14 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 214/2563/25
провадження № 61-12116ск25
Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2025 рокута ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про відшкодування шкоди та
26 вересня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2025 рокута ухвалу Дніпровського апеляційного суду
від 18 серпня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року
№ 10-рп/99 (справа № 1-6/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
У частині шостій статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» зазначено, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, в порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів»(частина перша, друга статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).
З огляду на зазначене касаційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою, проте ця вимога заявником не додержана.
У частині четвертій статті 9 ЦПК України зазначено, що учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно, реалізуючи своє право на користування в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою володіють, а також право на судовий контроль на стадії досудового слідства, чи на оскарження судових рішень у касаційній інстанції заявник, який в установленому законом порядку був забезпечений послугами перекладача, вправі звертатися до нього по допомогу для перекладу документів, які готуються на розгляд суду за результатами якого може бути розпочато розгляд скарги, у тому числі ухвалено рішення про відкриття апеляційного чи касаційного провадження. Переклад таких документів надає суду з'ясувати наявність в особи, яка звертається, прав на таке звернення, а також перевірити дотримання нею передбачених процесуальних вимог щодо змісту документа і його додатків, адже право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (п. 37 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2010 року в справі «Мушта проти України» (заява № 8863/06)).
Водночас процесуальним законодавством не передбачено залучення перекладача для перекладу процесуальних документів, переданих на його розгляд, складених недержавною мовою.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Об'єднаної Палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловленими у справі
№ 686/24639/17 (провадження № 51-5496кмо18) та справі № 521/12324/18 (провадження № 51-5817кмо21).
Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 на судові рішення повинна бути викладена державною (українською) мовою.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.
Після усунення недоліків, оформлення та надіслання касаційної скарги українською мовою вона буде перевірено на відповідність вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня
2025 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 18 серпня 2025 року залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Ситнік