ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
15 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 521/16020/17
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.
при секретарі судового засідання: Герасименко Ю.С.
За участю представників учасників справи:
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Темп" - адвокат Дімова Н.С.
від ОСОБА_1 - адвокат Глазирін О.А. та ОСОБА_1 - особисто
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Темп"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.07.2025 (складено та підписано 09.07.2025, суддя Бездоля Ю.С.)
по справі №521/16020/17
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Темп"
про стягнення вартості частки майна товариства
ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Темп" про стягнення вартості частки майна товариства, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з ТОВ "Завод Темп" на свою користь: належну спадкодавцю до передання у грошовій формі частку майна товариства у розмірі 3779345,56 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 3801352,46 грн., 3% річних у розмірі 783101,11 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11.04.2023 у справі №521/16020/17 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Завод Темп" на користь ОСОБА_1 1025481,78 грн., з яких: 477049,00 грн. - грошова компенсація частини нерухомого майна за балансовою вартістю; 443400,99 грн. - сума інфляційних втрат за період з 01.10.2015 до 11.04.2023; 105031,79 грн. - 3% річних за період з 01.10.2015 до 11.04.2023; стягнуто з ТОВ "Завод Темп" на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1488,60 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 30.10.2023 у справі №521/16020/17 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11.04.2023 змінено та збільшено стягнуту з ТОВ "Завод Темп" на користь ОСОБА_1 суму з 1025481,78 грн. до 3865991,40 грн., яка складається з: 1948021,00 грн. - грошова компенсація частини нерухомого майна; 1548121,16 грн. - сума інфляційних втрат за період з 01.10.2015 до 11.04.2023; 369849,24 грн. - 3% річних за період з 01.10.2015 до 11.04.2023; збільшено стягнуті з ТОВ "Завод Темп" на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору з 1488,60 грн. до 5733,95 грн.; в іншій частині рішення суду залишено без змін; стягнуто з ТОВ "Завод Темп" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 6936,07 грн. за подання апеляційної скарги.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.02.2025 у справі №521/16020/17 касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Глазирін Олександр Андрійович, Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Темп" задоволено частково; рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11.04.2023 та постанову Одеського апеляційного суду від 30.10.2023 скасовано; провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Темп" про стягнення вартості частки майна товариства закрито; роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19.03.2025 у справі №521/16020/17 заяву ОСОБА_1 , подану Глазиріним Олександром Андрійовичем , задоволено; справу №521/16020/17 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Темп" про стягнення вартості частки майна товариства передано для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
Позивач звернувся до Господарського суду Одеської області із клопотанням про призначення повторної, комісійної, судової оціночно-будівельної експертизи.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.07.2025 по цій справі задоволено клопотання ОСОБА_1 , призначено у справі №521/16020/17 повторну оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України, провадження у справі №521/16020/17 на час проведення експертизи зупинено, тощо.
В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи наявні дві оціночно-будівельні експертизи, які визначили різну ринкову вартість майна. При цьому, такі експертизи містять певні недоліки, зокрема в частині виду експертного дослідження, методів та аналізу дослідження.
Таким чином, на переконання місцевого господарського суду, при розгляді справи виникла потреба у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право, на підставі чого господарський суд матиме змогу оцінити позиції сторін та встановити обставини справи при розгляді справи по суті.
Не погодившись із вказаними рішеннями до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся відповідач з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.07.2025 про призначення у цій справі повторної оціночно-будівельної експертизи.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, з огляду на наступне:
- в матеріалах справи наявні дві експертизи від кожної із сторін процесу із різними методами визначення вартості об'єкту;
- позивач та суд послались на те, що експерт Рапач К.В. здійснив невірний підхід до визначення вартості експертизи, проте щодо експертизи експерта Голєва О.А. відсутні сумніви щодо об'єктивності;
- на переконання апелянта, в даній ситуації є раціональним визначити яким методом необхідно здійснювати визначення вартості об'єкту. Для цього не потрібно назначати нову експертизу, для цього є достатнім отримати думку спеціаліста, який із методів є доцільним;
- позивач уже подавав клопотання щодо проведення експертизи та суд доручив її проведення ОНДІСЕ. Проте, таку експертизу було неможливо провести через відсутність документів. Оскільки усі інститути при Міністерстві юстиції керуються однаковими інструкціями щодо необхідних документів, то на думку апелянта, в даному випадку буде аналогічна ситуація і не буде можливості провести експертизу і таким чином, виключно затягнеться судовий процес;
- апелянт також вважає, що у даному випадку взагалі відсутня потреба у призначенні експертизи, оскільки розрахунок частки для виплати повинен здійснюватися згідно Статуту ТОВ та чинного на той момент законодавства, а не на підставі ринкової вартості майна.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.08.2025 відкрито апеляційне провадження у цій справи та призначено справу до розгляду на 15.10.2025.
До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що наразі спеціалістом за рахунок позивача був виготовлений технічний паспорт на нерухоме майно, а тому є необґрунтованими посилання апелянт про неможливість проведення експертного дослідження через відсутність документів.
Також, як зазначає позивач, у зв'язку зі спором сторін щодо визначення ринкової вартості частини майна ТОВ «ЗАВОД ТЕМП», при розгляді справи у порядку цивільного судочинства, сторонами надані висновки експертів, які викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. Зокрема з наявних експертиз вбачається різна оцінка майна, різними підходами та методами, що занижує ринкову вартість досліджуваного комплексу нежитлових будівель, споруд та іншого нерухомого майна ТОВ «ЗАВОД ТЕМП».
Під час судового засідання від 15.10.2025 представник апелянта підтримав доводи та вимоги за апеляційною скаргою та наполягав на її задоволенні.
Позивач та його представник надали пояснення у відповідності до яких не погоджуються із доводами та вимогами апеляційної скарги, просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Статтею 99 ГПК України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Тобто, експертиза призначається, за сукупності декількох умов, а саме для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно з ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв'язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Означена правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17.
При цьому, неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20).
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Колегія суддів зазначає, що необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи. Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
За приписами ст. 107 ГПК України, за наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.
Порядок призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, що не працюють у державних спеціалізованих установах (далі - експерти), їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються, зокрема Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.98 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №144/5 від 30.12.2004, зі змінами і доповненнями, далі - Інструкція), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.
Пунктом 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, з наступними змінами і доповненнями (далі - Інструкція), передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).
Колегія суддів зазначає, що повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судовій експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою. Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).
За приписами ч.1 ст.100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову являються предмет і підстава.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Темп" про стягнення вартості частки майна товариства, в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з ТОВ "Завод Темп" на свою користь: належну спадкодавцю до передання у грошовій формі частку майна товариства у розмірі 3779345,56 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 3801352,46 грн., 3% річних у розмірі 783101,11 грн.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_3 , якому належала частка у статутному фонді ТОВ "Завод Темп" у розмірі 10,978%; позивач звернувся до відповідача з заявою щодо прийняття його до складу учасників з часткою спадкодавця, однак, не отримавши відповіді, надіслав іншу заяву про відмову від вступу до складу учасників товариства та виплату частки вартості спадкодавця у грошовому еквіваленті та дивідендів; 01.08.2017 позивач отримав лист від директора ТОВ "Завод Темп", яким його повідомлено, що рішенням загальних зборів товариства, оформленим протоколом від 27.06.2017 №1/В, йому відмовлено у вступі до товариства як учаснику та вирішено виплатити йому як спадкоємцю 10,978% статутного фонду товариства, балансової вартості спадкової частки та дивіденди у грошовій формі у розмірі 219955,00 грн., а також визначено строки виплати позивачу вартості частки у товаристві, починаючи з 27.06.2017 та протягом наступних 12 місяців. Не погоджуючись із вказаним рішенням загальних зборів товариства з огляду на його бездіяльність щодо здійснення будь-яких виплат, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав; позивач вважає, що визначена учасниками товариства вартість його спадкової частки є суттєво заниженою, виплаті підлягає її реальна, тобто ринкова вартість, розмір якої має бути визначений висновком судової експертизи.
В свою чергу, у наявних матеріалів справи містять висновки експертів, а саме
- відповідно до висновку експерта №20/21 судової оціночно-будівельної експертизи по справі №521/16020/17, складеного судовим експертом Рапач К.В. 11.07.2022, ринкова вартість комплексу нежитлових будівель, споруд та іншого нерухомого майна ТОВ "Завод Темп", які розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 19, визначена на ретроспективну дату та розрахована витратним підходом, станом на 29 вересня 2015 року становить 34426540 грн (том №3, а.с. 2-17);
- відповідно до висновку експерта за результатами проведення додаткової оціночно-будівельної експертизи по справі №521/16020/17 від 29.12.2022 №679, яка проведена судовим експертом ТОВ ОФ "Інюг-Експертиза" Голєвим О.А., ринкова вартість комплексу нежитлових будівель, споруд та іншого нерухомого майна ТОВ "Завод Темп", які розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 19, станом на 29 вересня 2015 року складає 18018000 грн.
У вказаному висновку експерта вказано, зокрема, що виконана експертом Рапач К.В. оцінка: комплексу нежитлових будівель, споруд та іншого нерухомого майна ТОВ "Завод Темп", які розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 19, станом на 29 вересня 2015 року, на думку експерта Голєва О.А., не відповідає методикам та оцінним процедурам, що передбачені Національними стандартами №1 та №2; характеризується недостатнім обсягом зібраних вихідних даних для ідентифікації об'єкта оцінки; характеризується не репрезентативністю вибірки подібних об'єктів ринку комерційної нерухомості, що були відібрані для реалізації прибуткового підходу; має ряд помилок, які в тому числі вплинули на достовірність отриманих результатів. (Том №4, а.с. 1-53).
Відтак, в матеріалах справи наявні дві оціночно-будівельні експертизи, які визначили різну ринкову вартість комплексу нежитлових будівель, споруд та іншого нерухомого майна ТОВ "Завод Темп", які розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 19, станом на 29 вересня 2015 року.
При цьому, судова колегія зауважує, що як було вірно встановлено місцевим господарським судом, судом цивільної юрисдикції було призначено повторну, а не додаткову експертизу, натомість експертом Голєвим О.А., був складений висновок не повторної, а додаткової експертизи. Слід відзначити, що виходячи з вимог чинного процесуального законодавства, а також Інстанції та методики проведення судових експертиз, додаткова та повторна експертизи є різними видами досліджень, а також відрізняються метою їх проведення. При цьому, у висновку експерта взагалі відсутнє будь-яке обґрунтування з приводу прийняття експертом рішення про зміну виду призначеної судом експертизи.
До того ж, як вбачається з двох наявних висновків експертів, експерт Рапач К.В. провів експертизу ринкової вартості будівель та споруд витратним методом, при цьому послався на те, що порівняльний метод в даному випадку є недоцільним, оскільки на ринку відсутні аналогічні комплекси будівель, споруд і нерухомого майна, які б відповідали основним порівняльним характеристикам.
Натомість експерт Голєв О.А. провів експертизу як витратним, так і порівняльним методами. При цьому, посилання на неможливість (недоцільність) проведення дослідження порівняльним методом, вказаний висновок експерта не містять. Крім того, експерт Голєв О.А. також вказав у висновку про необхідність вирахування із валового доходу операційних витрат, а також про непроведення аналізу функціонального та економічного зносу.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність призначення у цій справі повторної судової експертизи.
Судом апеляційної інстанції відхиляються твердження апелянта про відсутність сумніві щодо висновку здійсненого експертом Голєв О.А., скільки як вже було вказано вище даним експертом у порушення вимог ухвали суду було проведено, без обґрунтування причин, додаткову, а не повторну експертизу. До того ж, експертне дослідження проведене експертом Голєв О.А. має суттєві недоліки про які вказано експертом Рапач К.В. у власному висновку.
Щодо посилання апелянта на те, що в даній ситуації є раціональним визначити яким методом необхідно здійснювати визначення вартості об'єкту, для чого є достатнім отримати думку спеціаліста, колегія суддів зазначає таке.
За приписами ст. 71 ГПК України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов'язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).
При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 71 ГПК України допомога та консультації спеціаліста не замінюють висновок експерта.
Статтею 215 ГПК України визначено, що під час дослідження доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями (висновками) спеціалістів. Спеціалісту можуть бути поставлені питання по суті наданих усних консультацій чи письмових роз'яснень. Першою ставить питання особа, за клопотанням якої залучено спеціаліста, та її представник, а потім інші учасники справи. Якщо спеціаліста залучено за клопотанням обох сторін або за ініціативою суду, першим ставить питання спеціалістові позивач і (або) його представник. Суд має право з'ясовувати суть відповіді спеціаліста на питання учасників справи, а також ставити питання спеціалісту після закінчення його опитування учасниками справи. Викладені письмово і підписані спеціалістом роз'яснення приєднуються до матеріалів справи.
Відтак, роз'яснення, висновки, консультації спеціаліста у господарському судочинстві не можуть підміняти собою висновок експерта та враховуються судом разом з іншими доказами по справі.
При цьому, судова колегія зазначає, що відповідач не позбавлений можливості надати відповідні пояснення спеціаліста, яким судом буде надано відповідна оцінка.
Щодо посилання апелянта на неможливість проведення експертизи через відсутність доказів, колегія суддів зазначає таке.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 30.07.2018 у цій справі було призначено комплексну судову експертизу, проведення якої було доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
12.09.2018 на адресу суду надійшло клопотання судових експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз в якому було зазначено про, що для проведення експертизи необхідно надати додаткові матеріали, у тому числі технічний паспорт на комплекс нежитлових будівель та споруд ТОВ «ЗАВОД ТЕМП», які розташовані за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 19.
Однак, справу експертом було повернуто без виконання експертизи, через ненадання відповідних документів.
Наразі, як вбачається з наявних матеріалів справи, 20.02.2021 року спеціалістом Вараницєю В.В. за рахунок позивача ОСОБА_1 був виготовлений технічний паспорт на комплекс нежитлових будівель та споруд ТОВ «ЗАВОД ТЕМП» за адресою: м. Одеса, Тираспольське шосе, 19.
До того ж, слід відзначити, що наразі посилання апелянта не неможливість проведення експертизи через відсутність будь-яких доказів, є передчасним, оскільки невідомо чи будуть затребувані додаткові документи експертом взагалі чи наявних у матеріалах справи доказів буде достатньо для проведення експертного дослідження.
Колегія суддів залишає поза увагою доводи скаржника про те, що розрахунок частки для виплати повинен здійснюватися згідно з Статутом ТОВ та чинного на той момент законодавства, а саме з розрахунку Балансової вартості майна, а не на підставі ринкової вартості майна, як на тому наполягає позивач, оскільки вирішення такого питання відноситься до розгляду справи по суті та не вирішується судом під час призначення судової експертизи.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів не вбачає порушень норм матеріального та процесуального права на які посилається апелянт та вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність задоволення клопотання позивача про призначення повторної судової експертизи.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 04.07.2025 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.07.2025 по справі №521/16020/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови складено та підписано 20.10.2025.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.
Суддя Філінюк І.Г.