79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"08" жовтня 2025 р. Справа №914/2022/24
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Желік М.Б.
судді Орищин Г.В.
Галушко Н.А.
за участю секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» б/н від 30.06.2025 (вх. №01-05/2019/25 від 01.07.2025 )
на рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2025 (суддя Березяк Н.Є., повне рішення складено 09.06.2025)
та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2025 (суддя Березяк Н.Є., повне рішення складено 24.06.2025)
у справі №914/2022/24
за позовом: Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго», м.Київ
до відповідача: Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго», м.Львів
про стягнення заборгованості в розмірі 6 635 773,62 грн.
за участю представників:
від позивача: адвокат Драчова М.С. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: адвокат Дворніков А.О. (в режимі відеоконференції)
Учасникам процесу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.05.2025 у справі №914/2022/24 в задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 19.06.2025 у справі №914/2022/24 заяву Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» на користь Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» 80 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, в задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовим рішеннями, позивач звернувся до Західного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2025 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, стягнути з відповідача на користь позивача основний борг за договором про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 №0424-04013 у розмірі 6618436,09 грн та 3% річних у розмірі 17337,53 грн.; а також скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2025 у справі №914/2022/24 та прийняти нове рішення у розподілі між сторонами витрат на правничу допомогу, стягнути з відповідача на користь позивача усі судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: Желік М.Б. - головуючий суддя, члени колегії судді - Орищин Г.В., Галушко Н.А.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 22.08.2025, призначено розгляд справи на 27.08.2025.
20.08.2025 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні 27.08.2025 було оголошено перерву до 03.09.2025.
В судовому засіданні 03.09.2025 було оголошено перерву до 08.10.2025.
В судовому засіданні 08.10.2025 представниця апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги, просила оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а також скасувати додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у стягненні з позивача на користь відповідача судових витрат.
Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив залишити оскаржені судові рішення без змін.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення учасників справи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, взявши до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, а відтак оскаржувані рішення та додаткове рішення слід скасувати залишити без змін, з огляду на таке.
Розгляд справи в суді першої інстанції. Короткий зміст позовних вимог, заперечень відповідача та рішення суду першої інстанції.
Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго» про стягнення заборгованості в розмірі 6 635 773,62 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про участь у балансуючому ринку в частині сплати вартості балансуючої електричної енергії.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначав, що акт не підписаний з боку відповідача, у зв'язку із неузгодженими обсягами зобов'язань останнього. На думку відповідача, надані оператором системи передачі команди на розвантаження задля врегулювання системних обмежень, всупереч положенням Правил ринку, вплинули на розрахунки між сторонами договору.
Як зазначає відповідач, про обставини надання команд на розвантаження задля врегулювання системних обмежень йому не було відомо в момент надання таких команд, а стало відомо лише після формування подекадних рахунків-фактур на сплату електричної енергії для балансування, в тому числі, спірних: №2606202400025 від 26.06.2024; №0407202400255 від 04.07.2024, хоча ОСП повинен був повідомити про таку помітку. У зв'язку із наведеним, ціна акцепту пропозицій на розвантаження, сформована ОСП у спірних рахунках на рівні ціни РДН (ринок “на добу наперед»), на думку відповідача є необґрунтованою, оскільки сформована ОСП в момент акцепту команд на розвантаження, які відбувались без помітки “врегулювання системних обмежень».
Місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржене рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, врахував правові висновки, викладені у постанові від 20.02.2025 у cправі №910/3231/24, про те, що визначення відповідачем ціни балансуючої електричної енергії на рівні ціни РДН, за відсутності повідомлення про акцепт з поміткою, фактично зводиться до зміни ціни договору після виконання зобов'язань щодо балансування, що не допускається.
Також місцевий господарський суд дійшов висновків про те, що оскільки ПрАТ “НЕК “Укренерго» не промаркував команди на розвантаження поміткою відповідно до пункту 4.19.1 гл. 4.19 Правил ринку, суд відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку. Зазначене свідчить, що зобов'язання постачальника послуг з балансування (ППБ) перед оператором системи передачі (ОСП) є непогодженими, рахунки на оплату є необґрунтованими, інших розрахунків позивачем до позовної заяви не додано. У зв'язку з чим, зважаючи на порушення з боку ОСП Правил ринку (зокрема п.4.18.5, 4.19.1.), у задоволенні позову, з підстав визначених позивачем, слід відмовити.
Ухвалюючи додаткове рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоцільність покладення на відповідача всієї суми заявлених позивачем витрат, понесених на професійну правничу допомогу, зазначив, що розумним, співмірним і справедливим є відшкодування відповідачу понесених ним судових витрат у розмірі 80 000,00 грн, а в задоволенні решти слід відмовити.
Узагальнені доводи апелянта (позивача) та заперечення відповідача.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції не з'ясував обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, також суд порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права. На підтвердження підстав для скасування рішення, апелянт покликається на такі доводи:
- відмовляючи у задоволенні позовних вимог НЕК «Укренерго» суд порушив норми статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору та не врахував висновки Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 23.01.2019 у справі №355/385/17, що призвело до порушення права позивача на справедливий, яке закріплено у статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
- з умов укладеного сторонами договору вбачається, що наявність зауважень до акту купівлі-продажу з боку відповідача не звільняє останнього від обов'язку сплати коштів за рахунками-фактури, оскільки до здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті купівлі-продажу;
- до теперішнього часу будь-яких коригувань обсягів та вартості електричної енергії до акту купівлі-продажу балансуючої електричної енергії згідно з договором не проводилось;
- постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі №910/3910/24 за позовом АТ «ДТЕК Західенерго» до НЕК «Укренерго» про зобов'язання здійснити перерахунок вартості балансуючої енергії, яка повністю залишена судом першої інстанції поза увагою, підтверджено відсутність підстав для проведення коригувань, перерахунків тощо, з підстав зазначених відповідачем у запереченнях до рахунків-фактури та актів купівлі-продажу;
- у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17 міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору, тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати, не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)»;
- суд першої інстанції не дослідив умови договору, укладеного між позивачем та відповідачем, які є обов'язковими до виконання, що призвело до передчасних висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог НЕК «Укренерго»;
- суд безпідставно погодився з позицією відповідача, що начебто відповідач не повідомлений, що диспетчерські команди на розвантаження акцептовані з поміткою та що таке повідомлення повинно відбуватись в момент отримання диспетчерської команди на розвантаження;
- принцип змагальності не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує, така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний;
- суд дійшов до висновку, що начебто відповідач не повідомлений, що диспетчерські команди на розвантаження акцептовані з поміткою, без дослідження норм Правил ринку, Закону України «Про ринок електричної енергії» та умов договору про участь у балансуючому ринку, які регулюють формування ціни балансуючої електричної енергії у випадку врегулювання системних обмежень;
- диспетчерська команда на активацію видається оператором системи передачі відповідно до результатів алгоритму розрахунку балансуючого ринку у вигляді акцепту відповідної пропозиції на балансуючу електричну енергію на розвантаження або завантаження. Диспетчерська команда на деактивацію видається ОСП у зворотному до попередньої активації порядку у вигляді припинення відповідного акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію для активації на розвантаження або завантаження (п. 4.18.3. розділу IV Правил ринку);
- команда на заплановану або пряму активацію може віддаватися поза ранжиром для вирішення системних обмежень. ОСП на другий робочий день після надання команд поза ранжиром публікує на своєму офіційному веб-сайті перелік таких команд з обґрунтуванням щодо їх надання (п. 4.18.5. розділу IV Правил ринку);
- незалежно від того, чи система в дефіциті або профіциті в інтервалі ОРЧ, ОСП може активувати балансуючу електричну енергію як на завантаження, так і на розвантаження з метою врегулювання системних обмежень, у тому числі відповідно до вимог системи до резервів (п. 4.18.8. розділу IV Правил ринку);
- у разі акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію з метою врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого системними обмеженнями або обмеженнями на перетинах, що виникли після подання остаточних повідомлень імпорту/експорту, або іншими обмеженнями по режиму роботи, ОСП маркує такий акцепт (акцепт з поміткою) та повідомляє відповідного ППБ про таку помітку, пропозиції, що акцептовані з поміткою, не використовуються в розрахунках маржинальної ціни балансуючої електричної енергії (п. 4.19.1. розділу IV Правил ринку);
- згідно з пп. 2 п. 1 постанови НКРЕКП від 26.03.2022 № 349 «Щодо захисту інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об'єктів критичної інфраструктури» встановлено, що під час дії воєнного стану в Україні та до останнього дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного стану на веб-сайтах ліцензіатів та/або учасників оптового енергетичного ринку повинен бути закритий доступ до інформації, яка в умовах воєнного стану може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом, у тому числі щодо об'єктів критичної інфраструктури, зокрема щодо місцезнаходження, стану та режимів роботи енергетичного обладнання виробників електричної енергії, системи передачі та розподілу електричної енергії; диспетчерського управління та передачі електроенергії;
- в матеріалах справи містяться рахунки-фактури з додатками (у форматі xls) «Врегулювання системних обмежень» (додані відповідачем до відзиву на позовну заяву), у яких відображені дані про акцептовані пропозиції на розвантаження для врегулювання системних обмежень, отже, Господарський суд Львівської області дійшов до передчасного висновку, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про надання диспетчерської команди з поміткою;
- Правилами ринку передбачено повідомлення АТ «ДТЕК Західенерго» про акцепти для врегулювання системних обмежень (що і було зроблено Позивачем у рахунках-фактури), проте не визначені жодні вимоги щодо способів або строків надання НЕК «Укренерго» такої інформації;
- суд не врахував висновків Північного апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 04.03.2025 у справі № 910/3910/24 за позовом АТ «ДТЕК Західенерго» до НЕК «Укренерго» про зобов'язання здійснити перерахунок вартості балансуючої енергії, у якій апеляційний суд вказав, що сформована Оператором системи передачі у спірних рахунках (прим. в тому числі по рахункам за червень 2024 року, які є спірними у цій справі) на рівні ціни РДН (ринок «на добу наперед»), відповідає вимогам Правил ринку, є обґрунтованою, оскільки відбувались з поміткою «врегулювання системних обмежень»;
- суд не дослідив взаємовідносини, які виникли між сторонами, умови договору про участь у балансуючому ринку, норми Правил ринку та Закону України «Про ринок електричної енергії», також не врахував зазначені висновки суду апеляційної інстанції, викладені у постанові від 04.03.2025 у справі №910/3910/24, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права та винесення необґрунтованого та безпідставного рішення про відмову у задоволенні.
Щодо підстав для скасування додаткового рішення апелянт покликається на такі доводи:
- у відзиві на позовну заяву від 24.03.2025 відповідач зазначав, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 50 000,00 грн.;
- у заяві про розподіл судових витрат відповідач заявив про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 156 000,00 грн.;
- суд частково задовольнив заяву відповідача та стягнув з НЕК «Укренерго» витрати на правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн.;
- суд не врахував, що АТ «ДТЕК Західенерго» сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, наведеному у відзиві на позов;
- ухвалюючи додаткове рішення суд порушив статтю 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 126 ГПК України та не врахував правову позицію Верховного Суду, що викладена у постановах від 11.06.2020 у справі №821/227/17, від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 у справі №199/3939/18-ц про те, що аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені;
- в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують здійснення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, АТ «ДТЕК Західенерго» не довело реальності понесених витрат, оскільки не надало розрахунок витрат на правову допомогу, платіжних інструкцій, квитанцій тощо, які підтверджують оплату наданих послуг з професійної правничої допомоги;
- звіт, складений сторонами договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 № 1491-ЗЭ, не підтверджує належного надання послуг виконавцем, а є лише проміжним документом, у якому сторони фіксують певні події та результати, натомість акту приймання-передачі наданої правової допомоги, як належного та допустимого доказу на підтвердження надання правової допомоги, у встановлений ч.8 ст.129 ГПК України строк, відповідач суду не надав;
- із аналізу документів, доданих до заяви про розгляд питання про судові витрати вбачається, що договір про надання правової допомоги від 01.07.2019 №1491-ЗЄ, додаткові угоди до нього та акт наданих послуг укладені між АТ «ДТЕК Західенерго» та Адвокатським об'єднанням «Перший радник», а довіреність на вчинення певних дій видана АТ «ДТЕК Західенерго» безпосередньо адвокатам Лозовицькому М.С. та Дворнікову А.О., і в цих довіреностях відсутні посилання на договір про надання правової допомоги від 01.07.2019 № 1491-ЗЭ;
- до заяви про винесення додаткового рішення не долучено докази наявності юридично встановлених відносин адвокатів Лозовицького М.С. та Дворнікова А.О. з АО «Перший радник» (трудові договори з АО «Перший радник», довіреності адвокатам від керівника АО «Перший радник» на представлення інтересів АТ «ДТЕК Західенерго» в рамках Договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 №1491-ЗЭ тощо);
- належними та допустимими доказами АТ «ДТЕК Західенрего» не довів надання правничої допомоги у справі №914/2022/24 саме Адвокатським об'єднанням «Перший радник» в межах договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 № 1491- ЗЭ.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наводить такі аргументи на спростування доводів апелянта:
- при отриманні диспетчерських команд на розвантаження в спірний період ППБ (Відповідач) не був поінформований ОСП (Позивач), що диспетчерські команди на розвантаження акцептовані з поміткою, акцепт не був промаркований позивачем;
- рахунки-фактури (у форматі xls) «Врегулювання системних обмежень» (додані Відповідачем до відзиву на позовну заяву) складені вже після акцептування пропозиції на розвантаження. При цьому, інформація про обґрунтування причин вибору ППБ - АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» не було опубліковано на веб-сайті позивача;
- Правила ринку дають змогу виснувати, що маркування (помітка команди) це дія покликана на попередження (повідомлення) ППБ про той факт, що енергетична система знаходиться у розбалансованому стані, у зв'язку із чим необхідним є проведення ОСП заходів, що викликає необхідність акцепту пропозицій ППБ з метою врегулювання системних обмежень, отже, ОСП знає про виникнення обмежень на момент акцепту пропозиції виробників балансуючої е/е;
- єдина головна мета маркування (помітки) - повідомити учасника ринку - ППБ, що ціна його пропозицій на балансуючу електричну енергію прирівняна до ціни на РДН, яка в десятки разів вища за маржинальну ціну на розвантаження для того, щоб виробник міг спланувати подальші обсяги виробництва та ціну своїх подальших пропозицій на балансуючу електроенергію з метою ефективного здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, в іншому випадку, цей дисбаланс - відсутність маркування, позбавляє учасника тієї очікуваної вигоди на яку він розраховує від укладеного договору;
- відсутність маркування (помітки) позбавляє виробника сенсу виробництва електричної енергії, адже невигідна ціна не тільки не покриває виробництво електричної енергії, а й тягне за собою зношування енергетичного обладнання під час виробництва електроенергії та необхідність проведення поточного ремонту;
- за змістом п.4.13.2 система управління ринком повинна автоматично створити пропозиції на балансуючу електричну енергію (що маркуються як створені системою управління ринком) для кожного відповідного ППБ і для кожного розрахункового періоду із зазначенням ціни та обсягу пропозиції, розрахованих таким чином, отже, зазначені положення свідчать, по-перше, про можливість маркування в СУР щодо БР, по-друге, про маркування із зазначенням ціни на електроенергію, по-третє, маркування це інформування учасника ринку в реальному часі, тобто саме в момент акцепту/автоматичної пропозиції, а не після виставлення рахунку чи інших подій, оскільки такі дії відбувається завчасно, тобто до початку відповідної години купівлі-продажу електричної енергії;
- п.4.19.1 Правил ринку на ОСП покладено два обов'язки: 1) промаркувати відповідний акцепт; 2) та повідомити ППБ про таку помітку; маркування акцепту, і повідомлення ППБ про помітку, здійснюється під час акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію; інформування ж ППБ про маркування акцепту з поміткою після операцій купівлі-продажу електроенергії не має жодного сенсу;
- повідомлення про акцепт пропозицій по системних обмеженнях в рахунках відбувається вже постфактум, коли період закритий, електроенергія відпущена, а фінансові показники, сформовані, і головне, корегування дій щодо обсягів виробництва та ціни пропозицій є неможливим з боку ПБП, отже, відповідач як сторона договору знаходиться не в рівних умовах по відношенню до позивача, оскільки помилково вважає, що купує електроенергію за ціною пропозиції, а насправді, постфактум дізнається, що ціна була сформована на рівні ціни РДН;
- ігнорування прямих обов'язків ОСП, як державного монополіста в своїй галузі, які покладені на нього відповідними нормами права, призводить до порушення принципів функціонування ринку електричної енергії в частині добросовісної конкуренції; рівності прав на продаж та купівлю електричної енергії; недискримінаційної участі в ринку електричної енергії; незалежного державного регулювання;
- важливою умовою є те, що позивач має повідомити ППБ, тобто АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» про таку помітку під час надання диспетчерської команди на розвантаження, чого зроблено не було, а доказів такого повідомлення в матеріали справи №914/2022/24 позивачем не надано;
- у постанові від 20.02.2025 у cправі №910/3231/24 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що визначення відповідачем ціни балансуючої електричної енергії на рівні ціни РДН, за відсутності повідомлення про акцепт з поміткою, фактично зводиться до зміни ціни договору після виконання зобов'язань щодо балансування, що не допускається;
- висновки суду апеляційної інстанції у справі №910/3910/24 не є обов'язковими для врахування судами першої інстанції на відміну від висновків Верховного суду, крім того, справа №910/3910/24 не є подібною до цієї, адже позовні вимоги були сформовані як «зобов'язати здійснити перерахунок вартості балансуючої енергії», що є відмінним від позовних вимог у справі №914/2022/24 та №910/3231/24;
- суди у справі 910/3910/24 зазначили, що АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» вибрано не вірний спосіб захисту, а доводи та доказ, надані сторонами на обґрунтування своїх вимог і заперечень судом були відхилені та не розглядалися як такі, що не мають значення для правильного вирішення спору.
Фактичні обставини справи, встановлені за результатами оцінки доказів.
Акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (позивач) є єдиним оператором системи передачі України з функціями оперативно-технологічного управління Об'єднаною енергосистемою України, передачі електроенергії магістральними електромережами від генерації до розподільчих мереж, а також адміністратором комерційного обліку та адміністратором розрахунків на ринку електричної енергії України, що діє на підставі відповідної ліцензії (оператор системи передачі, ОСП).
Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» (відповідач) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №1074 від 18.06.2019 (постачальник послуг балансування/ППБ).
Постановою №307 від 14.03.2018 НКРЕКП затверджено Правила ринку, відповідно до Додатку 7 яких затверджено форму Типового договору про участь у балансуючому ринку.
27.05.2019 Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго» (у подальшому - Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго») листом №01/18993 підтвердило приєднання відповідача до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування. Ідентифікатор договору №0424-04013, дата акцептування 27.05.2019.
З моменту акцептування письмової згоди на приєднання в порядку, встановленому Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 та Законом України «Про ринок електричної енергії», учасник ринку набуває всіх прав та зобов'язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору, Правилами ринку та чинним законодавством України.
20.10.2023 наказом ПрАТ «НЕК «Укренерго» №598 «Про затвердження умов договору про участь у балансуючому ринку», відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 17.01.2023 та №1882 від 10.10.2023 (далі - Правила ринку), затверджено умови договору про участь на балансуючому ринку, вирішено до 23.10.2023 забезпечити оприлюднення умов договору на веб-сайті НЕК «Укренерго».
Відповідно до п.1.1. договору про участь у балансуючому ринку (надалі договір) цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
Згідно із п.1.2 за цим договором ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна вартість цього договору складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії цього договору та відповідно до умов цього договору.
За підсумками місяця визначається індикативні величини: середньозважені ціни балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження за розрахунковий місяць (грн./МВт*год з точністю до дев'яти знаків після коми), які розраховуються шляхом ділення вартості балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження на загальний обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження відповідно.
Пунктом 2.2 договору визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.
Відповідно до п.п.3 п.5.2. договору ОСП має право надавати ППБ диспетчерські команди.
Відповідно до п.п.3 п.5.4. договору ППБ має обов'язок виконувати диспетчерські команди, надані ОСП.
Згідно з п.4.1 договору виставлення рахунків та оплата платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку.
Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (п.4.2. договору).
Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП (п.4.3. договору).
У відповідності до пункту 4.4 договору ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу (далі - акт) до ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим.
Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (у разі неможливості підпису в електронній формі).
Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу.
Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акта ППБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони.
Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб.
У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до акта ППБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті.
Якщо ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони ППБ примірник акта, то такий акт вважається підписаним ППБ.
Згідно з пунктом 7.7.3 глави 7.7 розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
26 червня 2024 року ОСП було виставлено рахунок-фактуру (invoice) №2606202400025 на загальну суму 1 178 608,50 грн з ПДВ (друга декада червня 2024 року).
04 липня 2024 року ОСП було виставлено рахунок-фактуру (invoice) №0407202400255 на загальну суму 5 439 827,59 грн з ПДВ (третя декада червня 2024 року).
Факт купівлі-продажу балансуючої електричної енергії у червні 2024 року позивач підтверджує актом купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 30.06.2024 №БР/24/06-0424.
З урахуванням пункту 7.7.3 глави 7.7. розділу VII Правил ринку, строк виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати платіжних документів сплив:
- за рахунком від 26.06.2024 № 2606202400025 - 28.06.2024;
- за рахунком від 04.07.2024 № 0407202400255 - 09.07.2024.
Відповідач не погодився з актом купівлі-продажу балансуючої електричної енергії в частині вартості балансуючої електроенергії, отриманої ППБ за результатами розрахунків за червень 2024 року та надіслав на адресу ОСП:
- заперечення до рахунку №2606202400025 від 26.06.2024 (друга декада червня 2024);
- заперечення до рахунку №0407202400255 від 04.07.2024 (третя декада червня 2024);
- зауваження до акту №БР/24/06-0424 купівлі-продажу балансуючої електричної енергії за період з 01.06.2024 до 30.06.2024.
Відповідно до перелічених зауважень відповідач просив позивача врегулювати це питання шляхом перерахування вартості обсягів балансуючої енергії з урахуванням вимог Правил ринку.
АТ «ДТЕК Західенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» про зобов'язання здійснити перерахунок вартості балансуючої енергії.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/3910/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі №910/3910/24 у задоволенні цього позову відмовлено у зв'язку з обранням неналежного способу захисту.
У постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі №910/3910/24 встановлено такі обставини:
- відповідачем було сформовано та надіслано позивачу подекадні рахунки-фактури на сплату електричної енергії для балансування: №1412202300253 від 14.12.2023; №2612202300253 від 26.12.2023; №401202400252 від 04.01.2024; №1601202400027 від 16.01.2024; №2501202400260 від 25.01.2024; №602202400028 від 06.02.2024; №1502202400266 від 15.02.2024; №2602202400268 від 26.02.2024; №603202400272 від 06.03.2024; №1403202400266 від 14.03.2024; №2603202400023 від 26.03.2023; №0404202400264 від 04.04.2023; №1604202400044 від 16.04.2024; №2504202400266 від 26.04.2024; №0606202400264 від 06.06.2024; №1406202400025 від 14.06.2024; №2606202400025 від 26.06.2024; №0407202400255 від 04.07.2024;
- у кожному з наданих позивачем рахунків (у форматі xls) міститься окремий додаток (аркуш) «Врегулювання системних обмежень», у якому відображені дані про акцептовані пропозиції на розвантаження для врегулювання системних обмежень;
- з урахуванням команд, отриманих на розвантаження та на завантаження задля врегулювання системних обмежень відповідачем було також сформовано, підписано та надіслано на адресу позивача акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії: №БР/23/12-0424 від 31.12.2023; №БР/24/01-0424 від 31.01.2024; №БР/24/02-0424 від 29.02.2024; №БР/24/03-0424 від 31.03.2024; №БР/24/04-0424 від 30.04.2024; №БР/24/05-0424 від 31.05.2024; №БР/24/06-0424 від 30.06.2024;
- позивач не визнаючи вказані рахунки та акти направляв зауваження на електронну адресу відповідача з вимогою перерахувати вартість балансуючої електроенергії, на які відповідачем надавалися відповіді про відсутність підстав для здійснення таких перерахунків з урахуванням норм Правил ринку.
Північний апеляційний господарський суд погодився із висновком господарського суду першої інстанції про те, що Правилами ринку передбачено повідомлення позивачу про акцепти для врегулювання системних обмежень, проте не визначені жодні вимоги щодо способів або строків надання відповідачем такої інформації, як і відсутні норми, які би передбачали або вимагали надання таких даних саме у використовуваному позивачем програмному забезпеченні «Генератор», в якому він отримує команди з системи управління ринком.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначає Закон України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до визначення, наведеного у статті 1 цього Закону, балансування - це усі дії та процеси, що здійснюються в будь-який період часу, за допомогою яких оператор системи передачі забезпечує постійне підтримання частоти в об'єднаній енергетичній системі України в межах попередньо визначеного діапазону стабільності та забезпечує підтримання необхідних обсягів резервів необхідної якості.
Балансуючий ринок електричної енергії - це ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач є оператором системи розподілу передач (ОСП, юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії), а відповідач є постачальником послуг з балансування (ППБ, учасник ринку, який відповідає вимогам правил ринку щодо участі у балансуванні обсягів виробництва (відпуску), імпорту та споживання, експорту електричної енергії, що здійснюється на балансуючому ринку, та зареєстрований для участі у балансуванні).
Між сторонами існують договірні відносини участі у балансуючому ринку, у яких відповідач має обов'язок надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення позивачем балансування об'єднаної енергетичної системи України.
Водночас, позивач має обов'язок продавати балансуючу електричну енергію відповідача або купувати балансуючу електричну енергію у відповідача та отримувати оплату за продану відповідачу балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у відповідача.
26.06.2024 позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №2606202400025 на оплату електричної енергії для балансування за період з 11.06.2024 до 20.06.2024 на суму 1 178 608,50 грн.
04.07.2024 позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру №0407202400255 на оплату електричної енергії для балансування за період з 21.06.2024 до 30.06.2024 на суму 5 439 827, 59 грн.
Відповідно до пункту 7.2.1 глави 7.2 розділу VII Правил ринку, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 14.03.2018 №307 (далі - Правила ринку), адміністратор розрахунків (АР) на щодекадній основі надсилає через СУР (систему управління ринком) платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії.
АР щомісяця надсилає ППБ через СУР окремий платіжний документ із зазначенням суми плати за невідповідність, що має бути сплачена ППБ за повний місяць. ППБ щодекадно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії.
У пункті 7.7.4. Правил ринку визначено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Проте, відповідач не погодився з актом №БР/24/06-0424 від 30.06.2024 купівлі-продажу балансуючої електричної енергії за період з 01.06.2024 до 30.06.2024 в частині вартості балансуючої електроенергії, отриманої ППБ за результатами розрахунків за червень 2024 року та надіслав на адресу ОСП:
- заперечення до рахунку №2606202400025 від 26.06.2024 (друга декада червня 2024);
- заперечення до рахунку №0407202400255 від 04.07.2024 (третя декада червня 2024);
- зауваження до акту №БР/24/06-0424 купівлі-продажу балансуючої електричної енергії за період з 01.06.2024 до 30.06.2024.
Відповідно до перелічених зауважень відповідач просив позивача врегулювати це питання шляхом перерахування вартості обсягів балансуючої енергії з урахуванням вимог Правил ринку, однак жодних дій з боку ОСП вчинено не було.
Так, відповідач вказував на те, що він не був повідомлений, що диспетчерські команди на розвантаження акцептовані з поміткою, у зв'язку з чим ціна акцепту пропозицій на розвантаження, сформована ОСП на рівні ціни РДН (ринок “на добу наперед»), є необґрунтованою, оскільки сформована ОСП в момент акцепту команд на розвантаження, які відбувались без помітки “врегулювання системних обмежень».
У відповідності до п. 4.10.3. глави 4.10 розділу IV Правил ринку усі ППБ, крім ППБ та одиниць надання послуг балансування, зазначених у пункті 4.10.4 цієї глави, зобов'язані подавати пропозиції на балансуючу електричну енергію на розвантаження по кожній одиниці надання послуг балансування (крім одиниць відпуску ВДЕ (виробники, що здійснюють виробництво електричної енергії із використанням альтернативних джерел енергії)) для кожного розрахункового періоду торгового дня на весь обсяг балансуючої електричної енергії на розвантаження, що дорівнює різниці між його графіком відпуску/відбору та технічним мінімумом виробництва з урахуванням зобов'язань з надання РПЧ (резерв підтримки частоти) і аРВЧ (автоматичний резерв відновлення частоти), незалежно від того, чи має ППБ зобов'язання щодо забезпечення резерву рРВЧ (ручний резерв відновлення частоти) та РЗ (резерв заміщення) як ПДП (постачальник допоміжних послуг).
Згідно з п. 4.11.1. глави 4.10 розділу IV Правил ринку ППБ подають розділені за розрахунковими періодами пропозиції на балансуючу електричну енергію окремо для кожного продукту, визначеного цими Правилами: на завантаження та на розвантаження. Кожна пропозиція повинна містити обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження та на розвантаження та ціну пропозиції для кожної одиниці надання послуг з балансування.
За змістом п. 4.14.2. глави 4.10 розділу IV Правил ринку після отримання пропозицій на балансуючу електричну енергію СУР здійснює їх перевірку та надсилає повідомлення відповідному ППБ, чия пропозиція на балансуючу електричну енергію прийнята, або якщо виявлені помилки у поданні, надсилає повідомлення відповідному ППБ про відхилення із зазначенням причин такого відхилення.
При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 44 ЗУ “Про ринок електричної енергії», усі оперативні команди і розпорядження оператора системи передачі підлягають беззаперечному виконанню всіма суб'єктами господарювання, об'єкти електроенергетики яких підключені до Об'єднаної енергетичної системи України.
Відповідно до пункту 4.19.1. глави 4.19 розділу IV Правил ринку у разі акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію з метою врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого системними обмеженнями або обмеженнями на перетинах, що виникли після подання остаточних повідомлень імпорту/експорту, або іншими обмеженнями по режиму роботи, ОСП маркує такий акцепт (акцепт з поміткою) та повідомляє відповідного ППБ про таку помітку. Пропозиції, що акцептовані з поміткою, не використовуються в розрахунках маржинальної ціни балансуючої електричної енергії.
За твердженням відповідача, при отриманні диспетчерських команд на розвантаження ППБ не був поінформований ОСП, що диспетчерські команди на розвантаження акцептовані з поміткою, і ОСП не повідомляв відповідача у будь-який спосіб про таку помітку, а вказані обставини стали відомі відповідачу вже після формування рахунків-фактур за спірний період.
Відповідно до п.4.8.1. Правил ринку після закриття воріт на ВДР (внутрішньодобовий ринок) ППБ надають ОСП графіки відпуску/відбору для цілей балансуючого ринку.
Згідно з п.4.8.2. кожний графік відпуску/відбору подається ППБ за допомогою засобів та у формі, визначеній у главі 4.9 цього розділу, та повинен відображати рівень відпуску/відбору у МВт для кожної ОРЧ (одиниці реального часу) кожного розрахункового періоду, для якого подано графік виробництва/споживання.
Згідно п. 4.8.3. графік відпуску/відбору для розрахункового періоду подається не пізніше ніж за 50 хвилин до його початку. ОСП перевіряє та підтверджує графік відпуску/відбору кожної одиниці надання послуг балансування для розрахункового періоду, при цьому повідомлення про акцепт відповідному ППБ надається лише за умови, що такий графік:
1) відповідає вимогам пункту 4.8.2 цієї глави;
2) ураховує замовлені резерви по кожному типу резерву, якщо ППБ надає ДП (допоміжні послуги);
3) відповідає зареєстрованим експлуатаційним характеристикам;
4) відповідає технічним можливостям складу обладнання, яке перебувало в роботі останні 60 годин хоча б один розрахунковий період (п.4.8.4. Правил ринку).
Відповідно до пункту 4.17.3. глави 4.17 розділу IV Правил ринку, для кожної ОРЧ (одиниці реального часу) усі акцептовані пропозиції на балансуючу електричну енергію на завантаження та на розвантаження, марковані системою управління ринком для вирішення системних обмежень відповідно до Кодексу системи передачі, отримують ціну, що визначається як маржинальна ціна, згідно з главою 4.16 цього розділу.
За приписами пунктів 1,3 глави 4.16 розділу IV Правил ринку, результати балансуючого ринку складаються з:
- прийнятих пропозицій на балансуючу електричну енергію на завантаження та на розвантаження ППБ по ОРЧ з метою забезпечення балансу системи;
- маржинальної ціни по ОРЧ на балансуючу електричну енергію на розвантаження.
Маржинальна ціна на балансуючу електричну енергію на розвантаження (у грн/ МВт·г) по кожній ОРЧ визначається на рівні найнижчої ціни у пропозиції на балансуючу електричну енергію, що акцептована для забезпечення зниження балансуючої електричної енергії.
Так, оскільки ціна акцепту для врегулювання системних обмежень з поміткою, зокрема на рівні ціни РДН “ринок на добу наперед», різниться від розрахунку маржинальної ціни балансуючої електричної енергії, та Правилами ринку на ОСП покладено обов'язок повідомляти ППБ про таку помітку, яка, власне, впливає на ціну, то за відсутності відповідного повідомлення про помітку, наявні підстави вважати, що в момент отримання диспетчерської команди на розвантаження, ППБ акцептувало її як таку, що не маркована поміткою, за цінами погодженими для балансуючої електричної енергії без поміток.
При цьому, визначення ціни балансуючої електричної енергії на рівні ціни РДН, за відсутності повідомлення про акцепт з поміткою, фактично зводиться до зміни ціни договору після виконання зобов'язань по наданні балансуючої електричної енергії, що не допускається.
В оскарженому рішенні суд першої інстанції врахував доводи відповідача про те, що позивач мав повідомити ППБ про помітку під час надання диспетчерської команди на розвантаження, чого зроблено не було, а також зазначив, що доказів такого повідомлення позивач не надав.
Позивач в апеляційній скарзі наголошує, що в матеріалах справи містяться рахунки-фактури з додатками (у форматі xls) «Врегулювання системних обмежень» (додані відповідачем до відзиву на позовну заяву), у яких відображені дані про акцептовані пропозиції на розвантаження для врегулювання системних обмежень.
Проте, у вказаних доказах не відображено, що в момент отримання диспетчерської команди на розвантаження, ППБ акцептувало її як промарковану поміткою.
Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Місцевий господарський суд в оскарженому рішенні врахував правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.02.2025 у справі №910/3231/24, про те, що визначення ціни балансуючої електричної енергії на рівні ціни РДН, за відсутності повідомлення про акцепт з поміткою, фактично зводиться до зміни ціни договору після виконання зобов'язань щодо балансування, що не допускається.
Вказані висновки зроблено у спорі між тими самими сторонами щодо застосування норм Правил ринку та умов того ж типового договору про участь у балансуючому ринку - від 27.05.2019 №0424-04013 (щодо оплати за балансуючу електричну енергію за першу та другу декади лютого 2024 року).
Так, у постанові від 20.02.2025 у cправі №910/3231/24 Верховний Суд вказав таке:
“ 66. Також судом встановлено, що відповідачем складено та підписано акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії від 31.12.2023 № БР/23/12-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ, на суму 26 4125 441,14 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 285 544 192,73 грн), від 31.01.2024 № БР/24/01-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ, на суму 155 153 564,82 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 293 993 563,58 грн), від 29.02.2024 № БР/24/02-0424 (балансуюча електроенергія, отримана ППБ, на суму 2 00 314 953,11 грн, балансуюча електроенергія, отримана ОСП на суму 161 239 951,40 грн.).
Зазначені акти за грудень 2023 - лютий 2024 не підписані позивачем, відповідно до зауважень до актів № БР/23/12-0424, № БР/24/01-0424, № БР/24/02-0424, які наявні в матеріалах справи, позивач заперечував проти їх підписання з тих підстав, що ОСП порушив Правила ринку щодо акцепту пропозиції на електричну енергію, оскільки у годинах, коли ціна акцепту пропозицій на розвантаження задля врегулювання системних обмежень формується на рівні ціни РДН, тому не може бути прийнята до розрахунку, і зазначена в актах загальна вартість балансуючої енергії відображена некоректно.
67. Згідно з 4.19.1 гл. 4.19 розд. ІV Правил ринку у разі акцепту пропозиції на балансуючу електричну енергію з метою врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого системними обмеженнями або обмеженнями на перетинах, що виникли після подання остаточних повідомлень імпорту/експорту, або іншими по режиму роботи, ОСП маркує такий акцепт (акцепт з поміткою) та повідомляє відповідного ППБ про таку помітку. Пропозиції, що акцептовані з поміткою, не використовуються в розрахунках маржинальної ціни балансуючої електричної енергії.
68. Пунктом 3 гл. 4.16 розд. ІV Правил ринку маржинальна ціна на балансуючу електричну енергію на розвантаження (у грн/МВт·г) по кожній ОРЧ визначається на рівні найнижчої ціни у пропозиції на балансуючу електричну енергію, що акцептована для забезпечення зниження балансуючої електричної енергії.
69. Відповідно до п. 4.17.2 гл. 4.17 розд. VІІ Правил ринку для кожної ОРЧ усі акцептовані пропозиції на балансуючу електричну енергію для зниження балансуючої електричної енергії отримують маржинальну ціну на балансуючу електричну енергію на розвантаження відповідно до глави 4.16 цього розділу.
70. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, посилаючись на норми п. 4.19.1 гл. 4.19 Правил ринку, вказав на те, що оскільки ціна акцепту для врегулювання системних обмежень з поміткою, зокрема на рівні ціни РДН “ринок на добу наперед», різниться від розрахунку маржинальної ціни балансуючої електричної енергії, та Правилами ринку на ОСП покладено обов'язок повідомляти ППБ про таку помітку, яка впливає на ціну, то за відсутності відповідного повідомлення про помітку, наявні підстави вважати, що в момент отримання диспетчерської команди на розвантаження, ОСП акцептувало її як таку, що не маркована поміткою, за цінами погодженими для балансуючої електричної енергії без поміток.
Водночас суди зазначили про те, що визначення відповідачем ціни балансуючої електричної енергії на рівні ціни РДН, за відсутності повідомлення про акцепт з поміткою, фактично зводиться до зміни ціни договору після виконання зобов'язань щодо балансування, що не допускається.
71. З огляду на зазначене та встановлені судами попередніх інстанцій обсяги та вартість балансуючої електричної енергії, суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову».
Оскільки ПРАТ “НЕК “Укренерго» не промаркував команди на розвантаження поміткою відповідно до пункту 4.19.1 гл. 4.19 Правил ринку, зобов'язання ППБ перед ОСП є непогодженими, рахунки на оплату є необґрунтованими, відтак суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відмову у задоволенні позову.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неврахування в оскарженому рішенні обставин, встановлених у постанові Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 у справі №910/3910/24, оскільки у задоволенні позову було відмовлено у зв'язку з обранням неналежного способу захисту, разом з відповідно до ч.7 ст.75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.
Щодо доводів апелянта про наявність підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі, колегія суддів зазначає таке.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, 03.06.2025 відповідач звернувся до суду із заявою (вх.№2511/25) про ухвалення додаткового рішення, у якій він просить суд стягнути з ПрАТ “НАК “Укренерго» на його користь 156 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач у запереченнях просив суд зменшити розмір витрат відпоівдача на професійну правничу допомогу до обґрунтованої складністю, необхідним витраченим часом на вчинення відповідних дій адвокатом суми 5000,00 грн (10% від заявленого у відзиві на позовну заяву від 25.03.2025 розміру витрат на правничу допомогу).
Суд першої інстанції взяв до уваги недоцільність покладення на відповідача всієї суми заявлених позивачем витрат, понесених на професійну правничу допомогу та дійшов висновку про те, що розумним, співмірним і справедливим є відшкодування відповідачу понесених ним судових витрат у розмірі 80 000,00 грн, а в задоволенні решти слід відмовити.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, представництво інтересів відповідача в суді першої інстанції здійснювали адвокат Дворніков А.О. та адвокат Лозовицький М.С. на підставі довіреностей, виданих АТ «ДТЕК «Західенерго», та договору №1491-ЗЭ про надання правової допомоги від 01.07.2019, укладеного між АТ «ДТЕК «Західенерго» та АО «Перший радник» з додатковими угодами до нього.
Апелянт у скарзі звертає увагу на те, що довіреність на вчинення певних дій видана АТ «ДТЕК Західенерго» безпосередньо адвокатам Лозовицькому М.С. та Дворнікову А.О., і в цих довіреностях відсутні посилання на договір про надання правової допомоги від 01.07.2019 № 1491-ЗЭ.
Разом з цим, відповідно до п.1.5. договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 № 1491-ЗЭ документом, що підтверджує наявність у виконавця повноважень на представництво клієнта в ході розгляду справи, є довіреність юридичної особи або ордер.
Відповідно до п.1.2. цього договору зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюється сторонами у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.
В додатковій угоді №21-0810/24 від 21.08.2024 до договору про надання правової допомоги від 01.07.2019 № 1491-ЗЭ сторони узгодили, що виконавець зобов'язується надавати клієнту правничу допомогу щодо належного представництва інтересів клієнта у справах за позовами ПрАТ «НАК «Укренерго» до АТ «ДТЕК Західенерго» про стягнення заборгованості та/або 3% річних та/або інфляційних втрат, які будуть ініціюватися та розглядатися Господарським судом Львівської області та подальше представництво в судах апеляційної та касаційної інстанцій.
В п.3.2. цієї додаткової угоди сторони узгодили, що представництво інтересів клієнта за позовами ПрАТ «НАК «Укренерго» до клієнта здійснюється адвокатами АО «Перший радник», в т.ч., але не виключно: Лозовицьким Максимом Станіславовичем, Дворніковим Андрієм Олександровичем.
Наведеним спростовуються доводи апелянта про те, що відповідач не довів зв'язку адвокатів, які представляли інтереси відповідача у справі, та АО «Перший радник», з яким укладено договір про надання правничої допомоги.
Також, в пункті 2.1. додаткової угоди №21-0810/24 від 21.08.2024 погоджено, що вартість послуг адвоката становить 10 000,00 грн за одну годину надання послуг/виконання робіт/участь в одному судовому засіданні у справі одного адвоката.
В пункті 1.5. додаткової угоди №10-0810/24 від 08.10.2024 сторони погодили викласти п.2.1. додаткової угоди №21-0810/24 від 21.08.2024 в іншій редакції, а саме: вартість послуг виконавця розраховується наступним чином - за участь одного адвоката в судовому засіданні 12000,00 грн., за інші юридичні дії вартість послуг розраховується на підставі погодинної вартості роботи адвоката, що становить 12 000 грн.
У п.1.7. додаткової угоди №10-0810/24 від 08.10.2024 п.2.2. додаткової угоди №21-0810/24 від 21.08.2024 викладено в іншій редакції, а саме: детальний опис наданих послуг, час, витрачений адвокатом на їх надання, загальну вартість наданих послуг (розмір гонорару) погоджується сторонами у звітах, після чого в порядку, визначеному договором, зазначається в актах приймання-передачі наданих послуг.
У п.1.8. додаткової угоди №10-0810/24 від 08.10.2024 п.2.4. додаткової угоди №21-0810/24 від 21.08.2024 викладено в іншій редакції, а саме: оплата наданих послуг та компенсація витрат здійснюється впродовж 60 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили в межах суми, стягнутої на користь виконавця на підставі погоджених та підписаних сторонами звітів.
Наведені умови додаткових угод спростовуються доводи апелянта про те, що звіт є проміжним документом, адже сторони погодили, що саме у звітах клієнт та виконавець визначають вартість виконаних послуг, які підлягають оплаті, а в договорі про надання правової допомоги передбачено, що вартість послуг, розмір витрат виконавця та порядок розрахунків погоджується сторонами в додаткових угодах, що є невід'ємною частиною договору (п.4.1. договору).
Відповідно до звіту наданих послуг №8 від 02 червня 2025 року відповідачу було надано такі послуги:
1. Підготовка та подання до Господарського суду Львівської області відзиву на позов - загалом 3 години (вартість 36 000,00 грн);
2. Підготовка та подання до Господарського суду Львівської області заперечень на відповідь на відзив - загалом 1 година (вартість 12 000,00 грн);
3. Підготовка та подання до Господарського суду Львівської області Додаткових пояснень - загалом 1 година (вартість 12 000,00 грн);
4. Участь в судових засіданнях - загалом 8 засідань (вартість 96 000,00 грн).
Вартість наданих послуг за звітом складає 156 000,00 грн.
Також слід відхилити доводи апелянта про те, що у відзиві відповідач визначив орієнтовну суму витрат в розмірі 50 000 грн., що є значно меншим, порівняно і заявленою до стягнення з позивача сумою витрат в розмірі 156 000,00 грн.
Зокрема, у відзиві на позов відповідач зазначив, що судові витрати, які він понесе і які очікує понести, складаються із суми витрат на професійну правничу допомогу, конкретний розмір яких та докази на їх підтвердження буде повідомлено суду у встановлені строки, на цей час орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу складає 50000,00 грн.
Таким чином, відповідач у відзиві зазначив суму витрат, визначену станом на дату подання відзиву, та повідомив суд, що конкретну суму буде визначено згодом, що є виправданим з огляду на те, що договірні відносини відповідача та адвокатського об'єднання передбачають погодинний порядок обчислення розміру гонорару адвокатів виконавця.
Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Із наведених вище положень ч.4 ст.126 ГПК України та ч.5 ст.129 ГПК України вбачаються такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
За змістом ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України щодо дотримання принципу співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд першої інстанції, оцінивши заперечення позивача щодо неспівмірності витрат відповідача на правничу допомогу, врахував, що кваліфікація правовідносин у справі не є складною та по обсягу доказів не є загромадженою, надання адвокатом відповідача послуг по доказуванню та обґрунтуванню своєї позиції, поданню заяв по суті справи відповідно до звіту наданих послуг не зайняло багато часу. Натомість, апелянт не довів, що визначена судом сума - 80 000,00 грн., є неспівмірною до складності спору та необґрунтованою документально.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини, апелянт не довів порушення застосування судом норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваних судових рішень, доводи сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення.
В порядку положень ст.129 ГПК України судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, слід покласти на скаржника.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. У задоволенні вимог апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго» - відмовити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2025 та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 19.06.2025 у справі №914/2022/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги - покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст. 287, 288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повну постанову складено 20.10.2025.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.