у період 2013 - 1 півріччя 2015 років;

- разом з тим, висновок щодо причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та негативними наслідками, що настали у вигляді незадоволення грошових вимог кредиторів, суд апеляційної інстанції сформував виключно керуючись поданим відповідачем висновком про фінансово-економічні показники боржника у проміжок часу, коли засновником і керівником боржника була ОСОБА_1 , без надання оцінки всієї сукупності доказів та без надання оцінки цьому висновку експерта на відповідність приписам статті 98 ГПК України;

- суд апеляційної інстанції мав самостійно надати оцінку і наданому позивачем Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, виконаному фізичною особою-підприємцем Юрківим А. В., та навести відповідні мотиви його прийняття чи відхилення як доказу у справі, а не керуватися оцінкою цього звіту, яку зроблено у висновку експерта від 29.12.2023 № 007-ШЛД/23;

- колегія суддів погоджується із доводами скаржників про неврахування судом апеляційної інстанції зазначених ними висновків Верховного Суду, оскільки апеляційний суд не надав оцінки в сукупності доводам та поданим доказам в контексті оцінки дій відповідача, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів, а також наявності причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків;

- висновок суду апеляційної інстанції скасування ухвали суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника є передчасними, оскільки такі висновки зроблені за відсутності повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України визначено, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Станіка С.Р., суддів Пантелієнка В.О., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2025 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 (повний текст складено 12.09.2024) у справі № 911/164/22 (911/1670/23) призначено на 15.07.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 заяву ОСОБА_1 (представник Мінаєв Д.Д) про участь у судовому засіданні, яке призначено на 15.07.2025 об 14 год. 00 хв. у справі №911/164/22 (911/1670/23), та усіх судових засідань, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Пантелієнко В.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, вирішити питання щодо розгляду справи у визначеному складі суду - неможливо.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2025, справу №911/164/22 (911/1670/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 (повний текст складено 12.09.2024) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Козир Т.П., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 справу №911/164/22 (911/1670/23) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 (повний текст складено 12.09.2024) прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Козир Т.П., Сітайло Л.Г., розгляд справи №911/164/22 (911/1670/23) за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 (повний текст складено 12.09.2024), призначено на 16.09.2025.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 16.09.2025 з'явилися:

- представник скаржника - ОСОБА_1 (адвокат Мінаєв Д.Д.), який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 у справі № 911/164/22 (911/1670/23), якою покладено субсидіарну відповідальність на ОСОБА_1 за зобов'язаннями юридичної особи та стягнуто з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" 48 412 444,09 грн скасувати і прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у сумі 48 412 444,09 грн на ОСОБА_1 ;

- арбітражний керуючий Петросян А.С., який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права;

- представник кредитора - АТ «Український будівельно-інвестиційний банк», який просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін як таку, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з'явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 16.02.2022 Господарський суд Київської області відкрив провадження у справі за заявою Головного управління ДПС у Київській області про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" (далі - ТОВ "НК "Народна"), а 06.07.2022 - ухвалив постанову про визнання боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ "НК "Народна" призначив арбітражного керуючого Петросяна Армана Саркісовича (далі - Петросян А. С.).

У ТОВ "НК "Народна" наявний податковий борг у розмірі 13 967 753,94 грн перед кредиторами: Головним управлінням ДПС у Київській області та Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, який виник у період з 2014 року по 2019 рік та визнаний ухвалами суду від 16.02.2022 і від 07.09.2022 у цій справі.

13.03.2024 ухвалою Господарського суду Київської області визнано кредиторські вимоги Акціонерного Товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (АТ "Укрбудінвестбанк") до боржника на загальну суму 34 444 770,57 грн, з яких: 6 056,00 грн підлягають задоволенню в першу чергу; 20 409 671,33 грн - позачергово за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення таких вимог; 14 029 043,24 грн у четверту чергу.

Зазначений вище борг виник на підставі кредитного договору № LV/U/04-0230, укладеного 23.10.2013, між АТ "Укрбудінвестбанк" (банк) та ТОВ "НК "Народна" (позичальник), за умовами якого, з урахуванням змін, останньому було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом 18 684 500,00 грн, проте внаслідок неналежного виконання позичальником зобов'язань за договором у нього перед банком виник борг у сумі 20 673 484,76 грн, у тому числі: 17 863 262,33 грн - заборгованість по траншам кредиту; 1 712 913,26 грн - заборгованість за відсотками по траншам кредиту за період з 01.10.2013 по 21.07.2015; 1 097 307,17 грн - заборгованість по пені за прострочення погашення відсотків за період з 01.10.2013 по 21.07.2015 (встановлено рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2016 у справі № 757/25506/15-ц).

В ході виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НК "Народна" арбітражний керуючий Петросян А.С. отримав банківські виписки по усім відкритим / закритим особовим рахункам ТОВ "НК "Народна".

Проаналізувавши наведені банківські виписки по особовим рахункам ТОВ "НК "Народна", відкритим останнім у АТ "МР Банк", ПАТ КБ "Стандарт", АТ КБ "Приватбанк", АТ "УкрБудІнвестБанк", АТ "КомІнвестБанк" та АТ "Банк "Національні інвестиції" відносно руху коштів банкрута, встановлено наступне.

У період з 03.06.2013 до 10.06.2013 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "Мобільний термінал" 67 740 000,00 грн у якості надання фінансової допомоги згідно з договором № 03/06-ФД від 03.06.2013, перерахування коштів відбувалось з рахунків банкрута, які були відкриті в АТ "КомІнвестБанк" та АТ "МР Банк".

Надалі за період з 12.06.2013 до 27.06.2013 ТОВ "Мобільний термінал" повернуло ТОВ "НК "Народна" 1 410 000,00 грн згідно з договором № 03/06-ФД від 03.06.2013, а кошти у розмірі 66 330 000,00 грн фінансової допомоги ТОВ "Мобільний термінал" не повернуло.

Ліквідатор ТОВ "НК "Народна" звертався до ТОВ "Мобільний термінал" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договору надання фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута залишку неповернутих коштів, однак вказаний запит залишений останнім без належного реагування.

25.12.2014 ТОВ "НК "Народна" перерахувало на користь ТОВ "Верус-Лайн" 160 000,00 грн у якості надання поворотної фінансової допомоги згідно з договором № 24/12 від 24.12.2014; кошти перераховані з рахунку банкрута, який був відкритий АТ "КомІнвестБанк", однак ці кошти не були повернуті.

Ліквідатор ТОВ "НК "Народна" звертався до ТОВ "Верус-Лайн" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договору надання поворотної фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута неповернутих коштів, однак, вказаний запит залишений останнім без належного реагування.

28.11.2014 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "Комбар" 526 700,00 грн у якості надання поворотної фінансової допомоги згідно з договором № 28/11 від 28.11.2014, які перераховані з рахунку банкрута відкритого в АТ "УкрБудІнвестБанк". Зазначені кошти не повернуті ТОВ "НК "Народна".

Ліквідатор ТОВ "НК "Народна" звертався до ТОВ "Комбар" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договору надання поворотної фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута неповернутих коштів, однак, вказаний запит залишений останнім без належного реагування.

У період з 31.05.2013 до 17.10.2013 ТОВ "НК "Народна" перерахувало на користь ТОВ "ТД "Мобільний термінал" 4 200 000,00 грн у якості надання поворотної фінансової допомоги згідно з договором № 31/05-ФД від 31.05.2013, вказані кошти перерахуванні з рахунку банкрута відкритого в АТ "МР Банк".

14.03.2014 ТОВ "ТД "Мобільний термінал" повернуло ТОВ "НК "Народна" 47 000,00 грн за договором №31/05-ФД від 31.05.2013, а залишок коштів поворотної фінансової допомоги у розмірі 4 153 000,00 грн не було повернуто.

Ліквідатор ТОВ "НК "Народна" звертався до ТОВ "ТД "Мобільний термінал" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договору надання поворотної фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута залишку неповернутих коштів, однак, вказаний запит залишений останнім без належного реагування.

З 26.12.2014 до 29.12.2014 ТОВ "НК "Народна" перерахувало на користь ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" 29 946 305,25 грн у якості надання безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором № 12/12/14-ФД від 12.12.2014 з рахунку банкрута, який був відкритий в АТ "Банк "Національні інвестиції", проте зазначена сума фінансової допомоги не була повернута ТОВ "НК "Народна".

Також, у період з 03.07.2013 до 26.06.2014 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" 12 630 305,25 грн у якості надання безвідсоткової фінансової допомоги згідно з договором № 02/07-ФД від 02.07.2013 з рахунків банкрута, які були відкриті в АТ "УкрБудІнвестБанк" та АТ "МР Банк", однак зазначені кошти повернуті не були.

Крім того, у період з 26.07.2013 до 29.07.2013 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" 25 226 000,00 грн у якості надання безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №14/06-1П від 14.06.2013, з рахунку банкрута, який був відкритий в АТ "УкрБудІнвестБанк", проте вказана сума фінансової допомоги не була повернута ТОВ "НК "Народна".

Ліквідатор ТОВ "НК "Народна" звертався до ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договорів надання безвідсоткової фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута неповернутих коштів, однак, вказаний запит залишений останнім без належного реагування.

З огляду на вище наведене, загальна сума неповернутих коштів, які надавалися іншим товариствам як фінансова допомога згідно з наведеними вище договорами складає 139 019 310,50 грн.

За поясненнями ліквідатора банкрута, у більшості вказаних юридичних осіб, на користь яких боржник перерахував кошти, анульовано свідоцтво ПДВ (за рішенням контролюючого органу, зокрема, у зв'язку із ненаданням декларацій, відсутністю поставок та відсутністю за місцезнаходженням), відсутнє нерухоме майно та наявні відкриті виконавчі провадження, де боржниками є останні, а також, внаслідок пропуску строків позовної давності, відсутністю первинної документації для стягнення з вищевказаних юридичних осіб у судовому порядку заборгованості, звернення до суду із позовними заявами станом на дату формування даної заяви про покладення субсидіарної відповідальності за боржника є неефективним.

У період з 11.04.2013 до 23.07.2015 засновником ТОВ "НК "Народна" з часткою в статутному капіталі товариства 100 % була ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_1 ), яка також виконувала повноваження керівника товариства.

23.07.2015 протокольним рішенням загальних зборів учасників ТОВ "НК "Народна" ОСОБА_1 була звільнена із займаної посади директора та вийшла зі складу учасників товариства.

За договором купівлі-продажу частки корпоративних прав статутного капіталу товариства ОСОБА_1 передала 100 % статутного капіталу фізичній особі ОСОБА_5 .

Після звільнення з посади директора товариства ОСОБА_1 з 24.07.2015 на посаду директора ТОВ "НК "Народна" було призначено ОСОБА_6 .

Однак менш ніж через місяць, а саме: 20.08.2015 за рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "НК "Народна" ОСОБА_6 звільнено з посади директора за власним бажанням з 20.08.2015 та призначено на посаду директора ОСОБА_7 ; виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_5 у зв'язку із відступленням частки у статутному капіталі товариства та передачі його частки у розмірі 100 % на користь ОСОБА_7 (80 %) та ОСОБА_8 (20 %).

05.06.2023 ухвалою господарського суду Київської області зобов'язано відділ банкрутства Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скласти та надати суду висновок про наявність/ відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо ТОВ "НК "Народна".

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання наведеної ухвали господарського суду Київської області у цій справі повідомило, що скласти висновок про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства приховування стійкої фінансової неплатоспроможності у справі № 911/164/22 (911/1670/23) про банкрутства ТОВ "НК "Народна" не вбачається за можливе, оскільки документи за три роки до дати порушення справи про банкрутство ТОВ "НК "Народна" відносно останнього відсутні.

01.06.2023 ліквідатор банкрута звернувся із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника в сумі 13967673,52 грн. на ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви ТОВ "НК "Народна" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на його колишнього керівника та засновника, заявник посилається на те, що згідно фінансової звітності протягом 2013 року діяльність ТОВ "НК "Народна" була збитковою. Після 2013 року ТОВ "НК "Народна" фінансову звітність не подавало, що вказує на фактичне припинення його діяльності з початку 2014 року. Протягом періоду 01.01.2014-03.06.2022 розмір активів ТОВ "НК "Народна" зменшився в грошовому виразі на 158677,0 тис. грн. або 100%. З відкритих джерел також стало відомо, що ТОВ "НК "Народна" фігурує в кримінальному провадженні №1-кп/756/1226/21, як суб'єкт підприємницької діяльності за ознаками фіктивності. На підставі отриманих даних відносно ТОВ "НК "Народна", як зазначає заявник, встановлено: наявність ознак дій з доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна"; відсутність ознак фіктивного банкрутства ТОВ "НК "Народна"; відсутність ознак дій з приховування банкрутства ТОВ "НК "Народна"; фінансовий стан ТОВ "НК "Народна" станом на 03.06.2022 р. характеризувався ознаками надкритичної неплатоспроможності. Таким чином, як зазначає заявник, у підприємства відсутні будь-які можливості відновити платоспроможність, у зв'язку із відсутністю активів та фактичним припиненням діяльності.

Заявник вважає, що підставами настання неплатоспроможності ТОВ "НК "Народна" та подальшого відкриття провадження у справі про банкрутство стали протиправні дії/ бездіяльність колишнього учасника (засновника) та керівника ТОВ "НК "Народна" ОСОБА_4 , яка з метою уникнення розрахунків із кредитором - ГУ ДПС у Київській області, умисно та без додержання вимог законодавства фактично припинила діяльність юридичної особи-боржника, вчинила дії для переведення корпоративних прав та повноважень директора на номінальних осіб, внаслідок чого, будь-яка господарська діяльність ТОВ "НК "Народна" припинилась, умисними діями створювала умови, за яких товариство втратило можливість здійснювати подальшу господарську діяльність, отримувати прибуток від господарської діяльності та погашати за її рахунок заборгованість перед кредиторами. Таким чином, існують об'єктивні обставини для притягнення колишнього учасника (засновника) та керівника ТОВ "НК "Народна" ОСОБА_4 , яка мала вирішальний вплив на діяльність товариства в період виникнення у юридичної особи-боржника заборгованості перед контролюючим органом, що в подальшому стала підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство, до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника.

Відповідач в заперечення поданої заяви вказував, що ліквідатором не доведено наявності підстав для застосування визначеної частиною шостою статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) відповідальності за не звернення діючого на момент набрання чинності КУзПБ керівника боржника із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство з огляду на те, що не доведено та не надано доказів того, що задоволення вимог одного або кількох кредиторів на момент обіймання посади ОСОБА_1 призвело б до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами. Крім того, відповідач зазначає, що звернення ліквідатора боржника має бути аргументованим, містити виклад обставин з наданням підтверджуючих доказів, які свідчать про наявність стверджуваного правопорушення зі сторони особи (осіб) винної за твердженням ліквідатора у доведенні боржника до банкрутства.

Крім того, формальне виконання ліквідатором визначеного КУзПБ обов'язку зі звернення до суду із заявою про покладення субсидіарної відповідальності - створення легітимного вигляду дотримання/ виконання вимог закону (вчинення дій "про людське око") за своєю суттю не свідчить про наявність підстав для притягнення визначеної ним в заяві особи до субсидіарної відповідальності, адже ініціювання притягнення особи до субсидіарної відповідальності насамперед передбачає доведення причинно-наслідкового зв'язку між діями чи бездіяльністю такої особи та неплатоспроможністю боржника, доведенням його до банкрутства.

Також, відповідач зазначав, що сам по собі опис складного фінансово-господарського становища ТОВ "НК "Народна" та укладання договорів фінансової допомоги з ТОВ "Мобільний термінал" (код 34618425), ТОВ "Верус-лайн" (код 39450517), ТОВ "Комбар" (код 36697760), ТОВ "ТД "Білоруські нафтопродукти" (код 37509076) та ТОВ "ТД "Мобільний термінал" (код 38483096), вчинених поза межами періоду, що підлягає обов'язковому аналізу у зв'язку з банкрутством боржника, не може бути достатнім обґрунтуванням підстав для застосування інституту субсидіарної відповідальності у цій справі. Крім цього, на переконання відповідача, обставини доведення до банкрутства можуть бути встановлені виключно у кримінальному провадженні, а притягнення до відповідальності відбуватись на підставі обвинувального вироку суду.

Відповідач наполягав на тому, що ліквідатором не надано будь-яких доказів вчинення ОСОБА_1 умисних з корисливих мотивів дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі чи кредитору, а подана ліквідатором заява та додані до неї документи не відповідають вимогам Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерством економіки України від 19.01.2006 № 14. На переконання відповідача, дії з укладення договорів фінансової допомоги між ТОВ "НК "Народна" та ТОВ "Мобільний термінал", ТОВ "Верус-лайн", ТОВ "Комбар", ТОВ "ТД "Білоруські нафтопродукти" та ТОВ "ТД "Мобільний термінал" у 2013-2014 рр. були вчинені боржником за вісім років до відкриття провадження у справі про банкрутство та відповідно, знаходяться поза періодом, за який здійснюється визначення ознак дій з доведення до банкрутства. Крім цього, арбітражний керуючий, у випадку наявності сумнівів у незаконності договорів фінансової допомоги мав право звернутись із позовом про визнання таких правочинів недійсними, чого він не здійснив. Висновки про фінансовий стан підприємства, зроблені в звіті аудитора ФОП Юрківа А.В., подані ліквідатором підприємства, на переконання відповідача, не відповідають вимогам законодавства та проведені без достатньої документації для повного дослідження, зроблені поверхнево, без дослідження первинних документів, а відповідно до висновків судової економічної експертизи №007-ШЛД/23 від 29.12.2023, виконаної судовим експертом Шульга Л.Д. з питань дослідження економічних ознак доведення до банкрутства, дослідження коефіцієнта ліквідності та інших показників фінансового стану ТОВ "НК Народна" у період 2013 - 1 півріччя 2015 років, викладених у пунктах 1-3 якого: відсутні ознаки доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна"; надкритичного зниження коефіцієнта ліквідності та інших показників фінансового стану ТОВ "НК "Народна" не було. Таким чином, висновки, зроблені у Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, виконані ФОП Юрківим А.В., ідентифікаційний код НОМЕР_1 , нормативно та документально не підтверджуються, а звернення ліквідатора із відповідною заявою до моменту здійснення всіх дій щодо розшуку майна банкрута, реалізації майна банкрута та проведення розрахунків із кредиторами не відповідає вимогам законодавства, адже унеможливлює визначення розміру субсидіарної відповідальності (див. постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 4/44-Б (906/811/20), від 22.03.2023 у справі № 5/58).

Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно п. 17 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Кодексу України з процедур банкрутства.

Ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

За змістом частини першої статті 215 Господарського кодексу України (який був чинним на момент виникнення і перебігу спірних правоідносин), у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя наведеної статті Кодексу).

Передбачено три види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальну, адміністративну та цивільну - субсидіарну як різновид цивільної.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду від 30.01.2018 р. у справі № 923/862/15, від 28.08.2018 р. у справі № 927/1099/13, від 18.10.2018 р. у справі № 923/1297/14, від 05.02.2019 р. у справі № 923/1432/15, від 03.09.2019 р. у справі № 923/1494/15, згідно з якими субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб'єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам, є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, оскільки законодавство не пов'язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом Закону про банкрутство (КУзПБ) притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.

Суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності) є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб'єктом (суб'єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/ здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальних для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв'язок між діями/ бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та подальшого банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб'єктивна сторона) (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 р. у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 р. у справі № 904/6379/16).

Об'єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб, пов'язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів. На відміну від Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, у положеннях яких законодавець чітко визначив диспозицію кримінального та адміністративного порушення з доведення до банкрутства та фіктивного банкрутства, частина друга статті 61 КУзПБ має власну диспозицію (зміст) правопорушення: "банкрутство боржника з вини його засновників чи інших осіб, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника…". Однак, законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об'єктивну сторону такого правопорушення.

При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 Господарського кодексу України та підстави для порушення справи про банкрутство (стаття 1, частина третя статті 10, стаття 11 Закону про банкрутство), з огляду на які такими діями можуть бути:

1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях;

3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника (подібних правових висновків дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 30.01.2018 р. у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 р. у справі № 923/1432/15 та від 10.03.2020 р. у справі № 902/318/16, від 16.06.2020 р. у справі № 910/21232/16, від 10.12.2020 р. у справі 922/1067/17).

Як підтверджується наявними матеріалами справи, Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання ухвали господарського суду Київської області у цій справі повідомило, що скласти висновок про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства приховування стійкої фінансової неплатоспроможності у справі № 911/164/22 (911/1670/23) про банкрутства ТОВ "НК "Народна" не вбачається за можливе, оскільки документи за три роки до дати порушення справи про банкрутство ТОВ "НК "Народна" відносно останнього відсутні.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що відповідно до правового висновку Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 11.05.2023 р. у справі № 911/529/22: "Висновок Мін'юсту/ Відділу банкрутства про наявність/відсутність ознак фіктивного банкрутства боржника або ознак його неплатоспроможності, доведення його до банкрутства не є безумовним (беззаперечним) підтвердженням наявності чи відсутності ознак фіктивного банкрутства боржника, доведення його до банкрутства або ознак неплатоспроможності боржника, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм їх визначення, оскільки встановлення таких ознак належить до дискреційних повноважень суду, що здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, в тому числі й цього висновку, який є лише одним із засобів доказування." (п. 71 постанови).

Отже, виходячи із наведеного, відсутність висновку Державного органу з питань банкрутства щодо наявності/ відсутності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неплатоспроможності щодо ТОВ "НК "Народна" не перешкоджає встановленню обставин наявності/ відсутності підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника на відповідача за результатами дослідження наявних в матеріалах справи інших доказів в їх сукупності.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, у ТОВ "НК "Народна" наявний податковий борг у розмірі 13 967 753,94 грн. Під час ліквідаційної процедури грошові вимоги Головного управління ДПС у Київській області та Головного управління ДПС у Закарпатській області у зазначеному загальному розмірі задоволені не були, у зв'язку з не виявленням будь-якого майна у банкрута - ТОВ "НК "Народна". Зазначена заборгованість, як вбачається зі змісту ухвал господарського суду, якими визнано кредиторські вимоги наведених податкових органів, а саме від 16.02.2022 та від 07.09.2022, а також зі змісту рішень адміністративного суду, доданих Головним управлінням ДПС у Київській області до заяви про відкриття провадження у справі, виникла у період з 2014 року по 2019 рік.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 13.03.2024 визнано кредиторські вимоги АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" до ТОВ "НК "Народна" на суму 34 444 770,57 грн., з яких: 6 056,00 грн. підлягають задоволенню в першу чергу; 20 409 671,33 грн. - позачергово, за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення таких вимог; 14 029 043,24 грн. - в четверту чергу. Дані вимоги також не задоволені, у зв'язку з не виявленням будь-якого, зокрема заставного майна у власності банкрута - ТОВ "НК "Народна".

Згідно змісту зазначеної ухвали суду, наведений борг банкрута перед банком виник на підставі кредитного договору №LV/U/04-0230, укладеного 23.10.2013 між АТ "Укрбудінвестбанк" та ТОВ "НК "Народна", згідно умов якого, з урахуванням змін, останньому було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом 18 684 500 грн. 00 коп.

В подальшому, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за договором, у нього виник борг у сумі 20 673 484 грн. 76 коп., у тому числі: 17 863 262 грн. 33 коп. - заборгованість по траншам кредиту; 1 712 913 грн. 26 коп. - заборгованість за відсотками по траншам кредиту за період з 01.10.2013 по 21.07.2015; 1 097 307 грн. 17 коп. - заборгованість по пені за прострочення погашення відсотків за період з 01.10.2013 по 21.07.2015 (встановлено рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2016 р. у справі № 757/25506/15-ц).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході виконання повноважень ліквідатора ТОВ "НК "Народна", арбітражним керуючим Петросяном А.С. отримано банківські виписки по всім відкритим / закритим особовим рахункам ТОВ "НК "Народна".

У період з 03.06.2013 по 10.06.2013 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "Мобільний термінал" (код 34618425) 67 740 000,00 грн. у якості надання фінансової допомоги згідно договору №03/06-ФД від 03.06.2013. Перерахування коштів відбувалось з рахунків банкрута, які були відкриті в АТ "КомІнвестБанк" та АТ "МР Банк" у наступній хронології:

платежі з рахунку банкрута, відкритого в АТ "МР Банк":

03.06.2013 на суму 50 000 000,00 грн.;

04.06.2013 на суму 6 000 000,00 грн.;

06.06.2013 на суму 11 000 000,00 грн.

платежі з рахунку банкрута, відкритого в АТ "КомІнвестБанк":

06.06.2013 на суму 205 000,00 грн.;

06.06.2013 на суму 230 000,00 грн.;

10.06.2013 на суму 305 000,00 грн.

При цьому, в період з 12.06.2013 по 27.06.2013 ТОВ "Мобільний термінал" (код 34618425) перераховано на користь ТОВ "НК "Народна" 1 410 000,00 грн. у якості повернення фінансової допомоги згідно договору №03/06-ФД від 03.06.2013. Перерахування коштів відбувалось на рахунок банкрута, який був відкритий в АТ "УкрБуд ІнвестБанк" у наступній хронології:

12.06.2013 на суму 200 000,00 грн.;

27.06.2013 на суму 430 000,00 грн.;

27.06.2013 на суму 780 000,00 грн.

Проте, залишок коштів у розмірі 66 330 000,00 грн., які отримані ТОВ "Мобільний термінал" (код 34618425) у якості фінансової допомоги від ТОВ "НК "Народна" не повернуті останньому, що підтверджується наявними виписками по відкритим / закритим банківським рахункам ТОВ "НК "Народна".

В свою чергу, доказів, які б спростовували наведені обставини матеріали справи не містять.

25.12.2014 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "Верус-Лайн" (код 39450517) 160 000,00 грн. у якості надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №24/12 від 24.12.2014 р. Перерахування коштів відбувалось з рахунку банкрута, який був відкритий АТ "КомІнвестБанк".

Проте, кошти в розмірі 160 000,00 грн., які отримані ТОВ "Верус-Лайн" (код 39450517) у якості поворотної фінансової допомоги від ТОВ "Нафтова компанія "Народна" - не повернуті останньому, що підтверджується наявними виписками по відкритим / закритим банківським рахункам ТОВ "НК "Народна".

В свою чергу, доказів, які б спростовували наведені обставини матеріали справи не містять.

28.11.2014 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "Комбар" (код 36697760) 526 700,00 грн. у якості надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №28/11 від 28.11.2014 р. Перерахування коштів відбувалось з рахунку банкрута, який був відкритий АТ "УкрБудІнвестБанк".

Проте, кошти у розмірі 526 700,00 грн., які отримані ТОВ "Комбар" (код 36697760) у якості поворотної фінансової допомоги від ТОВ "НК "Народна" не повернуті останньому, що підтверджується наявними виписками по відкритим / закритим банківським рахункам ТОВ "НК "Народна".

В свою чергу, доказів, які б спростовували наведені обставини матеріали справи не містять.

У період з 31.05.2013 по 17.10.2013 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "ТД "Мобільний термінал" (код 38483096) 4 200 000,00 грн. у якості надання поворотної фінансової допомоги згідно договору №31/05-ФД від 31.05.2013. Перерахування коштів відбувалось з рахунку банкрута, який був відкритий в АТ "МР Банк" у наступній хронології:

31.05.2013 на суму 100 000,00 грн.;

11.10.2013 на суму 2 600 000,00 грн.;

17.10.2013 на суму 1 500 000,00 грн.

При цьому, 14.03.2014 ТОВ "ТД "Мобільний термінал" (код 38483096) перераховано на користь ТОВ "НК "Народна" 47 000,00 грн. у якості повернення поворотної фінансової допомоги згідно договору №31/05-ФД від 31.05.2013. Перерахування коштів відбувалось на рахунок банкрута, який був відкритий в АТ "УкрБуд ІнвестБанк".

Проте, залишок коштів у розмірі 4 153 000,00 грн., які отримані ТОВ "ТД "Мобільний термінал" (код 38483096) у якості поворотної фінансової допомоги від ТОВ "НК "Народна" не повернуті останньому, що підтверджується наявними виписками по відкритим / закритим банківським рахункам ТОВ "НК "Народна".

Ліквідатор ТОВ "Нафтова компанія "Народна" звертався до ТОВ "ТД "Мобільний термінал" з письмовим запитом про надання інформації щодо стану розрахунків із банкрутом, копії договору надання поворотної фінансової допомоги та належних доказів перерахування на користь банкрута залишку неповернутих коштів, однак, вказаний запит залишений останнім без належного реагування.

В свою чергу, доказів, які б спростовували наведені обставини матеріали справи не містять.

В період з 26.12.2014 по 29.12.2014 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) 29 946 305,25 грн. у якості надання безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №12/12/14-ФД від 12.12.2014. Перерахування коштів відбувалось з рахунку банкрута, який був відкритий в АТ "Банк "Національні інвестиції" у наступній хронології:

26.12.2014 на суму 5 700 000,00 грн.;

26.12.2014 на суму 5 710 000,00 грн.;

26.12.2014 на суму 5 900 000,00 грн.;

26.12.2014 на суму 6 000 000,00 грн.;

29.12.2014 на суму 870 000,00 грн.;

29.12.2014 на суму 1 700 000,00 грн.;

29.12.2014 на суму 2 326 305,25 грн.

Проте, кошти в розмірі 29 946 305,25 грн., які отримані ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) у якості безвідсоткової фінансової допомоги від ТОВ "НК "Народна" не повернуті останньому, що підтверджується наявними виписками по відкритим/ закритим банківським рахункам ТОВ "Нафтова компанія "Народна".

У період з 03.07.2013 по 26.06.2014 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) 12 630 305,25 грн. у якості надання безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №02/07-ФД від 02.07.2013. Перерахування коштів відбувалось з рахунків банкрута, які були відкриті в АТ "УкрБудІнвестБанк" та АТ "МР Банк" у наступній хронології:

платежі з рахунку банкрута, відкритого в АТ "УкрБудІнвестБанк":

03.07.2013 на суму 4 355 000,00 грн.;

26.12.2013 на суму 165 159,25 грн.;

13.01.2014 на суму 55 146,00 грн.;

26.06.2014 на суму 55 000,00 грн.

платежі з рахунку банкрута, відкритого в АТ "МР Банк":

30.09.2013 на суму 2 000 000,00 грн.;

31.03.2014 на суму 6 000 000,00 грн.

Проте, кошти у розмірі 12 630 305,25 грн., які отримані ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) у якості безвідсоткової фінансової допомоги від ТОВ "НК "Народна" не повернуті останньому, що підтверджується наявними виписками по відкритим/ закритим банківським рахункам ТОВ "НК "Народна".

У період з 26.07.2013 по 29.07.2013 ТОВ "НК "Народна" перераховано на користь ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) 25 226 000,00 грн. у якості надання безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору №14/06-1П від 14.06.2013. Перерахування коштів відбувалось з рахунку банкрута, який був відкритий в АТ "УкрБудІнвестБанк" у наступній хронології:

26.07.2013 на суму 5 113 000,00 грн.;

29.07.2013 на суму 15 000 000,00 грн.

Проте, кошти в розмір 25 226 000,00 грн., які отримані ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) у якості безвідсоткової фінансової допомоги від ТОВ "НК "Народна" не повернуті останньому, що підтверджується наявними виписками по відкритим / закритим банківським рахункам ТОВ "НК "Народна".

Отже, матеріалами справи підтверджується документально, що загальна сума неповернутих коштів, які надавались ТОВ "НК "Народна" з травня 2013 року по грудень 2014 року (у період виникнення у товариства заборгованості перед контролюючим органом) в якості фінансової допомоги по вищевказаним договорам на користь ТОВ "Мобільний термінал" (код 34618425), ТОВ "Верус-Лайн" (код 39450517), ТОВ "Комбар" (код 36697760), ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (код 37509076) та ТОВ "ТД "Мобільний термінал" (код 38483096) складає 139 019 310,50 грн.

Судом першої інстанції обгрунтовано враховані пояснення ліквідатора банкрута, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що так як, у більшості вищевказаних юридичних осіб анульовано свідоцтво ПДВ (за рішенням контролюючого органу, зокрема, у зв'язку із ненаданням декларацій, відсутністю поставок та відсутністю за місцезнаходженням), відсутнє нерухоме майно та наявні відкриті виконавчі провадження, де боржниками є останні, а також, у зв'язку із пропуском строків позовної давності, відсутністю первинної документації для стягнення з вищевказаних юридичних осіб у судовому порядку заборгованості, звернення до суду із позовними заявами станом на дату формування заяви є неефективним.

Разом з тим, станом на дату перерахування ТОВ "НК "Народна" коштів у якості фінансової допомоги на користь ТОВ "Верус-Лайн" (згідно договору №24/12 від 24.12.2014), ТОВ "Комбар" (згідно договору №28/11 від 28.11.2014) та ТОВ "ТД "Бiлоруськi нафтопродукти" (згідно договору №12/12/14-ФД вiд 12.12.2014 та частково згідно договору №02/07-ФД від 02.07.2013) у зазначеному розмірі, у банкрута вже був наявний податковий борг перед Головним управлінням ДПС у Київській області.

Водночас, у період з 11.04.2013 (дата державної реєстрації) до 23.07.2015, що підтверджується в тому числі протоколами загальних зборів учасників ТОВ "НК "Народна" від 10.04.2013 та від 23.07.2015 виконувала повноваження керівника та була засновником товариства - боржника ОСОБА_4 , її частка в статутному капіталі ТОВ "НК "Народна" становила 100%.

Таким чином, з аналізу наведених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перерахування коштів ТОВ "НК "Народна" на користь третіх осіб у період управління товариством одноособово ОСОБА_4 відбувалось без мети отримання прибутку, з метою їх виведення. Перерахування усіх наявних коштів (у тому числі, виходячи з аналізу наведеного, отриманих на виконання кредитного договору №LV/U/04-0230, укладеного 23.10.2013 між АТ "Укрбудінвестбанк" та ТОВ "НК "Народна", як позичальником та не повернутих банку, що призвело до звернення останнього до суду з кредиторською заявою) на користь третіх осіб, без подальшої претензійно-позовної роботи для їх повернення від контрагентів, призвели до припинення господарської діяльності товариства, утворення заборгованості та є діями із доведення ТОВ "НК "Народна" до банкрутства.

Виходячи з наведених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що у ТОВ "НК "Народна" у період з 2013 року по 2015 рік, тобто у період виконання ОСОБА_4 повноважень керівника ТОВ "НК "Народна" та управління нею боржником, як єдиним засновником з 100% частковою у статутному капіталі товариства) були грошові кошти на банківських рахунках у значних розмірах, що дозволяло вчасно як у зазначений період так і в майбутньому сплачувати податкові зобов'язання та повернути отриманий у банку кредит і уникнути утворення заборгованості в загальному розмірі 48 412 444,09 грн., однак, всі кошти були у зазначений період перераховані третім особам, з метою ухилення від обов'язку зі сплати заборгованості за податками і зборами, а також повернення кредитних коштів.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що за наявності невиконаних грошових зобов'язань ОСОБА_4 (директор та єдиний засновник товариства у період з 11.04.2013 по 23.07.2015) не вчинила відповідних дій, з метою припинення товариства, з дотриманням положень законодавства, що призвело до збільшення заборгованості, натомість протокольним рішенням загальних зборів учасників товариства від 23.07.2015 звільнила себе із займаної посади директора та вийшла зі складу учасників товариства.

При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з обгрунтованими доводами ліквідатора про те, що ще до виходу відповідача із учасників товариства останнє фактично припинило здійснення будь-якої господарської діяльності.

В свою чергу, у постанові від 06.12.2022 у справі № 908/802/20 Верховний Суд зазначив, що "банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України). Тож дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи. Очевидно, що ненадання ліквідатору керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника за умови істотного розміру заборгованості в структурі активів боржника є бездіяльністю, яка не відповідає інтересам цієї юридичної особи, є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута. Тобто бездіяльність органів управління товариства, яка полягає у ненаданні первинних документів ліквідатору, утруднює реалізацію активів боржника, дослідження обставин, що мають відношення до наповнення ліквідаційної маси".

У вказаній постанові від 06.12.2022 у справі № 908/802/20 Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідачів щодо доведення боржника до банкрутства були свідомі та послідовні, про що свідчить втрата всього належного підприємству майна, виведення всіх грошових коштів, фіктивне переоформлення на підставних осіб прав учасника, кінцевого бенефіціарного власника та керівника товариства, переховування від ліквідатора фінансово-господарської документації товариства, ненадання будь-яких відповідей на запити арбітражного керуючого, невиконання вимог суду, що викладені в ухвалах, прийнятих в межах розгляду справи про банкрутство, ухилення від особистої участі у справі про банкрутство;

Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Тож дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, а й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв'язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатися не лише у невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.

Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб'єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов'язаної особи, яка, зважаючи на конкретні обставини, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.

Тому під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з'ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності суд має дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб уникнути відповідальності, довівши відсутність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства.

У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 906/904/16, суд дійшов до висновку, що особа, яка притягається до субсидіарної відповідальності, повинна доказати відсутність своєї вини.

Також, у постанові від 05.07.2022 у справі № 916/1272/18 Верховний Суд наголосив, що дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності) суб'єктів правопорушення (субсидіарної відповідальності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв'язку відносно порушення, передбаченого частиною другою статті 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство. При цивільно-правовій відповідальності особа, яка є відповідачем, повинна довести відсутність своєї вини, наявність якої презюмується в силу положень ЦК України.

У постанові 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 Верховний Суд звернув увагу, що статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства. Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками. У вказаній постанові Верховний Суд також наголосив, що відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність. Отже якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об'єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.

В свою чергу, ОСОБА_1 у письмових поясненнях вказувала, що у неї відсутні будь-які документи, які стосуються господарської діяльності ТОВ "НК "Народна", оскільки з 2015 року остання не є керівником та учасником цього товариства. Проте, вказані доводи не спростовують обумовлену законом презумпцію субсидіарної відповідальності ОСОБА_1 , а ненадання ліквідатором таких договорів про фінансову допомогу третім особам спричинено саме діями як ОСОБА_1 , так і в подальшому, посадовими особами боржника, що підтверджується в сукупності наступним.

Постановою господарського суду Київської області від 06.07.2022 визнано боржника банкрутом, відкрито його ліквідаційну процедуру, арбітражного керуючого Петросяна А.С. призначено ліквідатором.

Ч. 1 ст. 61 КУзПБ визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

Ч. 2 ст. 61 КУзПБ визначено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Ч. 2 ст. 59 КУзПБ визначено, що протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть зобов'язання щодо відшкодування збитків, завданих таким ухиленням. Ліквідатор має право замовити виготовлення дублікатів печатки та штампів у разі їх втрати.

Враховуючи, що колишній керівник ТОВ «НК «Народна» ОСОБА_7 не виконав свого обов'язку, продовжує порушувати ч. 2 ст. 59 КУзПБ, у добровільному порядку не передає ліквідатору ТОВ «НК «Народна», арбітражному керуючому Петросяну А.С. бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ «НК «Народна», 03.08.2022 ліквідатором подано до Господарського суду Київської області клопотання про зобов'язання колишнього керівника ТОВ «Нафтова компанія «Народна» передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності ТОВ «НК «Народна» ліквідатору, яке ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2022 по справі №911/164/22 задоволено в повному обсязі.

Однак, колишній керівник ТОВ «НК «Народна» ОСОБА_7 добровільно судове рішення не виконав, в зв'язку з чим, 25.11.2022 ліквідатором ТОВ «НК «Народна» направлено до відділення поліції №4 (с. Володарка) Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 191, 206-2, 357, 382 КК України.

Враховуючи, що станом на 06.12.2022 ліквідатором ТОВ «Нафтова компанія «Народна», арбітражним керуючим Петросяном А.С. не отримано від уповноваженої особи відділення поліції №4 (с. Володарка) Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області будь-якої інформації про внесення відомостей, які викладені в повідомленні від 25.11.2022 №02-01/103 про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 191, 206-2, 357, 382 КК України до ЄРДР та про вчинені дії в ході розпочатого досудового розслідування, 06.12.2022 ліквідатором ТОВ «Нафтова компанія «Народна» направлено до слідчого судді Володарського районного суду Київської області скаргу на бездіяльність уповноважених посадових осіб Відділення поліції №4 (с. Володарка) Білоцерківського РУП НП в Київській області, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, на яку:

- листом від 03.01.2023 №07/109/1105/30-2023 Відділення поліції №4 (с. Володарка) - Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області повідомило ліквідатора, що в секторі дізнання ВП №4 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022116160000129 від 29.12.2022, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст. 357 КК України в даному випадку. 23.12.2022 до ВП №4 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області надійшла ухвала слідчого судді Володарського районного суду Київської області Ткаченко О.В. від 16.12.2022 по справі №364/738/22. 29.12.2022 по даному факту розпочате кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР за №12022116160000129 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України. Надано інформацію про визначену групу дізнавачів та прокурорів у вказаному кримінальному провадженні. До листа долучено витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження та постанову про створення групи дізнавачів;

- листом від 17.04.2023 №554/109/1105/30-2023 Відділення поліції №4 (с. Володарку) Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області направило копію витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження, з якого вбачається, що станом на 17.04.2023 досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Поза тим, ліквідатор звертався із письмовим запитом до колишнього засновника та керівника ТОВ «НК «Народна» ОСОБА_4 про надання копій документів, які підтверджують передачу останньою новому керівнику ТОВ «НК Народна» ОСОБА_6 бухгалтерської та іншої документації, печаток, штампів та активів ТОВ «НК «Народна», у відповідь на який листом від 02.05.2023 №б/н ОСОБА_4 повідомила, що акти приймання-передачі та будь-які інші документи, які стосуються господарської діяльності товариства, не зберігаються у осіб, які не є його посадовими чи службовими. Оскільки, з 2015 року, ОСОБА_4 не є керівником ТОВ «НК «Народна», а також не є засновником чи співробітником згаданого підприємства, то жодних обов'язків по зберіганню будь-яких документів не має.

Інформація щодо передачі бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута від ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , а в подальшому до ОСОБА_7 - відсутня, що додатково підтверджує номінальність останніх щодо управління ТОВ «Нафтова компанія «Народна» та намагання ОСОБА_4 уникнути відповідальності за доведення до банкрутства та введення товариства в скрутний майновий стан.

Суд апеляційної інстанції враховує, що особа, яка на момент укладення договорів поворотної фінансової допомоги виконувала повноваження керівника боржника, зобов'язана була діяти добросовісно, розумно та з урахуванням інтересів як самого боржника, так і його кредиторів. Тому, стверджуючи про відсутність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства, вона повинна б принаймні надати пояснення суду щодо економічної доцільності таких дій (надання іншим особам поворотної фінансової допомоги на суму, що значно перевищували суму кредиторської заборгованості), мотивів їх вчинення, а також довести що ці дії відповідали принципам розумного та ефективного господарювання.

Надаючи оцінку діям ТОВ "НК "Народна" в особі керівника ОСОБА_1 у 2013 - 2015 роках через призму наведених вище правових висновків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 , як особа, яка на момент укладення договорів поворотної фінансової допомоги виконувала повноваження керівника боржника, не виконала свої зобов'язання добросовісно, розумно та з урахуванням інтересів як самого боржника, так і його кредиторів, а також не надала обгрунтованих та поза розумним сумнівом пояснення суду щодо економічної доцільності таких дій (надання іншим особам поворотної фінансової допомоги на суму, що значно перевищували суму кредиторської заборгованості), мотивів їх вчинення, а також не довела, що ці дії відповідали принципам розумного та ефективного господарювання, а отже, не довела і відсутність вини у доведенні боржника до банкрутства.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що після подачі до господарського суду Київської області заяви про покладання субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ «НК «Народна» у зв'язку з доведенням до банкрутства від 31.05.2023 вих.№02-01/124 до господарського суду Київської області надійшла заява від Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію AT «Український будівельно-інвестиційний банк» про визнання грошових вимог до ТОВ «НК «Народна» у загальному розмірі 34 444 770,57 грн, які виникли на підставі кредитного договору №LV/U/04-0230 від 23.10.2013 та договору застави №LV/U/04-0280/Z1 від 28.08.2014, що був укладений в якості забезпечення кредитного договору №LV/U/04-0280 від 16.07.2014.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 КУЗПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2024 по справі №911/164/22 визнано кредитором банкрута AT «Український будівельно-інвестиційний банк» з грошовими вимогами в сумі 34 444 770,57 грн, з яких: 6 056,00 грн, як вимоги, що підлягають включенню у першу чергу реєстру вимог кредиторів; 14 029 043,24 грн, як вимоги, що підлягають включенню у четверту чергу реєстру вимог кредиторів, без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів; 20 409 671,33 грн, як вимоги, що задовольняються позачергово та забезпечені заставою майна боржника, відповідно до договору застави №LV/U/04-0280/Zl від 28.08.2014.

Ухвала Господарського суду Київської області від 13.03.2024 по справі №911/164/22 мотивована наступним:

- рішенням Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2016 р. у справі № 757/25506/15-ц позов Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" до ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти", Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" (код ЄДРПОУ 38675288), ОСОБА_9 , на користь Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (код ЄДРПОУ 26547581) заборгованість за кредитним договором №LV/U/04-0230 від 23.10.2013 в розмірі 20 673 484 (двадцять мільйонів шістсот сімдесят три тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 76 коп. в тому числі: 17 863 262 грн. 33 коп. - заборгованість по траншам кредиту; 1 712 913 грн. 26 коп. - заборгованість за відсотками по траншам кредиту за період з 01.10.2013 по 21.07.2015; 1 097 307 грн. 17 коп. - заборгованість по пені за прострочення погашення відсотків за період з 01.10.2013 по 21.07.2015; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" (код ЄДРПОУ 38675288), ОСОБА_10 , на користь Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (код ЄДРПОУ 26547581) заборгованість за кредитним договором №LV/U/04-0230 від 23.10.2013 року в розмірі 20 673 484 (двадцять мільйонів шістсот сімдесят три тисячі чотириста вісімдесят чотири)грн.76коп. в тому числі: 17 863 262 грн. 33 коп. - заборгованість по траншам кредиту; 1 712 913 грн. 26 коп. - заборгованість за відсотками по траншам кредиту за період з 01.10.2013 по 21.07.2015; 1 097 307 грн. 17 коп. - заборгованість по пені за прострочення погашення відсотків за період з 01.10.2013 по 21.07.2015; стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" (код ЄДРПОУ 38675288), Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" (код ЄДРПОУ 37509076), на користь Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (код ЄДРПОУ 26547581) заборгованість за кредитним договором №LV/U/04-0230 від 23.10.2013 в розмірі 20 673 484 (двадцять мільйонів шістсот сімдесят три тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн. 76 коп. в тому числі: 17 863 262 грн. 33 коп. - заборгованість по траншам кредиту; 1 712 913 грн. 26 коп. -заборгованість за відсотками по траншам кредиту за період з 01.10.2013 по 21.07.2015; 1 097 307 грн. 17 коп.. - заборгованість по пені за прострочення погашення відсотків за період з 01.10.2013 по 21.07.2015; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" (код ЄДРПОУ 38675288), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Білоруські нафтопродукти" (код ЄДРПОУ 37509076) на користь Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" (код ЄДРПОУ 26547581) суму судового збору в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири)грн. 00 коп. в рівних частинах з кожного з них;

- кредитор, посилаючись на те, що наведене рішення станом на дату звернення до суду із кредиторською заявою невиконане, борг за кредитним договором № LA/U/04-0230 не погашений у повному обсязі, просить визнати кредиторські вимоги до банкрута, що виникли на підставі вказаного договору у сумі 13 955 963,24 грн.;

- Документів, які б свідчили, що наведені кредиторські вимоги у наведеній частині погашено повністю або частково матеріали справи не містять;

- крім того, рішенням господарського суду м. Києва від 27.08.2015 у справі № 910/15540/15 первісний позов задоволено повністю; в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Петро Лайф" перед Публічним акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" за кредитним договором № LV/U/04-0280 від 16.07.2014, що складає 34629802,09 грн., в тому числі: 26395000,00 грн. - заборгованість по траншам кредиту, 4385007,22 грн. - заборгованість за відсотками по траншам кредиту, 3849794,86 грн. - заборгованість по пені за прострочення погашення відсотків, звернути стягнення на предмет застави за договором застави № LV/U/04-0280/Z1 від 28.08.2014 укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" (03151, м. Київ, вул. Волинська, будинок 66 А, код 38675288) та Публічним акціонерним товариством "Український будівельно-інвестиційний банк" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 30-В, код 26547581), а саме: бензин марки А-92 в кількості 12,270 тон, бензин марки А-95 в кількості 20,540 тон, дизельне пальне в кількості 19,955 тон. Паливні матеріали розміщені за адресою: м. Київ, вул. Бальзака, 3; бензин марки А-92 в кількості 8,310 тон, бензин марки А-95 в кількості 8,630 тон, дизельне пальне в кількості 10,319 тон. Паливні матеріали розміщені за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 1; бензин марки А-92 в кількості 9,713 тон, бензин марки А-95 в кількості 14,305 тон, дизельне пальне в кількості 9,183 тон. Паливні матеріали розміщені за адресою: м. Київ, вул. Волинська. 66-а; бензин марки А-92 в кількості 863,102 тон, бензин марки А-95 в кількості 5,716 тон, дизельне пальне в кількості 119,720 тон. Паливні матеріали розміщені за адресою: Житомирська обл., Коростишевський р-н, хутор Мамрин, вул. Промислова, 2; бензин марки А-92 в кількості 14,293 тон, бензин марки А-95 в кількості 10,279 тон, дизельне пальне в кількості 17,433 тон. Паливні матеріали розміщені за адресою: м. Київ, вул. Озерна. 3-а; бензин марки А-92 в кількості 14,140 тон, бензин марки А-95 в кількості 24,424 тон, дизельне пальне в кількості 13,625 тон. Паливні матеріали розміщені за адресою: м. Київ, Погребський шлях, 72; із подальшою реалізацією на публічних торгах у порядку виконавчого провадження із встановленням початкової ціни, що встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Народна" на користь Публічного акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" судовий збір у розмірі 73080,00 грн.;

- кредитор, посилаючись на те, що наведене рішення станом на дату звернення до суду із кредиторською заявою невиконане, борг за кредитним договором № LA/U/04-0280 не погашений у повному обсязі, просить визнати кредиторські вимоги до банкрута, що виникли на підставі вказаного договору у сумі 20 409 671,33 грн., як забезпечені майном боржника на підставі договору застави від 28.08.2014 р. № LV/U/04-0280/Z1 та вимоги в частині судового збору стягнутого вказаним рішенням у сумі 73 080,00 грн.;

- відповідно до положень частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом;

- судом враховано, що заявлені АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" до ТОВ "НК "Народна" кредиторські вимоги на суму 34 444 770,57 грн. було визнано ліквідатором банкрута у повному обсязі;

- виходячи з наведеного, з огляду на те, що обставини наявності заборгованості у банкрута перед кредитором підтверджено наведеними рішеннями суду, що набрали законної сили, врахувавши відсутність доказів виконання таких рішень у повному обсязі, суд визнає кредиторські вимоги АТ "Український будівельно-інвестиційний банк" до ТОВ "НК "Народна" в сумі, що з урахуванням понесених на сплату судового збору витрат, становить 34 444 770,57 грн., які, виходячи з положень ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, підлягають задоволенню в наступному порядку: 6 056,00 грн. у першу чергу; 20 409 671,33 грн. позачергово, за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення таких вимог; 14 029 043,24 грн. у четверту чергу.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що учасниками спору не заперечується зміна прізвища відповідача з «Семена» на ОСОБА_1 .

На виконання приписів норм ч. 1 ст. 61 КУзПБ, 15.03.2024 ліквідатором складено актуалізований реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ «Нафтова компанія «Народна» за встановленою Наказом Міністерства юстиції України від 17.08.2020 №2778/5 формою, який був долучений до матеріалів справи.

При цьому, ліквідатором направлявся запит від 27.02.2024 № 02-01/146 про надання інформації та копій документів щодо ТОВ «НК «Народна» до колишнього керівника та засновника банкрута ОСОБА_1 та представника останньої, адвоката Мінаєва Д.Д., із проханням у найкоротший строк повідомити ліквідатора про місцезнаходження товару ТОВ «НК «Народна», який є предметом застави (згідно переліку), відповідно до укладеного між ТОВ «НК «Народна» в особі керівника ОСОБА_11 та AT «Укрбудінвестбанк» договору застави №LV/U/04-0280/Zl від 28.08.2014.

07.03.2024 на поштову адресу ліквідатора банкрута надійшов лист-відповідь від 04.03.2024 від колишнього керівника та засновника банкрута ОСОБА_1 на запит від 27.02.2024 № 02-01/146, яким повідомлено ліквідатора, що з посади директора ТОВ «Нафтова компанія «Народна» вона звільнилась у липні 2015 року. З того часу будь-якою інформацією щодо діяльності ТОВ «Нафтова компанія «Народна», у тому числі запитуваною, вона не володіє. Відповідно, вона не володіє документами щодо місцезнаходження товарів, належних ТОВ «Нафтова компанія «Народна», в т.ч. зазначених у запиті.

Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів того, що при звільненні з посади керівника боржника, ОСОБА_1 було передано новопризначеному керівнику боржника бухгалтерську та іншу документації підприємства, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності боржника, в т.ч. товар боржника, який є предметом застави (згідно переліку), відповідно до укладеного між ТОВ «НК «Народна» в особі керівника ОСОБА_11 та AT «Укрбудінвестбанк» договору застави №LV/U/04-0280/Zl від 28.08.2014.

У постанові Верховного Суду від 12.09.2024 Верховний Суд зазначив, що аналіз частини другої статті 61 КУзПБ свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб'єктів відповідальності, якщо на час порушення / здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб'єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об'єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися судами поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв'язку між винними діями суб'єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб'єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків);

Необхідна сукупність обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення (зокрема доведення боржника до банкрутства його засновником (учасником, керівником тощо), недостатність майна / активів у складі ліквідаційної маси для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів та розмір субсидіарної відповідальності) повинна бути підтверджена доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 ГПК України.

Фактично заперечення ОСОБА_1 зводяться до того, що вона перестала виконувати обов?язки керівника ТОВ "НК "Народна", і відповідно, жодних правових зв?язків з товариством не має, проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 61 КУзПБ наведені обставини не є підставою для звільнення вказаної особи від визначеної законом відповідальності, а наявні у справі належні та допустимі докази в сукупності підтверджують наявність обставин, які утворюють у діях ОСОБА_1 склад відповідного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 61 КУзПБ.

Вищенаведеним також спростовуються і доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не досліджувались обставини щодо повноти вчинення ліквідатором дій, спрямованих на виявлення майнових активів товариства, а також завершення реалізації об'єктів ліквідаційної маси та розрахунків з кредиторами на підставі вчинення їх реалізації у ліквідаційній процедурі, як і доводи, що арбітражним керуючим не вчинено усі можливі та необхідні дії з пошуку активів боржника, їх реалізації тощо.

Щодо висновку суду першої інстанції про наявність ознак доведення до банкрутства боржника, суд апеляційної інстанції враховує, що Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20(906/1113/21) вказав, що відповідний звіт/висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об'єктивної сторони відповідного правопорушення.

Водночас у постанові від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 Верховний Суд звернув також увагу, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.

У постанові Верховного Суду від 19.12.2023 у справі № 911/2799/20 виснувано, що питання факту це питання про те, чи була наявна/відсутня певна обставина, що має значення для вирішення певного спору. Фактичні обставини встановлюються через доказування. Доказування дає змогу відтворити той чи інший фрагмент дійсності в асортименті значущості для справи (предмет доказування). Юридична ж кваліфікація фактичних обставин здійснюється через співвіднесення певної обставини з певними юридичними нормами. Отже, юридичний факт передбачена нормами права конкретна життєва обставина (дія, подія), котра є підставою для настання певних юридичних наслідків.

Так, в матеріалах справи наявні:

- Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, складений ФОП Юрків А.В. на замовлення розпорядника майна ТОВ "НК "Народна" арбітражного керуючого Петросяна А.С., складений на підставі Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361), яким зафіксовано висновки на підставі отриманих даних, які характеризують фінансово-господарську діяльність ТОВ "НК "Народна", виявлено: ознаки дій доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна", відсутність ознак фіктивного банкрутства ТОВ "НК "Народна", відсутність ознак дій з приховування банкрутства ТОВ "НК "Народна", фінансовий стан ТОВ "НК "Народна" станом на 03.06.2022 характеризувався ознаками юридичної неплатоспроможності;

- висновок експерта «Центр судової експертизи та експертних досліджень» ДП «Інформаційні судові системи» від 29.12.2023 № 007-ШЛД/23 ОСОБА_12 (має вищу економічну освіту, стаж економічної роботи 30 років, стаж експертної роботи 16 років (свідоцтво № 1148, рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при МЮУ від 19.07.2007, рішенням кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при МЮУ від 15.06.2020 продовжено до 15.06.2023, термін дії продовжено відповідно до наказу МЮУ від 14.03.2022 № 1138/5, зареєстровано в МЮУ від 16.03.2022 № 326/37662) і має кваліфікацію судового експерта по спеціальностях 11.1. «Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності», 11.2 «Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій», 11.3 «Дослідження документів фінансово-кредитних операцій»).

Суд апеляційної інстанції, дослідивши відповідний висновок експерта «Центр судової експертизи та експертних досліджень» ДП «Інформаційні судові системи» від 29.12.2023 № 007-ШЛД/23 Шульги Л.Д., встановив, що у вказаному висновку експертом надавались відповіді на наступні питання:

- чи підтверджується документально наявність економічних ознак доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна" у період 2013 - І півріччя 2015 років? Якщо так, то зазначити у чому саме виражаються такі ознаки та їх причини?

- чи мало місце надкритичне значення ліквідності та інших показників фінансового стану ТОВ "НК "Народна", у тому числі виникнення надкритичної неплатоспроможності, у період 1 півріччя 2015 років? Якщо так, чи відновлювались зазначені показники в результаті подальшої діяльності товариства? Який стан мали вищевказані показники станом на кінець І півріччя 2015 року?

- чи підтверджуються нормативно та документально висновки, зроблені у Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, виконаному фізичною особою-підприємцем Юрківим А. В.? Якщо ні, зазначити в чому саме полягає така невідповідність, а також внаслідок яких методологічних, арифметичних або інших помилок вона виникла? Чи відображено у Звіті фактичний стан товариства?

Крім того, експертний висновок містить попередження експерта про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України та відомості про те. що його складено для подання до суду у справу № 911/164/22.

У висновку експерта «Центр судової експертизи та експертних досліджень» ДП «Інформаційні судові системи» від 29.12.2023 № 007-ШЛД/23 Шульги Л.Д. експертом надано відповіді про те, що:

(1) наявність економічних ознак доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна" у період 2013 - 1 півріччя 2015 років документально не підтверджується; наданими документами не підтверджується субсидіарна відповідальність керівника за зобов?язаннями ТОВ "НК "Народна" в сумі 13 967 673,52 грн. в зв?язку з відсутністю ознак доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна" в період з 11.04.2013 до 30.06.2015 та включення до розміру зобов?язань ТОВ "НК "Народна" витрат в сумі 76 700,00 грн., які не мали місце в період з 11.04.2013 до 30.06.2015;

(2) надкритичне зниження коефіцієнту ліквідності та інших показників фінансового стану ТОВ "НК "Народна", у тому числі виникнення надкритичної неплатоспроможності, у період 2013 - 1 півріччя 2015 років не було. У періоді 1 півріччя 2015 року коефіцієнт ліквідності складав 1,02 коефіцієнт платоспроможності 0,99;

(3) висновки, зроблені у Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, виконаному фізичною особою-підприємцем Юрківим А. В., нормативно та документально не підтверджуються, в зв'язку з відсутністю досліджень первинних бухгалтерських документів та документів статистичної та фінансової звітності ТОВ "НК "Народна" у період 2013 -1 півріччя 2015 років, при цьому у вказаному Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" не відображено фактичний фінансовий стан товариства боржника у період 2013 - 1 півріччя 2015 років.

Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361) розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо

запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації (далі - аналіз). Об'єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності. Суб'єктами аналізу є власники, органи, уповноважені управляти майном, або особи, які заінтересовані в отриманні інформації щодо діяльності підприємства (державний орган з питань банкрутства, арбітражний керуючий, органи податкової служби, керівництво) (п. 1-3 розділу І). Під час проведення аналізу визначаються: стан фінансово-господарської діяльності підприємства, структура його балансу (задовільна чи незадовільна) та обґрунтованість визнання підприємства неплатоспроможним; тенденції щодо динаміки основних показників ефективності діяльності підприємства; можливість використання санаційних процедур для поліпшення фінансово-господарського стану підприємства та виведення його з неплатоспроможного стану; наявність економічних ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (п. 5 розділу І).

П. 1 розділу ІІ Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361) визначено, що основними джерелами інформації для проведення аналізу є: установчі документи підприємства (засновницький договір, статут), а також довідка про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстр власників акцій (за наявності); баланс підприємства (форма N 1, для суб'єктів малого підприємництва - форма N 1-м) ; звіт про фінансові результати (форма N 2, для суб'єктів малого підприємництва - форма N 2-м) ; звіт про рух грошових коштів (форма N 3); звіт про власний капітал (форма N 4) ;примітки до річної фінансової звітності (форма N 5); звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) (форма N 11-ОЗ);обстеження технологічних інновацій промислового підприємства (форма N 1-інновація); звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (форма N 1-Б) ;звіт з праці (форма N 1-ПВ) ;звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці (форма N 1-ПВ (умови праці)) ;звіт про використання робочого часу (форма N 3-ПВ);звіт про виробництво промислової продукції (форма N 1П-НПП); інша інформація, необхідна для проведення аналізу та виявлення резервів виробництва.

Як зазначено в Звіті за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, складений ФОП Юрків А.В. на замовлення розпорядника майна ТОВ "НК "Народна" арбітражного керуючого Петросяна А.С., складений на підставі Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361), аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" підготовлено на підставі даних із наступних джерел інформації: фінансовий звіт Форма № 1 «Баланс» ТОВ "НК "Народна" за 2013 рік, фінансовий звіт Форма № 2 «Звіт про фінансові результати» ТОВ "НК "Народна" за 2013 рік, протокол інвентаризаційної комісії від 03.06.2022, інші документи, надані розпорядником майна ТОВ "НК "Народна", що відповідно узгоджується з вимогами вищенаведених Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 № 1361), зокрема і щодо викладення відповідних висновків з урахуванням вимог наведених Методичних рекомендацій.

У відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Ч. 6. ст. 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

Ч. 7 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно із ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції не приймає висновок експерта «Центр судової експертизи та експертних досліджень» ДП «Інформаційні судові системи» від 29.12.2023 № 007-ШЛД/23 Шульги Л.Д. як належний доказ в спростування стверджуваних арбітражним керуючим обставин наявності ознак дій доведення до банкрутства ТОВ "НК "Народна" та наявності обставини щодо фінансового стану ТОВ "НК "Народна" станом на 03.06.2022 як юридичної неплатоспроможності, оскільки наявними у справі в сукупності більш вірогідними доказами в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України підтверджується наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та негативними наслідками, що настали у вигляді незадоволення грошових вимог кредиторів, а саме вищеописаними банківськими виписками, листуванням арбітражного керуючого, документами щодо вчинення арбітражним керуючим дій щодо розшуку майна та документів товариства, зверненнями до відповідних органів , товариств та ОСОБА_1 .

Крім того, у висновку експерта «Центр судової експертизи та експертних досліджень» ДП «Інформаційні судові системи» від 29.12.2023 № 007-ШЛД/23 ОСОБА_12 зроблено оцінку Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища та становища на ринках ТОВ "НК "Народна" від 29.06.2022, складений ФОП Юрків А.В. на замовлення розпорядника майна ТОВ "НК "Народна" арбітражного керуючого Петросяна А.С., що фактично за своєю правовою природою є рецензією на такий звіт, а не висновком експерта в розумінні ст. 98 Господарського процесуального кодексу України.

Надаючи оцінку в сукупності доводам та поданим доказам в контексті оцінки дій відповідача, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів, а також наявності причинно-наслідкового зв'язку між винними діями/бездіяльністю суб'єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_4 належними, допустимими, достовірними, вірогідними доказами у розумінні положень статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у тому числі наданими звітами про фінансові результати, висновком експерта, не спростувала наведених обставин, що призвели до неплатоспроможності ТОВ "НК "Народна", які підтверджуються більш вірогідними доказами, наданими заявником в сукупності з усіма матеріалами справи, у зв?язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що заявник обґрунтовано заявив вимогу про покладення на вказану особу субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у сумі 48 412 444,09 грн., оскільки, в даному випадку, наявний причинно-наслідковий зв'язок між винними діями відповідача та настанням негативних для боржника наслідків - його неплатоспроможності та відсутності активів для задоволення кредиторських вимог, визнаних у процедурі банкрутства.

Доводи скаржника про те, що згідно з дослідженим судом першої інстанції протоколом інвентаризаційної комісії від 03.06.2022, складеному арбітражним керуючим Петросяном А.С., будь-які майнові активи ним не виявлені, вони взагалі відсутні, натомість, згідно з дослідженим судом листом Головного управління ДПС у Київській області №15231/6/10-36-12-01-08 від 17.06.2022, Товариство мало переплати по екологічному податку у сумі 583,68 грн та по єдиному внеску, нарахованому на заробітну плату, у сумі 1198,29 грн., такі активи не включались до складу ліквідаційної маси, розрахунки з кредиторами в цій частині не виконано - судом апеляційної інстанції відхиляються як підстава для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки наведені обставини не спростовують наявність та доведення належними, допустимими та більш вірогідними доказами вищенаведених обставин покладення на ОСОБА_4 субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у сумі 48 412 444,09 грн., оскільки, в даному випадку, наявний причинно-наслідковий зв'язок між винними діями відповідача та настанням негативних для боржника наслідків - його неплатоспроможності та відсутності активів для задоволення кредиторських вимог, визнаних у процедурі банкрутства.

Крім того, доводи скаржника про те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тому факту, що ліквідатор незрозумілим чином не обґрунтовує підстав незалучення до субсидіарної відповідальності засновників та директорів боржника ТОВ «Нафтова компанія «Народна», які були засновником боржника, в період з 2015 року так і станом на день розгляду заяви ліквідатора, а висунув вимоги саме до ОСОБА_1 - судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали з огляду на приписи ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, відповідна заява про покладення субсидіарної відповідальності може бути подана ліквідатором до суду у разі, коли буде встановлена недостатність майна боржника для повного задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, про що і зазначив ліквідатор у даній справі. Водночас, положення вказаної статті Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють ознак доведення до банкрутства, які можуть стати підставою для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника. За таких обставин, суд дійшов до висновку, що детальне дослідження всіх поданих документів у справі, аналіз підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дій керівництва на час виникнення такого боргу дозволить встановити наявність підстав для застосування відповідної відповідальності.

Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності. Притаманною ознакою цивільно-правової відповідальності є те, що особа, яка є відповідачем, повинна доказати відсутність своєї вини.

Тобто у разі, якщо після визнання боржника банкрутом, за наявності ознак доведення до банкрутства юридичної особи-боржника, погашення заборгованості банкрута є неможливим внаслідок дій та (або) бездіяльності засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, то такі особи можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності за заборгованістю боржника до поки такі особи не доведуть протилежного (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 924/669/17, від 24.02.2021 у справі № Б8/191-10, від 07.04.2021 у справі № 911/1815/17).

Згідно з положеннями частини четвертої статті 13, частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмету доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (правова позиція, наведена у постановах Верховного суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18).

Принцип змагальності, як однин з основних принципів господарського судочинства, забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 21.12.2020 р. у справі № 916/401/17).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи сторін, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильне вирішення даного спору.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин, ненаданням скаржником належних доказів, які б спростовували заявлені вимоги, врахувавши приписи ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що звернення ліквідатора банкрута із заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника сумі 48 412 444,09 грн. на його колишнього керівника та засновника ОСОБА_4 , яка здійснювала управління боржником у період виникнення частини податкового боргу, отримання кредиту без наміру його повернення, перерахування всіх коштів товариства на користь третіх осіб, що призвело до відсутності активів для виконання ТОВ "НК "Народна" своїх зобов'язань, у тому числі і в подальшому після звільнення вказаної особи з посади керівника та виходу її зі складу учасників товариства - є обгрунтованим та підлягає задоволенню, а заявлений до покладення ОСОБА_1 розмір субсидіарної відповідальності є документально підтвердженим та обгрунтованим в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, вищенаведені та усі інші доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, доводи скаржника є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та постановлено обгрунтовану ухвалу.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у оскаржуваній ухвалі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскаржувана ухвала постановлена з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Київської області від 17.07.2024 у справі №911/164/22 (911/1670/23), за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір за подачу апеляційної скарги розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, та покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 269, 270, 273, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 у справі №911/164/22 (911/1670/23) - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 17.07.2024 у справі №911/164/22 (911/1670/23) - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №911/164/22 (911/1670/23) повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано: 21.10.2025.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Т.П. Козир

Л.Г. Сітайло

Попередній документ

131156222

Наступний документ

131156224

Інформація про рішення:

№ рішення:	131156223
№ справи:	911/164/22
Дата рішення:	16.09.2025
Дата публікації:	23.10.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (10.11.2025)
Дата надходження:	10.11.2025
Предмет позову:	про покладення субсидіарної відповідальності за боржника у сумі 48 412 444,09 грн

Розклад засідань:

Минулі засідання (19)

22.11.2025 15:09	Господарський суд Київської області
16.02.2022 09:50	Господарський суд Київської області
07.09.2022 12:45	Господарський суд Київської області
26.10.2022 14:00	Господарський суд Київської області
02.11.2022 14:15	Господарський суд Київської області
07.12.2022 11:15	Господарський суд Київської області
02.08.2023 14:00	Господарський суд Київської області
01.11.2023 14:45	Господарський суд Київської області
24.01.2024 10:45	Господарський суд Київської області
01.02.2024 10:15	Господарський суд Київської області
13.03.2024 10:45	Господарський суд Київської області
13.03.2024 15:15	Господарський суд Київської області
08.05.2024 15:45	Господарський суд Київської області
22.10.2024 14:15	Північний апеляційний господарський суд
27.11.2024 14:00	Північний апеляційний господарський суд
20.03.2025 10:00	Касаційний господарський суд
15.05.2025 10:30	Касаційний господарський суд
15.07.2025 14:00	Північний апеляційний господарський суд
16.09.2025 13:30	Північний апеляційний господарський суд