20 жовтня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 308/20292/24
Провадження № 22-ц/820/1563/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П'єнти І. В.,
секретар судового засідання Заворотна А. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2025 року (суддя Карплюк О. І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» (далі - ТОВ «ФК «Ейс»), звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 08 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений кредитний договір № 351496552, за умовами якого відповідачу наданий кредит у сумі 22000 грн зі сплатою процентів за користування коштами. Зобов'язання за договором ОСОБА_1 не виконав.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. 28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 19, якою продовжили строк дії договору факторингу до 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції. 31 грудня 2021 року сторони зазначеного договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року, інші умови договору залишились без змін в редакції договору факторингу від 31 грудня 2020 року. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 164 від 14 грудня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 351496552 від 08 жовтня 2021 року на загальну суму 59310, 20 грн.
05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01 на строк до 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткові угоди № 2 від 03 серпня 2021 року, № 3 від 30 грудня 2022 року про продовження строку дії договору факторингу до 30 грудня 2024 року. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 9 від 20 травня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 93401,40 грн.
07 листопада 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 0711/24/Е, за умовами якого ТОВ «ФК «Ейс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 351496552 від 08 жовтня 2021 року.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 93401,40 грн, з яких: 22000 грн - заборгованість за кредитом, 71401,40 грн - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідача.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитом у сумі 22000 грн, заборгованість за процентами - 71401, 40 грн, а всього 93401,40 грн, судовий збір у сумі 2422, 40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на неповне з?ясування судом обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Суд помилково стягнув з нього проценти, не врахувавши статус військовослужбовця. Крім того, позивач не надав належних доказів наявності заборгованості, надання кредиту. Також, суд повністю проігнорував доводи і докази відповідача, що свідчить про порушення принципів змагальності та об'єктивного розгляду справи.
У відзиві ТОВ «ФК «Ейс» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на необґрунтованість її доводів.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року прийнято відмову ТОВ «ФК «Ейс» від позову у частині вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 71401,40 грн. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2025 року у частині задоволення вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 71401,40 грн визнано нечинним. Провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 у частині вимог про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 71401,40 грн закрито.
У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Заява представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 і 2 статті 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів вважає за можливе слухати справу за відсутності представника відповідача і виходить з того, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення судового рішення, не відкладаючи розгляду справи, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасника справи або його представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Свої доводи ОСОБА_1 виклав в апеляційній скарзі.
Строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, передбачені частиною 1 статті 371 ЦПК України, вичерпані.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості за кредитом, суд виходив з факту невиконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Висновок суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.
Установлено, що 08 жовтня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір кредитної лінії № 351496552, за умовами якого кредитодавець зобов?язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі кредитного ліміту на суму 22000 грн на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору, додатках до нього, Правилах надання грошових коштів в позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Кредитна лінія надається на строк 30 днів (дисконтний період) від дати отримання кредиту, тобто до 07 листопада 2021 року (пункт 1.7 договору).
Сторони погодили, що встановлений у пункті 1.7 договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження дисконтного періоду (пункт 1.8 Договору).
Пунктом 4.2. договору передбачено, що строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених в пунктах 1.8. та 1.12.1. цього договору.
Згідно з пунктом 1.12.1. договору зобов'язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов'язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.
Відповідно до пункту 4.4. договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що невід?ємною частиною цього Договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надається позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщується на сайті кредитодавця: www.maniyveo.ua.
Договір кредитної лінії з додатками підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV9V7R4 (а. с. 35-40, т. 1).
Відповідно до копії платіжного доручення від 08 жовтня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів в сумі 22000 грн отримувачу ОСОБА_1 на його банківський рахунок, картка № НОМЕР_1 (а. с. 75, т. 1).
Зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача підтверджується також довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 29 жовтня 2024 року (а. с. 76-78).
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01 (а. с. 79-85, т. 1), 28 листопада 2019 року додаткова угода № 19 до нього, якою продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2020 року (а. с. 90, т. 1), а 31 грудня 2020 року додаткова угода № 26 до нього, відповідно до умов якої договір викладено в новій редакції строком до31 грудня 2021 року (а. с. 91, т. 1).
Згідно з умовами вказаного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов?язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Право вимоги - це права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ним відповідного реєстру прав вимоги. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує (а. с. 79-85, т. 1).
Додатковою угодою № 27 від 31 грудня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 продовжено строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а. с. 101, т. 1).
Відповідно до реєстру прав вимоги № 164 від 14 грудня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 351496552 від 08 жовтня 2021 року, загальна сума заборгованості 59310,20 грн (а. с. 104-106).
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» зобов?язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Право вимоги - це всі права клієнта за кредитними договорами , в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги (а. с. 107-112, т. 1).
Додатковими угодами № 2 від 03 серпня 2021 року та №3 від 30 грудня 2022 року до договору факторингу № 05/0820-01 сторони продовжили строк дії договору до 30 грудня 2024 року включно (а. с. 116,117, т. 1).
Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 351496552 від 08 жовтня 2021 року, загальна сума заборгованості 93401,40 грн (а. с. 118-120, т. 1).
За розрахунком ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість ОСОБА_1 станом на 30 травня 2023 року складає 93401,40 грн, з яких 22000 грн - кредит, 71401,40 грн - проценти (а. с. 138-139, т. 1).
07 листопада 2024 року між ТОВ «Ейс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу №0711/24/Е, за умовами якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов?язується відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов?язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту, а фактор зобов?язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників.(а. с. 121-130, т. 1).
Відповідно до реєстру боржників від 07 листопада 2024 року до договору факторингу № 0711/24/Е до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 351496552 від 08 жовтня 2021 року, загальна сума заборгованості 93401,40 грн (а. с. 131-133, т. 1).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 07 листопада 2024 року за договором факторингу № 0711/24/Е від 07 листопада 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало ТОВ «ФК «Ейс» реєстр боржників в кількості 587 загальна сума заборгованості складає 22154653,90 грн (а. с. 134, т. 1).
Позичальник зобов?язання за договором не виконав.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).
Установлено, що договір кредитної лінії № 351496552 від 08 жовтня 2021 року підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV9V7R4, що відповідає наведеним вище нормам права. Зазначений договір містить персональні дані відповідача, зокрема, РНОКПП, місце проживання, електронну адресу, номер мобільного телефону. Також у договорі визначено порядок та умови надання кредиту. Наявність заборгованості за договором підтверджується розрахунком, який не спростований ОСОБА_1 .
Згідно з частинами 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов?язання клієнта перед фактором.
Перехід права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 351496552 від 08 жовтня 2021 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ФК «Таліон плюс», до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та відповідно до ТОВ «ФК «Ейс» позивач підтвердив належними та допустимими доказами.
Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем належних доказів на підтвердження переказу Гайдуку Б. А. кредитних коштів є безпідставними.
Платіжним дорученням № 5350091f-ca62-4312-9-4t180b82b7ba від 08 жовтня 2021 року підтверджено переказ коштів ОСОБА_1 за кредитним договором № 351496552 від 08 жовтня 2021 року на його банківський рахунок.
Зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача підтверджується також довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 29 жовтня 2024 року.
ОСОБА_1 не надав доказів зворотнього.
На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність заборгованості за кредитом у сумі 22000 грн.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитом.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитом ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Разом з тим, суд припустився помилки при вирішенні питання про розподіл судових витрат, оскільки з власної ініціативи зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягали стягненню з відповідача.
Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі частин 1-6 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до
справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. З цих підстав суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права з власної ініціативи вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу.
Під час розгляду справи відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу з підстав неспівмірності.
Отже, суд не мав підстав для зменшення витрат позивача на правничу допомогу з власної ініціативи.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини 1 статті 376 ЦПК України).
Оскільки позивач відмовився від позову про стягнення заборгованості за процентами і задоволеними залишились лише вимоги про стягнення кредиту, що складає 23,6% від ціни позову, документально підтверджені судові витрати ТОВ «ФК «Ейс» підлягають стягненню з ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог: по оплаті судового збору у сумі 571,69 грн, на професійну правничу допомогу у сумі 1416 грн.
Тому рішення суду в частині розподілу судових витрат необхідно змінити.
Керуючись статтями 374, 375, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2025 року в частині задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитом залишити без змін.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 травня 2025 року в частині розподілу судових витрат змінити і зменшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» суму судового збору до 571,69 грн (п'ятсот сімдесят одна грн 69 коп.), суму витрат на професійну правничу допомогу до 1416 грн (одна тисяча чотириста шістнадцять грн).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П'єнта