79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" жовтня 2025 р. Справа №909/86/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів О.І. Матущак
Н.М. Кравчук,
секретар судового засідання Телинько Я.П.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» б/н від 07.07.2025 (вх. № 01-05/2118/25 від 08.07.2025)
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2025 (суддя І.М. Скапровська)
у справі №909/86/19
за позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд», м. Київ
до відповідача Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», м. Івано-Франківськ
про стягнення 8 370 944,09 грн., з яких 7 972 327,70 заборгованості та 398 616,39 штрафу,
за участю представників:
від апелянта: Хітько В.М.;
від позивача: Гоцко Р.В.;
від відповідача: не з'явився;
від заявника: не з'явився.
Публічне акціонерне товариство звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» про стягнення 8 370 944,09 грн, з яких 7972327,70 грн заборгованості та 398 616,39 штрафу.
Господарський суд Івано-Франківської області за наслідками розгляду позову, виніс рішення від 29.03.2019 про задоволення позову. На виконання вказаного рішення 06.05.2019 видано наказ.
В подальшому, 09.06.2025 до місцевого господарського суду звернувся Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про заміну сторони Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковель» у виконавчому провадженні № 59264324 з примусового виконання наказу № 444 виданого Господарським судом Івано-Франківської області у справі 909/86/19.
В обґрунтування заяви послався на ст. 334 ГПК України та на те, що 29.01.2024 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, як продавцем та ТОВ «Буковель», як покупцем укладено договір купівлі продажу Єдиного майнового комплексу ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» за результатами електронного аукціону № SPE001-UA-20231218-62291 від 26.12.2023, згідно з яким, покупець, який придбав об'єкт приватизації як єдиний майновий комплекс, є правонаступником його майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору та законодавства України, тому ТОВ «Буковель», як новий власник, стало правонаступником прав та обов'язків ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів».
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2025 заяву Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про заміну сторони у виконавчому провадженні № 59264324 з примусового виконання наказу № 444 виданого Господарським судом Івано-Франківської області у справі 909/86/19 - задоволено. Замінено боржника ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на ТОВ «Буковель» у виконавчому провадженні № 59264324, з примусового виконання наказу № 444, який виданий у справі №909/86/19.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.01.2024 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, як продавцем та ТОВ «Буковель» як покупець укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат Хлібопродуктів», згідно з п. 3.1 якого покупець покупець є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою/земельними ділянками) і обов'язків Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат Хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 05513715) відповідно до умов цього Договору та ст. 28 ЗУ «Про приватизацію державного і комунального майна» з дня засвідчення акта приймання - передачі об'єкта приватизації від продавця до покупця, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності). Акт приймання-передачі об'єкта приватизації підписано сторонами 27.09.2024.
Відтак, з врахуванням положень статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», статей 326, 334 ГПК України, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2025, товариство з обмеженою відповідальністю «Буковель» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 07.07.2025 (вх. № 01-05/2118/25 від 08.07.2025), у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2025р. у справі № 909/86/19 та ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні заяви Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби про заміну боржника у виконавчому провадженні № 59264324.
Апелянт вказує, що приписами абз. 14 п. 7-4 р. V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» установлено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану положення ст. 26 зазначеного Закону, зокрема і положення абз. 5 ч. 2 у частині погашення простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед бюджетом, не застосовуються.
Таким чином, на переконання скаржника, оскаржувана ухвала про заміну сторони боржника в виконавчому провадженні № 59264324 з державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» на його правонаступника ТОВ «Буковель» порушує норми матеріального права, а саме абз. 14 п. 7-4 р. V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Крім того, вказана ухвала порушує права ТОВ «Буковель», як покупця єдиного майнового комплексу державного підприємства в процесі приватизації, оскільки винесення вказаної ухвали призводить до заміни сторони виконавчого провадження № 59264324, що відкриває можливість стягнення коштів безпосередньо з ТОВ «Буковель». Проте останнє, в силу припису абз. 14 п. 7-4 р. V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», має пільгу щодо відтермінування сплати такої заборгованості, оскільки вона не відноситься заборгованості перед бюджетом.
Разом з тим, апелянт зазначає, що виконавче провадження № 59264324 з примусового виконання наказу № 444 у справі 909/86/19 підлягає зупиненню оскільки стосується зобов'язань державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», які виникли до укладення Договору купівлі-продажу ЄМК такого державного підприємства.
Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Публічне акціонерне товариство «Аграрний фонд» подали до суду відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2025 без змін.
Відзиви на апеляційну скаргу мотивовані тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.
06.10.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява від 06.10.2025 про долучення до матеріалів справи № 909/86/19 доказів, а саме: інформацію з порталу Prozorro яка розміщена сайту https://prozorro.sale/auction/SPE001-UA-20231218-62291/.
Дослідивши вказані документи колегія суддів зазначає, що оскільки ці докази не встановлюють нові обставини у справі, а лише деталізують обставини, якими сторони обгрунтовували свої доводи та заперечення та на які вказували під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що такі докази не є новими у розумінні ч.3 ст. 269 ГПК України, відтак можуть бути долучені до матеріалів справи.
У судове засідання 08.10.2025 з'явився представник позивача та ТОВ «Буковель», надали пояснення по суті апеляційної скарги.
Від Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване .
Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи колегія суддів вказує наступне.
Відповідно до ч.ч. 11. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.
Згідно ухвали суду від 12.08.2025 явка представників сторін в судове засідання обов?язковою не визнавалась. Колегія суддів вказує, що розгляд даної справи вже відкладався.
Відтак, колегією суддів надавався час учасникам судового провадження на надання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного ГПК України.
Разом з тим, нормами чинного законодавства не передбачено жодного обмеження щодо кола представників юридичної особи. За неможливості представництва інтересів товариства, представляти інтереси учасника судового процесу може керівник або інша особа як з числа своїх працівників, так і осіб, не пов?язаних з ним трудовими відносинами.
Колегія суддів враховує, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги та ухвалення законного і обґрунтованого рішення відповідно до вимог ст. 236 ГПК України.
При апеляційному розгляді даної справи колегія суддів також враховує положення ст. 129 Конституції України та ст. 2 ГПК України, відповідно до яких одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім
За таких обставин, з огляду на необхідність дотримання принципу розумності строків розгляду справи, а також те, що явка представників учасників справи судом не визнавалась обов'язковою, з урахуванням змісту ст.ст. 202, 216, 270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
На виконанні у Івано-Франківському відділі державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться зведене виконавче провадження № 56493039 про стягнення з ДП «Івано- Франківський комбінат хлібопродуктів» заборгованості на користь фізичних, юридичних осіб та держави. До складу зведеного виконавчого провадження входить виконавче провадження №59264324, відкрите згідно постанови від 04.06.2019 року, на виконання наказу №444 виданого Документ сформований в системі «Електронний суд» 21.08.2025 6 06.05.2019 року Господарським судом Івано-Франківської області про стягнення з Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» (вул. Юності, буд. 2-В, м. Івано-Франківськ, с. Микитинці, 76495, код ЄДРПОУ 05513715) на користь публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (вул. Б.Грінченка, буд.1, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 38926880) 7 972 327,70 (сім мільйонів дев'ятсот сімдесят дві тисячі триста двадцять сім гривень сімдесят копійок) - заборгованості; 398 616,39 (триста дев'яносто вісім тисяч шістсот шістнадцять гривень тридцять дев'ять копійок) штрафу та 125564,16 (сто двадцять п'ять тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні шістнадцять копійок) - судового збору.
04.06.2019 року Івано-Франківським відділом державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження № 56493039 (Том 1, а.с.163).
Згідно з наказом Фонду державного майна України «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 № 5 Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році (із змінами) від 25.06.2021 № 1091, Єдиний майновий комплекс державного підприємства Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів включено до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році.
14.05.2020 державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки єдиний майновий комплекс боржника - ДП «Івано- Франківський комбінат хлібопродуктів» включено до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації (Том 1, а.с.164).
В подальшому, 29.01.2024 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (продавець) та ТОВ «Буковель» (покупець) укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, с. Микитинці, вул. Юності, 2В за результатами електронного аукціону з умовами № SPE001-UA-20231218-62291, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Фріс Н.Р., зареєстрований в реєстрі за № 26 (Том 1, а.с.166-168).
Відповідно до п. 3.1. договору, покупець є правонаступником усіх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою/земельними ділянками) і обов'язків державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 05513715) відповідно до умов цього договору та статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» з дня засвідчення акта приймання-передачі об'єкта приватизації від продавця до покупця, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками (за наявності).
Пунктом 4.1. договору передбачено що передача об'єкта приватизації покупцю здійснюється продавцем в день укладення цього договору, а у разі якщо законом вимагається отримання дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію - протягом п' яти робочих днів з дня отримання продавцем завіреної копії такого дозволу від покупця або попередніх висновків Антимонопольного комітету України про відсутність необхідності одержання такого дозволу.
Дозвіл Антимонопольного комітету України на концентрацію отримано згідно рішення АМКУ «Про надання дозволу на концентрацію» від 05.09.2024 № 306 - р.
Акт приймання-передачі об'єкта приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» підписано сторонами 27.09.2024.
01.10.2024 року право власності на нерухоме майно, що входить до складу Єдиного майнового комплексу зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за ТОВ «Буковель» (Том 1, а.с.156-160).
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Частиною 2 статті 191 Цивільною кодексу України встановлено, що до складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно п. 13 ч. 1 ст.1 Закону України «Про приватизацію державного і комунальною майна», єдиний майновий комплекс державного або комунального підприємства, його структурного підрозділу це усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунальною майна» (надалі Закон №2269-VIII) особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, є правонаступниками їх майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
Отже, правонаступництво стосується саме осіб, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси, тобто, стосується саме покупця (власника) об'єкта приватизації, який в порядку правонаступництва набуває майнових прав приватизованого підприємства.
При цьому передбачене цією нормою правонаступництво хоча і є частковим, оскільки, обмежується правом постійного користування земельною ділянкою, проте усі інші майнові права приватизованого підприємства передаються новому власнику в порядку правонаступництва у повному обсязі.
У відповідності до положень абзацу 2 ст. 345 Цивільного кодексу України, у результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов'язки. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Згідно з частинами 1-3 статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Отже, з врахуванням наведеного, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що ТОВ «Буковель» придбало Державне підприємство як цілісний майновий комплекс, у розумінні статті 191 Цивільною кодексу України та Закону України «Про приватизацію державного і комунальною майна» і як новий власник стало правонаступником прав та обов'язків підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів».
Щодо тверджень скаржника, що судом першої інстанції не взято до уваги абз. 14 пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII, яким зокрема, визначено, що на період дії режиму воєнного стану тимчасово зупинено положення абзаців другого-четвертого, п'ятого (у частині погашення простроченої кредиторської заборгованості, крім заборгованості перед боржником)…, частини другої статті 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» і ці положення закону на період дії режиму воєнного стану не застосовуються, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Стаття 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» має назву «Оформлення угод приватизації» і розміщена в розділі IV цього закону «Договірні відносини приватизації».
В частині другій цієї норми закону передбачено, що до договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов'язання сторін щодо:… - абзац 5 - погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства;…
Отже, названа норма закону передбачала при укладенні Фондом державного майна України чи його регіональним органом (продавець) із переможцем електронного аукціону (покупець) договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включати до нього, серед інших умов, і таку умову як погашення боргів із заробітної плати і перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства.
Ця норма не зобов'язувала в договорі купівлі-продажу вказувати конкретний розмір боргу підприємства і підставу його виникнення. Внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», і зокрема, доповнення його абзацом 14 пункту 7-4 розділу V Прикінцеві та перехідні положення передбачало не застосовувати і не включати на період дії режиму воєнного стану до умов договору купівлі-продажу зобов'язання щодо погашення простроченої кредиторської заборгованості підприємства - об'єкта приватизації. При цьому незастосування названої норми права не стосується передбачення зобов'язання щодо погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом…»
Договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації Єдиного майнового комплексу державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» між органом приватизації і ТОВ «Буковель» укладений 29.01.2024 під час дії абзацу 14 пункту 7-4 Розділу V Прикінцеві і перехідні положення Закону № 2269-VIII в аб.2 п.1.1. та п.3.1 цього договору передбачали, що до складу об'єкта приватизації входять усі види майна…борги, та інші…права, в тому рахунку активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства. Покупець (ТОВ «Буковель») є правонаступником усіх майнових прав (крім права користування земельною ділянкою) і обов'язків ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» відповідно до умов цього договору та ст. 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» з дня укладення і підписання акта приймання-передачі об'єкта приватизації від продавця до покупця.
У положеннях статті 28 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» передбачено, що особи, які придбали державні або комунальні підприємства як єдині майнові комплекси є правонаступниками їх майнових прав (крім права користування земельною ділянкою) і обов'язків відповідно до умов договору між продавцем і покупцем та законодавства України.
Згідно із статтею 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є у комунальній власності. У разі придбання Єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов'язки.
Суд звертає увагу, що, виходячи зі змісту аб.2 п.1.1. та п.3.1 цього договору сторонами погоджено, що до складу об'єкта приватизації входять усі види майна (окрім того, що не підлягає приватизації і земельною ділянкою), борги та інші права, в тому числі активи і пасиви згідно із фінансовою звітністю державного підприємства. Таким чином, правонаступник боржника на момент укладення договору повинен був розуміти наявність відповідної заборгованості, що підлягає сплаті за зобов'язаннями Державного підприємства «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів».
В договорі купівлі-продажу об'єкта приватизації (абз.2 п.1.1. та п.3.1) передбачено, окрім іншого, перехід до ТОВ «Буковель» як до правонаступника ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів» боргів, пасивів, обов'язків згідно із фінансовою звітністю ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів», а абз. 14 пункту 7-4 Розділу V Прикінцеві і перехідні положення Закону №2269-VIII не передбачає зупинення на період режиму воєнного стану дії статті 28 вказаного Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», ст. 345 Цивільного кодексу України, то ТОВ «Буковель» є правонаступником обов'язків, грошових зобов'язань, боргів перед кредиторами ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів».
Виходячи зі змісту поданої скарги, скаржник при посиланні на абзац 14 пункту 7-4 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» одночасно наводить правову позицію викладену у постанові Касаційного господарського суду від 04.02.2025 у справі №916/3735/24 як таку, що сформована у подібних правовідносинах.
Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом спору та розгляду у справі №916/3735/24 стали підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство у вигляді спору про право між кредитором та боржником з приводу заявлених у цій справі грошових вимог через заперечення боржником його правонаступництва за грошовими вимогами кредитора до ДП «ТВК», придбаного боржником в процесі приватизації. В той же час, суди неодноразово звертали увагу на те, що провадження у справі про банкрутство за своєю суттю є самостійним видом судового провадження, який характеризується особливим порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань банкрутства, суб'єктного складу учасників, способів захисту учасників справи про банкрутство, тривалістю судового провадження тощо.
Проте, в рамках даної справи №909/86/19 апеляційне провадження стосується правомірності винесення ухвали про заміну сторони в рамках виконавчого провадження. Відтак, справа №916/3735/24 не є релевантною до даних правовідносин.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що прострочена кредиторська заборгованість як юридичне явище та заборгованість, що підлягає стягненню відповідно до виконавчих документів не є тотожними за своїми рисами та сутністю. Так, простроченою кредиторською заборгованістю є грошове зобов'язання підприємства або особи перед кредитором, строк виконання якого минув, але боржник його не виконав. В той же час, заборгованість встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, має ряд інших ознак. Зокрема, виникає на підставі судового рішення (в тому числі рішення третейського суду, мирової угоди, затвердженої судом); юридичною підставою для примусового виконання є наявність відповідного виконавчого документа; існує ризик настання негативних майнових наслідків у вигляді арешту належного боржнику майна/коштів у випадку примусового виконання, документа; сума стягнення в такому випадку чітко визначена та оспорюватись не може.
В свою чергу прострочена кредиторська заборгованість може бути оспорюваною; виникає на підставі договору або іншого зобов'язання; за такою заборгованістю хоч і минув строк виконання, проте, ще немає судового рішення щодо її стягнення, у зв'язку з чим вона не може стягуватися примусового в рамках виконавчого провадження. Окрім того, юридичним наслідком виникнення такої заборгованості не може бути відкриття виконавчого провадження чи накладення арешту на майно/кошти.
Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до договору купівлі-продажу включаються передбачені умовами аукціону, викупу зобов'язання сторін щодо:… - абзац 5 - погашення боргів із заробітної плати та перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства;… Відтак, названа норма закону передбачала при укладенні Фондом державного майна України чи його регіональним органом (продавець) із переможцем електронного аукціону (покупець) договору купівлі-продажу об'єкта приватизації включати до нього, серед інших умов, і таку умову як погашення боргів із заробітної плати і перед бюджетом, простроченої кредиторської заборгованості підприємства. Ця норма не зобов'язувала в договорі купівлі-продажу вказувати конкретний розмір боргу підприємства і підставу його виникнення. З огляду на можливу значну кількість кредиторів, законодавство про приватизацію не передбачає зазначати в договорі купівлі-продажу конкретний розмір, конкретного кредитора, його грошових вимог, ні обов'язку з передачі звітності.
Таким чином, вищенаведене твердження спростовує твердження скаржника щодо обов'язкового зазначення переліку боргів державного підприємства, передачі звітності правонаступнику та інших дій з відображенням конкретного зобов'язання у складі ЄМК.
Щодо твердження скаржника про наявність підстав для зупинення вчинення виконавчих дій з посиланням на п. 12-1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», то суд апеляційної інстанції зазначає, що дана норма не підлягає застосуванню з огляду на те, що відкриття виконавчого провадження відбулось до завершення приватизації ЄМК ДП «Івано-Франківський комбінат хлібопродуктів».
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2025 у справі №909/86/19.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковель» б/н від 07.07.2025 (вх. № 01-05/2118/25 від 08.07.2025) залишити без задоволення.
2.Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2025 у справі № 909/86/19 залишити без змін.
3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя О.І. Матущак
Суддя Н.М. Кравчук