Справа № 522/21152/25
Провадження № 3/522/7339/25
17 жовтня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі секретаря судового засідання - Шибіна Є.С., прокурора - Косика В.В. та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адміністративні матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працевлаштованої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , припинивши 30.11.2023 року діяльність на посаді секретаря судового засідання відділу організації роботи секретарів судового засідання управління забезпечення судового процесу П'ятого апеляційного адміністративного суду, будучи державним службовцем 8 рангу категорії «В» та суб'єктом декларування відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб'єктом згідно Примітки ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасно 02.04.2024, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушила вимоги ч. 2 ст. 45 Закону, та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
12.06.2019 року відповідно до наказу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2019 № 63-ос/а ОСОБА_1 переведено на посаду секретаря судового засідання відділу організації роботи секретарів судового засідання управління забезпечення судового процесу П'ятого апеляційного адміністративного суду.
03.01.2020 року відповідно до наказу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.01.2020 № 2-ос/а ОСОБА_1 присвоєно 8 ранг державного службовця в межах категорії посад державної служби «В».
30.11.2023 року відповідно до наказу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 № 368-ос/а ОСОБА_1 звільнено з посади секретаря судового засідання відділу організації роботи секретарів судового засідання управління забезпечення судового процесу П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Згідно частини першої, пункту 1, підпункту «в» ст. 3 Закону, суб'єктами, особами, на яких поширюються дія цього Закону - є державні службовці.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державну службу», посадова особа державної служби - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно п. 9 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.
Згідно ст. 1 Закону, державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб'єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.
Таким чином, секретар судового засідання відділу організації роботи секретарів судового засідання управління забезпечення судового процесу П'ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування та суб'єктом на яку поширюється дія Закону відповідно п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону та Примітки до ст. 172-6 КУпАП, зобов'язана виконувати вимоги Закону, в тому числі визначені ст. 45 вказаного Закону.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" п. 2 ч. 1 ст. 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
12.10.2023 року набрав чинності Закон України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», яким відновлено обов'язок подання декларацій суб'єктів, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до питання 1 «Які види декларацій існують, коли їх слід подавати і який звітний період вони охоплюють?» Роз'яснення Національного агентства з питань запобігання корупції №4 від 13.11.2023 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що обов'язок подавати щорічну декларацію виникає в суб'єкта декларування: наступного року після припинення діяльності, яка передбачає обов'язок подання декларації, або перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності (щорічна декларація (після звільнення)). Для цього у розділі І «Вид декларації та звітний період» декларації слід обрати позначку «я припинив(ла) виконувати функції держави або органу місцевого самоврядування (після звільнення)».
На виконання вище зазначених вимог законодавства ОСОБА_1 зобов'язана була подати щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік не пізніше 31.03.2024 року.
Проте, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, яка повинна бути обізнаною щодо обов'язку, способу, та терміну подачі такого типу декларації, припинивши 30.11.2023 року діяльність на посаді секретаря судового засідання відділу організації роботи секретарів судового засідання управління забезпечення судового процесу П'ятого апеляційного адміністративного суду, за відсутності поважних причин, в порушення абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону, подала декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, лише 02.04.2024 р. о 21 год. 46 хв., що встановлено відповідно до відкритих загальнодоступних даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно відповіді на запит ДСР НПУ за підписом керівника управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 (вихідний № 71-03/4127/20 від 06.02.2020), зазначено, що усі документи, які суб'єкт декларування подав до інформаційно - телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - ІТС Реєстр), зберігаються в ІТС Реєстр й автоматично оприлюднюються (за винятком конфіденційної інформації) у публічній частині ІТС Реєстр відповідно до цього Порядку. Дата в публічній частині ІТС Реєстру відповідає фактичній даті подання документів суб'єктами декларування.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 підтвердила факт несвоєчасної подачі декларації особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023-й рік.
Згідно листа за підписом в.о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 (вихідний № 47-09/27771/21 від 26.04.2021), Закон не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомленні із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, за частинами першою, другою статті ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Факт несвоєчасної подачі ОСОБА_1 відповідної декларації встановлений.
Поважні причини несвоєчасної подачі декларації ОСОБА_1 не встановлені.
Таким чином, ОСОБА_1 , припинивши 30.11.2023 року діяльність на посаді секретаря судового засідання відділу організації роботи секретарів судового засідання управління забезпечення судового процесу П'ятого апеляційного адміністративного суду, являючись суб'єктом на яку поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно 02.04.2024 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушила вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 з питань офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 276 КУпАП місцем вчинення правопорушення є адміністративно-територіальна одиниця, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 не виконала вимоги ч. 2 ст. 45 Закону, які виникли у неї як у секретаря судового засідання відділу організації роботи секретарів судового засідання управління забезпечення судового процесу П'ятого апеляційного адміністративного суду, який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Лесі Українки, 19-21, та є місцем вчинення правопорушення.
Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже не можуть бути визнані як малозначимі. Тому, незалежно від виду суб'єкту та його службової діяльності, та інших характеристик його обов'язком є діяти лише в рамках закону.
Датою і часом вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією ОСОБА_1 , є фактичний час і дата несвоєчасної подачі декларації особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, тобто 02.04.2024 року о 21 год. 46 хв.
Датою виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є дата завершення збору доказів, встановлення особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, фактичних даних для висновку про наявність в діях особи вини у вчиненні правопорушення, встановлення складу адміністративного правопорушення та складання протоколу за участю особи - ОСОБА_1 , а саме 19.09.2025 року.
Юридичними наслідками в даному випадку є несвоєчасне, без поважних причин подання ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначений Законом строк, декларації особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відсутність суспільної шкоди від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, так само як і відсутність шкідливих наслідків від нього не є тими необхідними та достатніми підставами для застосування вимог ст. 22 КУпАП.
Згідно ст. 255 КУпАП «Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення»: у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 1) уповноважені на те посадові особи: органів Національної поліції статті 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).
Відповідно Положення про «Управління стратегічних розслідувань в Одеській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України» (далі - УСР в Одеській області ДСР НПУ), затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань НПУ № 17 від 06.11.2019, завданням УСР в Одеській області ДСР НПУ є реалізація повноважень Національної поліції України та департаменту в частині боротьби з організованою злочинністю, злочинністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, протидії корупції, захисту прав і свобод людини і громадянина та об'єктів права власності від протиправних посягань. Пунктом 3 Розділу ІІ Положення визначено завдання УСР в Одеській області ДСР НПУ - протидія корупції серед посадових осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», вжиття заходів з метою виявлення корупційних правопорушень і правопорушень, пов'язаних з корупцією, та їх припинення відповідно до законодавства України.
Пунктами 22-24 розділу ІІІ Положення визначено, що УСР в Одеській області ДСР НПУ відповідно до покладених на нього завдань: здійснює моніторинг та аналіз стану дотримання антикорупційного законодавства особами, на яких поширюється дія статті 3 Закону України «Про запобігання корупції»; здійснює збирання доказів про вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов'язаних з корупцією; здійснює складання в межах компетенції протоколів про правопорушення, пов'язані з корупцією, та направлення їх до суду в установленому законодавством порядку.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнала в повному обсязі, вказала, що дійсно пропустила строк подання декларації неумисно, однак поважних причин пропуску строку у неї не було, щиро розкаялася, просила суд суворо не її карати.
Прокурор просив визнати виною ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та з урахуванням даних про особу правопорушниці призначити їй мінімальне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Під всебічним, повним та об'єктивним з'ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, залучення свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 172-6 КУпАП встановлюється відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 також підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №802/2025 від 19.09.2025 року; скріншотом з єдиного державного реєстру декларацій; декларацією; повідомленням з НАЗК та ДСР; відповіддю на запит з додатками (заява, накази, посадова інструкція, попередження та інш.); поясненнями; копією паспорта ОСОБА_1 ; листом з управління інформаційно-аналітичних систем та захисту інформації НАЗК; листами з НАЗК; наказом про затвердження положення УСР; положенням про УСР; довідкою УСР; витягом з наказу ДСР; рапортом «ІПС ОВС України»; рапортом про закінчення перевірки.
Таким чином, ОСОБА_1 , припинивши 30.11.2023 року діяльність на посаді секретаря судового засідання відділу організації роботи секретарів судового засідання управління забезпечення судового процесу П'ятого апеляційного адміністративного суду, являючись суб'єктом на яку поширюються дії ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно 02.04.2024 року, без поважних причин, подала шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, чим порушила вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону, та вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст.172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 є щире каяття.
Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Санкція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці та ступінь вини, а також відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення нею нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору, що складає 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Докази про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні та особою під час розгляду справи не надано.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 7, 9, 23, 33, 34, 36, 40-1, 172-6, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працевлаштованої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати виною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок на користь держави.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працевлаштованої, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Ірина ЦИБ