Справа №367/206/24 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/2828/2025 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
06 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 та прокурора Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 22 листопада 2024 року, яким:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ст. 126-1 КК України,-
Як встановлено судом першої інстанції, 09.08.2022 о 17 год. 20 хв. ОСОБА_9 , за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї рідної сестри домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме штовхав її та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров'ю ОСОБА_10 . Постановою Ірпінського міського суду в Київській області від 17.08.2022 ОСОБА_9 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 1732 КУпАП, накладено штраф у розмірі 170 гривень.
Крім цього, 05.09.2023 о 13 год. 00 хв. ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї сестри ОСОБА_10 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме принижував, ображав та намагався побити. Постановою Ірпінського міського суду в Київській області від 17.10.2022 ОСОБА_9 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 1732 КУпАП, накладено штраф у розмірі 170 гривень.
Також, 28.09.2023 о 17 год 00 хв. ОСОБА_9 , будучи особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною 1 статті 1732 КУпАП, перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_10 , а саме: наносив удари в область голови та обличчя, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрожував фізичною розправою, висловлював словесні образи на адресу потерпілої, що могло спричинити шкоду її фізичному або психологічному здоров'ю. Постановою Ірпінського міського суду в Київській області від 16.11.2023 ОСОБА_9 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 1732 КУпАП, накладено штраф у розмірі 340 гривень.
Крім цього, 17.11.2023 приблизно о 11 год. 00 хв. ОСОБА_9 , знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї сестри ОСОБА_10 дії психологічного насильства, у вигляді словесних образ, висловлювань грубою нецензурною лайкою на адресу потерпілої ОСОБА_10 та погрожував застосуванням фізичного насильства, що викликало у останньої побоювання за свою безпеку.
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, у потерпілої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок систематичного вчинення психологічного насильства у сім'ї з боку її брата ОСОБА_9 , відбувалося накопичення емоційних переживань у вигляді образливості, приниженої гідності. Все це призвело до певної проблематизації її життя, яке наповнилося стресогенними факторами у життєво значущих сферах життєдіяльності та душевними переживаннями у вигляді тривоги, страху за своє життя, постійної емоційної напруги. Тому діями ОСОБА_9 , які є психотравмувальними для ОСОБА_10 їй спричинено психологічні (моральні) страждання.
Таким чином, ОСОБА_9 вчинив домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачений статтею 126-1 КК України.
Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 22 листопада 2024 року ОСОБА_9 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України та призначено покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
Застосовано до ОСОБА_9 положення статті 75 КК України і звільнено його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк - 2 (два) роки.На підставі статті 76 КК України покладено на засудженого ОСОБА_9 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Покладено на ОСОБА_9 на підставі частини 1 статті 911 КК України обов'язок проходження програми для кривдників, встановивши строк - 3 (три) місяці.
Контроль за поведінкою обвинуваченого покладено на органи пробації за місцем його проживання.
Роз'яснено обвинуваченому, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 911 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 3901 КК України.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 не обрано.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Ірпінського міського суду Київської області від 22 листопада 2024 року, виключивши з резолютивної частини оскаржуваного вироку абзац:
«Контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на органи пробації за місцем його проживання.»
Доповнити резолютивну частину оскаржуваного вироку абзацами:
«Контроль за виконанням ОСОБА_9 обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.»
«Організацію, забезпечення проходження ОСОБА_9 програми для кривдників покласти на Гостомельську селищну військову адміністрацію Київської області. »
В іншій частині вирок залишити без змін.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій обвинуваченого, зазначає, що вирок суду є незаконним та підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Прокурор звертає увагу на те, що з огляду на вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, керуючись ч. 2 ст. 76 КК України, суд прийшов до вірного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_9 обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України.
Проте, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що Законом України від 13 липня 2023 року №3233-ІХ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального Кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень», було внесено ряд змін, в тому числі і до ст. 91-1 КК України, з якої було виключено частину четверту.
Таким чином, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України суд, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно зі звільненням ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку та покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України, повинен був застосувати до засудженого такий обмежувальний захід, як направлення для проходження програми для кривдників, застосувати положення статті 91-1 КК України в тій реакції, яка була чинною на день ухвалення вироку.
Окрім того, прокурор посилається на ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», згідно якого суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Таким чином, апелянт вважає, що суд, не поклавши контроль за виконанням програми для кривдників на Гостомельську селищну військову адміністрацію Київської області, не застосував закон, який підлягав застосуванню, що свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
В свою чергу, не погоджуючись із вироком суду першої інстанції, прокурор Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_12 , подав апеляційну скаргу, проте доводи апеляційної скарги останнього є аналогічними з доводами апеляції заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_13 .
Так, потерпіла та обвинувачений ОСОБА_9 , належним чином повідомлені про день, час та місце апеляційного розгляду, до суду апеляційної не з'явились, будь-яких клопотань не подавали.
За таких обставин, з огляду на вимоги ч. 4 ст. 405 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду, колегія суддів апеляційного суду вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності учасників, що не з'явились.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який підтримав апеляційній скарги та просив їх задовольнити,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Висновки суду першої інстанції щодо обставин кримінального провадження, докази стосовно яких судом першої інстанції, за згодою учасників судового розгляду не досліджувались і щодо яких не надійшло апеляційних скарг, апеляційним судом не перевірялися. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги відповідно до положень ч.2 ст.404 КПК України колегія суддів не знаходить.
Дії обвинуваченого ОСОБА_9 правильно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Призначене ОСОБА_9 покарання відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України.
Прокурором в апеляційній скарзі не оспорюються обставини кримінального провадження, встановлені судом, кваліфікація дій обвинуваченого та призначене ОСОБА_9 покарання.
Разом з тим, прокурор не погоджується з тим, що за вироком суду виконання покарання покладено на орган з питань пробацїї за місцем проживання ОСОБА_9 , і колегія суддів вважає такі доводи прокурора обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 10 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», у разі порушення кримінального провадження у зв'язку з вчиненням домашнього насильства перелік заходів щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов'язків на особу, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, або визнана винною у його вчиненні, а також порядок застосування таких заходів визначаються КК України та КПК України.
У даному кримінальному провадженні одним з кримінально-правових наслідків вчиненого ОСОБА_9 діяння є покладення на нього судом обмежувальних заходів у виді проходження програми для кривдників, тому вони мають визначатися положеннями КК України та КПК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд дійшов висновку про застосування до обвинуваченого ОСОБА_9 положень ч. 1 ст. 91-1 КК України, відповідно до яких в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаному з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, суд може застосовувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до яких на засудженого можуть бути покладені певні обов'язки. Суд вважав необхідним застосувати щодо ОСОБА_9 обмежувальний захід у вигляді направлення його для проходження програми для кривдників строком на три місяці, виконання якого поклав на органи пробації за місцем проживання обвинуваченого.
Тобто, контроль за поведінкою ОСОБА_9 в період дії обмежувального заходу у виді направлення для проходження програми для кривдників судом покладено на уповноважені органи з питань пробації.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 91-1 КК України (в редакції Закону України від 28 квітня 2023 року) контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовано обмежувальні заходи, покладався на орган пробації за місцем проживання засудженого, а в разі вчинення злочину військовослужбовцем - командира військової частини.
Однак, Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» № 3233-IX від 13 липня 2023 року, який набрав чинності 11 серпня 2023 року, частина 4 ст. 91-1 КК України виключена.
Водночас положеннями ч. 1, ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 7 грудня 2017 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством, і суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2023 року № 2362/5 затверджено пробаційну програму: «Подолання домашнього насильства» для повнолітніх та неповнолітніх суб'єктів пробації. Проходження пробаційної програми призначається за рішенням суду особі, звільненій від відбування покарання з випробуванням або особі засудженій до пробаційного нагляду, та передбачає комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об'єктивно перевірити.
Відповідно до ст. 3 Переліку заходів щодо реалізації пробаційних програм, затверджених наказом Міністерства Юстиції України 28 березня 2018 року № 926/5, при отриманні рішення суду, який поклав на кривдника обов'язок проходження пробаційної програми, орган пробації надсилає інформаційне повідомлення районним, районним у м. Києві та Севастополі держадміністраціям та виконавчим органам сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, у тому числі об'єднаних територіальних громад, за місцем проживання кривдника у триденний строк з дня надходження рішення суду.
З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_9 зареєстрований та проживає у смт Гостомель Бучанського району Київської області, що відноситься до Гостомельської селищної військової адміністрації Київської області, на переконання колегії суддів, організацію, забезпечення проходження ОСОБА_9 програми для кривдників слід покласти на Гостомельську селищну військову адміністрацію Київської області.
Отже, застосувавши до обвинуваченого ОСОБА_9 такий обмежувальний захід, як проходження програми для кривдників, виконання якого поклав на ограни пробації за місцем проживання обвинуваченого, тобто поклавши контроль за його виконанням на орган пробації, суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни вироку Ірпінського міського суду Київської області від 22 листопада 2024 року щодо ОСОБА_9 в частині застосування обмежувальних заходів.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 та прокурора Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.
Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 22 листопада 2024 року щодо ОСОБА_9 - змінити в частині застосування обмежувальних заходів.
У резолютивній частині вироку зазначити: контроль за виконанням ОСОБА_9 обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.
Організацію, забезпечення проходження ОСОБА_9 програми для кривдників покласти на Гостомельську селищну військову адміністрацію Київської області.
В решті вирок залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4