Справа № 524/994/25 Номер провадження 22-ц/814/2961/25Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
07 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Дряниці Ю.В.,
суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 квітня 2025 року
у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про зобов'язання вчинити певні дії здійснити перерахунок вартості наданих послуг за постачання теплової енергії та постачання гарячої води за особовим рахунком,-
У січні 2025 року позивачі звернулись до суду з позовом до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про зобов'язання вчинити певні дії здійснити перерахунок вартості наданих послуг за постачання теплової енергії та постачання гарячої води за особовим рахунком.
В обґрунтування підстав позову зазначали, що з листопада 2022 року відповідач здійснює нарахування плати за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за тарифами, розмір яких значно перевищує рівень тарифів, що діяв у м. Кременчуці станом на 24.02.2022.
Наведене вважають порушенням вимог Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (далі - Закон №2479-ІХ), яким протягом дії воєнного стану в Україні та 6 місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, забороняється підвищення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.
Наполягають на тому, що тарифи на послуги з постачання теплової енергії ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для споживачів м. Кременчука не можуть перевищувати рівень тарифів, які застосовувались для цих споживачів до 24.02.2022, навіть якщо ці послуги до вказаної дати надавались іншим суб'єктом господарювання.
Просять суд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг за період з листопада 2022 до дати ухвалення рішення судудо рівня цін за послуги, що застосовувались станом на 24.02.2022 року, тобто за тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1867 від 30 грудня 2021 року «Про встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцька ТЕЦ» скоригованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для категорії споживачів з 01.01.2022».
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 квітня 2025 у задоволенні позову відмовлено.
Із рішенням районного суду не погодились позивачі, оскарживши його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Звертають увагу, що з листопада 2022 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині м. Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ, відпровідно до рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 року № 477.
Вважають, що нарахування плати за користування послугами ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за тарифами, встановленими рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 є порушенням вимог законодавства.
Відповідач нараховує вартість послуг за тарифами, що значно перевищують ті, які діяли станом на 24.02.2022. Тоді як споживач, як слабка сторона у спірних правовідносинах не має нести негативні наслідки у виді додаткового фінансового навантаження у результаті дій та/або рішень влади, які хоча і ухвалені у законний спосіб, проте, фактично, усупереч прямій забороні Закону №2479-ІХ призвели до збільшення розміру тарифів за тепло для мешканців лівобережної частини м.Кременчука.
Цитуючи зміст постанови Верховного Суду від 04.04.2024 у справі №917/730/24, вважають, що районний суд безпідставно не застосував таку практику до спірних правовідносин, а також залишив поза увагою практику Полтавського апеляційного суду, сформовану у справі №524/4839/23.
Від відповідача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у доводах якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як законне та обґрунтоване.
Учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, у судове засідання в суд апеляційної інстанції не з'явилися, що з огляду на положення частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачі є співвласниками квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та споживачами послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за цією адресою.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 894-р передано цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» (код згідно ЄДРПОУ ВП: 44657848) у спільну власність територіальних громад Полтавської області.
Рішенням від 21.10.2021 № 286 Полтавська обласна рада у відповідності до наданих повноважень та у визначений спосіб, встановила економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій та ввела їх в дію з 01.11.2021.
Враховуючи Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 років, укладений 30 вересня 2021 року між: Кабінетом Міністрів України в особі Прем'єр-міністра України, Міністра розвитку громад та територій України та Міністра енергетики України, НАК «Нафтогаз України», Офісом Президента України, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та Палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад (далі - Меморандум), у рішенні обласної ради від 21.10.2021 N 286 передбачено норму щодо застосування встановлених рішенням тарифів для кінцевих споживачів комунальних послуг (населення) після завершення опалювального періоду 2021/2022 рр.
Рішенням Полтавської обласної ради від 09.12.2021 № 326 «Про коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» для категорій споживачів «інші споживачі (крім населення)» та «релігійні організації» ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» встановлено скориговані тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для категорій споживачів «інші споживачі (крім населення)» та «релігійні організації» шляхом внесення змін до рішення Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286.
Тарифи, які були встановлені рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 та скориговані рішенням обласної ради від 09.12.2021 № 326, були встановлені на строк з 1 листопада 2021 року до 30 вересня 2022 року.
Відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго»» було вирішено, зокрема:
- встановити Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства "Полтаватеплоенерго": тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій відповідно до додатку 1; двоставкові тарифи на послугу з постачання теплової енергії за категоріями споживачів відповідно до додатку 2; тарифи на послугу з постачання гарячої води за категоріями споживачів відповідно до додатку 3 (пункт 1 рішення);
- встановити тарифи на транспортування теплової енергії інших ліцензіатів тепловими мережами Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" відповідно до додатку 4 (пункт 2 рішення);
- структури тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, на послуги з постачання гарячої води за категоріями споживачів наведені у додатках 5-64 (пункт 3 рішення).
- тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води введено в дію з 01.10.2022 (пункт 6 рішення).
- рішення обласної ради від 21.10.2021 № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (зі змінами) вважати таким, що втратило чинність (пункт 7 рішення).
У зв'язку з настанням нового періоду, рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» встановлені тарифи на рівні тарифів, що були встановлені рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 зі змінами, внесеними рішенням Полтавської обласної ради від 09.12.2021 № 326, тобто відповідали розміру тарифів, які були встановлені обласною радою до введення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року.
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 визначено Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ з покладанням відповідних обов'язків згідно з законодавством
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 13.01.2023 № 86 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 20.10.2022 № 1508» внесено зміни до рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022, зокрема, вирішено Полтавському обласному комунальному виробничому підприємству теплового господарства «Полтаватеплоенерго» застосовувати до своїх споживачів у м. Кременчуці тарифи на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, розмір яких не перевищує рівень тарифів, що застосовувались до цих споживачів станом на 24.02.2022 та здійснити перерахунок вартості плати за комунальні послуги споживачам м. Кременчуці за період, у який нарахована ціна за послуги вище, ніж на 24.02.2024 у м. Кременчуці, шляхом зменшення плати.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із того, що визначення відповідачем вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії та послугу з постачання гарячої води, встановлених рішенням Полтавської обласної ради №477 для потреб населення, відповідає вимогам чинного законодавства України.
Доводи позивачів про застосування тарифів, установлених рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, які діяли станом на 24.02.2022, районний суд відхилив, оскільки такі тарифи встановлені ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ», а не відповідачу. Тоді як у останнього відсутні правові підстави для постачання позивачам теплової енергії на умовах, встановлених іншому суб'єкту господарювання та за тарифами, відмінними від тарифів, установлених для відповідача Полтавською обласною радою.
Наведене також виключає підстави для задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок плати за надані послуги із застосуванням тарифів, установлених рішенням Кременчуцької міської ради для ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ».
Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується із огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочин.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (стаття 714 ЦК України).
Тлумачення наведеної норми свідчить, що по своїй суті договір, на підставі якого відбувається постачання енергетичних ресурсів споживачу, є видом договору купівлі-продажу, що узгоджується із позицією Верховного Суду, сформованою у справі №529/613/17-ц від 03.10.2018.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26.09.2018 по справі №750/12850/16-ц та від 06.11.2019 у справі №642/2858/16, споживачі зобов'язані оплатити такі (житлово-комунальні) послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
У силу приписів статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Наведена норма узгоджується із положеннями пункту 2 частини третьої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», за змістом якої встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону належать до повноважень органів місцевого самоврядування. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (частина п'ята статті 21 цього Закону).
Частиною третьою статті 20 Закону України «Про теплопостачання» установлено, що тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.
Приписами статті 16-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій при регулюванні діяльності у сфері теплопостачання належить, зокрема, ліцензування господарської діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках), транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).
При провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень (підпункт 9 пункту 3.2 зазначених Ліцензійних умов).
Відповідно до пункту 37 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» внесене до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області (https://poda.gov.ua/attachments/155628).
Згідно зі статутом ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» засноване на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, засновником підприємства є Полтавська обласна рада (http://te.pl.ua/spozhivacham/naselennyu/dovdkov-ta-nformacyn-materali/statut-pdpriyemstva/).
Таким чином, тарифи на постачання теплової енергії відповідачем встановлюються Полтавською обласною радою. Тоді як застосовані відповідачем тарифи у рахунках на оплату, які були виставлені позивачам, відповідають тарифам, установленим рішеннями Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, №669 від 28.07.2023.
Правомірність рішення Полтавської обласної ради від 30.09.2022 №477 становила предмет дослідження Другого апеляційного адміністративного суду, який при ухваленні постанови від 13.02.2024 у справі №440/6193/23, виснував, що тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», запроваджені рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022, у тому числі і тарифи зазначені для категорії споживачів «Для потреб бюджетних установ» відповідають розміру тарифів, які були встановлені обласною радою до ведення в Україні воєнного стану 24.02.2022.
За змістом частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Наведений процесуальний обов'язок позивачами не виконано та не спростовано у загальному порядку правомірність застосування тарифу, встановленого таким рішенням обласної ради, а тому за правилами частини 4 статті 12 ЦПК України він несе ризик настання наслідків із цим пов'язаних.
Доводи апеляційної скарги позивачів щодо порушення відповідачем вимог статті 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», колегія суддів відхиляються, оскільки положення статті 1 цього Закону не є нормою-приписом (зобов'язанням) та не містить вимог до постачальників, які здійснюють постачання теплової енергії за регульованими тарифами (до числа яких належить відповідач), щодо вчинення певних дій (внесення змін до договорів, здійснення перерахунку наданих послуг, тощо).
Відповідне положення законодавства є спеціальною нормою, яка містить заборону, тобто вимогу про зобов'язання утриматися від вчинення певної дії (підвищення тарифів) та адресована суб'єктам, які наділені відповідними владними повноваженнями стосовно прийняття таких тарифів або внесення змін до них шляхом підвищення, натомість відповідач до числа таких суб'єктів не віднесений, а у своїй діяльності керується встановленими Полтавською обласною радою тарифами, що спростовує доводи апеляційної скарги в цій частині.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що тарифи, установлені рішенням Полтавської обласної ради №477, залишилися на рівні тарифів, установлених рішенням Полтавської обласної ради №286 від 21.10.2021 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб населення, бюджетних установ, інших споживачів (крім населення), релігійних організацій, які були введені в дію з 01.11.2021 (https://oblrada-pl.gov.ua/sites/default/files/field/docs/rishennya_286.pdf).
Тобто, тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, які були встановлені Полтавською обласною радою для відповідача станом на 24.02.2022, не змінювалися (не підвищувалися) після набрання чинності Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування».
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26.09.2024 у справі №917/1389/23, які підлягають врахуванню відповідно частини четвертої статті 263 ЦПК України.
Із огляду на викладене, доводи позивачів щодо порушення відповідачем мораторію на підвищення тарифів, запровадженого Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», колегія суддів визнає безпідставними. Тоді як визначення відповідачем в рахунках на оплату вартості теплової енергії за двоставковим тарифом на послугу з постачання теплової енергії, який був встановлений рішення Полтавської обласної ради №477 для споживачів, відповідає як умовам укладених між сторонами у справі договорів, так і вимогам чинного законодавства України.
Посилання позивачів у доводах апеляційної скарги на безпідставне незастосування до спірних правовідносин позиції Верховного Суду, сформованої у справі №917/730/23 від 04.04.2024, колегія суддів відхиляє. Так, правовідносини у справі, на яку посилаються позивачі не є подібними з правовідносинами у даній справі, оскільки у справі, судове рішення у якій є предметом апеляційного перегляду, правовідносини стосуються зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості вже наданих/отриманих послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води позивачам, тоді як у справі №917/730/23 правовідносини стосувалися врегулювання переддоговірного спору в судовому порядку. Отже, у справі, що переглядається, і у наданій для порівняння справі, правовідносини відрізняються за матеріально-правовим регулюванням, змістом заявлених позовних вимог, підставами та предметом позову, встановленими судами обставинами справи, що виключає подібність спірних правовідносин.
Натомість наведена позивачами у доводах апеляційної скарги практика Полтавського апеляційного суду у розумінні частини четвертої статті 263 ЦПК України не є обов'язковою для врахування при розгляді цієї справи.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до загального цитування норм матеріального права та не доводять наявність порушеного відповідачем права позивачів, як споживачів послуг. Тоді як відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Наведене відповідає сталій позиції Верховного Суду, зокрема, сформованій у справі №755/3563/21 від 06.09.2023, яка за правилами ч.4 ст.263 ЦПК України є обов'язковою для врахування.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя - доповідач: Ю. В. Дряниця
Судді : Л. І. Пилипчук
О.В. Чумак