Справа № 638/17669/18 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/80/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
16 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харків в режимі відеоконференції апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , захисника ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 липня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному 06 вересня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220480003432, за обвинуваченням
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Манченки, Харківської області, Харківського району, не судимої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
y вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187; п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України,-
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харків, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України не судимого,
y вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187; п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України, -
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини:
Вироком Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 липня 2023 року засуджено:
ОСОБА_9 :
- за п.6, п.12 ч.2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього належного йому майна;
- за ч.4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного йому майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з конфіскацією всього належного йому майна.
ОСОБА_10 :
- за п.6, п.12 ч.2 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років з конфіскацією всього належного їй майна;
- за ч.4 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного їй майна.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років 6 місяців з конфіскацією всього належного їй майна.
Прийняте рішення щодо долі речових доказів та арештованого майна.
Згідно вироку суду, 03 вересня 2018 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, у ОСОБА_12 , ОСОБА_9 у приміщенні квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_3 , раптово виник спільний злочинний умисел на розбійний напад, з метою заволодіння майном ОСОБА_13 .
ОСОБА_9 з метою подолання спротиву, почав наносити тілесні ушкодження ОСОБА_13 у вигляді ударів руками по обличчю та тулубу, застосовуючи насильство, небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, від чого ОСОБА_13 впав на поверхню полу. Після чого ОСОБА_9 став притискати ОСОБА_13 до полу, утримуючи руками за шию. ОСОБА_9 усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, висловив вимогу до ОСОБА_12 на заволодіння ноутбуком марки Dell Inspiron 3552(135C45DIL-60) Black. Реалізуючи спільний корисливий умисел, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 заволоділи ноутбуком марки Dell Inspiron 3552(135C45DIL-60) Black, який належав ОСОБА_13 . Обернувши викрадене майно на свою користь, спричинивши своїми злочинними діями майнову шкоду ОСОБА_13 на загальну суму 6446 грн. 44 коп.
В цей же день, приблизно о 22 годині 40 хвилин, ОСОБА_12 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у приміщенні квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_3 , побачила як ОСОБА_9 почав наносити тілесні ушкодження ОСОБА_13 у вигляді ударів руками по обличчю та тулубу, застосовуючи насильство, небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, від чого ОСОБА_13 впав на поверхню полу, після чого ОСОБА_9 став притискати ОСОБА_13 до полу, утримуючи руками за шию. В цей час у ОСОБА_12 та ОСОБА_9 раптово виник спільний злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_13 з корисливих мотивів, а саме заволодіння ноутбуком марки Dell Inspiron 3552 (135C45DIL-60) Black, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання тяжких наслідків у вигляді смерті ОСОБА_13 , користуючись тим, що останній лежить на підлозі та не може чинити опір, ОСОБА_12 взяла у руки кухонний ніж, який лежав на столі, підійшла до останнього, тримаючи ніж у правій руці нанесла проникаюче колото різане поранення грудної клітки, з подальшим пошкодженням верхньої долі лівої легені, навколосерцевої сорочки та м'язу лівого шлуночка із формуванням крововиливу в порожнину навколосерцевої сорочки масою 250 г., після чого ОСОБА_9 , реалізуючи спільний злочинний умисел направлений на умисне позбавлення життя ОСОБА_13 , продовжуючи утримувати останнього та не даючи можливості чинити опір, перевернув останнього на лівий бік, тим самим надавши можливість ОСОБА_12 продовжити завдавати ударів в ліву частину тулубу.
ОСОБА_12 з метою доведення спільного злочинного умислу до кінця, нанесла потерпілому два проникаючих колото-різаних поранення живота, одне з них починається шкірною раною на лівій бічній поверхні живота, з пошкодженням м'язів черевної стінки та очеревини, друге поранення розпочинається шкірною раною на передній поверхні живота справа з подальшим пошкодженням відповідно м'язів черевної стінки та черевини, проникненням в черевну порожнину та поранення лівої долі печінки.
Причиною смерті ОСОБА_13 стало проникаюче колото - різане поранення грудної клітки з пошкодженням лівої легені та серця, що ускладнилось крововиливом у навколосерцеву сорочку (гемотампоналою навколосерцевої сорочки).
До початку апеляційного розгляду прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_11 та обвинувачена ОСОБА_12 , кожна окремо, подали до апеляційного суду заяви в яких, посилаючись на ст.403 КПК України відмовились від своїх апеляційних скарг на вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 липня 2023 року.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Захисник ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 липня 2023 року щодо ОСОБА_9 і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування посилається на те, що висновки суду, що викладені в оскаржуваному вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки не доведено наявності попередньої змови та корисливого мотиву в діях ОСОБА_9 та ОСОБА_12 під час нападу на потерпілого та позбавлення його життя.
ОСОБА_9 не бажав смерті потерпілого, не передбачав можливості настання таких наслідків, не бачив, як Кохно наносила удари ножем потерпілому, у зв'язку з чим дії ОСОБА_9 неправильно кваліфіковані судом за п.6, п.12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України.
Крім того, посилається на те, що обвинувачена ОСОБА_12 під час проведення слідчого експерименту оговорила ОСОБА_9 , сказавши, що він та ОСОБА_14 були поруч в момент нанесення нею потерпілому ударів ножем, а також, що в цей момент ОСОБА_9 утримував потерпілого.
Просить врахувати, що ОСОБА_9 дійсно побив потерпілого ОСОБА_13 , але не сильно.
Обвинувачений ОСОБА_9 за її змістом, просить скасувати вирок місцевого суду і призначити новий розгляд в суді першої інстанції, у зв'язку з неповнотою судового розгляду, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки судом не допитано жодного свідка; не проведено експертизи щодо встановлення на стан алкогольного сп'яніння; прокурор надавав вказівки обвинуваченій ОСОБА_12 , щоб вона у судовому засіданні відмовилась від надання пояснень та показань з посиланням на ст. 63 Конституції України.
Позиції інших учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник в судовому засіданні вимоги своїх апеляційних скарг підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.
Прокурор в судовому засіданні просила апеляційні скарги залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Обвинувачена ОСОБА_12 та її захисник просили вирок суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
При цьому, обвинувачена ОСОБА_12 зазначила, що вирок суду є законним та обґрунтованим, фактичні обставини злочину викладені у вироку вірно.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника, пояснення прокурора, обвинуваченої ОСОБА_12 та її захисника, зваживши та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів, з урахуванням положень ст.404 КПК України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги, дійшла висновку, що подані апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Надаючи оцінку доводам апеляційних скарг сторони захисту про недоведеність вини ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.6, п.12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України та невірної кваліфікації його дій, колегія суддів зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження та вироку, під час судового розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.6, п.12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, повністю та об'єктивно підтверджується дослідженими у ході судового розгляду письмовими доказами:
- протоколом проведення слідчого експерименту від 21 вересня 2018 року ( із застосуванням відеофіксації) за участю підозрюваної ОСОБА_12 , з участю захисника ОСОБА_8 , під час якого ОСОБА_12 показала квартиру ОСОБА_13 ( АДРЕСА_3 ), пояснила, що у вказаній квартирі вона була разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , а також власником квартири ОСОБА_13 , який, на думку ОСОБА_9 міг поцупити його телефон. Під час того, як ОСОБА_9 та вона з ОСОБА_15 перебували за вказаною адресою, ОСОБА_9 почав бити ОСОБА_13 , наносити йому удари по голові та тулубу, у подальшому почав його душити, а потім ОСОБА_13 била палицею по голові ОСОБА_15 , після цього ОСОБА_12 завдала ножем удари ОСОБА_13 у живіт, у подальшому вони забрали ноутбук, здали його в ломбард та отримали кошти;
- висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 , згідно якого, беручи до уваги результати лабораторних експертиз та матеріалів з Протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваної ОСОБА_12 , виявлено наступні тілесні ушкодження:
- проникаюче колото-різане поранення грудної клітки, що розпочинається шкірною раною в 5-му міжреберрі по лівій передньо-пахвовій лінії, який продовжується через підшкірно-жирову клітковину, м'язи грудей, міжреберні м'язи та пристінну плевру в 5-му міжреберрі, проникає в плевральну порожнину, з подальшим пошкодженням верхньої долі лівої легені, навколосерцевої сорочки та м'язу лівого шлуночка із формуванням крововиливу в порожнину навколосерцевої сорочки масою 250г. Рановий канал направлений зліва направо, має довжину 12 cм.
- два проникаючих колото-різаних поранення живота. Одне з них починається шкірною раною на лівій бічній поверхні живота, з пошкодженням відповідно м'язів черевної стінки та очеревини, проникненням в черевну порожнину і пошкодженням верхнього полюсу селезінки; при цьому раневий канал направлений зліва направо та дещо знизу догори, довжиною до 11 см.
Друге поранення розпочинається шкірною раною на передній поверхні живота справа з подальшим пошкодженням відповідно м'язів черевної стінки та очеревини, проникненням в черевну порожнину та пораненням лівої долі печінки; при цьому рановий канал має напрямок спереду назад, справа наліво та знизу догори, довжиною 9 см;
- ??тупа травма голови у вигляді двох забійних ран в правій тім'яній області та в проекції лівого тім'яного горба, відповідних крововиливів у м'які покриви голови та крововиливів у м'які покриви голови у лівій скроневій області;
- ??тупа травма шиї у вигляді крововиливів у підшкірно-жирову клітковину та м'язи шиї в середній треті по передній і передньо-правій поверхнях її, а також локальний розгинальний перелом правої пластини щитоподібного хряща, непрямий розгинальний перелом верхнього правого рога щитоподібного хрящ і розрив суглобової капсули в основі правого великого рога під'язикової кістки;
- ??крововиливи у підшкірно-жирову клітковину та м'язи в середній третині правого пледа по передньо-зовнішній поверхні;
- ??крововиливи по розгинальній поверхні правого передпліччя в середній та нижній третинах;
- ??крововиливи у м'язи спини справа та зліва, що локалізовані переважно в поперекових областях.
Причиною смерті ОСОБА_13 стало проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з пошкодженням ліво легені та серця, що ускладнилось крововиливом у навколосерцеву сорочку (гемотампонадою навколосерцевої сорочки), в строк, орієнтовно за 2-4 лоби до огляду трупа на місці його виявлення.
Покази, на які посилається підозрювана ОСОБА_12 в ході проведення слідчого експерименту від 21.09.2018 в цілому не суперечать об'єктивним судово-медичним даним в частині способу та механізму утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_13
- висновком судово-медичної еспертизи №2473-ДМ/18 від 10.09.2018року, згідно якого дослідженням сикірних клаптей з ушкодженнями від трупа ОСОБА_13 встановлено наступне:
- на шкірному клапоті з лівої бічної поверхні живота виявлена колото-різана рана, про що лінійна її форма, рівні краї, гладенькі стінки одна з яких скошена а інша нависає над нею, наявність одного кінця, наближеного до «П»-подібної форми, а іншого гострокутного, наявність основного та додаткового розрізів, а також крововиливи з боку внутрішньої поверхні в підшкірно-жирову клітковину, що проходять за ходом описаної рани; ця рана утворилась від дії однобічно-загостреного, гострокутного, плаского клинка колюче-ріжучого знаряддя травми, із «П»-подібним попреречним перетином обушка тав добре вираженими ребрами;
- на шкірному клапоті з лівої тім'яної ділянки виявлена забійна рана, про що свідчить її продовгувата форма, нерівні, осаднені краї із вивернутими розмізженими вололсяними цибулинами, нерівні горбисті стінки, закруглені кінці із одиничними тканинними перетинками в глибині, а також масисні крововиливи у підшкірно-жирову клітковину із розмізженням її на всю ширину шкірного клаптя; ця рана утворилась від дії тупого твердого знаряддя травми, із обмеженою діючою поверхнею, що вірогідніше за все мало форму наближену до циліндричної.
- висновоком судово-медичної експертизи речових доказів: одягу постраждалого ОСОБА_13 , відповідно до якого пошкодження одягу співпадають за локалізацією з пораненнями на тілі постраждалого.
- висновком судово-медичної експертизи дерев'яної палиці, вилученої 06.09.2018 року під час проведення огляду місця події в кімнаті №1 з поверхні полу, за адресою: АДРЕСА_4 , в об'єкті N1, знайдені сліди крові людини, в якій виявлені антиген н. Таким чином, сліди крові могли походити від людини з групою крові 0(I)з ізогемаглютинінами анти-А, анти-в, в том числі і від потерпілого ОСОБА_13 .
При досліджені цієї ж палиці, в об'єкті N 2, знайдені змішані сліди крові людини зі слідами поту. При серологічному досліджені виявлені антигени В,А та Н. Таким чином, можна припустити змішання слідів крові від людини з групою крові О(I) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-B, тому числі i від потерпілого ОСОБА_13 та слідів поту від людини з групою крові AB (IV). Проте, можна припустити змішання слідів поту від декількох лиць: від людини з групою крові А(ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В та від людиниз групою крові В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А.
Згідно висновку експерта №1915-ДМ/18 від 17.09.2018pоку, проведеного у відділенні судово-медичної імунології Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, кров трупа громадянина ОСОБА_13 відноситься до групи 0(I) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В.
B результаті проведення судово-медичної експертизи кухонного ножа з коричневим руків'ям з написом «Peterhof», вилученого 07.09.2018 року під час проведення огляду місця події за адресою: м.Харків, вул.Клочківська, буд.197-Б, під'їзд № 3, знайдені сліди крові людини, в якій виявлені антиген Н. Таким чином, сліди крові могли походити від людини з групою крові O(I) 3 ізопемаглютинінами анти-A, анти-В, в тому числі потерпілого ОСОБА_13 .
Таким чином, суд першої інстанції дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення в справі, повно та всебічно перевірив зібрані під час досудового розслідування докази та дав їм кожному окремо та у сукупності належну оцінку, що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким цілком погоджується і колегія суддів.
Враховуючи викладене, порушень вимог ст.290 КПК України колегією суддів не встановлено, а тому суд обґрунтовано взяв до уваги та поклав в основу вироку ті докази, які були відкриті сторонам та безпосередньо досліджені у судовому засіданні.
Доводи сторони захисту про невірну правову кваліфікацію і відсутність в діях ОСОБА_9 складу злочину, передбаченого п.12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України та необхідність перекваліфікування його дій, а також версія та доводи захисника щодо відсутності попередньої змови та корисливого мотиву в діях ОСОБА_9 під час нападу на потерпілого та позбавлення його життя, не є слушними, та спростовуються детальними показами іншої обвинуваченої ОСОБА_12 , яка безпосередньо вказала на останнього, як на особу з якою вчинила злочин, з детальним та конкретним описом застосованого насильства (дій) кожного з них, а також зазначила про мотиви та наміри (корисний, заволодіння ноутбуком).
При цьому, як убачається із дослідженого судом першої інстанції відеозапису, який міститься на оптичному диску DVD-R з фіксацією проведення слідчої дії - слідчого експерименту за участю обвинуваченої ОСОБА_12 , що під час проведення слідчої дії ОСОБА_12 , добровільно, без фізичного чи психічного примусу з боку учасників слідчої дії, надала свою згоду на проведення слідчого експерименту. Після чого детально та послідовно виклала обставини вчинення інкримінованих їй злочинів.
Окрім показань обвинуваченої ОСОБА_12 , зазначені доводи спростовується й показами самого обвинуваченого ОСОБА_9 , який в судовому засіданні повідомив, що він перебував у квартирі потерпілого разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , та дійсно вони заволоділи ноутбуком, а у подальшому спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_15 здали його у ломбард та отримали кошти.
Разом з цим, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_9 лише наніс легкі тілесні ушкодження та не бачив, як ОСОБА_12 нанесла удари ножем потерпілому, спростовується вищевикладеним та доказами у справі, що у своєму взаємозв'язку доводить його вину.
Отже наведене, свідчить про те, що вони разом вчиняли розбійний напад на потерпілого ОСОБА_13 , та умисно заподіяли смерть потерпілого з метою заволодіння його майном.
При цьому, обвинувачений ОСОБА_9 бачив, як ОСОБА_12 наносила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_13 ножем, однак не зупинив її, ніяк не реагував на її поведінку, не перешкоджав її діям, після чого разом спокійно вийшли з квартири з майном потерпілого, що додатково свідчить про злагодженість дій обвинувачених та про їх єдиний умисел на незаконне заволодіння майном потерпілого, в тому числі з поєднанням насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілого. Тобто, поведінка засуджених під час вчинення злочину була узгодженою та послідовною, та взаємність їхнього умислу підтверджується конкретними діями останніх.
Така позиція цілком узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Верховного Суду від 02 травня 2024 року у справі №344/2803/23.
Поряд з цим, не є слушними посилання сторони захситу щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при визнанні кваліфікуючою ознакою кримінального правопорушення вчинення його за попередньою змовою групою осіб, оскільки, домовленість на спільне вчинення кримінального правопорушення не обов'язково має відбуватися в усній чи письмовій формі, а визначається і за допомогою конклюдентних дій - поведінки, що свідчить про намір діяти для досягнення спільної злочинної мети.
Так, положеннями ч.2 ст.28 КК України встановлено, що кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. При цьому домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони.
Розбій за попередньою змовою групою осіб має місце, якщо кожен із співучасників мав змогу бачити й усвідомлювати дії інших нападників і продовжував участь у них.
Як видно з матеріалів кримінального провадження та встановлених фактичних обставин, напад відбувався за умов, коли кожен із його співучасників мав змогу бачити та усвідомлювати дії інших нападників, погоджувався із ними і продовжував активну протиправну поведінку. Заволодівши чужим майном, нападники- обвинувачні ОСОБА_9 та ОСОБА_12 разом утекли з місця злочину та розпорядилися викраденим на власний розсуд, зокрема здали його у ломбард.
З огляду на це, на підставі аналізу доказів, детально наведених у вироку, виходячи з конкретних обставин провадження, суд правильно надав юридичну оцінку узгодженим діям обвинувачених та обґрунтовано кваліфікував їх за ч. 4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також за п. 6, п.12 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), вчинене з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Така позиція також узгоджується з правовим висновком, який міститься у постанові Верховного Суду від 01 листопада 2022 року у справі №553/3289/17.
Щодо посилання обвинуваченого на те, що судом не допитано жодного свідка, то колегія суддів зазначає наступне.
Як убачається із звукозапису судового засідання від 11 липня 2023 року та журналу до нього (т.4 а.с.129-131), будь-яких доповнень або клопотань щодо допиту свідків до суду заявлено не було.
Поряд з цим, судом не було допитано свідка ОСОБА_15 , оскільки вона перебуває у розшуку.
Крім того, колегія суддів зауважує, що інших безпосередніх свідків події кримінального правопорушення не було.
Також не є слушними доводи обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що прокурор надавав вказівки обвинуваченій ОСОБА_12 , щоб вона у судовому засіданні відмовилась від надання пояснень та показань з посиланням на ст.63 Конституції України.
Як убачається із звукозапису судового засідання від 11 липня 2023 року та журналу до нього (т.4 а.с.129-131), обвинувачена зазначила, що вину визнає в повному обсязі, показання, надані нею вона не змінює, та дійсно відмовилась від надання пояснень, пославшись на ст.63 Конституції України.
При цьому, сама обвинувачена ОСОБА_12 не заявляла про будь-який тиск чи надання вказівок їй з боку сторони обвинувачення. Тим більше, це є конституційне право обвинуваченої не свідчити проти себе, яким вона скористалась. Не зазначала вона також й про те, що надавала пояснення під час слідчого експерименту під будя-яким примусом та іншим впливом на її волевиявлення, не надано таких доводів й з боку захисника, як учасника зазначеної слідчої дії.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_9 на те, що не було проведено експертизи щодо наявності у нього стану алкогольного сп'яніння є взагалі безпідставним, оскільки така обставина не встановлена судом, як фактична обставина злочину та така, що обтяжує покарання ОСОБА_9 .
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно, з додержанням вимог ст.94 КПК України, критерію «поза розумним сумнівом» оцінив усі наявні докази, прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні злочину та цілком вірно кваліфікував його дії саме за п. 6, п.12 ч. 2 ст. 115, ч.4 ст.187 КК України, а тому доводи сторони захисту в апеляційній скарзі про неповноту та неправильність судового розгляду, недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 та відсутність в його діях складу злочинів, передбачених п.6, п.12 ч. 2 ст.115, ч.4 ст.185 КК України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, не є слушними і не підлягають задоволенню.
Покарання обвинуваченим ОСОБА_9 та ОСОБА_12 призначено в межах санкції та правил закону України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, вирок суду щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_12 є законним, обґрунтованим і вмотивованим, відповідає вимогам ст.370 КПК України, підстав для його зміни та скасування, як на тому наполягають захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_9 в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 липня 2023 року щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4