Справа № 285/5600/25
провадження у справі 3/0285/2476/25
20 жовтня 2025 року м. Звягель
Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Васильчук Л. Й., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Звягельського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 -
ОСОБА_1 27.09.2025 о 12:34 год в с Орепи Звягельського району Житомирської області по вул Костюка, керував транспортним засобом, Т-25, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про час і місце розгляду справи був повідомлений в порядку, визначеному ст.277-2 КУпАП, причини неявки не повідомив. Його виклик про місце і час розгляду справи здійснювався як рекомендованим листом, так і шляхом відправлення SMS-повідомлення згідно п.2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01.06.2013 №73, за наявності в матеріалах справи відповідної заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Також, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена на офіційному веб-порталі Судової влади України (https://nv.zt.court.gov.ua/sud0616/gromadyanam/csz/), доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
До суду не надходили від ОСОБА_1 заяви чи клопотання щодо розгляду справи. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу.
ОСОБА_1 належної зацікавленості у розгляді справи не виявив, будь-яких доказів на спростування своєї вини у інкримінованому йому правопорушенні не надав, що є його свідомим волевиявленням та дає суду право розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу наступного висновку.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом надання доказів п.1 ст.247 КУпАП України.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху України (далі - ПДР), згідно з п.1.9 яких особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5 ПДР покладено на водіїв обов'язок на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відтак, відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі формує собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У відповідності до змісту ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння, підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків, або в закладі охорони здоров'я.
Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного... сп'яніння...(спільний наказ МОЗ та МВС №1452/735 від 09.11.2015) визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан такого сп'яніння та оформлення результатів такого огляду. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№ 758292 від 27.09.2025;
направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, та актом огляду, відповідно до яких огляд ОСОБА_1 в лікарні не проводився в зв'язку з відмовою останнього;
даними диску з відеозаписом з фіксацією на ньому відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Аналізуючи останній, безсумнівно є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в день, час та місці, зазначені у протоколі, в з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження медичного огляду. Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не протирічать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
Як вбачається з матеріалів справи, працівник поліції мав усі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки певні ознаки, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та координації рухів, свідчили, що він може перебувати в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Порушень поліцейським принципів правомірної адміністративної поведінки під час складання адміністративного протоколу встановлено не було.
В підсилення своєї правової позиції, звертаю увагу на практику Європейського Суду з прав людини, який у своєму рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» наголошував, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки водіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Оцінюючи надані докази, приходжу висновку, що ОСОБА_1 вчинив порушення на транспорті, та його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП. За таких обставин, його слід визнати винним у вчиненні вищезазначеного правопорушення. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, не встановлено.
Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 , за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або з його ознаками, створює загрозу життю та здоров'ю, як собі, так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо нього адміністративного стягнення.
Особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових порушень. Виходячи з цієї мети, а також принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення беру до уваги характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності; всі обставини справи в їх сукупності; особу ОСОБА_1 та вважаю, що до нього слід застосувати безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, - що буде необхідним для його виправлення, достатнім для виконання завдань КУпАП та можливим недопущенням продовження вчинення правопорушень або настання більш тяжких наслідків.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
З винної особи також належить стягнути судовий збір відповідно до ст.40Керуючись статтями 33-35, 38, 40-1, 130, 280, 283, 284 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Роз'яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя Л. Й. Васильчук