Єдиний унікальний номер справи № 243/7151/23
Провадження №22-з/824/1086/2025
11 вересня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Павлової В.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Адвокатське бюро «Маринушкін і партнери», про стягнення безпідставно набутих коштів,
У грудні 2023 року позивачі звернулись до суду із вказаним позовом.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 99 290,94 грн, інфляційні втрати в розмірі 19 008,49 грн, 3% річних в сумі 4 725,16 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 984,10 грн.; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 99 290,94 грн, інфляційні втрати в розмірі 19 008,49 грн, 3% річних в сумі 4 725,16 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 984,10 грн.; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 99 290,94 грн, інфляційні втрати в розмірі 22 675,78 грн, 3% річних в сумі 5 051,60 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 016,11 грн.; в іншій частині позову - відмовлено.
29 березня 2025 року представник позивачів - адвокат Кузнецов І.С. подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просив стягнути з відповідача на користь кожного з позивачів витрати на правничу допомогу у розмірі по 11 000 грн.
Додатковим рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2025 року заяву задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 977,03 грн.; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 977,03 грн.; стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 977,06 грн.; в іншій частині заяви - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач 21 квітня 2025 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржувані рішення є незаконним та такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв'язку з цим апелянт просив скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Також апелянт росив стягнути з позивачів на свою користь судовий збір у розмірі 3581,17 грн, сплачений за подання цієї апеляційної скарги.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 08 квітня 2025 року залишено без змін.
21 липня 2025 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 березня 2025 року та просили суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
В обґрунтування вимог заявники зазначили, що у відзиві на апеляційну скаргу адвокат позивачів заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачі очікують понести в зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, - витрати на правничу допомогу в орієнтованому розмірі 18 000 грн., на користь кожного з позивачів - по 6 000 грн. На день розгляду справи в апеляційному суді не було надано відповідних доказів щодо таких витрат, адже не було відомо, коли буде розглянута справа, тому остаточно акти наданих послуг з позивачами по правничій допомозі були підписані після розгляду справи.
09 серпня 2022 року між адвокатом Кузнецовим І.С. та позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (окремо з кожним) укладено договори б/н про надання правничої допомоги, відповідно до умов якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами. Сума витрат, необхідних для виконання Договору, наданих послуг і правової допомоги погоджується Сторонами без укладення письмових додаткових угод.
26 травня 2025 року між адвокатом та клієнтами (окремо з кожним) до вищевказаних договорів про надання правничої допомоги підписано розрахунки вартості наданих послуг з правничої допомоги, якими узгоджено, що вартість наданої правничої допомоги адвокатом у справі в межах розгляду в суді апеляційної інстанції визначена у фіксованому розмірі 6000,00 грн. незалежно від витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг.
26 травня 2025 року між адвокатом та позивачами (окремо з кожним) до вищевказаних договорів про надання правничої допомоги підписано Додаткові угоди б/н, якими також узгоджено, що оплата наданої адвокатом правової допомоги у справі в межах розгляду в суді апеляційної інстанції здійснюється на банківський рахунок або готівкою у фіксованому розмірі 6000,00 грн. протягом 30 календарних днів з дати отримання або стягнення з відповідача присудженої правничої допомоги у цій справі.
18.07.2025 року між адвокатом та клієнтами (окремо з кожним) до вищевказаних договорів про надання правничої допомоги були підписані акт б/н приймання-передачі наданої правничої допомоги з детальним описом проведених робіт, в яких перераховано всю надану адвокатом правничу допомогу в межах розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Зазначили, що процесуальні дії і заяви, складені адвокатом під час розгляду справи, є змістовними і послідовними, необхідними для кожного з позивачів, тому сума витрат по 6000, 00 грн. на кожного, в загальній сумі - 18 000, 00 грн., є на думку позивачів розумною, співмірною та обґрунтованою.
22 липня 2025 року до суду від відповідача ОСОБА_4 подано заперечення на заяву про розподіл судових витрат, у яких він зазначив, що вважає визначений позивачами розмір судових витрат є економічно необґрунтованим та неспівмірним з фактичним обсягом наданих послуг. На підставі зазначеного відповідач вважає, що такі витрати повинні бути зменшені до 2 000,00 грн.
У судове засідання, призначене на 11.09.2025 року, сторони не з'явились, про розгляд справи належним чином повідомлялась, про причини неявки суд не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надавали.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, що не з'явились, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника чи сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2018 року у справі №907/425/16.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи та вищевказану заяву, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що дана заява не підлягає до задоволення з огляду на наступне:
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розподіл таких витрат, згідно ст. 141 ЦПК України здійснюється за результатом розгляду позовних вимог по суті.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат позивачів заявив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивачі очікують понести в зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції становить 18 000 грн.: на користь кожного з позивачів - по 6 000 грн.
Положеннями ч.8 ст.141 ЦПК України передбачено загальне правило щодо можливості подачі доказів про судові витрати протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У той же час Цивільний процесуальний кодекс України містить спеціальну норму з цього приводу, а саме ст. 246 ЦПК України, зі змісту якої вбачається, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 дійшов наступного правового висновку:
«Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Таким чином, у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі.
У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат».
У вищевказаній справі Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
З матеріалів даної справи вбачається, що у заяві до апеляційного суду заявник не навів належних обставин, які поза його волею перешкодили йому подати докази щодо витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів.
При вирішенні даного питання колегія суддів зважає на те, що Додатковою угодою б/н до договору про надання правової допомоги б/н від 09.08.2022 року встановлено фіксований розмір оплати правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000, 00 грн. Таким чином фіксований розмір витрат на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції був визначений задовго до розгляду справи апеляційним судом і не залежав від кількості судових засідань. За таких умов жодних обставин, що об'єктивно перешкоджали стороні позивача в можливості подачі таких документів до закінчення судових дебатів, не вбачається.
З урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду та наведених процесуальних норм, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що в разі неподання доказів понесення витрат на правничу допомогу у визначений законом строк, сторона має обґрунтувати, які поважні причини не дозволили їй подати такі докази до закінчення розгляду справи, чого в даному випадку зроблено не було.
За таких умов, зважаючи на принцип диспозитивності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про стягнення судових витрат.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 83, 141, 270, 367 ЦПК України, апеляційний суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько