Справа № 285/1958/25
провадження у справі №2/0285/1160/25
16 жовтня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
у складі судді Помогаєва А.В.,
при секретарі судового засідання Ковальчук М.В.,
за участі представника позивачів ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Городницької селищної ради Звягельського району Житомирської області, про встановлення факту та визнання права власності,-
Представник позивачів звернулася до суду з позовом, у якому просила наступне:
- встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- визнати за позивачами у рівних частинах по 1/2 кожному, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті баби ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постановою нотаріуса від 06.08.2024 позивачам відмовлено в оформленні спадкових прав на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_5 , у зв'язку з відсутністю підтвердження факту родинних стосунків між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . Крім того, відсутній оригінал правовстановлюючого документу на спірний будинок.
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дітьми ОСОБА_9 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ).
ОСОБА_9 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 ) був сином ОСОБА_10 (1947 р.н., дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 ) та ОСОБА_11 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_9 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 ).
Шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_12 було укладено 11.07.1970.
ОСОБА_13 та ОСОБА_14 успадкували житловий будинок після смерті баби ОСОБА_6 , оскільки на момент її смерті були неповнолітніми (на підставі ч. 4 ст. 126 ЦК України).
В свою чергу, ОСОБА_6 (баба ОСОБА_2 та ОСОБА_15 ) успадкувала будинок після смерті свого чоловіка ОСОБА_10 .
ОСОБА_16 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_9 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 ) є дочкою ОСОБА_17 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_11 ) та ОСОБА_18 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_12 ).
ОСОБА_17 (прадід ОСОБА_2 та ОСОБА_15 ) успадкував житловий будинок після смерті своєї дружини ОСОБА_18 .
ОСОБА_19 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_12 ) була дочкою ОСОБА_20 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_13 ).
ОСОБА_19 успадкувала житловий будинок після смерті своєї матері ОСОБА_20 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_13 ), якій він належав на праві власності.
Представник позивачів у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити. Пояснила, що позивачі є онуками ОСОБА_11 , яка успадкувала спірний будинок, але право власності не оформила.
Остання є спадкоємицею після ОСОБА_21 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується документами про реєстрацію актів цивільного стану.
ОСОБА_7 була дочкою ОСОБА_20 , але свідоцтво про народження та реєстрацію шлюбів (зміну прізвищ) не збереглись.
ОСОБА_20 на підставі свідоцтва про право власності від 11 липня 1973 року на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 .
У вказаному будинку протягом свого життя аж до смерті проживала ОСОБА_20 та її дочка ОСОБА_7 . Дана обставина підтверджується показаннями свідків.
Після укладення шлюбу, дочка з чоловіком продовжували проживати разом з ОСОБА_20 в житловому будинку АДРЕСА_1 , й після народження дочки ОСОБА_22 .
Після смерті ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_14 , житловий будинок, фактично перейшов у власність її дочки ОСОБА_23 та зятя ОСОБА_24 , які продовжували в ньому жити разом з дочкою ОСОБА_25 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 і житловий будинок перейшов у власність її чоловіка ОСОБА_17 , оскільки він був спадкоємцем першої черги і фактично вступив в управління та володіння майном (згідно законодавчих приписів, які існували на момент відкриття спадщини - ст. 549 ЦК УРСР 1963 року).
За життя ОСОБА_17 склав заповіт, за яким житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заповів своїй дочці ОСОБА_6 та зятю ОСОБА_10 в рівних частинах.
ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_17 помер, а тому житловий будинок перейшов у власність дочки ОСОБА_22 та зятя ОСОБА_26 в рівних частинах.
ІНФОРМАЦІЯ_16 помер ОСОБА_10 , після смерті якого 1/2 частина будинку була успадкована його дружиною ОСОБА_6 шляхом фактичного вступу в управління та володіння майном (за нормами ст. 549 ЦК УРСР 1963 року).
ОСОБА_6 , якій після смерті чоловіка належав спірний житловий будинок, склала заповіт, за яким будинок АДРЕСА_1 , заповідає сину - ОСОБА_9 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складалась із спірного житлового будинку. Спадкоємцем за заповітом був її син ОСОБА_9 . Крім сина, спадкоємцями за законом були також її онуки - ОСОБА_27 та ОСОБА_28 .
ІНФОРМАЦІЯ_17 ОСОБА_9 помер, за життя із заявою про прийняття спадщини після смерті матері не звертався, на день смерті матері не був з нею зареєстрований. Тобто фактично спадщину не прийняв. На момент смерті ОСОБА_29 , ОСОБА_2 була неповнолітньою (16 років), а ОСОБА_3 був малолітнім (5 років)
Оскільки спадкоємець за заповітом ОСОБА_9 протягом 6 місяців після смерті матері не звертався із заявою про прийняття спадщини, не був зареєстрований і не поживав з нею, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнаються такими, що прийняли спадщину, оскільки на момент смерті баби були неповнолітніми. Інші спадкоємці, які за законом могли б успадкувати майно після смерті ОСОБА_6 , відсутні .
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті баби. Оформити свої спадкові права у нотаріуса вони не можуть, оскільки відсутній оригінал правовстановлючого документу на житловий будинок та відсутні документи про родинний зв'язок між ОСОБА_30 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та її матір'ю ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В архіві КП "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" зберігається копія Свідоцтва про право власності від 11.07.1973, згідно якого ОСОБА_31 є власником вищезазначеного будинку. Оригінал цього документу втрачено.
Таким чином, для реалізації прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спадкування майна існує необхідність у встановленні факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_5 ( ОСОБА_32 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, існує необхідність у визнанні за позивачами права власності у рівних частинах на житловий будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті баби ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_33 , як законний представник неповнолітнього позивача ОСОБА_3 , подав заяву про підтримання позовних вимог.
Представник відповідача подав заяву про визнання позову та розгляд справи без його участі.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , підтвердила факт родинного зв'язку, а саме, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була дочкою ОСОБА_5 ( ОСОБА_32 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Аналогічні показання дала допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_19 .
Дослідивши надані докази, з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За змістом ст. 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_36 і ОСОБА_37 підтверджується родинний зв'язок між ОСОБА_30 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначені особи були дочкою ( ОСОБА_7 ) та матір'ю ( ОСОБА_5 ).
Документами про реєстрацію актів цивільного стану підтверджується походження ОСОБА_6 від ОСОБА_21 , та набуття нею в порядку спадкування житлового будинку АДРЕСА_1 .
Документами про реєстрацію актів цивільного стану також підтверджується, що позивачі є онуками ОСОБА_6 .
За відсутності документів про право власності на спірний будинок позивачі позбавлені оформити спадкові права у позасудовому порядку.
Право власності першого власника у родині позивачів ОСОБА_5 підтверджується інформацією КП "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації", де зберігається архівна копія Свідоцтва про право власності від 11.07.1973. Оригінал цього документу втрачено.
Згідно копії Свідоцтва на право особистої власності на домоволодіння від 11.07.1973, воно видано Виконавчим комітетом Городницької селищної ради депутатів трудящих на заміну правовстановлюючого документа від 1916 року. (а.с. 21, 22)
Згідно інформації зі Спадкового реєстру, спадкові справи після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_10 - не заводились.
Крім позивачів, інші особи з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 не звертались.
Наданими доказами підтверджується перехід права власності на будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування до ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачі є її спадкоємцями за законом, які прийняли спадкове майно та користуються ним.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У даній справі судом встановлено, що відповідач є органом місцевого самоврядування, до повноважень якого належить ініціювання визнання майна відумерлою спадщиною та прийняття його у комунальну власність.
Визнання позову відповідачем у даній справі не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 206, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті баби ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнати за ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті баби ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження - рішення суду набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 21.10.2025.
Суддя А.В. Помогаєв