про видачу дубліката виконавчого документа
16 жовтня 2025 року Справа № 915/1392/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши матеріали заяви представника Фізичної особи-підприємця Жмурко Володимира Івановича (вх. № 13889/25 від 30.09.2025) про видачу дублікату наказу по справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Жмурко Володимира Івановича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
адреса для листування: вул. Чкалова, 85/44, м. Миколаїв, 54055
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
представник позивача: адвокат Жмурко Олена Миронівна
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2
до відповідача Фізичної особи-підприємця Ахбаш Оксани Олександрівни, АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3
про стягнення коштів в сумі 46 200, 00 грн.
без повідомлення (виклику) учасників справи
1. Обставини по справі.
До Господарського суду Миколаївської області звернувся Фізична особа-підприємець Жмурко Володимир Іванович з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Ахбаш (дошлюбне прізвище - Вдовиченко) Оксани Олександрівни заборгованості основного боргу за 2022 рік за Договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2022 з січня по грудень 2022 в розмірі 46 200, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2025 позов задоволено.
Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 02.07.2025. На виконання рішення суду 02.07.2025 видано відповідний наказ.
2. Заява про видачу дублікату наказу.
30.09.2025 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему «Електронний суд» від Миколаївської міської ради надійшла заява від представника Фізичної особи-підприємця Жмурко В.І. (вх. № 13889/25 від 30.09.2025) про видачу дублікату судового наказу, в якій заявник просить суд видати дублікат судового наказу у справі № 915/1392/24 від 02.07.2025.
Заява мотивована тим, що Господарським судом Миколаївської області 11.06.2025 було ухвалено рішення та 02.07.2025 видано судовий наказ.
04.07.2025 судом на поштову адресу позивача направлено судовий наказ.
Однак, документ ні позивач, ні представник позивача не отримали.
24.09.2025 АТ «Укрпошта» надала лист про пересилання рекомендованого листа № 0610266369177, в якому повідомила про його втрату.
Без видачі судом оригіналу судового наказу та належним чином завіреної копії судового рішення неможливе їх примусове виконання органами державної виконавчої служби чи приватним виконавцем, оскільки відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підставою для відкриття виконавчого провадження є саме оригінал виконавчого документа, яким у даному випадку є судовий наказ. Електронні або незасвідчені копії не приймаються виконавцем до виконання.
3. Розгляд заяви про видачу дублікату наказу судом.
Розглянувши заяву про видачу дублікату наказу (вх. № 13889/25 від 30.09.2025), суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2025 позов задоволено.
Стягнуто з відповідача Фізичної особи-підприємця Ахбаш Оксани Олександрівни, АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь позивача Фізичної особи-підприємця Жмурко Володимира Івановича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):
- 46 200, 00 грн. (сорок шість тисяч двісті грн. 00 коп.) - заборгованості основного боргу за 2022 рік за Договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2022 з січня по грудень 2022;
- 3 028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
В період з 25.06.2025 по 11.07.2025 суддя Олейняш Е.М. перебувала у відрядженні.
Відповідно до п. 1 Розпорядження голови Господарського суду Миколаївської області «Про визначення взаємозаміни між суддями Господарського суду Миколаївської області для оформлення і видавання виконавчих документів на виконання судових рішень, ухвалених головуючим суддею у справах, у разі його відсутності» установлено взаємозаміну між суддями суду для видавання виконавчих документів на виконання судових рішень, ухвалених головуючим суддею у справах, у разі його відсутності: суддя Ільєва Л.М. видає виконавчі документи на виконання судових рішень після набрання ними законної сили за відсутності судді Олейняш Е.М. і навпаки.
На виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2025 по справі № 915/1392/24 господарським судом було видано відповідний наказ від 02.07.2025.
Строк пред'явлення наказу до виконання - протягом трьох років.
Суду не подано доказів пред'явлення наказу суду до виконання.
Як вбачається зі списку згрупованих відправлень № 261 від 04.07.2025 Господарським судом Миколаївської області направлено на адресу ФОП Жмурко В.І. ( АДРЕСА_3 ) рекомендований лист № 0610266369177 з вихідним № 915/1392/24/7754/25.
На сайті «Укрпошта» за пошуковим запитом номеру відправлення № 0610266369177 міститься інформація про те, що відправлення № 0610266369177 «Повернення. Вручено за довіреністю» (54005 м. Миколаїв України) 15.07.2025.
18.09.2025 Господарським судом Миколаївської області направлено АТ «Укрпошта» заяву щодо пересилання поштового відправлення № 0610266369177 від 04.07.2025.
24.09.2025 до Господарського суду Миколаївської області від АТ «Укрпошта» надійшов лист «Щодо пересилання рекомендованого листа № 0610266369177» № 1.30.002.-34741-25 від 23.09.2025, в якому зазначено, що за повідомленням відповідних структурних підрозділів Укрпошти, рекомендований лист № 0610266369177 від 04.07.2025 на ім'я ФОП Жмурко В.І. ( АДРЕСА_3 ) надійшов 07.07.2025 року до пересувного відділення № 15 Миколаївського регіону. Через невручення адресату лист повернутий на адресу відправника та станом на день надання відповіді встановити його місцезнаходження не надається можливим.
Інформація на сайті Укрпошти щодо вручення відправнику 15.07.2025 рекомендованого листа № 0610266369177 працівниками відділення № 5 м. Миколаїв з індексом 54005 створена помилково. Керівництву даного відділення вказано повторно опрацювати порядок пересилання рекомендованих листів та створення достовірної інформації про пересилання поштових відправлень на сайті Укрпошти, встановити контроль за роботою підлеглих працівників.
4. Джерела права, які застосував суд. Висновки суду.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012).
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.
У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.
Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).
У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов'язкового рішення суду стосовно однієї зі сторін.
Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, Бурдов проти Росії, заява N 59498/00; Ясіуньєне проти Латвії, заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).
У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008р. та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010р. Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до пп. 19.4 п. 19 розділу XI "Перехідних положень" ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.
Верховним Судом у постанові від 21.01.2019 року по справі № 916/215/15-г було наголошено, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про видачу дублікату наказу, оскільки матеріали справи не містять доказів виконання судового рішення по даній справі, а заявник звернувся до суду із заявою з метою пред'явлення до виконання та в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання.
Керуючись ст. 232-235, 254-259, п. 19.4 "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Жмурко Володимира Івановича (вх. № 13889/25 від 30.09.2025) про видачу дублікату наказу задовольнити.
2. Видати дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2025 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.06.2025 у справі № 915/1392/24 про стягнення з відповідача Фізичної особи-підприємця Ахбаш Оксани Олександрівни, АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь позивача Фізичної особи-підприємця Жмурко Володимира Івановича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ):
- 46 200, 00 грн. (сорок шість тисяч двісті грн. 00 коп.) - заборгованості основного боргу за 2022 рік за Договором оренди нежитлового приміщення від 01.01.2022 з січня по грудень 2022;
- 3 028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Е.М. Олейняш