24 вересня 2025 року
справа № 761/29973/24
провадження № 22-ц/824/6826/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг»
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» - Зубленко Олександри Дмитрівни та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у справі № 761/29973/24 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року, постановлене під головуванням судді Мальцева Д.О. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, згідно якого просить суд: стягнути з ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), на ТОВ «Сучасний Факторинг» заборгованість за кредитним договором №10211148198 від 14.02.2022 року, що станом на 07.08.2024 року становить 58 305, 17 грн. з яких: загальна заборгованість за тілом кредиту становить - 29976, 95 грн., загальна заборгованість за сумою комісії становить - 28 328,22 грн. та стягнути судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.02.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сучасний Факторинг» було укладено кредитний договір у формі заяви-приєднання до Кредитного договору по продукту «Кредит на товар» №10211148198 згідно з умовами якого сума кредиту за даним Договором складає 29 976,95 грн.
Згідно розділу 1. Договір укладається шляхом приєднання до його умов позичальника, в порядку передбаченому Публічному пропозицією та набуває чинності після здійснення дій, визначених в пп.1.4.1 Публічної пропозиції.
Відповідно до п.1.3. передбачає, що з метою приєднання до Договору, Позичальник зобов'язаний за особистої присутності через Кредитного посередника надати Кредитору інформацію та документи необхідні для проведення його ідентифікації та верифікації, оцінки кредитоспроможності, та заповнені і підписані власноручним підписом: Заяву - приєднання до Договору (далі Заява - приєднання), згідно форми, що є Додатком №1 до цієї Публічної пропозиції; Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), згідно форми, що є додатком №2 до цієї Публічної пропозиції.
Згідно Паспорту споживчого кредиту по продукту «Кредит на товар», що оформлюється за особистої присутності споживача, Сторони дійшли згоди, що грошові кошти надаються Позичальникові на умовах строковості, а саме терміном на 24 (двадцять чотири) календарних місяців платності - 4,5% від загальної початкової суми кредиту. Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 68,12% річних від загальної суми кредиту.
З моменту вчинення Позичальником дій передбачених п.1.3. Публічної пропозиції, вважається, що Позичальник в повній мірі та безумовно приєднався до умов Договору. Публічна пропозиція, Заява - приєднання та Графік платежів, підписані та подані Позичальником відповідно до умов Публічної пропозиції складають укладений між Кредитором та Позичальником Договір (п.1.4).
Згідно розділу 2. Кредитор надає Позичальнику кредит у гривні у сумі та на умовах, передбачений Договором, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії, інші супутні платежі та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Тип кредиту, що надається за Договором - кредит.
Відповідно до розділу 3. Кредитор надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, повернення та платності. Моментом (днем) надання/отримання кредиту вважається момент (день) перерахування Кредитором суми кредиту за реквізитами вказаними в Заяві - приєднанні.
Разом з тим, відповідач порушив договірні зобов'язання, не оплатив суму бору в обумовлені Сторонами строки, допустивши прострочення виконання.
Таким чином, враховуючи систематичне ухилення відповідача від виконання договірних зобов'язань відсутності бажання останнього добровільно виконати взяті на себе зобов'язання, позивач звернувся до суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за тілом кредиту у розмірі 29 976,95 грн. та заборгованість за сумою комісії у розмірі 28 328, 22 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року у задоволені позову було відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» - Зубленко Олександра Дмитрівна звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив договірні зобов'язання, не оплатив суму боргу в обумовлені сторонами строки, допустивши прострочення виконання. Враховуючи небажання в добровільному порядку виконати взяті на себе зобов'язання, а також тривалість ухилення від виконання зобов'язань, явно виражені винні дії відповідача, які порушують права позивача. Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що долучена до позову виписка з особового рахунку таким доказом визнана не може бути, оскільки викладена у ній інформація носить не конкретний, а узагальнюючий характер про загальну суму боргу по тілу кредиту та відсотках.
Крім цього, до матеріалів не долучено доказів перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, або за реквізитами продавця товару.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 14.02.2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сучасний Факторинг» (ЄДРПОУ 35310044) було укладено Кредитний договір у формі заяви - приєднання до Кредитного договору по продукту «Кредит на товар» №10211148198 (далі - Договір) згідно з умовами якого сума кредиту за даним Договором складає 29 976 (двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят шість) гривень 95 копійок.
Відповідно до Публічної пропозиції на укладення Кредитного договору по продукту «Кредит на товар» (затверджено наказом №07/21-П від 12.07.2021 року, дата набрання чинності 12.07.2021 року) та статті 633 Цивільного Кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» було оголошено Публічну пропозицію (оферту) на укладання Кредитного договору по продукту «Кредит на товар» (надалі - Публічна пропозиція).
Згідно розділу 1. Договір укладається шляхом приєднання до його умов Позичальника, в порядку передбаченому Публічному пропозицією та набуває чинності після здійснення дій, визначених в пп.1.4.1 Публічної пропозиції.
Відповідно до п.1.3. передбачає, що з метою приєднання до Договору, Позичальник зобов'язаний за особистої присутності через Кредитного посередника надати Кредитору інформацію та документи необхідні для проведення його ідентифікації та верифікації, оцінки кредитоспроможності, та заповнені і підписані власноручним підписом: Заяву - приєднання до Договору (далі Заява - приєднання), згідно форми, що є Додатком №1 до цієї Публічної пропозиції; Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), згідно форми, що є додатком №2 до цієї Публічної пропозиції.
Згідно Паспорту споживчого кредиту по продукту «Кредит на товар», що оформлюється за особистої присутності споживача, Сторони дійшли згоди, що грошові кошти надаються Позичальникові на умовах строковості, а саме терміном на 24 (двадцять чотири) календарних місяців платності - 4,5% від загальної початкової суми кредиту. Реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 68,12% річних від загальної суми кредиту.
З моменту вчинення Позичальником дій передбачених п.1.3. Публічної пропозиції, вважається, що Позичальник в повній мірі та безумовно приєднався до умов Договору. Публічна пропозиція, Заява - приєднання та Графік платежів, підписані та подані Позичальником відповідно до умов Публічної пропозиції складають укладений між Кредитором та Позичальником Договір (п.1.4).
Згідно розділу 2. Кредитор надає Позичальнику кредит у гривні у сумі та на умовах, передбачений Договором, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним, комісії, інші супутні платежі та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Тип кредиту, що надається за Договором - кредит.
Відповідно до розділу 3. Кредитор надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, повернення та платності. Моментом (днем) надання/отримання кредиту вважається момент (день) перерахування Кредитором суми кредиту за реквізитами вказаними в Заяві - приєднанні.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справивідповідач порушив договірні зобов'язання, не оплатив суму боргу в обумовлені сторонами строки, допустивши прострочення виконання, у зв'язку з чим у відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» утворилась заборгованість за Кредитним договором №10211148198 від 14.02.2022р. станом на 07.08.2024 (включно) становить 58 305,17 грн., а саме:
- загальна заборгованість за тілом кредиту становить: 29 976,95 грн.;
- загальна заборгованість за сумою комісії становить: 28 328,22 грн.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 статті 15 ЦК України, частина 1 стаття 16 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Перевіривши матеріли справи, колегія суддів зазначає, що позивачем не було надано до суду доказів, що відповідач користувався наданими коштами та має заборгованість саме у визначеному позивачем розмірі.
У відповідності до статті 81 ЦПК України, зобов'язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.
Завданням судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів учасників судового процесу (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). На суд покладено обов'язок створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи, зокрема, в результаті здійснення судом і особами, які беруть участь у справі, доказування і пізнання у встановленому процесуальному порядку. Особливість доказування полягає в тому, що воно є як правом, так і обов'язком осіб, які беруть участь у справі. Вони мають право подавати докази, брати участь в їх дослідженні, давати усні й письмові пояснення суду, подавати свої доводи, міркування та заперечення, тобто мають право на доказування.
Водночас суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Наведена процесуальна норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
Апеляційний суд враховує, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до постанови Верховного Суду по справі № 200/564/7/18 від 16 вересня 2020 року доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Верховним Судом у постанові від 17.12.2021 у справі № 278/2177/15-ц зазначено : «Згідно з положеннями ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних на день операцій і призначаються для видачі чи відсилання клієнту. Отже, виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути доказами заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором».
У постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 194/329/15 зазначено, що виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами.
Отже, з урахуванням зазначеного, доказами, що підтверджують заборгованість за кредитом може слугувати виписка з особового рахунку, на підставі якої складено розрахунок заборгованості з помісячним відображенням внесених платежів та виникненням боргових зобов'язань.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено заявлені позовні вимоги.
Разом з тим, до матеріалів справи не долучено детального розрахунку заборгованості боржника за зобов'язаннями перед кредитором.
Долучена до позову виписка з особового рахунку таким доказом визнана не може бути, оскільки викладена у ній інформація носить не конкретний, а узагальнюючий характер про загальну суму боргу по тілу кредиту та відсотках (а.с. 28).
Окрім цього, до матеріалів не долучено доказів перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача, або за реквізитами продавця товару.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів за користування кредитними коштами.
За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» - Зубленко Олександри Дмитрівни залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 17 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді