Справа № 761/16716/22
Провадження № 11-сс/824/225/2025 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1
07 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 з доповненнями на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 квітня 2024 року, якою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
Як вбачається з ухвали слідчого судді, до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, викладеного у його заяві від 12 серпня 2022 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 квітня 2024 року скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу зі змінами та доповненнями, в якій, серед іншого, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2024 року та скасувати ухвалу слідчого судді і, у разі визначення предмету розгляду скарги по суті апеляційним судом, задовольнити вимоги про зобов'язання внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку апелянт зазначає, що скарга була розглянута без його участі, оскаржувана ухвала була направлена 01 травня 2024 року та лише після письмового запиту від 25 квітня 2024 року, і по факту підписана суддею 29 квітня 2024 року, з порушенням законного строку.
В обґрунтування апеляційної скарги з доповненнями ОСОБА_5 зазначає, що оскаржувана ухвала є явно неправосудною, необґрунтованою та незаконною, оскільки в тому числі в порушення вимог КПК, судом допущено неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог КПК, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та достовірним джерелам, а доводи скарги залишились судом не спростовані.
Апелянт вказує, що суд першої інстанції дослідив скаргу та додані до неї матеріали, а повинен був згідно закону дослідити не матеріали скарги, а матеріали заяви про злочин. Цього слідчий суддя не зробив, матеріали заяви про злочин не витребував, хоча апелянт заявляв про це у клопотанні скарги письмово. Відповідно, така протиправність і призвела до висновків, які нічого спільного не мають з заявою ОСОБА_5 та її змістом, оскільки заяви суддя не бачив і не досліджував, всупереч і закону, і інтересам правосуддя.
Також, висновок суду про те, що ОСОБА_5 не додано до своєї скарги жодних даних, які б могли документально підтвердити факт направлення на адресу Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12 серпня 2022 року та отримання органом досудового розслідування такої заяви, як і не містять матеріали скарги відомостей про дату отримання органом досудового розслідування вищевказаної заяви теж є невірним та безпідставним.
Відтак, на думку апелянта, у даній справі наявні численні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, пряме ігнорування посадових обов'язків і вимог закону.
Крім того, у прохальній частині апеляційної скарги з доповненнями ОСОБА_5 , зокрема, просив справу розглядати у його присутності в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку, а у разі очевидної незаконності оскаржуваної ухвали, що дає підстави для захисту судом порушеного права та закону, розглянути справу без його участі.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на тривалість судового розгляду провадження, а саме: судове засідання призначене на 20.09.2024 було відкладено, у зв'язку із неявкою учасників судового провадження та ненадходженням запитуваних матеріалів. Наступне судове засідання, призначене на 25.11.2024 було відкладено, у зв'язку із неявкою учасників судового провадження. Судове засідання, призначене на 14.01.2025 було відкладено, у зв'язку з неявкою уповноваженої особи Шевченківського УП ГУНП в м. Києві.
Наступне судове засідання, призначене на 18.02.2025, було знято з розгляду, у зв'язку із перебування судді-доповідача в іншому судовому засіданні. Наступне судове засідання, призначене на 25.03.2025, було відкладено, зв'язку з неявкою уповноваженої особи Шевченківського УП ГУНП в м. Києві. Судове засідання, призначене на 13.05.2025 було відкладено, у зв'язку з неявкою учасників судового провадження. Судове засідання, призначене на 16.06.2025 було відкладено, у зв'язку з неявкою учасників судового провадження. Судове засідання, призначене на 29.07.2025 було відкладено, у зв'язку з тим, що заявник не вийшов на відеоконференцізв'язок.
Уповноважена особа Шевченківської УП ГУНП в м. Києві та ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленими про день та час апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явилися. Будь-яких заяв та клопотань до суду не надходило. Враховуючи наведене, а також тривалість судового розгляду провадження, необхідності дотримання розумних строків та враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено у відсутність вказаних осіб.
Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження колегія суддів зазначає, що зазначений строк ОСОБА_5 не пропустив, оскільки, оскаржувана ухвала постановлена без його участі, а тому, відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, строк апеляційного оскарження для таких осіб обчислюється з дня отримання копії судового рішення, у зв'язку з чим строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17.04.2024 не є пропущеним.
По суті апеляційної скарги слід зазначити наступне.
Пунктом 1 частини 1 ст. 303 КПК України визначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
На підставі Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені у ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення, ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч. 1 ст. 214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч. 4 ст. 214 КПК України) та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відтак, положення частини 4 ст. 214 КПК України не є тотожними вимогам частини 1 ст. 214 КПК України, оскільки внесенню до ЄРДР підлягають лише ті відомості, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Колегія суддів також враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст.303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР, що спростовує доводи апеляційної скарги у цій частині.
Як слідує з матеріалів провадження, ОСОБА_5 12.08.2022 звернувся до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 161, 354, 365, 367 КК України.
Дослідивши вищевказану заяву, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що вона не містить викладу фактичних обставин кримінальних правопорушень, зазначених у подані ОСОБА_5 заяві, зокрема, які особи причетні до скоєння правопорушення, в чому полягали протиправні дії чи бездіяльність таких осіб, та чи була заподіяна істотна шкода фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що слідчим суддею у судовому рішенні зазначено, що заява ОСОБА_5 стосується нібито вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 383 КК України, що в свою чергу не узгоджується зі змістом заяви ОСОБА_5 , однак, зроблені у судовому рішенні висновки, в цілому, узгоджуються з матеріалами судового провадження, а кримінальне правопорушення, в даному конкретну випадку, не впливає на відсутність викладу фактичних обставин у поданій заяві.
Відтак, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що заява ОСОБА_5 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, тому правові підстави для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей - відсутні.
Крім того, висновок слідчого судді про те, що ОСОБА_5 не додає до своєї скарги жодних даних, які б могли документально підтвердити факт направлення ним на адресу Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12 серпня 2022 року та отримання органом досудового розслідування такої заяви, як і не містять матеріали скарги відомостей про дату отримання органом досудового розслідування вищевказаної заяви, жодним чином не впливає на правильність висновків слідчого судді по суті поданої ОСОБА_5 скарги, оскільки вказана скарга була розглянута в передбаченому законом порядку, із ухвалення відповідного рішення по суті скарги.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя місцевого суду дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_5 на бездіяльність уповноваженої особи Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки така заява не містить конкретних фактичних даних, які б вказували на наявність обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
Апеляційні доводи про те, що ст. 214 КПК України є імперативною нормою, оскільки не передбачає права слідчого, прокурора не вносити відомості в ЄРДР є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеним.
Істотного порушення норм кримінального процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 з доповненнями - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 17 квітня 2024 року - залишити без змін.
Судді ________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3