Єдиний унікальний номер справи № 754/17530/19
Провадження №22-ц/824/8928/2025
11 вересня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2024 року про роз'яснення рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
Представник Дарницького ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), головний державний виконавець Білан Ю.С. звернулася до суду із заявою про роз'яснення судового рішення від 11.09.2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Вказала, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 754/7160/19 від 11.09.2019 року, виданого Деснянським районним судом м. Києва, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 ч. з усіх видів заробітку щомісячно починаючи з 15.05.2019 та до їх повноліття.
Згідно з рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10.03.2020 року змінено розмір аліментних зобов'язань ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначених Деснянським районним судом м. Києва від 10.03.2020 року у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно на кожну дитину, та до досягнення дітьми повноліття від дня набрання рішенням законної сили від 10.04.2020 року.
Враховуючи вищевикладене, державний виконавець зазначив, що рішення Деснянського районного суду м. Києва № 754/17530/19 від 10.03.2020 року є не зовсім зрозумілим в частині, що стосується нарахування державним виконавцем заборгованості зі сплати аліментів, тобто нараховувати заборгованість зі сплати аліментів у твердій грошовій сумі 500 грн. щомісячно на кожну дитину, чи нараховувати заборгованість зі сплати аліментів, із застосування норми статті 182 Сімейного Кодексу України, не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі викладеного та керуючись ст. 271 ЦПК України просив роз'яснити рішення суду.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2024 року заяву про роз'яснення рішення задоволено та роз'яснено рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 рокупро зміну способу стягнення аліментів в частині нарахування заборгованості зі сплати аліментів, а саме: нараховувати заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 500 грн. щомісячно на кожну дитину із застосуванням норми статті 182 Сімейного Кодексу України, а саме - не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду вперше позивачем направлено до апеляційного суду 26 листопада 2024 року, яка ухвалою Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року визнана неподаною та повернута апелянту у зв'язку з невиконанням вимог ухвали апеляційного суду від 12 грудня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Не погоджуючись з оскаржуваною ухвалою суду, 10 березня 2025 року позивач повторно подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану ухвалу суду скасувати та зобов'язати державного виконавця виконати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 10 березня 2020 року та ухвалу цього ж суду від 17 листопада 2021 року.
Станом на день розгляду справи відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
У судове засідання, призначене на 11.09.2025 року сторони, не з'явились, не з'явились, про розгляд справи належним чином повідомлялась, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надавали.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Судом встановлено, що Деснянським районним судом м. Києва 10 березня 2024 року ухвалено рішення у цивільній справі про зміну способу стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до вказаного рішення, позовні вимоги задоволено.
Ухвалено змінити визначений рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30 липня 2019 року спосіб стягнення аліментів з розміру 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 травня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття, на стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн щомісячно на кожну дитину.
Рішення набрало законної сили 10 квітня 2020 року, а 24.12.2020 року було видано виконавчий лист.
Суд першої інстанції, роз'яснюючи судове рішення, зазначив, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Основним доводом апеляційна є те, судом було ухвалене рішення про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн, відтак не може бути стягнуто аліменти у розмірі, не меншому 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Колегія суддів не погоджується з такою позицією апелянта.
Згідно зі ст.182 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частини 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України передбачено наступне: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України, але є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення аліментів, та враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості.
Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України
Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі, не нижчому мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним Кодексом України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
На підставі наведеного колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції, роз'яснюючи вказане рішення, дійшов правильного висновку про необхідність нараховувати заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 500 грн. щомісячно на кожну дитину із застосуванням норми статті 182 Сімейного Кодексу України, а саме - не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 24 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько