Справа №127/1-116/2010
Провадження №1-в/127/332/25
21 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 12 клопотання ОСОБА_4 про зняття судимості,
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання ОСОБА_4 про зняття судимості.
Клопотання мотивоване тим, що він був засуджений 13.08.2010 вироком Староміського районного суду м. Вінниці, який змінений ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 04.11.2010, за частиною другою статті 366, частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 190, з урахуванням частини першої статті 70 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 3 роки.
12.08.2014 у зв'язку із сумлінною поведінкою і ставленням до праці він був звільнений на підставі статті 81 КК умовно-достроково. Невідбутий строк покарання складав 1 рік 4 місяці 11 днів.
Після звільнення з місця позбавлення волі він усвідомив свою провину у вчиненому, повернувся додому і влаштувався на роботу. 22.02.2019 він був призначений на посаду директора ТОВ «Ліс Торг Поділля», за місцем проживання та роботи зарекомендував себе з позитивної сторони, своєчасно та сумлінно виконує покладені на нього обов'язки. В той же час наявність непогашеної судимості перешкоджає його професійній діяльності та має негативний вплив на діяльність товариства, яке він очолює.
Заявник у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Прокурор вважав, що правові підстави для задоволення клопотання відсутні.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, суд дійшов до такого висновку.
З матеріалів кримінального провадження випливає, що 13.08.2010 ОСОБА_4 був засуджений Староміським районним судом м. Вінниці за частиною другою статті 366, частиною третьою статті 358, частиною четвертою статті 190 з урахуванням приписів частини першої статті 70 КК до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності строком на 3 роки. На підставі частини четвертої статті 70 КК шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Ленінського районного суду м. Вінниці від 13.11.2008 ОСОБА_4 призначене остаточне покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності строком 3 роки зі сплатою штрафу в розмірі 1190 грн.
04.11.2010 Апеляційний суд Вінницької області змінив вирок Староміського районного суду м. Вінниці в частині засудження за частиною другою статті 366 КК та правил застосування частини першої та четвертої статті 70 КК. Зокрема, згідно з наведеним рішенням апеляційного суду ОСОБА_4 на підставі частини першої статті 70 КК засуджений до покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, з позбавленням права обіймати керівні посади на підприємствах з будь-якою формою власності строком на 3 роки. Відповідно до частини четвертої статті 70 КК вирок Ленінського районного суду м. Вінниці виконувати самостійно.
Відповідно до статті 538 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.
Згідно з частиною першою статті 91 КК якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу.
Зі змісту частини другої статті 91 КК випливає, що зняття судимості до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні кримінальні правопорушення або кримінальні правопорушення, пов'язані з корупцією.
Також частиною третьою статті 91 КК визначено, що зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 89 КК такими, що не мають судимості, визнаються, зокрема, особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом восьми років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.
У поданому до суду клопотанні ОСОБА_4 здійснив посилання на те, що він був звільнений від відбування призначеного йому покарання умовно-достроково 12.08.2014, невідбутий строк призначеного покарання складає 1 рік 4 місяці 11 днів. На підтвердження зазначеної обставини ОСОБА_4 надав витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».
Відповідно до речення другого частини третьої статті 55 КК строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.
Отже, початком строку погашення судимості слід рахувати час відбуття ОСОБА_4 додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах будь-якої форми власності після його звільнення від відбування основного покарання у виді позбавлення волі та покарання у виді за вироком від 13.08.2010.
Як суд зазначив вище, ОСОБА_4 був звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі 12.08.2014. Саме тому строк погашення судимості, визначений пунктом 9 частини першої статті 89 КК, слід рахувати з моменту відбуття додаткового покарання після звільнення з місць позбавлення волі, тобто з 13.08.2017. Разом з тим, як суд зазначив вище, частиною другою статті 91 КК визначено, що зняття судимості до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження, зокрема, за умисні особливо тяжкі кримінальні правопорушення. З наданих суду матеріалів випливає, що ОСОБА_4 був засуджений, зокрема, за особливо тяжкий умисний злочин. Тому правові підстави для зняття судимості відповідно до приписів частини другої статті 91 КК відсутні.
Крім того, суд строк погашення судимості ОСОБА_4 згідно з приписами пункту 9 частини першої статті 89 КК настав 14.08.2025.
Саме тому суд вважає, що у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про зняття судимості слід відмовити.
Керуючись статтями 371, 539 КПК, суд
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про зняття судимості - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя: