Провадження № 11-сс/803/1914/25 Справа № 203/6905/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
16 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 26 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62023100150000060 від 28 лютого 2023 року стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тритузне Солонянського району Дніпропетровської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю (в режимі відеоконференції):
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Обставини, встановлені рішенням слідчого судді та короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 26 вересня 2025 року задоволено частково клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти стосовно ОСОБА_7 строком на 60 днів у межах строку досудового розслідування, з 26.09.2025 по 24.11.2025 включно, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 гривень.
З огляду на приписи ч. 8 ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а також практику Європейського суду з прав людини, беручи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_7 тяжкого кримінального правопорушення, наявність заявлених в клопотанні ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а також врахувавши його особу, суд дійшов висновку, що до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, та у разі її внесення покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п. 1, 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
На думку сторони захисту, ризики стороною обвинувачення не доведено за змістом клопотання та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Вважає, що обґрунтованість підозри втратила вирішальне значення, а невизнання вини підозрюваним не може виступати тією обставиною, яка б вказувала на необхідність тримання під вартою.
Залишено поза увагою слідчого судді, що не підозрюваний є не судимою особою, має постійне місце проживання, має намір продовжувати військову службу, має двох неповнолітніх дітей та матір похилого віку.
Захисник з посиланням на практику Європейського суду зазначає щодо розумності перебування підозрюваного під вартою повинно оцінюватися у справі відповідно до її специфічних рис, зауважуючи, що тривале тримання під вартою може бути виправданим у конкретній справі лише тоді, коли є специфічні ознаки суспільного інтересу який незважаючи на презумпцію винуватості переважає правило поваги до свободи особи.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції підозрюваний та захисник підтримали апеляційну скаргу та з підстав, викладених в ній, просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, посилаючись на її безпідставність, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК).
Згідно з вимогами статей 177, 178 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання та наявність в нього постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, висновки слідчого судді та матеріали, долучені до клопотання слідчого, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином. Доводи сторони захисту, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та необхідності застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, апеляційний суд вважає неспроможними з огляду на таке.
Щодо обґрунтованості підозри.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого, та не оскаржуються захисником в апеляційній скарзі.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК.
Перевіривши доводи апеляційної скарги сторони захисту, що заявлені ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, не доведені стороною обвинувачення, суд апеляційної інстанції вважає їх неспроможними, а клопотання слідчого щодо наявності ризиків у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, в якому підозрюється є обґрунтованим.
Так, стосовно підозрюваного існує обґрунтована підозра у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, яке за правилами ст. 12 КК є тяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, що саме по собі може спонукати останнього до спроби уникнути ймовірного покарання шляхом переховування від органів слідства та суду.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, безумовно не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
Крім того, з огляду на обставини кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7 , що останній за твердженням сторони обвинувачення у період з 22.12.2022 по 26.09.2025 ОСОБА_7 був відсутній на службі та не виконував службові обов'язки, проводячи час на власний розсуд, існує ймовірність, що останній може продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні апеляційний суд враховує встановлений КПК порядок отримання показань, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
У зв'язку з чим, апеляційний суд вважає, що існує достатня ймовірність того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі, може незаконно впливати на свідків, а саме військовослужбовців, які проходять військову службу з ним в одній військовій частині, з метою зміни їх показів.
Враховуючи, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії та органу слідства необхідно провести низку слідчих та процесуальних дій, тому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інший, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
При цьому слідчий суддя врахував положення частини 8 статті 176 КПК, якою встановлено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
З огляду на вищевикладене, доводи захисту про недоведеність заявлених стороною обвинувачення ризиків та можливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу є необґрунтованими та спростовуються дослідженими матеріалами.
Окрім цього, на спростування доводів захисника, викладених в апеляційній скарзі, слідчий суддя також врахував належним чином дані про особу підозрюваного, те, що він має на утриманні двох малолітніх дітей, обставини кримінального провадження, злочин, в якому він підозрюється, у зв'язку з чим дійшов висновку про можливість визначити йому заставу, достатню для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, а саме в мінімально визначеному розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставами для скасування ухвали слідчого судді апеляційним судом не встановлено, застосований слідчим суддею запобіжний захід стосовно підозрюваного відповідає вимогам ст. 177, 178, 183, 194 КПК, прийняте рішення є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, у зв'язку з чим не підлягає скасуванню, а відтак апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись статті 132, 176, 177, 183, 193, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 26 вересня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 ,підозрюваного за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4