13 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 495/4985/21
провадження № 61-12422ск25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 липня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року в справі за позовом Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Маяківської сільської ради Одеської області, Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області до ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності, знесення самочинного будівництва та
У жовтні 2025 року Перший заступник керівника Одеської обласної прокуратури засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 18 липня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено в статті 392 ЦПК України.
У пункті 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українипередбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставки судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону ставки судового збору за подання юридичною особою або фізичною особою-підприємцем до суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 частини другої статті 4 Закону судовий збір за подання юридичною особою касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень та касаційної скарги вбачається, що заявником оскаржуються судові рішення щодо відмови в задоволенні позову про скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності та знесення нерухомого майна.
У постанові від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) -це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого
2019 року в справі № 907/9/17).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Заявлена позовна вимога про припинення права власності на нерухоме майно та його знесення є матеріально-правовою вимогою, яка має вартісне, грошове вираження, що свідчить про її майновий характер.
Тому, керуючись вимогами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, розмір судового збору під час звернення із касаційною скаргою має обчислюватися, в тому числі, з урахуванням вартості майна (земельної ділянки).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову в позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Особа, яка подала касаційну скаргу, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, також не повідомила, яка ціна позову, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість спірного нерухомого майна, тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна або повідомити ціну позову, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2021 року становив 2 270,00 грн.
Особа, яка подала касаційну скаргу, має сплатити за подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень за вимоги немайнового характеру судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.
За подання касаційної скарги в частині оскарження судових рішень за вимоги майнового характеру за наступною формулою (А ? 1,5 % ? 200 %), де А - це вартість спірного майна.
Заявнику також необхідно врахувати вже сплачену суму судового збору в розмірі 12 360,00 грн.
Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів
бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження доплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Першого заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 18 липня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік