Справа № 161/20539/25
Провадження № 2-о/161/582/25
16 жовтня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Пахолюка А.М.,
при секретарі - Корнійчук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,-
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про видачу обмежувального припису, заінтересована особа - ОСОБА_2 .
Заяву мотивує тим, що її співмешканець ОСОБА_2 , з яким вона перебуває у стосунках протягом 10 років, з червня 2025 року систематично вчиняє щодо неї насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: б'є, погрожує, штовхає, словесно ображає, принижує, залякує та погрожує вбити або завдати їй шкоди, вживає заборонені препарати, шантажує та переслідує.
Зазначає, що не зверталась до правоохоронних органів, бо була залякана за власне життя і безпеку, а також, через маніпуляції ОСОБА_2 , нібито спробами суїциду та відібранням телефону.
Вказує, що переконувала сама себе, що пройде час і все зміниться, ОСОБА_2 запевняв, що більше таке не повториться, однак, насильство відбувалося знову та вона була змушена втекти з речами від співмешканця та просити допомогу в поліції та соціальних служб і проживати у «кризовій кімнаті».
Вважає, що на даний час, наявні обґрунтовані ризики існування вірогідності продовження вчинення кривдником домашнього насильства та підставність застосування до нього спеціальних заходів щодо протидії вчинення такого насильства.
На підставі наведеного, просить суд, прийняти рішення про видачу обмежувального припису стосовно кривдника ОСОБА_2 , яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав та покласти на нього обов'язки, а саме: заборонити спілкуватися з нею, заборонити наближатися на 500 м до місця її проживання (перебування) інших місць частого відвідування, заборонити телефонні переговори, або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб, заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати її, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її і в будь-який спосіб спілкуватися з нею, строком на 6 місяців.
До судового засідання заявник подала заяву про розгляд справи без її участі. Вимоги заяви підтримує в повному обсязі.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся судом про день, час та місце розгляду, що підтверджується судовим оголошенням, наявним у матеріалах справи.
Суд вважає, за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, з врахуванням вимоги ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України, згідно якої, у разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі, по наявних у матеріалах справи доказах.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підставна та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що постраждала особа ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом також встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у стосунках без реєстрації шлюбу, однак, через зміну поведінки останнього, яка проявляється в агресивній формі, побиттях, залякуваннях і погрозах, заявниця не бажає продовжувати дані відносини.
У зв'язку із такими обставинами, ОСОБА_2 переслідує ОСОБА_1 за місцем роботи, намагається розшукати її через соціальні мережі.
Зазначені обставини підтверджуються рядом досліджених в ході розгляду справи письмових доказів.
Зокрема, із направлення особи, яка постраждала від домашнього насильства за ознакою статі до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги № 46 від 22.09.2025 року, виданого Управлінням соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Луцької міської ради, вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до психологічного центру протидії домашньому насильству за допомогою, у зв'язку із систематичним потерпанням від фізичного насильства від співмешканця ОСОБА_2 (а.с. 6).
Також, ОСОБА_1 23.09.2025 року була подана заява про вчинення кримінального правопорушення до Луцького РУП ГУНП у Волинській області за фактом вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень передбачених ст.ст. 126-1, 185 КК України (а.с. 7-9).
Крім того, із доданих відеозаписів (містяться в матеріалах підсистеми «Електронний суд»), скрін-шотів переписки та сторінок із соціальних мереж, вбачається, що ОСОБА_2 виявляє нав'язливу агресивну поведінку відносно ОСОБА_1 , спричиняє скандали та бійки, висловлює погрози життю і здоров'ю останньої (а.с. 12-19).
Дані обставини, на думку суду, дають підстави вважати, що невжиття своєчасних обмежувальних заходів щодо кривдника може призвести в подальшому до завдання шкоди здоров'ю потерпілої від насильства у сім'ї.
Відповідно до статті 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства.
Відповідно до пунктів 3, 6, 7, 8 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами другою, третьою, четвертою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Положеннями ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Враховуючи усі надані заявником докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що кривдник ОСОБА_2 систематично вчиняє домашнє насильство відносно ОСОБА_1 , наявні обґрунтовані ризики вчинення ним домашнього насильства щодо заявниці, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 шляхом встановлення декількох заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, зокрема, встановлених п.п. 1, 4, 5, 6 ч. 2 ст. 26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 43, 44, 258-260, 353, 354, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»,суд,-
Заяву задовольнити.
Видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , якому визначити наступні тимчасові обмеження його прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 6(шість) місяців, а саме:
1) заборонити перебувати в місці проживання постраждалої за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 (шість) місяців;
2) заборонити наближатися на відстань 300 метрів до місця проживання (перебування) постраждалої, а також до інших місць її частого відвідування;
3) заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею
4) заборонити вести листування, телефонні переговори з постраждалою, або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Заявник - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа - ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - невідомо, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Рішення в повному обсязі складено 16 жовтня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.М. Пахолюк