14.10.2025 року м. Дніпро Справа № 904/3508/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ніколенко М.О.) від 21.04.2025р. у справі № 904/3508/23
за позовом Державного підприємства "Гарантований покупець", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро
про стягнення суми основного боргу у розмірі 29 426 350,54 грн., пені у розмірі 53 561 138,23 грн., штрафу у розмірі 5 124 820,44 грн., 3% річних у розмірі 3 432 338,16 грн., інфляційної складової у розмірі 20 771 258,18 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі № 904/3508/23, зміненого постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 на один рік з оплатою рівними частинами кожного місяця.
В заяві відповідач посилається на ті обставини, що наслідком військової агресії російської федерації проти України, є як законодавчі зміни, які поклали додаткові обов'язки на Товариство після 24.02.2022 як на постачальника електричної енергії, так і інші події та об'єктивні обставини, що призвели до значного негативного впливу на господарську діяльність Товариства та, відповідно, ускладнюють виконання відповідачем рішення суду по справі № 904/3508/23.
Так, була законодавчо встановлена заборона на відключення/обмеження споживання електричної енергії споживачам та нарахування і стягнення штрафних санкцій на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за спожиту електричну енергію. Проте, діючий механізм спеціальних обов'язків не передбачає компенсації витрат постачальника на сплату штрафних санкцій, чи витрат на кредитування для забезпечення своєчасних розрахунків з учасниками ринку, чи інших компенсаторів щодо покриття касових розривів пов'язаних з попередньою оплатою за послуги з розподілу і передачі, та постоплатою побутовими споживачами.
Також, відповідач посилається на наявність у позивача перед ним значної заборгованості за послугу з забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів відповідно до договору №2297/02/21 від 15.09.2021, яка складала 1 463 193 761,66 грн., що значно більша за зобов'язання Товариства перед Позивачем за договором №458/03/22 від 08.03.2022.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025р. у справі № 904/3508/23:
- задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про розстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі № 904/3508/23, зміненого постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025;
- розстрочено виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі № 904/3508/23, зміненого постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025, строком на 1 рік з дня ухвалення вказаної постанови за таким графіком:
- до 01.05.2025 - 1 313 541,25 грн.;
- до 01.06.2025 - 1 313 541,22 грн.;
- до 01.07.2025 - 1 313 541,22 грн.;
- до 01.08.2025 - 1 313 541,22 грн.;
- до 01.09.2025 - 1 313 541,22 грн.;
- до 01.10.2025 - 1 313 541,22 грн.;
- до 01.11.2025 - 1 313 541,22 грн.;
- до 01.12.2025 - 1 313 541,22 грн.;
- до 01.01.2026 - 1 313 541,22 грн.;
- до 01.02.2026 - 1 313 541,22 грн.;
- до 01.03.2026 - 1 313 541,22 грн.;
- до 01.04.2026 - 1 313 541,22 грн.
Ухвала мотивована тими обставинами, що відстрочка виконання рішення матиме наслідком можливість реального виконання рішення суду, оскільки дасть можливість відповідачу продовжувати свою господарську діяльність та належним чином виконувати свої господарські зобов'язання.
Не погодившись в вказаною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Державне підприємство "Гарантований покупець", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025р. у справі № 904/3508/23 та постановити нову про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про розстрочення виконання рішення.
В обґрунтування скарги позивач зазначає, що відповідач не дотримався графіку платежів, визначеного судом. Окрім того, з введенням Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов'язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні" є неможливим стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат до кінця дії воєнного стану.
Позивач посилається на обставини стягнення з нього значного розміру штрафних санкцій на користь відповідача в межах справи № 910/1597/23, тоді як розстрочення оплати зустрічних санкцій у даній справі порушує баланс інтересів сторін. Також не погоджується з посиланням суду на введення воєнного стану, що негативно впливає на відповідача, тоді як позивач також потерпає від наслідків воєнного стану та має значний збиток.
За доводами позивача, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Чередка А.Є., суддів - Верхогляд Т.А., Мороза В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, призначено її до розгляду в судове засідання на 14.10.2025р. о 10:30 год.
13.10.2025 у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Мороза В.Ф. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі, за результатами якої для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Чередка А.Є., суддів - Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.
Відповідач своїм правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався. У судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про стягнення суми основного боргу у розмірі 29 426 350,54 грн., пені у розмірі 53 561 138,23 грн., штрафу у розмірі 5 124 820,44 грн., 3% річних у розмірі 3 432 338,16 грн., інфляційної складової у розмірі 20 771 258,18 грн.
Рішенням суду від 20.11.2023 позов задоволено частково;
-провадження у справі № 904/3508/23 в частині позовних вимог про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 29 426 350,54 грн. закрито;
-присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Державного підприємства "Гарантований покупець" 3% річних у розмірі 3 185 667,69 грн., інфляційну складову у розмірі 20 565 213,76 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 444 769,52 грн.
-відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 53 561 138,23 грн., штрафу у розмірі 5 124 820,44 грн., інфляційної складової у розмірі 206 044,42 грн. та 3% річних у розмірі 246 670,47 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 змінено рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.11.2023 у справі №904/3508/23 в частині задоволеної суми інфляційних витрат та розподілу судового збору.
Викладено абзаци 3 та 5 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Державного підприємства "Гарантований покупець" 3% річних у розмірі 3 185 667,69 грн., інфляційну складову у розмірі 12 446 084, 43 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 130 742,55 грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 53 561 138,23 грн., штрафу у розмірі 5 124 820,44 грн., інфляційної складової у розмірі 8 325 173,75 грн. та 3% річних у розмірі 246 670,47 грн."
Відповідач подав заяву про розстрочення виконання вказаного рішення на рік. За наслідками розгляду заяви прийнято оскаржувану ухвалу про її задоволення.
Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Частиною першою статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарський суд повинен досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.
Розстрочення виконання рішення суду має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання рішення суду на користь кредитора. Тобто важливим є досягнення балансу інтересів сторін.
Слід також зазначити, що надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, п. 74).
За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 року у справі "Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, тривалість виконання вісім місяців).
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Розстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, проте суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини на власний розсуд і визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Отже, у заяві про розстрочення виконання рішення заявник має надати докази, які у сукупності свідчитимуть про неможливість виконання на даний час, проте наявні докази свідчитимуть про реальність виконання рішення при його розстроченні.
В даному випадку заява про відстрочення виконання рішення суду обґрунтована тим, що стягнута сума є значною для підприємства та її одномоментне стягнення призведе до негативних наслідків.
Однак відповідач не надав жодних доказів на підтвердження свого скрутного матеріального становища - фінансової звітності, виписок з банківських рахунків про відсутність коштів тощо.
Не враховано господарським судом і те, що даний спір виник з вини відповідача. Тоді як посилання на складний економічний стан підприємства не є безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду.
В свою чергу, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні стст.73-74 ГПК України, які у сукупності свідчитимуть про реальність виконання рішення через рік.
Рішення суду було прийнято у листопаді 2023 року та частково змінено у квітні 2025 року. Додаткове збільшення такого періоду розстрочення для погашення боргу є немотивованим з боку суду.
Також апеляційний суд відхиляє посилання відповідача на обставини введення воєнного стану, оскільки вона є загальною та має вплив на усіх суб'єктів, які знаходяться в України, у тому числі і позивача. Заявником має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання. Відповідач не надав доказів в підтвердження наявності причино-наслідкового зв'язку між неможливістю виконання відповідачем рішення і фактом військової агресії.
Відповідач посилається на те, що виконує функції постачальника універсальних послуг за ринку електроенергії та виконує соціальну функцію. Однак, вказаний факт не може слугувати підставою для розстрочення виконання рішення суду, адже Позивач також виконує функцію гарантованого покупця на ринку електричної енергії, а в межах виконання наказу Міненерго від 2Е03.2022 №132 придбаває електроенергію у ДП "НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго" та реалізовує її постачальникам універсальних послуг, одним з яких є відповідач, у межах виконання спеціальних обов'язків, покладених на учасників ринку електричної енергії.
У період воєнного стану Гарантований покупець бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури. Разом з іншими учасниками ринку, на яких покладено виконання спеціальних обов'язків, Гарантований покупець здійснює забезпечення населення України електричною енергією за фіксованим, пільговим тарифом.
Тому сам статус постачальника універсальних послуг не може слугувати підставою для надання додаткових переваг при виконанні рішення суду, в іншому випадку виникне дисбаланс на ринку електричної енергії, при якому одному окремо взятому учаснику буде надано переваги у вигляді відтермінування виконання рішення суду.
Суд першої інстанції також дійшов необґрунтованого висновку, щодо можливості одномоментного арешту рахунків або одномоментного виконання рішення у значному розмірі, що може призвести до значних ускладнень роботи Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" в умовах регулярних масованих атак з боку держави агресора на підприємства енергетичної інфраструктури.
Так, 14.01.2025 прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України у сферах енергетики і теплопостачання щодо удосконалення окремих положень, пов'язаних із веденням господарської діяльності та дією воєнного стану в Україні".
Пунктом 10 Закону розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" доповнено пунктом 10-5 наступного змісту:
"Тимчасово, на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, зупиняється вчинення виконавчих дій та заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та грошові кошти) у виконавчих провадженнях у частині стягнення сум індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання, 3 процентів річних від простроченої суми грошового зобов'язання чи іншого розміру процентів, встановлених договором або законом, сум неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошових зобов'язань, сплата яких передбачена договорами, за грошовими зобов'язаннями суб'єктів господарювання, що виникли у період з 24 лютого 2022 року по 1 вересня 2024 року, за якими боржниками є учасники ринку електричної енергії, перелік яких із зазначенням номерів судових справ оприлюднюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на її офіційному веб-сайті, зокрема:
гарантованого покупця перед постачальниками універсальних послуг за договорами про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів;
гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії за договорами купівлі-продажу електричної енергії;
гарантованого покупця перед виробниками електричної енергії з альтернативних джерел енергії за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом та договорами про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії."
У відповідності до п. 3-2 Прикінцевих та перехідних положеннь Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" відповідач направив НКРЕКП відповідне звернення щодо внесення даної справи до переліку учасників ринку електричної енергії, передбаченого пунктом 10-5 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", а Регулятором включено справу №904/3508/23 до зазначеного переліку та розміщено на сайті НКРЕКП .
Вказане підтверджує неможливість стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат до кінця дії воєнного стану, у тому числі, вчинення виконавчих дій шляхом накладення арешту.
Отже, до заяви про розстрочення виконання рішення суду у даній справі заявником не надано доказів неможливості або складності процедури виконання рішення суду, а також інших обставин виняткового характеру, які могли б бути розцінені як підстава для розстрочення виконання рішення суду.
Відсутні і підстави вважати, що розстрочка виконання рішення суду стимулюватиме відповідача до його виконання, а не є інструментом ухилення від виконання рішення протягом певного часу. Тоді як необхідно акцентувати увагу на тому, що в силу вимог ст. 129-1 Конституції України, ст. 326 ГПК України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Також апеляційний суд звертає увагу на ті обставини, що постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 у справі № 904/3508/23 змінено рішення від 20.11.2023 лише в частині стягнення інфляційних втрат, а решта рішення залишена без змін, тоді як суд першої інстанції розстрочив виконання всього рішення на строк, що перевищує один рік з дня його ухвалення (ч. 5 ст. 331 ГПК України).
За викладеного, з огляду на те, що відповідач не довів, що розстрочення виконання рішення суду відповідатиме балансу інтересів сторін, а суд першої інстанції ухвалюючи оскаржувану ухвалу не надав належної оцінки впливу розстрочення виконання рішення на позивача, як сторони права якої були порушені, колегія суддів дійшла висновку, що заява про розстрочення виконання рішення не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.
Згідно ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025р. у справі № 904/3508/23 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2025р. у справі № 904/3508/23 - скасувати.
Ухвалити нове рішення - у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про розстрочення виконання рішення - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на користь Державного підприємства "Гарантований покупець" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3028,00 грн.
Видачу наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повна постанова складена та підписана 21.10.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов