Справа № 161/17768/25
Провадження № 2-а/161/299/25
20 жовтня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Пахолюка А.М.
при секретарі Мельник М.В.
в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Свій позов мотивує тим, що 01.07.2025 року, тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , було складено щодо нього постанову по справі про адміністративне правопорушення №1945 за ч. 3 ст. 210 КУпАП (далі постанова) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
Вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки, винесена без дослідження суб'єктивної сторони правопорушення та за відсутності доказів вчинення ним вказаного правопорушення, оскільки, з січня 2025 року по травень 2025 року він особисто неодноразово приходив до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 так як проходив військово-лікарську комісію, отримав висновок ВЛК та жодного разу працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 повісток йому не вручалося.
Крім того, вказує, що жодних повідомлень з Укрпошти чи рекомендованих листів на свою адресу він не отримував, тому він не мав наміру ухилятися від явки до відповідача. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
3 врахуванням наведеного, просить суд скасувати постанову №2501 від 12.07.2025 року та закрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року позивачу поновлено строк для звернення до суду та відкрито провадження у справі без виклику сторін.
На адресу суду від відповідача відзиву не надходило.
На підставі п. 10 ч. 1 ст. 4. ч. 9 ст. 205 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу технічними засобами згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.07.2025 року, тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 . було складено щодо ОСОБА_1 постанову по справі про адміністративне правопорушення №1945 за ч. 3 ст. 210 КУпАП (далі постанова) та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. (а.с. 10).
Із вказаної постанови вбачається, що 01.07.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 було встановлено, що ОСОБА_1 не з'явився по повістці, що зобов'язувала його з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 20.03.2025 року, чим порушив вимоги ч. 1 та абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п. 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року (а.с. 7). Зазначена постанова винесена без участі позивача.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частинами першою, третьою статті 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а також за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма КУпАП с бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила військового обліку.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 дод. 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках. розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Судом встановлено, що відповідачем сформована повістка № 3179891 про виклик ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 20.03.2025 року о 10 год. 00 хв. для проходження медичного огляду. Зазначена повістка не містить даних щодо дати її формування та будь-якої інформації щодо направлення її позивачу.
Відтак, судом достеменно встановлено, що ОСОБА_1 не було відомо про час та місце його прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 саме 20.03.2025 року для проходження медичного огляду, та те, що він свідомо ухилився від такого обов'язку та не з'явився до відповідача.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що 31.01.2025 року за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем розташування, ОСОБА_1 було видано направлення для встановлення придатності за станом здоров'я та він розпочав проходження лікарів (а.с. 30).
10.04.2025 року ОСОБА_1 був затриманий та доставлений працівниками ТЦК до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 де він пред'явив відповідні медичні та військово-облікові документи з поясненнями, що є обмежено приданим до військової служби, що встановлено комісією ВЛК від 14.03.2023 року, та на даний час проходить знову військово-лікарську комісію, однак, йому була вручена бойова повістка на 11.04.2025 року та відправлено на примусове проходження ВЛК, що зафіксовано повідомленнями позивача до служби підтримки ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 24-29).
Разом з тим, із матеріалів справи встановлено, що 01.05.2025 року після завершення проходження медичного огляду, ОСОБА_1 видано довідку ВЛК №2025-0501-1129-4538-7 від 01.05.2025 року про придатність до служби. При цьому, будь-якої інформації щодо не з'явлення його 20.03.2025 року ОСОБА_1 не отримував та така не здобута під час розгляду справи.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Будь-який яких належних та допустимих доказів, що підтверджують обізнаність позивача про явку саме на 20.03.2025 року для уточнення облікових даних, відповідач не надавав та не долучив до матеріалів справи.
В позовній заяві ОСОБА_1 категорично заперечив свою вину у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а матеріали справи не містять беззаперечних доказів умисного порушення позивачем вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки, самостійно з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для справи.
Постанова про адміністративне правопорушення не може оцінюватися судом в розумінні ст. 73 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищевикладене, суд дослідивши представлені докази, вважає, що при складанні постанови посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 не були з'ясовані всі обставини справи, не надано будь-яких належних доказів винуватості позивача, а тому на підставі ч. 3 ст. 286 КАС України, позов ОСОБА_1 слід задовольнити та скасувати оскаржувану постанову, закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 77, 79, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Скасувати постанову серії №1945 від 01 липня 2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_3 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Пахолюк А.М.