Провадження № 22-ц/803/7923/25 Справа № 314/3563/24 Суддя у 1-й інстанції - Книш А. В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
20 жовтня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Халаджи О. В.
суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні у м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 29 травня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (суддя першої інстанції Книш А.В.),
1 липня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Кредитним договором №2027866307_CARD в розмірі 50187.56 грн., з яких: 28000 грн. - загальна сума боргу по тілу, 22187,56 - загальна сума боргу по відсотках.
Рішенням Чечелівського районного суду м. Дніпра від 29 травня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором №2027866307_CARD від 07 грудня 2019 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 9080 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 22187,56 грн., а всього 31267 гривень 56 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1886 гривень 49 копійок.
Із вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 , та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без врахування обставин справи.
Скарга мотивована тим, що відповідачем була звернена увага суду на те, що сума кредиту складала 18 863 грн. специфікація до кредитного договору), з якої 2 000 грн. він сплатив в день укладання Кредитного договору, залишок 16 863 грн. підлягав сплаті на протязі двох років згідно Додатку № 1 до Кредитного договору. В Додатку до кредитного договору передбачався розмір суми, яка сплачувалась щомісячно і що входило до цієї суми (%, комісія).
Вказує, що достроково сплатив 18950 грн., що зменшує і процентну ставку.
Наголошує на тому, що сума відсотків і за користування кредитом в розмірі 22 187,56 грн. не має розрахунку і за змістом договору факторингу взята з 28000 грн.
ОСОБА_1 просив рішення Чечелівського районного суду м. Дніпро від 29 травня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі
Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно частини 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено,що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами,якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
В даній справі ціна позову становить, 50187,56 грн. тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (3028 х 30 = 90840), а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 грудня 2019 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та відповідачем було укладено кредитний договір №2027866307, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого відповідач отримав кредит у розмірі 17252 грн, з яких 16862 грн на придбання товару у ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» та 390 грн на сплату додаткових послуг банку, а саме послуга «СМС+Довідка». Дата остаточного повернення кредиту - 07 грудня 2021 року. Комісія за управління кредитом - щомісячно у розмірі 3% від суми кредиту. Процентна ставка - фіксована у розмірі 0,01% річних (а.с.5-6).
Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов'язань, реквізити якого визначені у додатку № 1 до кредитного договору (п.1.3. кредитного договору №2027866307 від 07 грудня 2019 року).
Відповідно до п.1.4. кредитного договору №2027866307 від 07 грудня 2019 року, датою (моментом) надання банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником кредитного договору. Кредит надається шляхом перерахування за дорученням позичальника коштів на поточний рахунок продавця 1 на придбання товару.
Пунктом 1.5. кредитного договору №2027866307 від 07 грудня 2019 року визначено, що підписанням кредитного договору позичальник заявляє, гарантує та підтверджує, що: 1) банк надав позичальнику в письмовій формі та в повному об'ємі інформацію передбачену законодавством, що захищає права споживачів; 2) позичальника перед укладенням кредитного договору ознайомлено із інформацією, визначеною паспортом споживчого кредиту, необхідною для отримання кредиту із порівнянням різних пропозицій банку з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо укладення кредитного договору; 3) позичальник отримав кредит на сприятливих для нього умовах; банк надав позичальнику підписаний зі сторони банку оригінальний примірник кредитного договору зі всіма невід'ємними частинами та всіма додатками до кредитного договору (зокрема, але не виключно, графік платежів з розрахунком загальної вартості кредиту); 4) з правилами кредитування, зокрема з положеннями щодо відповідальності позичальника, та тарифами банку, які є невід'ємною частиною кредитного договору та які розміщені на офіційному сайті банку www.otpbank.com.ua, у розділі «Кредитування», ознайомлений і згоден, а також зобов'язується їх належно та неухильно виконувати; примірники правил кредитування та тарифів банку отримав; 5) послуги банку пов'язані із видачею кредиту отримав в повному обсязі. Зауваження щодо якості та обсягу послуг, у тому числі послуг, наданих банком та оплати комісійної винагороди за видачу кредиту відсутні.
Відповідно до п.2. кредитного договору «Заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК» №2027866307_CARD від 07 грудня 2019 року», попередньо ознайомившись зі всіма умовами надання банківських послуг, правилами, тарифами, в тому числі із положеннями договорів та усіх додатків до них, невід'ємною частиною яких є ця заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП БАНК», відповідач оформив поточний (картковий) рахунок та отримав електронний платіжний засіб.
Пунктом 2.1. кредитного договору №2027866307 від 07 грудня 2019 року, визначено умови обслуговування кредитної лінії (надалі - кредит/кредитна лінія), а саме за користування кредитом, банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається тарифами банку та інформаційним листком, який є невід'ємною частиною та додатком до договору (надалі - інформаційний листок). На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних.
Підписавши паспорт споживчого кредиту відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (а.с.6 зворотна сторона).
Отримання відповідачем ОСОБА_1 кредиту, з урахуванням передоплати позичальника 2000 грн (розмір власного платежу, пункт 1.1. кредитного договору), та товару від подавця ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД», підтверджується рахунком-фактурою від 07 грудня 2019 року, видатковою накладною від 07 грудня 2019 року, специфікацією до кредитного договору, фіскальним чеком ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» від 07 грудня 2019 року та чеком ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» від 07 грудня 2019 року (а.с.9 зворотна сторона-12).
13 жовтня 2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено Договір факторингу №13/10/23, у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» передає, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості (а.с.14-15).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №2 до Договору факторингу №13/10/23 від 13 жовтня 2023 року божником за кредитним договором №2027866307_CARD зазначено відповідача ОСОБА_1 (а.с.16).
Відповідач належним чином не виконує умови договору, у зв'язку з чим має заборгованість перед позивачем у розмірі 50187,56 грн, яка складається з:
- заборгованість за тілом кредиту - 28000 грн;
- заборгованість за відсотками - 22187,56 грн (а.с.13).
На підтвердження здійснення платежів на погашення суми кредиту відповідачем до відзиву на позовну заяву долучені копії платіжних інструкцій, згідно яких відповідачем на погашення кредиту та на погашення заборгованості по кредитній лінії (п. 2.1. кредитного договору) внесено коштів на загальну суму 18920 грн (а.с.63-67).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку в повному обсязі не повернуті, розмір заборгованості становить 31267,56 грн виходячи з такого розрахунку: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 9080 грн (28000 грн (сума боргу по тілу) - 18920 грн (сума коштів, які відповідач вніс на погашення кредиту та на погашення заборгованості по кредитній лінії); заборгованість за відсотками у розмірі 22187,56 грн.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом статей 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1081 ЦК України визначено, що клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 07 грудня 2019 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та відповідачем було укладено кредитний договір №2027866307, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого відповідач отримав кредит у розмірі 17252 грн, з яких 16862 грн на придбання товару у ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» та 390 грн на сплату додаткових послуг банку, а саме послуга «СМС+Довідка». Дата остаточного повернення кредиту - 07 грудня 2021 року. Комісія за управління кредитом - щомісячно у розмірі 3% від суми кредиту. Процентна ставка - фіксована у розмірі 0,01% річних (а.с.5-6).
Згідно пункту 1.1 кредитного договору № 2027866307 від 07.12.2019 року, загальний розмір кредиту становить 17252,00 грн. Дата остаточного повернення кредиту - 07 грудня 2021 року. Комісія за управління кредитом, щомісяця, у розмірі 3% від суми кредиту.
Крім того, з розділу 3 анкети-заяви на отримання кредиту вбачається, що сума бажаного кредиту становить 17252,00 грн.
Позивачем до матеріалів справи було долучено копію видаткової накладної №ЧМАН3-0045 від 7 грудня 2019 року на суму 18418,33 грн, всього разом з ПДВ 18862,00 грн. (а.с.10).
Також до матеріалів справи було долучено копію чека ТОВ «Комфі Трейд» на оплату покупки у магазині «COMFY» у сумі 18862,00 грн.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором від 07 грудня 2019 року за період з 13.10.2023 року по 30.06.2024 року. вбачається, що у ОСОБА_1 , наявна заборгованість за кредитом у розмірі 50187,56 грн., з яких: 28000 грн. - загальна сума боргу по тілу, 22187,56 - загальна сума боргу по відсотках.
З матеріалів справи вбачається, що до матеріалів справи ОСОБА_1 було долучено копії квитанцій, які підтверджують оплату відповідачем кредиту у розмірі 18920 грн. (а.с.63-67).
За змістом ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаним положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.
При цьому, згідно з пунктом 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий суд визначаючи до стягнення з відповідача ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» недоплачену суму за тілом кредиту у розмірі 9080 грн., дійшов до помилкового та необґрунтованого висновку, з огляду на те, що позивачем належними доказами не доведено тієї обставини, що ОСОБА_1 отримав від Банку суму кредиту у розмірі 28000 грн., матеріали справи містять належні докази отримання та використання кредиту у розмірі 18862,00 грн., а отже у відповідача відсутній обов'язок доплачувати суму боргу у розмірі 9080 грн.
Також колегія суддів вважає, що позивачем на підтвердження вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 22187,56 грн., не надано належних доказів, а саме розрахунку заборгованості із зазначенням платежів, які були внесено ОСОБА_1 на погашення тіла кредиту, також неможливо встановити, за який період позивач розраховував дану суму заборгованості за відсотками, а отже апеляційний суд дійшов висновку, що Товариством не доведено суду наявність у відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 22187,56 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 5,7 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зроблено висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012, від 15 квітня 2024 року в справі №2221/2373/12.
13 жовтня 2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено Договір факторингу №13/10/23, у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» передає, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, і стає кредитором за кредитними договорами, укладеними між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості (а.с.14-15).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №2 до Договору факторингу №13/10/23 від 13 жовтня 2023 року божником за кредитним договором №2027866307_CARD зазначено відповідача ОСОБА_1 (а.с.16).
Матеріалами справи встановлено, що позову не було додано доказів щодо переходу права вимоги за договором факторингу № 13/10/23 від 13.10.2023 року від АТ «ОТП Банк» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме матеріали справи не містять підтвердження оплати за вказаним договором, який було укладено між позивачем та АТ «ОТП Банк».
Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 911/3185/20).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
Враховуючи відсутність доказів переходу права вимоги від первісного до нового кредитора за кредитним договором, укладеним між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та відповідачем, колегія суддів вважає, що у задоволенні позову погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити у повному обсязі, через недоведеність заборгованості відповідача перед позивачем та відсутності доказів, які підтверджували оплату за договором факторингу № 13/10/23 від 13.10.2023 року.
Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки, апеляційний суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, то з позивача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2829,74 грн.
Керуючись статтями 141, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чечелівського районного суду м. Дніпра від 29 травня 2025 року скасувати.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2829,74 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: О.В. Халаджи
О.В. Агєєв
Т.В. Космачевська