Справа № 545/1788/25 Номер провадження 22-ц/814/3201/25Головуючий у 1-й інстанції Потетій А. Г. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
20 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Пилипчук Л.І., Триголов В.М.
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м. Полтави цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 травня 2025 року (час ухвалення судового рішення і дата виготовлення повного текста судового рішення не зазначені) у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У квітні 2025 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» звернулось до суду із вказаним позовом, просило ухвалити рішення, яким стягнути із відповідача на його користь 3 004,63 грн заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, 99,91 грн - 3% річних, 423,71 грн інфляційних втрат та 3 028,00 грн судового збору, а всього 6 556,25 грн.
В обґрунтування заявлених вимог посилалися на те, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , з яким укладений договір розподілу природного газу.
Усупереч укладеному договору про надання послуг з розподілу природного газу відповідач у період з січня 2020 року по березень 2025 року не сплачував вартість отриманих послуг.
Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 27 травня 2025 року позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» 1 970,28 грн - заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, 52,42 грн - 3% річних, 263,57 грн - інфляційних витрат та 1 962,14 грн судового збору, а всього 4 248,41 грн.
Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в період з січня 2020 року по березень 2022 року у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Витрати, понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 763,06 грн віднесено за рахунок позивача.
В апеляційній скарзі Северенчук Т.М., представниця за довіреністю Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині застосування строків позовної давності та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги стверджується, що висновок суду першої інстанції щодо можливості застосування строку позовної давності є хибним, адже відповідач споживає природній газ за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується контрольним зняттям показників лічильника газу, тобто здійснює дії спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків, що свідчить про переривання строку позовної давності.
Також вказано, що пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року. Строк позовної давності за всіма вимогами, що виникли після 12 березня 2017 року, та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі п.12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та на підставі п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, згідно якого у період дії в Україні воєнного стану, позовна давність, визначена у ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.
Отже, строк позовної давності в силу положень пунктів 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану.
17 липня 2025 року до апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому він прохає відмовити у задоволенні апеляційної скарги, в обгрунтування заперечень проти апеляційної скарги виклав доводи відзиву на позовну заяву.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:
Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи убачається, що відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , з яким укладений договір розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року за №2498 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за №1384/27829.
Попри приєднання до умов публічного договору про надання послуг з розподілу природного газу відповідач має заборгованість за надані послуги у період з січня 2020 року по березень 2025 року у сумі 3 528,25 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з таких міркувань.
Вимога позивача про стягнення заборгованості за період із 01.01.2020 року по 01.03.2025 р. заявлена з пропуском встановленого ст. ст. 256, 257 ЦК України строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості по сплаті за надані послуги з розподілу природного газу за період із 01.01.2020 року по 01.03.2025 року, тобто період поза межами позовної давності, сума боргу склала 3 004,63 грн. Відтак, до вимог про стягненні основного боргу в сумі 3 004,63 грн необхідно застосувати позовну давність та відмовити у стягненні заборгованості за період 01.01.2020 року по лютий 2022 року.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується такими міркуваннями.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Рішення суду першої інстанції наведеним вимогам закону не відповідає.
Відповідач у суді першої інстанції заявив про застосування строків позовної давності.
Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За правилами статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
Відповідно до частин 1, 5 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.
Надалі постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651.
Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та тривав на час звернення товариства до суду з позовом.
Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, строк позовної давності, який не сплив за станом на 12 березня 2020 року, був зупинений на час дії карантину і далі - на час дії воєнного стану.
За станом на час звернення до суду з цим позовом (квітень 2025 року) воєнний стан в Україні не був скасований, як і залишалися чинними норми закону щодо зупинення перебігу строку давності.
Оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за послуги, надані у період з січня 2020 року по березень 2025 року, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про застосування наслідків спливу.
З наведених міркувань рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, а саме про стягнення із відповідача на користь позивача 3 004,63 грн - заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, 99,91 грн - 3% річних, 423,71 грн - інфляційних витрат за період з січня 2020 року по березень 2025 року.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Частиною 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, за подання позову позивачем сплачений судовий збір у сумі 3 028 грн, за подання апеляційної скарги -3 633,60 грн.
Оскільки позов задоволений у повному обсязі, то відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім витрати на сплату судового збору за падання позовної заяви - 3 028 грн та за подання апеляційної скарги - 3 633,60 грн.
Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» задовольнити .
Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 27 травня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» (код ЄДРПОУ 03351912; адреса: м.Зіньків Полтавського району, вул. Соборності,2) 3 004,63 грн - заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, 99,91 грн - 3% річних, 423,71 грн - інфляційних витрат за період з січня 2020 року по березень 2025, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 6 661,60 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду безпосередньо протягом тридцяти з дати виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено 20 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді Л.І. Пилипчук
В.М. Триголов