Провадження № 11-сс/803/1985/25 Справа № 204/10450/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
16 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 07 жовтня 2025 року про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22025040000000354 від 07 березня 2025 року стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кісельковськ Кемеровської області Російської Федерації, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 201 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 07 жовтня 2025 року задоволено клопотання слідчого та продовжено строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 строком до 05 грудня 2025 року з раніше визначеною заставою у розмірі 908 400, 00 гривень.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, а також враховуючи, що продовжують існувати ризики, що підозрюваний ОСОБА_7 з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, в яких він підозрюється може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; вчинити нове кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, та те, що підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу у судовому засіданні не встановлено, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує про недоведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри. У клопотанні сторона обвинувачення обмежилася декларативними твердженнями без посилання на конкретні матеріали кримінального провадження, які б підтверджували наявність заявлених ризиків. Слідчий суддя безпідставно погодився з доводами прокурора, що заявлені ризики не зменшилися, не надавши при цьому жодної оцінки фактичним даним. Підозрюваний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, незадовільний стан здоров'я та потребує постійного медичного нагляду лікарів та прийму лікарських препаратів через наявність ряду захворювань, а також здійснює постійний догляд за матір'ю. Останній має позитивні характеристики, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, після повідомлення про підозру не перешкоджав слідству і не намагався впливати на інших осіб. Посилаючись на практику ЄСПЛ, сама лише тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для тримання особи під вартою. Захисник вказує на непомірний розмір застави, визначений підозрюваному та який не відповідає вимогам справедливості та розумності.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні захисник в режимі відеоконференції та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу і з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК).
Відповідно до ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК, слідчий суддя, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу, та умови, за яких таке продовження можливе.
Перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги захисника, апеляційний суд дійшов висновку про їх часткову обґрунтованість, тому підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової ухвали в суді апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК з огляду на таке.
Щодо обґрунтованості повідомлення про підозру.
15 серпня 2025 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201 КК, а саме у пособництві у вчиненні закінченого замаху на контрабанду, тобто переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених в повідомленні про підозру, які є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого.
Окрім цього, обґрунтованість цієї підозри раніше була предметом судового розгляду і знайшла об'єктивне підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, а також під час перегляду відповідного рішення слідчого судді в апеляційному порядку. З матеріалів провадження не вбачається, що з того часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому злочину.
Отже, доводи захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_7 у причетності до вчинення інкримінованого йому злочину, апеляційний суд вважає непереконливими з огляду на сукупність доказів, долучених до клопотання слідчого.
Стосовно наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту, що заявлені ризики не доведені стороною обвинувачення, суд апеляційної інстанції вважає їх неспроможними, а клопотання слідчого щодо продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, є обґрунтованим.
Ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема суворістю ймовірного покарання, яке підозрюваному загрожує у разі визнання його винуватим, адже злочин, у якому обґрунтовано він підозрюється є особливо тяжким та передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 5 до 12 років.
Надаючи оцінку можливості переховування підозрюваного від слідства і суду, колегія суддів зважає на те, що існує достатньо висока ймовірність того, що ОСОБА_7 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Водночас тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Надаючи оцінку наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК, апеляційний суд враховує обставини кримінального правопорушення, при яких підозрюється ОСОБА_7 та відомості про його особу, відсутність даних, що останній офіційно працевлаштований та має постійне легальне джерело доходу, тому може вдатися до дій, спрямованих на продовження даного кримінального правопорушення.
Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом продовження строку тримання під вартою, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу за відсутності дієвих стримуючих чинників буде неефективним.
Отже, колегія суддів вважає, що на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти доведеним ризикам, які є реальними, продовжують існувати та підтверджені матеріалами провадження, у зв'язку з чим відповідні доводи захисника в апеляційній скарзі є неспроможними.
Апеляційний суд вважає такими, що знайшли своє підтвердження і обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, строк якого продовжено ухвалою слідчого судді від 07 жовтня 2025 року до чотирьох місяців, тобто до 15 грудня 2025 року, що обумовлено складністю цього кримінального провадження, необхідністю провести ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, про які зазначає слідчий в клопотанні.
Враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини, що стосується порушення статті 5, пункту 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод (право на справедливий суд) у зв'язку з надмірно тривалим триманням обвинувачених під вартою та тривалим кримінальним провадженням, апеляційний суд звертає увагу на рух кримінального провадження, періодичність судового контролю за дотриманням права на свободу підозрюваного та не вважає, що загальний строк тримання ОСОБА_7 під вартою є надмірним, з огляду на складність кримінального провадження та кількість процесуальних дій, які необхідно провести.
В сукупності із вищевикладеним у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства апеляційним судом також враховуються дані, які характеризують особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК, зокрема, що останній раніше не судимий, має місце реєстрації та постійне місце проживання, його вік, міцність соціальних зв'язків.
Водночас суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками слідчого судді в частині визначеного розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4, п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається, зокрема щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Апеляційний суд також зважає і на обставини кримінального правопорушення, при яких ОСОБА_7 підозрюється, зокрема, що останній надав вказівки та поради ОСОБА_9 , щодо зазначення нею на міжнародному поштовому відправленні даних щодо адреси проживання іншої особи, а також надав поради стосовно пакування культурних цінностей прихованим способом.
Отже з урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його майнового стану та строку тримання під вартою, продовження існування заявлених ризиків та з огляду на те, що раніше визначений розмір застави не був внесеним, що свідчить про його непомірність для підозрюваного, апеляційний суд вважає за необхідне зменшити заставу до мінімального розміру, встановленого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК, тобто до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде відповідати критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), забезпечить досягнення її мети, адже розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді... суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню з постановленням нової в суді апеляційної інстанції відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК.
Керуючись статті 132, 176, 177, 183, 193, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 07 жовтня 2025 року року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 ,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 201 Кримінального кодексу України скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ у Дніпропетровській області підполковника юстиції ОСОБА_10 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокурори ОСОБА_11 про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 .
Продовжити стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою до 05 грудня 2025 року.
Визначити, що у разі внесення підозрюваною або іншою фізичною або юридичною особою застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок, підозрюваний ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти, покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме:
- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого, прокурора чи суду без поважних причин або не повідомлення про причини своєї неявки, або порушення обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Строк дії обов'язків встановити до 05 грудня 2025 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4