Ухвала від 15.10.2025 по справі 167/72/24

Справа № 167/72/24 Провадження №11-кп/802/219/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2025 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

потерпілої - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурора та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 13 грудня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

Даним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

засуджено за ч.2 ст.121 КК України та призначено йому із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді пробаційного нагляду на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покладено на ОСОБА_7 такі обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

На підставі ст. 72 КК України, зараховано в строк покарання ОСОБА_7 термін попереднього ув'язнення (фактичного затримання особи) з 30 серпня 2023 року по 01 вересня 2023 року включно, з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає 2 (два) дні пробаційного нагляду.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ухвалено рахувати з дня постановки ОСОБА_7 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вироком також вирішено питання про речові докази та арешт майна.

Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що він 29 серпня 2023 року близько 16 год 30 хв, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, керуючись метою нанесення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, з мотивів помсти за попередньо спричинені йому тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_10 , тримаючи в правій руці дерев'яну дошку, умисно наніс останньому щонайменше 11 (одинадцять) ударів в область спини та правої частини грудної клітки потерпілого, чим спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву діафрагмальної поверхні великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину (2000 мл), які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, закритої тупої травми органів грудної клітки у вигляді зламів 8-го та 9-го ребер по правій середній пахвовій лінії, розриву плеври в проекції зламу 8-го ребра, крововиливу у м'які тканини грудної клітки навколо зламів ребер, субплеврального крововиливу нижнього краю нижньої долі правої легені, крововиливу у діафрагму біля правого синусу, крововоливу у праву плевральну порожнину (150 мл), які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я, так як для його загоєння необхідний термін більше 21-ї доби, п'яти косо-вертикальних смугоподібних синців по правій боковій поверхні грудної клітки та правої бокової черевної стінки, косо-горизонтального смугоподібного синця по зовнішній поверхні правого плеча на межі середньої та верхньої третин, чотирьох смугоподібних синців розташованих вертикально, косо-вертикально та косо-горизонтально на спині, косо-розміщеного смугоподібного синця правої сідниці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Від отриманих тілесних ушкоджень у вигляді закритої тупої травми органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву діафрагмальної поверхні великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину (2000 мл) потерпілий ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_1 .

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України.

Не погоджуючись з таким рішення місцевого суду прокурор не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію дій обвинуваченого, оскаржує вирок у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання особі обвинуваченого та тяжкості кримінального правопорушення, внаслідок м'якості. Вважає, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_7 міри покарання не оцінено належним чином доводи прокурора щодо необхідності врахування характеру та ступеня тяжкості вчиненого правопорушення та обставини його вчинення. Зокрема, достатньо не взято до уваги, що в результаті тяжкого злочину спричинено смерть людини. Звертає увагу на те, що місцевий суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 дійшов невірних висновків про наявність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та безпідставно застосував положення ч.1 ст. 69 КК України. Обгрунтовуючи застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_7 , суд визнав обставинами, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, що виник внаслідок дій потерпілого. Водночас, лише одну з наведених обставин можливо визнати такою, що знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, що виник внаслідок дій потерпілого). При цьому, для застосування положень ст. 69 КК України необхідно одночасне існування кількох таких обставин. Інші обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого (щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину), а також ті, що враховані судом, як підстави для застосування ст. 69 КК України (наявність контузії, догляд за матір'ю похилого віку, авторитет серед мешканців села), лише характеризують посткримінальну поведінку обвинуваченого та його загально - соціальні якості, однак не впливають на особливості конкретного злочину і обставини його вчинення, а також жодним чином істотно не знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Також, обираючи вид та розмір покарання, суд достатньо не врахував кількість, спосіб та механізм нанесення обвинуваченим ударів потерпілому, від яких останній помер. Обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлено наносив удари по спині потерпілому ОСОБА_10 , коли той присів перед ним і вже не вчиняв неправомірних дій, не становив для нього загрози. Відповідно, версія сторони захисту, що обвинувачений наніс таку кількість ударів, лише захищаючись від побоїв потерпілого і вибиваючи з його рук дошку, є неспроможною та не відповідає дослідженим в суді доказам. Призначення ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду із врахуванням тяжкості вчиненого злочину і наслідків, що настали на думку сторони обвинувачення, є явно неспівмірними.

Разом з тим, звертає увагу на те, що ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_7 , місцевий суд не застосував норму закону України про кримінальну відповідальність, а саме ч.ч.1, 7 ст. 72 КК України. Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду від 01.09.2023 року до ОСОБА_7 був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце свого проживання строком на 2 місяці, тобто до 01.11.2023 року включно. Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду від 26.10.2023 року до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. до 30.11.2023 року. Отже, ОСОБА_7 перебував під цілодобовим домашнім арештом в період з 01.09.2023 по 01.11.2023. Тому на підставі п.п.а-1 п.1 ч.1, ч.7 ст. 72 КК України період з 01.09.2023 по 01.11.2023 року слід зарахувати ОСОБА_7 в строк покарання.

Посилаючись на вказані обставини, просить оскаржуваний вирок в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. В строк покарання ОСОБА_7 зарахувати строк перебування під цілодобовим домашнім арештом на підставі ухвали слідчого судді Ківерцівського районного суду від 01.09.2023 - з 01.09.2023 по 01.11.2023, із розрахунку відповідно до ч.ч.1, 7 ст. 72 КК України, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі. У решті вирок суду щодо ОСОБА_7 просить залишити без змін.

В поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_8 вважає оскаржуваний вирок незаконним, необґрунтованим та не вмотивованим, та таким, що ухвалений з порушенням норм матеріального права (неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність) та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що дослідженими доказами у справі при розгляді обвинувального акту в суді першої інстанції, не було встановлено в діях обвинуваченого ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, в тому числі умислу на спричинення потерпілому ОСОБА_10 тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть останнього, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 хаотично наносячи удари дерев'яним обрізком при обороні від протиправних дій потерпілого, не передбачав і не міг передбачити утворення такого тілесного ушкодження в силу перебування у стані вираженого психоемоційного збудження, що є особливим станом і може розглядатися, як психологічна підстава сильного душевного хвилювання, а за обставин необхідної оборони кримінальна протиправність діяння виключається.

Посилаючись на вищевказані обставини, просить оскаржуваний вирок щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст. 121 КК України скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення.

Разом з тим, 31.01.2025 року на адресу Волинського апеляційного суду від прокурора надійшли заперечення на апеляційну скаргу сторони захисту, в яких останній просить апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення. Звертає увагу на те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_7 не було необхідної оборони, оскільки нанесення обвинуваченим не менше п'яти ударів обрізком дошки по спині потерпілого, який перебував у майже лежачому положенні в жодному разі не може бути розцінено як таке, що вчиняється з метою самооборони, а тому ОСОБА_7 повинен нести відповідальність за фактично спричинені тілесні ушкодження на загальних підставах і його дії правильно кваліфіковано судом за ч.2 ст. 121 КК України.

Окрім того, 28.02.2025 року на адресу Волинського апеляційного суду від захисника ОСОБА_8 надійшли доповнення до апеляційної скарги поданої стороною захисту, в яких останній вважає, що місцевим судом не були враховані та співставлені з фактичними обставинами справи для надання правильної кваліфікації дій особи, психологічний стан обвинуваченого. Зокрема суд першої інстанції на думку сторони захисту не надав належної оцінки поставленим перед ним питанням, що були висловленні при проведенні судових дебатів стороною захисту, а саме: чи зазнав обвинувачений ОСОБА_7 суспільно небезпечного посягання зі сторони потерпілого ОСОБА_10 ; чи мав право обвинувачений ОСОБА_7 на оборону від суспільно небезпечного посягання зі сторони потерпілого; чи не допустив обвинувачений ОСОБА_7 перевищення таких меж необхідної оборони, яка є допустимою в обстановці що виникла; чи може ОСОБА_7 бути притягнутим до кримінальної відповідальності в розумінні положень частини 4 статті 36 КК України, а саме через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, якщо такий не міг оцінити відповідальність заподіяної ним шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту. На вищевказані питання місцевий суд на думку сторони захисту аргументованих відповідей не надав, а тому сторона захисту просить суд апеляційної інстанції при прийнятті кінцевого рішення надати відповіді на них та прийняти законне, мотивоване та обґрунтоване рішення, а вимоги апеляційної скарги захисника задовольнити.

Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, міркування прокурора, яка апеляційну скаргу сторони обвинувачення підтримала у повному обсязі, а скаргу сторони захисту заперечила, оскільки вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, думку обвинуваченого та його захисника, які свою апеляційну скаргу підтримали та просили їх задовольнити, а скаргу сторони обвинувачення заперечили, думку потерпілої, яка апеляційну скаргу сторони захисту підтримала, а апеляційну скаргу прокурора заперечила, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Судове рішення відповідно до положень ст.370 КПК України повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За положеннями ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення .

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно зі ст.94 КПК України суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Вказаних вимог закону місцевим судом при ухваленні оскаржуваного судового рішення дотримано.

Ухвалюючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст.121 КК України, місцевий суд проаналізував зібрані у кримінальному провадженні докази для вирішення питань, зазначених у ст.368 КПК України.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення за обставин вказаних у вироку, стверджуються зібраними в кримінальному провадженні та належним чином перевіреними в судовому засіданні доказами, яким місцевий суд дав правильну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши його дії за ч.2 ст.121 КК України, як умисні дії, які виразились у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

При цьому, посилання сторони захисту про недоведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони спростовується сукупністю наявних в матеріалах кримінального провадження доказів, які були досліджені судом першої інстанції.

Як встановлено в ході судового розгляду провадження місцевим судом, і з цим погоджується апеляційний суд, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, які колегія суддів вважає належними та допустимими в розумінні положень ст.ст.85, 86 КПК України.

Так, суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку показанням самого обвинуваченого ОСОБА_7 , який свою провину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково та не заперечив фактичних обставин справи (місця, часу, способу вчинення кримінального правопорушення), вказав про те, що з 2020 року він з потерпілою ОСОБА_9 проживають в АДРЕСА_1 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Разом з ними проживав також син потерпілої ОСОБА_11 (загиблий). Зазначив, що ОСОБА_10 зловживав спиртними напоями, всі зароблені кошти витрачав на спиртні напої, влаштовував в сім'ї сварки та бійки. Неодноразово вони зі співмешканкою боялися ночувати вдома, він погрожував сокирою та говорив, що спалить будинок. Вказав, що 29 серпня 2023 року вранці вони всі разом, а саме: він, співмешканка ОСОБА_9 та ОСОБА_10 поїхали в ліс збирати ягоди, намагалися до обіду позбирати та здати. Зазначив, що приблизно о 14 год ОСОБА_10 разом з односельчанином ОСОБА_12 автомобілем поїхали додому, а він з ОСОБА_9 поїхали пізніше. Вказав, що коли приїхали додому ОСОБА_10 ще не було, вони з ОСОБА_9 пообідали та почали займатись домашнім господарством. ОСОБА_9 залишилась вдома, а він пішов до своєї матері, яка проживала в АДРЕСА_2 . Коли повернувся до будинку ОСОБА_9 то побачив, що між співмешканкою та сином ОСОБА_11 відбувалася сварка. Він зробив ОСОБА_10 зауваження, за те що він ображає матір нецензурною лайкою, і тоді останній почав сваритися з ним та кричати до нього де він подів карбюратор. Зазначив, що сварка відбувалась на подвір'ї, де ОСОБА_10 схопив палицю та наніс йому удар в обличчя по щоці, а потім два удари в голову, один з яких припав в область контузії. Вказав, що кров залила йому обличчя і він нахилився, щоб кров стікала на землю і в цей момент ОСОБА_10 наносив йому удари по спині та сказав, що йому буде кінець. Зазначив, що не рахував скільки ударів йому наніс ОСОБА_10 , пам'ятає перший та другий удар, що під час нанесення ударів по спині дошка переламалася, однак ОСОБА_10 продовжував наносити удари частиною дошки, яка залишилась в його руках та повторював, що йому кінець. Зазначив, що в результаті нанесених ОСОБА_10 йому ударів в голову він нічого не чув та не бачив, скільки останній наніс йому ударів не пам'ятає. Повідомив, що в очах потемніло та йому здалось, що він починає втрачати свідомість і йому буде кінець. Однак він зібрався з силами, взяв дерев'яну дошку з купи дров і намагався нею вибити з рук ОСОБА_10 його дошку, скільки ударів наніс останньому він не знає та не пам'ятає, наносив удари ОСОБА_10 хаотично, поки він не присів на ногах. Вказав, що наносив удари ОСОБА_10 поки не вибив дошку у нього. Зазначив, що від ударів ОСОБА_10 ухилявся, хитався, погано стояв на ногах, оскільки перебував в стані алкогольного сп'яніння. Вказав, що коли вибив дошку з рук у ОСОБА_10 , то наніс ще декілька ударів, а коли він присів, то більше ударів останньому не наносив, викинув дошку та пішов до умивальника, який знаходився на подвір'ї помитися, а коли повернувся, на місці бійки ОСОБА_10 не було. Повідомив, що під час якого удару вибив у ОСОБА_10 дошку точно не пам'ятає, чи під час першого чи другого. Зазначив, що бійка між ними відбулася дуже швидко. Вказав, що самостійно надавав собі допомогу - змивав кров водою та рани закривав футболкою, щоб зупинити кровотечу. Куди пішов ОСОБА_10 він не бачив, співмешканка вийшла з хліва, коли він умивався і дала йому чисту футболку. Зазначив, що після бійки, він пішов до своєї матері на АДРЕСА_2 та мав намір косити картоплиння, але оскільки дуже боліла голова він ліг відпочивати. Повідомив, що вранці десь о 05 год 30 хв до нього зателефонувала ОСОБА_9 та сказала, що ОСОБА_11 помер. Після цього, сусідка викликала поліцію, карету швидкої допомоги не викликали. Поліція приїхала в 12 год, в подальшому вони проводили слідчий експеримент, він показував, як все відбувалось, при цьому була відеофіксація. Після цього його відвезли та зняли побої і поїхали в Ківерцівський районний суд, де йому було обрано міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Зазначив, що раніше між ним та ОСОБА_10 також відбувалися бійки, в обох були синці, скільки бійок було не рахував. З приводу нанесення йому ОСОБА_10 тілесних ушкоджень в поліцію звертався один раз, це була зустрічна заява, оскільки ОСОБА_10 написав перший, коли саме це було не пам'ятає. Вказав, що ініціатором конфліктів був ОСОБА_10 - влаштовував сварки то з матір'ю, то з ним. Зазначив, що він ОСОБА_10 прийняв як сина, разом харчувалися, працювали, ненависті або бажання помститися не було, все йому пробачав. Коли ОСОБА_10 був у тверезому стані то поводився нормально, а коли випивав то постійно конфліктував. Наголосив, що під час бійки ОСОБА_9 не було, оскільки вона боялася, щоб ОСОБА_10 не почав і її бити, вона постійно його боялася. Вказав, що інші сторонні особи бійки не бачили, сусіди також боялися ОСОБА_10 . Також при цьому зазначив, що умислу на заподіяння ОСОБА_10 таких тілесних ушкоджень, які спричинили б його смерть у нього не було. В судових дебатах обвинувачений підтримав позицію захисника, зазначив, що якби не оборонявся то місці загиблого міг бути він, однак щиро розкаюється, що так сталося з ОСОБА_10 , співчуває потерпілій та готовий нести визначене судом покарання.

Разом з тим, місцевий суд дав належну юридичну оцінку показанням потерпілої ОСОБА_9 , яка в судовому засіданні показала, що 29 серпня 2023 року вранці вони всі разом, а саме: вона, ОСОБА_7 та її син ОСОБА_10 поїхали в ліс збирати ягоди. Вказала, що син (померлий ОСОБА_10 ) з ОСОБА_13 автомобілем поїхали додому раніше приблизно о 14 год, а вони з ОСОБА_7 приїхали додому пізніше. Коли повернулися додому сина ОСОБА_11 ще не було, вони пообідали та почали займатися господарством. Зазначила, що вона була вдома, а ОСОБА_7 пішов до своєї матері, яка проживає в АДРЕСА_2 . Вказала, що о 16 год повернувся додому її син ОСОБА_10 та запитав у неї про якийсь пакет з продуктами, вона відповіла, що не бачила і тоді він взяв велосипед та поїхав в центр села в бар. По зовнішньому вигляді вона зрозуміла, що її син був «випивший». Коли він повернувся, то знову почав з нею конфліктувати та ображати її нецензурною лайкою. В цей час прийшов ОСОБА_7 та зробив йому зауваження, тоді син взяв дерев'яну дошку і почав бити ОСОБА_7 . Вказала, що її син нічого не сказавши наніс два удари ОСОБА_7 по голові і вона втекла, оскільки боялася, що син також почне її бити. Коли через хвилин 10 вийшла з хліва, то побачила, що ОСОБА_7 вмивається біля умивальника, а ОСОБА_11 (сина) вже не було. Зазначила, що сторонніх осіб під час бійки не було. ОСОБА_7 попросив дати йому футболку, а сам зупиняв кровотечу, кров текла на голові і по спині. Переодягнувшись ОСОБА_7 пішов до своєї матері на АДРЕСА_2 косити картоплиння, проте не косив, оскільки боліла голова і ліг спати. Вказала, що вона залишилась вдома, в період часу з 16 год до 23 год в будинок не заходила, приблизно о 23 год 30 хв заглянула до сина в кімнату і побачила, що він дивився телевізор. Після чого пішла в свою кімнату і лягла спати. Проснувшись вранці о 05 год займатись господарством побачила, що в коридорі лежить ОСОБА_11 , вона хотіла його розбудити, але він був мертвий, як він опинився в коридорі вона не знає. Після цього, вона зателефонувала ОСОБА_7 , кумі та сусідці і повідомила їм про це. Зазначила, що син постійно виганяв її з покійним чоловіком (батьком ОСОБА_10 ) з будинку, незважаючи на те, що батько був онкохворий, вони неодноразово ночували по сусідах, бив та знущався з них. Вказала, що її син був одружений та проживав в м. Херсоні. Після розлучення повернувся та працював в м. Луцьку, а коли звільнили з роботи приїхав до неї в село. Зазначила, що її син в стані алкогольного сп'яніння неодноразово засинав в коридорі біля котла під час куріння сигарет. Вказала, що син не давав їй жити та господарювати, робив все на перекір, але вони його завжди шкодували та пробачали. Вказала, що вона припускала, що після бійки її син знаходився в будинку, на подвір'ї вона його не бачила, та не чула, щоб хтось говорив, що після події син кудись ходив. Зазначила, що вона не чула, щоб ОСОБА_7 погрожував синові, що його заб'є, а син неодноразово погрожував обвинуваченому перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. До обвинуваченого претензій немає, це не була помста, а була самооборона. В судових дебатах просила не призначати покарання ОСОБА_7 пов'язане з позбавленням волі.Більше того, потерпіла сторона просила суд, у випадку встановлення доведеним пред'явленого обвинувачення ОСОБА_7 , не позбавляти такого волі, адже його виправлення та перевиховання цілком можливе без ізоляції від суспільства.

Ухвалюючи рішення про доведеність винуватості ОСОБА_7 суд першої інстанції обґрунтував своє судове рішення наступними доказами.

- протоколом огляду ОМП (трупа) з фото таблицею до протоколу огляду трупа старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) ЛРУП у Волинській області ОСОБА_14 від 30 серпня 2023 року з якого вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , за участю спеціаліста ОСОБА_17 , власника володіння ОСОБА_9 проведено огляд трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 . В кухні будинку за вказаною адресою на порозі виявлено труп чоловічої статті в положенні лежачи обличчям до низу. Права верхня кінцівка зігнута в лікті, ліва дещо зігнута, нижні виправлені. Труп знаходився між мийкою і столом. Трупне заклякання на дотик значно виражене, трупні плями розташовані на передніх поверхнях, крім лівої щоки і передньої стінки грудної клітки з ліва фіолетового кольору. В ділянці лівого кута рота сукровиця в ділянках обличчя, а саме спинки носа, підборіддя по всій поверхнях шиї та ділянці спини є садна із щільною кіркою темно-коричневого кольору. На тильній поверхні правої кисті шкірні покриви забруднені підсохлою кров'ю, наявний синець з садном, дно якого яскраво-червоного кольору;

- протоколом огляду трупа з ілюстративними таблицями до протоколу огляду трупа слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_18 від 30 серпня 2023 року з якого вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , за участю спеціаліста - судово-медичного експерта (лікаря) ОСОБА_21 проведено огляд трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в якому зазначено, що шкірні та рани холодні, трупне заклякання помірно добре виражене в жувальних м'язах та м'язах нижніх кінцівок дещо менше виражене в м'язах нижніх кінцівок. Трупні плями розташовані по задній поверхні тіла ледь виражені, бліда багряна синього кольору. На спинці носа справа, біля зовнішнього кута правого ока в передвушній ділянці справа, в проекції кута нижньої щелепи справа, на підборідді по задній поверхні обох ліктів, в проекції передньо-верхньої осі крила клубової кістки садна невизначеної форми, без нірочки, підсохлі. Також наявне садно по передньо-боковій поверхні шиї справа. В проекції садна біля зовнішнього кута правого ока наявна забійна рана вираженої форми вертикального розміщення. По задній поверхні правої кисті наявне садно переривного характеру, без кірочки, підсохле навколо садна наявний синець блідо-багряного-синього кольору. По правій боковій поверхні грудної клітки, на правій та лівій половині спини, на зовнішній поверхні правого плеча наявні близько 11 смугоподібних синців, розташованих косо-вертикально, блідо-багряна синього кольору деякі з просвітленням всередині, деякі з лінійним садном по краю, розміром від 20 х2 см до 6х1,3 см. При обмацуванні незначна патологічна рухливість ребер справа інших тілесних ушкоджень не виявлено;

- довідкою про причину смерті від 30 серпня 2023 року з якої вбачається, що причиною смерті ОСОБА_10 , 1991 року народження є масивна внутрішня кровотеча. Злам 8 та 9 ребер справа, розрив великої долі печінки;

- висновком експерта № 395 від 25 вересня 2023 року лікаря судово-медичного експерта Луцького відділу судово-медичної експертизи трупів та чергових судово-медичних експертів ОСОБА_21 з якого встановлено, що при проведенні судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_10 , 1991 року народження виявлено такі тілесні ушкодження: закрита тупа травма органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву діафрагмальної поверхні великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину (2000 мл); закрита тупа травма органів грудної клітки у вигляді зламів 8-го та 9-го ребер по правій середній пахвовій лінії, розриву плеври в проекції зламу 8-го ребра, крововиливу у м'які тканини грудної клітки навколо зламів ребер, субплеврального крововиливу нижнього краю нижньої долі правої легені, крововиливу у діафрагму біля правого синусу, крововиливу у праву плевральну положнину (150 мл); п'ять косо-вертикальних смугоподібних синців по правій боковій поверхні грудної клітки та правої бокової черевної стінки, косо-горизонтальний смугоподібний синець по зовнішній поверхні правого плеча на межі середньої та верхньої третин, чотири смугоподібні синці розташовані веритикально, косо-вертикально та косо-горизонтально на спині, косо-розміщений смугоподібний синець правої сідниці. Виявлені тілесні ушкодження виникли в короткий проміжок часу один за одним внаслідок травмуючої дії тупого предмета (предметів) із обмеженою видовженою плоскою прямокутною контактуючою поверхнею, цілком можливо дерев'яною дошкою в часі та при обставинах вказаних у постанові (29 серпня 2023 року близько 17 год 00 хв). В загальному було нанесено не менше одинадцяти ударів відповідно виявленим видовженим синцям. Для утворення виявленого розриву печінки достатньо нанесення і одного удару. Взаємне розташування нападника на потерпілого ОСОБА_10 в момент спричинення останньому тілесних ушкоджень динамічно змінювалось, ймовірно потерпілий якийсь момент знаходився в лежачому положенні, або зігнутому (нагнутому) положенні. За ступенем тяжкості закрита тупа травма органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву діафрагмальної поверхні великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину (2000 мл) відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і в даному конкретному випадку спричинила смерть потерпілого, тобто перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю. П.п. 2.1.2., 2.1.3. л/, о/ «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 від 17 січня 1995 року. За ступенем тяжкості закрита тупа травма органів грудної клітки у вигляді зламів 8-го та 9-го ребер по правій середній пахвовій лінії, розриву плерви в проекції зламу 8-го ребра, крововиливу у м'які тканини грудної клітки навколо зламів ребер, субплеврального крововиливу нижнього краю нижньої долі правої легені, крововиливу у діафрагму біля правого синусу крововиливу у праву плевральну положнину (150 мл) відносить до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров'я, так як для загоєння необхідний термін більше 21 доби. П.п. 2.2.1., 2.2.2., 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 від 17 січня 1995 року. За ступенем тяжкості виявлені смугоподібні синці відносяться до легких тілесних ушкоджень. П.п. 2.3.1., 2.3.2. б/, 2.3.5., 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 від 17 січня 1995 року. Садно на спинці носа справа, садно із забійною ранкою біля зовнішнього кута правого ока, садно в правій передвушній ділянці, синець правої вушної раковини, садно в проекції кута нижньої щелепи справа, садно в ділянці підборіддя, садно на передньо-боковій поверхні шиї справа в нижній третині та прилеглій частині середньої третини, два садна по задній поверхні обох ліктьових суглобів, садно та синець навколо по задній поверхні правої кисті, садно в проекції передньо-верхньої ості крила лівої клубової кістки утворилися внаслідок травмуючої дії тупого твердого предмету (предметів), або об такі, цілком можливо внаслідок неодноразового падіння з висоти власного зрості в межах однієї доби до настання смерті потерпілого. За ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. П.п. 2.3.1., 2.3.2. б/, 2.3.5., 4.6. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ № 6 від 17 січня 1995 року. Всі виявлені ушкодження являються прижиттєвими.

Причиною смерті ОСОБА_10 , 1991 року народження є закрита тупа травма органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву великої долі печінки, що призвело до масивної внутрішньої крововтрати, яка і є безпосередньою причиною смерті, підтверджується наявністю характерних для цього виду смерті патоморфологічних ознак, виявлених при розтині трупа та відображених в судово-медичному діагнозі, описовій частині даного висновку. Виявлена закрита тупа травма органів грудної клітки сприяла настанню смерті. Смерть настала з 8-16 год до моменту початку дослідження трупа в морзі.

Враховуючи патоморфологічні особливості виявлених тілесних ушкоджень, трупні зміни, смерть потерпілого могла настати приблизно на протязі від 2 до 8 год з моменту отримання ушкоджень органів черевної порожнини та грудної клітки. Після заподіяння тілесних ушкоджень, до моменту втрати свідомості, потерпілий міг тривалий проміжок часу здійснювати активні дії (ходити, пересуватись, тощо).

При судово-токсологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_10 виявлено етиловий спирт в кількості - 2,90‰. Дана концентрація алкоголю в крові відповідає важкому ступеню алкогольного сп'яніння.

При судово-імунологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_10 встановлено, що кров відноситься до групи О з ізогемаглютенінами анти-А і анти-В системи АВО;

- висновком експерта № 520 від 01 вересня 2023 року судово-медичного експерта ОСОБА_22 , яким проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При судово-медичному обстеженні ОСОБА_7 у нього були виявлені такі ушкодження: множинні смужкоподібні садна на спині, майже на всьому протязі, садна на задній поверхні лівого плечового суглобу, на верхній поверхні лівої вушної раковини, в правій завушній ділянці. Біля зовнішнього кута рота зліва; внутрішньо-шкірний крововилив на внутрішній поверхні лівого плеча в верхній третині; рани в тім'яній ділянці голови справа та зліва, в лівій завушній ділянці. Дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупого твердого предмета видовженої форми, цілком можливо при обставинах та в час вказаним обстежуваним та в постанові, за ступенем тяжкості рани відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше шести діб, решта ушкоджень за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Виникнення вищевказаних ушкоджень, зважаючи на їх характер, кількість, різноманітну анатомічну локалізацію, в результаті падіння з висоти власного зросту - виключається;

- протокол огляду місця події з ілюстративною таблицею до протоколу огляду місця події слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_18 від 30 серпня 2023 року, з якого вбачається, що в присутності понятих ОСОБА_15 , ОСОБА_23 , проведено огляд місця події, зокрема житлового будинку та прилеглої території за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено: 6 фрагментів дерев'яної дошки з слідами речовини бурого кольору в картонній упаковці; змив речовини бурого кольору з металевої решітки при вході з зовнішнього боку в паперовому конверті; змив речовини бурого кольору зі стіни зліва від вхідних дверей з внутрішнього боку в паперовому конверті; змив речовини бурого кольору з бокової стінки мийки приміщення № 2 в паперовому конверті; змив речовини бурого кольору з килима приміщення № 2 в паперовому конверті; частина покривала з слідами речовини бурого кольору в паперовому конверті; наволочка з слідами речовини бурого кольору з приміщення № 4 в паперовому конверті; футболка з слідами речовини бурого кольору з приміщення № 4 в паперовому конверті; тапок синього кольору в паперовому конверті; медична картка стаціонарного хворого на ім'я ОСОБА_10 в пакеті для речових доказів № PSP 2234913;

- протоколом проведення слідчого експерименту слідчим СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_24 від 30 серпня 2023 року в присутності понятих ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , захисника ОСОБА_27 , в ході якого підозрюваний ОСОБА_7 відтворив події та обставини за яких заподіяно тілесні ушкодження ОСОБА_10 , що спричинили смерть та заподіяно тілесні ушкодження йому. На місці обвинувачений детально показав як все це відбувалося, що зафіксовано на відео (№ 00058), яке відтворено безпосередньо в судовому засіданні. Так, ОСОБА_7 повідомив, що прийшовши до будинку АДРЕСА_1 почув як на території указаного будинковолодіння відбувається конфлікт між матір'ю (потерпіла ОСОБА_9 ) та сином (загиблий ОСОБА_10 ) в який він втрутився. Далі ОСОБА_7 за допомогою статиста показав як ОСОБА_10 наносив йому тілесні ушкодження палицею, від яких у нього почала іти кров і він присів та відчував, як загиблий продовжує наносити йому удари від яких частина палиці (дошки), що тримав ОСОБА_10 розлетілась. Після цього ОСОБА_7 взявши подібну палицю, якою наносив тілесні ушкодження загиблому, на статисту показав як наносив удари палицею по тілу ОСОБА_10 та повідомив, що перший раз ним було нанесено 4-5 ударів, коли ОСОБА_10 стояв, другий раз - ще 4-5 ударів, коли ОСОБА_10 перебував напівприсяди спиною до нього. Далі ОСОБА_7 показав куди він пішов змивати свою кров, а ОСОБА_10 так і залишився на місці, а в подальшому останнього вже не було на подвір'ї і він не знає куди загиблий пішов. Показав наявні у нього тілесні ушкодження;

- протоколами отримання зразків для експертизи від 30 серпня 2023 року зафіксовано відібрання зразків змивів з правої та лівої рук (за допомогою стерильної марлевої серветки, яка змочена в дистильовану воду з правої та лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 відібрано змиви), які поміщено в паперовий пакет скріплений паперовими бирками, відібрання букального епітелію (за допомогою двох аплікаторів на дерев'яній паличці в пробірці з ротової порожнини підозрюваного ОСОБА_7 відібрано зразки букального епітелію), які поміщено в паперовий пакет скріплений паперовими бирками та відібрання зрізів нігтьових пластин з правої та лівої руки (за допомогою ножниць були відібрані зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки підозрюваного ОСОБА_7 ), які поміщено в паперовий пакет скріплений паперовими бирками;

- висновком експерта № 84/і від 20 вересня 2023 року встановлено, що кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютинінами-В по системі АВ0;

- висновком експерта № 83/і від 20 вересня 2023 року встановлено, що кров підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В по системі АВ0;

- висновком експерта № 395 А від 14 листопада 2023 року лікаря судово-медичного експерта Луцького відділу судово-медичної експертизи трупів та чергових судово-медичних експертів ОСОБА_21 , яким проведено додаткову судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_10 , 1991 року народження та виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита тупа травма органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву діафрагмальної поверхні великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину (2000 мл); закрита тупа травма органів грудної клітки 8-го та 9-го ребер по правій середній пахвовій лінії, розриву плеври в проекції зламу 8-го ребра, крововиливу у м'які тканини грудної клітки навколо зламів ребер, субплеврального крововиливу нижнього краю нижньої долі правої легені, крововиливу у діафрагму біля правого синусу, крововиливу у праву плевральну положнину (150 мл); п'ять косо-вертикальних смугоподібних синців по правій боковій поверхні грудної клітки та правої бокової черевної стінки, косо-горизонтальний смугоподібний синець по зовнішній поверхні правого плеча на межі середньої та верхньої третин, чотири смугоподібні синці розташовані веритикально, косо-вертикально та косо-горизонтально на спині, косо-розміщений смугоподібний синець правої сідниці. Садно на спинці носа справа, садно із забійною ранкою біля зовнішнього кута правого ока, садно в правій передвушній ділянці, синець правої вушної раковини, садно в проекції кута нижньої щелепи справа, садно в ділянці підборіддя, садно на передньо-боковій поверхні шиї справа в нижній третині та прилеглій частині середньої третини, два садна по задній поверхні обох ліктьових суглобів, садно та синець навколо по задній поверхні правої кисті, садно в проекції передньо-верхньої ості крила лівої клубової кисті.

Враховуючи локалізацію та характер виявлених тілесних ушкоджень та трупі ОСОБА_10 цілком можливе утворення їх за обставин та механізму зафіксованих під час проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_7 , 1975 року народження;

- висновком судово-психіатричного експерта № 403 судово-психіатричної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 15 листопада 2023 року відповідно до якого у ОСОБА_7 виявлялися в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому правопорушення ознаки органічного ураження головного мозку (постконтузійного генезу) з явищими емоційної нестійкості. Ступінь змін зі сторони психіки не така, щоб позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У ОСОБА_7 виявляються в даний час ознаки органічного ураження головного мозку (постконтузійного генезу) з явищими емоційної нестійкості. Ступінь змін зі сторони психіки не така, щоб позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Примінення примусових заходів медичного характеру він в даний час не потребує. У ОСОБА_7 не виявлено таких психологічних якостей особистості, які б суттєво впливали на його поведінку зумовлюючи жорсткі, агресивні діяння по відношенню до оточуючих. На основі матеріалів справи і результатів експериментально-психологічного дослідження з'ясовано, що на період вказаного делікту підекспертний ОСОБА_7 перебував у стані вираженого психоемоційного збудження, котрий виник раптово у відповідь на діяння і образи з боку потерпілого. Вказаний психоемоційний стан суттєво впливав на його свідомість та діяльність, обмежуючи здатність підекспертного у повній мірі розуміти значення своїх дій, довільно регулювати власну поведінку та прогнозувати наслідки. Стан вираженого психоемоційного збудження є особливим і може розглядатися, як психологічна підстава сильного душевного хвилювання. З урахуванням індивідуально-психологічних особливостей та стану розумового розвитку, ОСОБА_7 спроможний правильно сприймати важливі по справі обставини та давати, щодо цього відповідні покази;

- висновком експерта № 106/і лікаря судово-медичного імунолога ОСОБА_28 від 23 листопада 2023 року відповідно до якого на представлених на дослідження: фрагментах дошок (об. № 1-29), змивах з МП (об. № 30-33), частині покривала (об. № 34), наволочці (об. № 35-42), футболці (об. № 43-48), виявлені сліди крові людини. В об'єктах № 1-29, 43-48 встановленого груповий антиген «А» і в об. № 1, 3, 5, 12, 14, 15, 21, 25, 27, ізогемаглютинін анти-«В», системи «АВО». В об'єктах № 30-42 встановлено груповий антиген «Н» і в об. № 35, 36, 37, 41, 42 21 травня 1991 року народження, системи «АВО».

Кров виявлена в об. № 1-29, 43-48, може походити від підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 чи іншої особи, осіб з групою крові «А» ізогемаглютинін анти-«В», системи «АВО» і не може походити від потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Кров виявлена в об'єктах № 30-42 може походити від потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 чи іншої особи, осіб з групою крові «О» з ізогемаглютинін анти-«А» і анти «В» системи «АВО» і не може походити від підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- показами судово-медичного експерта Луцького відділу судово-медичної експертизи трупів та чергових судово-медичних експертів ОСОБА_21 наданими в судовому засіданні, який пояснив, що на підставі постанови СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_24 від 30 серпня 2023 року в приміщенні моргу обласного бюро судово-медичної експертизи він проводив експертизу трупа ОСОБА_10 , 1991 року народження. Зазначив, що група ушкоджень, були розташовані в проекції розриву печінки, вони були на правій стороні спини по задній боковій поверхні тіла. Одне із ушкоджень було з чітко вираженим кінцем у нижній частині спини, цей кінець ушкодження був зроблений дошкою, якою наносили ушкодження саме її кінцем, який був дальнім (протилежним) від того кінця дошки, який тримав нападник у руці, а ушкодження від нижньої частини спини проходило далі до верхньої частини спини. Судячи з цього, щоб завдати вказане ушкодження, то потерпілий має бути або нахилений вперед, або присівши також нахилений вперед, а нападник мав стояти зі сторони голови потерпілого перед ним. Вказав та продемонстрував, що коли людина стоїть у вертикальному положенні то та ділянка спини не доступна для нападника, який буде стояти перед ним. Показав, що чим більший нахил потерпілого вперед в стоячому положенні, тим більше ділянка ушкодженої сторони доступна для нанесення такого удару. Зазначив, що смерть ОСОБА_10 настала через розрив печінки, що призвело до масивної внутрішньої крововтрати. Показав, що печінка в організмі людини в боковій проекції займає місце під діафрагмою від заду до переду ребер, які захищають печінку і якщо відбувається перелом ребер, тоді ушкоджується печінка. Зазначив, що при нанесені ударів кінцем палиці утворяться прямі переломи ребер, як було в потерпілого ОСОБА_10 . Вказав, що при дослідженні тіла потерпілого та ушкоджень на ньому встановлено, що удари були нанесені предметом квадратної форми, дошкою чи «штахетою». На запитання захисника, чи могли утворитися такі тілесні ушкодження та розрив печінки коли палицею не б'ють, а з достатньою силою відштовхують експерт зазначив, що в даному випадку таке виключається. Також, відповідаючи на запитання захисника про можливість отримання потерпілим таких тілесних ушкоджень будучи у вертикальному положенні але збоку експерт вказав, що це не можливо, оскільки синці на тілі потерпілого були у вертикальному або косо-вертикальному положенні, а при отриманні ушкоджень в запитуваному випадку вони розміщувалися б інакше. Зазначив, що для розриву печінки достатньо нанести один удар зі сторони печінки. Повідомив, що потерпілому ОСОБА_10 в загальному було нанесено 11 ударів, зокрема, зі сторони печінки, по правій боковій поверхні грудної клітки та правої бокової черевної стінки було, нанесено 5 ударів, від якого удару настав розрив печінки сказати не можливо. Зазначив, що група ушкоджень на тілі в місці розриву печінки були розміщені приблизно в одному напрямку: паралельно, перетиналися під гострим кутом або накладалися одне на одного і при отриманні яких потерпілий мав бути або в нахиленому положенні або напіввприсяди. Інша група ушкоджень, які розташовувались в центрі спини і на сідниці, знаходяться в різних положеннях (хаотично) тобто отримані коли нападник і потерпілий рухалися по відношенню один до одного. Достовірно визначити яка група ударів була отримана першочергово не можливо.

Зазначив, що на момент дослідження в період з 20 серпня 2023 року по 25 вересня 2023 року крім постанови слідчого ніяких матеріалів справи у нього не було, висновок на 99% ним був зроблений при дослідженні тіла ОСОБА_10 . Додатковий висновок № 395а ним був складений з урахуванням обставин проведеного слідчого експеремента. Щодо тілесних ушкоджень нанесених обвинуваченому йому не відомо, оскільки експертиза ним не проводилась. Зазначив, що для встановлення вмісту алкоголю в крові потерпілого ним відбиралася кров і направлялася в лабораторію. Згідно методичних рекомендацій концентрація алкоголю в крові 2,9 ‰ відповідає важкому ступеню алкогольного сп'яніння, при вказаному вмісті алкоголю в крові, людина може рухатись та розмовляти;

- показаннями в судовому засіданні судово-медичного експерта Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_22 який пояснив, що тілесні ушкодження, які описані та виявлені у ОСОБА_7 не мали ознак небезпеки для життя та здоров'я. Зазначив, що експертизу проводив на підставі постанови слідчого, інших матеріалів йому надано не було. Вказав, що на спині у ОСОБА_7 було 10 ушкоджень, а всього було не менше 19 контактів тіла з травмуючим предметом. Зазначив, що не виключається можливість нанесення одного удару від якого може бути утворено два ушкодження. Пояснив, що судячи з вертикального та косо вертикального розташування саден на спині прикладання видовжуваного предмета було в положенні напрямку вертикальному чи косо вертикальному в порівнянні з вертикальною віссю тіла. Зазначив, що таке може бути коли людина знаходиться як у вертикальному положенні так і горизонтальному, обстежений міг лежати на животі або стояти. Судово-медичним аналізом дати відповідь на питання чи обстежувальний при нанесенні ударів ухилявся не можливо. Зазначив, що будь-які рани супроводжуються кровотечею, глибокі садна також дають невелику капілярну кровотечу. В ділянці голови у ОСОБА_7 були наявні п'ять ран. Зазначив, що судово-медичних даних про різний термін спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 немає. На запитання захисника, чи могли отримані п'ять ран на голові ОСОБА_7 спричинити сильну кровотечу, таку щоб заливало лице, експерт вказав, що на шкірних покривах голови найбільше розвинута судинна сітка і будь-яке найменше ушкодження може спричинити кровотечу, відтак це цілком можливо. Чи могли спричинити удари по голові потемніння в очах сказати не може.

При цьому, апеляційний суд вважає, що такі докази були отримані в законний спосіб, тобто у порядку передбаченому чинним законодавством.

Крім того, під час судового розгляду місцевим судом були досліджені такі процесуальні рішення та інші матеріали, а саме:

- постанову про призначення групи слідчих від 30 серпня 2023 року, відповідно до якої постановлено у кримінальному провадженні №12023030590000522 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України призначити групу слідчих у складі: начальника СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_29 ; слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_30 ; слідчого СВ ВП № 1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_31 ; слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_14 ; слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_32 ; слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_33 ; старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_34 ; слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_35 ; слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_36 ; слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_24 ; старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_37 ; старшим слідчої групи призначено слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_14 ;

- постанову про визначення групи прокурорів від 30 серпня 2023 року відповідно до якої постановлено призначити групу прокурорів у кримінальному провадженні № 12023030590000522 від 30 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України у складі: прокурорів Ківерцівського відділу Луцької окружної прокуратури - ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 ; ОСОБА_44 та призначено старшим групи прокурорів - прокурора ОСОБА_41 ;

- постанову про створення міжрегіональної групи слідчих у кримінальному провадженні від 30 серпня 2023 року, відповідно до якої постановлено у кримінальному провадженні № 12023030590000522 від 30 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України створити міжрегіональну групу слідчих у складі: начальника СВ ВП № 1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_29 ; старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області капітана поліції ОСОБА_34 ; слідчих СВ ВП № 1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_35 , ОСОБА_32 , ОСОБА_36 , ОСОБА_24 , ОСОБА_37 , ОСОБА_45 , ОСОБА_33 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_18 , старшим слідчої групи призначено слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_45 ;

- постанову про визначення (зміну) групи слідчих від 04 вересня 2023 року, відповідно до якої постановлено у кримінальному провадженні №12023030590000522 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України визначити групу слідчих у складі: начальника СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_29 ; старших слідчих СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_34 , ОСОБА_37 ; слідчих СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_45 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_35 , ГУНП у Волинській області: ОСОБА_35 , ОСОБА_32 , ОСОБА_36 , ОСОБА_24 , старшим слідчої групи призначено слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області лейтенанта поліції ОСОБА_30 ;

- постанову про визначення (зміну) групи слідчих від 01 жовтня 2023 року, відповідно до якої постановлено для розслідування кримінального провадження №12023030590000522 від 30 серпня 2023 року визначити групу слідчих у складі: старшого групи заступника начальника СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_46 ; начальника СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_29 ; старших слідчих СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_34 , ОСОБА_37 ; слідчих СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_35 , ОСОБА_32 , ОСОБА_36 , ОСОБА_24 , ОСОБА_45 , ОСОБА_33 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_18 ;

- постанову про призначення групи слідчих від 13 грудня 2023 року, відповідно до якої постановлено визначити групу слідчих у кримінальному провадженні № 12023030590000522 від 30 серпня 2023 року у складі: слідчого СВ Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_47 , якому доручено керувати діями групи слідчих; заступника начальника - начальника СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_48 , заступника начальника СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_46 ; старших слідчих СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_34 , ОСОБА_37 ; слідчих СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області: ОСОБА_30 , ОСОБА_32 , ОСОБА_35 , ОСОБА_49 , ОСОБА_31 , ОСОБА_36 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 ;

- заяву ОСОБА_9 від 30 серпня 2023 року, згідно якої остання добровільно надала згоду працівникам поліції на огляд її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

- заяву ОСОБА_9 від 30 серпня 2023 року, згідно якої остання надала дозвіл працівникам поліції на проведення огляду житлового будинку та прилеглої території, а також надала дозвіл на вилучення речових доказів;

- постанову про визнання предметів речовими доказами, приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 30 серпня 2023 року якою постановлено вилучені під час проведення огляду місця події 30 серпня 2023 року - 6 шість фрагментів дерев'яної дошки з слідами речовини бурого кольору в картонній упаковці, змив речовини бурого кольору з металевої решітки при вході з зовнішнього боку в паперовому конверті, змив речовини бурого кольору зі стіни зліва від вхідних дверей з внутрішнього боку в паперовому конверті, змив речовини бурого кольору з бокової стінки мийки приміщення № 2 в паперовому конверті, змив речовини бурого кольору з килима приміщення № 2 в паперовому конверті, частина покривала з слідами речовини бурого кольору в паперовому конверті, наволочка з слідами речовини бурого кольору з приміщення № 4 в паперовому конверті, футболка з слідами речовини бурого кольору з приміщення № 4 в паперовому конверті, тапок синього кольору в паперовому конверті, медична картка стаціонарного хворого на ім'я ОСОБА_10 в пакеті для речових доказів № PSP 2234913, під час проведення огляду трупа ОСОБА_10 30 серпня 2023 року: штани чорного кольору з маркуванням «Ao Long Com», труси темно червоного кольору, зрізи нігтьових пластин обох рук, змиви з обох рук, сліди рук нанесені на дактилокарту та вилучені під час проведення особистого обшуку ОСОБА_7 штани джинсові сірого кольору, які поміщено в картонну упаковку визнати речовими доказами по кримінальному провадженню;

- ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 вересня 2023 року якою постановлено накласти арешт на майно: 6 (шість) фрагментів дерев'яної дошки з слідами речовини бурого кольору в картонній упаковці, частину покривала з слідами речовини бурого кольору в паперовому конверті, наволочку з слідами речовини бурого кольору з приміщення № 4 в паперовому конверті, футболку з слідами речовини бурого кольору з приміщення № 4 в паперовому конверті, тапок синього кольору в паперовому конверті, медичну картку стаціонарного хворого на ім'я ОСОБА_10 в пакеті для речових доказів № PSP 2234913, штани чорного кольору з маркуванням «Ao Long Com», труси темно червоного кольору, штани джинсові сірого кольору, які поміщено в картонну упаковку;

- ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 вересня 2023 року якою постановлено надати слідчим групи слідчих дозвіл на проведення огляду (в порядку обшуку) приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ;

- копію протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_29 від 30 серпня 2023 року з якого вбачається, що 30 серпня 2023 року о 16 год 33 хв (фактичний час затримання 30 серпня 2023 року о 14 год 02 хв за адресою: Волинська область, Луцький район, с. Мильськ, вул. Молодіжна, буд. 14) в приміщенні службового кабінету № 25 ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області у присутності захисника ОСОБА_27 відповідно до ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України затримано особу ОСОБА_7 підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення;

- заяву ОСОБА_9 , згідно якої остання надала дозвіл на проведення слідчого експеременту на території її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

- клопотання захисника ОСОБА_27 про приєднання до матеріалів кримінального провадження копії характеристики, копії довідки про склад сім'ї, копії паспорта, копії довідки військовослужбовця, копії виписного епікризу та копії довідки № 759;

- постанову про освідування особи та відібрання біологічних зразків для проведення експертиз від 30 серпня 2023 року, відповідно до якої прокурором у кримінальному провадженні - ОСОБА_50 постановлено провести освідування ОСОБА_7 під час якого відібрати біологічні зразки: букального епітелію, зрізів нігтьових пластин правої руки і лівої руки, змивів з правої руки і лівої руки;

- постанову про освідування особи та відібрання біологічних зразків для проведення експертиз від 13 вересня 2023 року відповідно до якої прокурором у кримінальному провадженні - ОСОБА_51 постановлено провести освідування ОСОБА_7 під час якого відібрати біологічні зразки крові;

- протоколом отримання зразків для експертизи від 14 вересня 2023 року зафіксовано відібрання зразків крові у підозрюваного ОСОБА_7 (за допомогою шприца ємністю 5 мл з медичною голкою з вени правої руки відібрано зразки крові), які поміщено у спеціальну колбу, а також зразки крові залишено на стерильній марлевій тканині. Колба та марля поміщені у окремі паперові конверти та печатано;

- постанову керівника Луцької окружної прокуратури ОСОБА_52 від 25 жовтня 2023 року якою постановлено продовжити строк досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12023030590000522 від 30 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України до трьох місяців, до 30 листопада 2023 року;

- ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2023 року якою продовжено строк досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12023030590000522 від 30 серпня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України до п'яти місяців, до 30 січня 2024 року включно.

Відомості, встановлені у вищезазначених процесуальних рішеннях, документах та інших матеріалах, не є доказами винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України. Водночас, ці дані свідчать про дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Разом з тим, місцевим судом були досліджені докази подані стороною захисту:

- копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 15 січня 2022 року зареєстровано кримінальне провадження №12022035590000026 з приводу спричинення 14 січня 2022 року близько 20 год під час словесного конфлікту тілесних ушкоджень ОСОБА_10 ;

- копію рапорта старшого інспектора-чергового відділення поліції № 1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_53 згідно якого 14 січня 2022 року о 22 год 09 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 14 січня 2022 року о 22 год 08 хв в с. Мильськ по Молодіжна, буд. 12 до ОСОБА_54 прийшов сусід ОСОБА_55 зі слідами тілесних ушкоджень та просив викликати ЕМД;

- копію рапорта старшого інспектора-чергового відділення поліції № 1 (м.Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_56 згідно якого 18 січня 2022 року через секретаріат з ВПД надійшли матеріали по факту звернення ОСОБА_54 жителя АДРЕСА_3 щодо неправомірних дій відносно нього;

- копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 14 січня 2022 року згідно якого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 подав заяву про нанесення йому 14 січня 2022 року о 20 год 00 хв в АДРЕСА_1 ОСОБА_7 тілесних ушкоджень;

- копію пояснень ОСОБА_7 від 14 січня 2022 року згідно яких останній відповідно до ст. 63 Конституції України відмовився від дачі будь-яких пояснень;

- копію пояснень ОСОБА_9 від 14 січня 2022 року згідно яких остання пояснила, що 14 січня 2022 року близько 20 год між її співмешканцем ОСОБА_7 та сином ОСОБА_10 виникла словесна суперечка, яка переросла в бійку;

- копію пояснень ОСОБА_10 від 14 січня 2022 року згідно яких останній пояснив, що 14 січня 2022 року близько 20 год у нього виникла словесна суперечка з ОСОБА_7 , яка в подальшому переросла в бійку і ОСОБА_7 завдав йому удару коцюбкою по голові;

- копію заяви ОСОБА_10 від 19 січня 2022 року адресованої начальнику ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області згідно якої ОСОБА_10 просив припинити розслідування кримінального провадження по факту нанесення йому тілесних ушкоджень;

- постанову про закриття кримінального провадження від 19 січня 2022 року якою постановлено закрити кримінальне провадження №12022035590000026 за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення;

- копію рапорта поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_57 згідно якого 28 травня 2021 року о 21 год 54 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 27 травня 2021 року за адресою: АДРЕСА_4 відбувається сімейна сварка, а саме ОСОБА_11 наніс тілесні ушкодження заявнику ОСОБА_10 ;

- копію пояснень ОСОБА_9 від 27 травня 2021 року згідно яких остання надала пояснення щодо факту нанесення 27 травня 2021 року ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_10 ;

- копію пояснень ОСОБА_7 згідно яких останній надав пояснення щодо факту нанесення 27 травня 2021 року тілесних ушкоджень ОСОБА_10 ;

- копію рапорта поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_57 згідно якого 14 січня 2022 року о 00 год 20 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 14 січня 2022 року за адресою: м.Рожище, вул. Богдана Хмельницького ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 просив працівників поліції доставити його додому у зв'язку з відсутністю коштів і паспорта;

- постанову Рожищенського районного суду Волинської області від 14 квітня 2022 року якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_10 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення;

- інформацію начальника відділу поліцейської діяльності № 1 (м. Рожище) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_58 від 09 січня 2024 року щодо звернення громадянки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в поліцію.

Вищевказаним доказам місцевий суд надав належну юридичну оцінку.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано поклав вищевказані документальні та інші докази, які на думку апеляційного суду є послідовними та узгоджуються між собою, в основу вироку, як такі, що в своїй сукупності повно відтворюють картину подій, навівши при цьому переконливі мотиви свого рішення, що й відповідно спростовує доводи сторони захисту про відсутність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Водночас, апеляційний суд критично відноситься до тверджень сторони захисту в тій частині, що матеріали провадження не містять доказів винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки, вони суперечать дослідженим матеріалам кримінального провадження, не відповідають обставинам, встановленим під час судового провадження, а тому відповідно розцінюються як намагання уникнути чи пом'якшити відповідальності за вчинене.

Проаналізувавши вищевказані докази колегія суддів вважає, що ними доводяться обставини, які підлягають доказуванню в порядку ст.91 КПК України.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, оцінивши зібрані під час досудового розслідування та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, обґрунтовано дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, як умисні дії, які виразились у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, повністю доведена в ході судового розгляду належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.85, 86 КПК України.

Що стосується доводів сторони захисту про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_7 необхідної оборони та через сильне душевне хвилювання неможливість ним оцінити відповідність заподіяної ним шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту, відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, колегія судів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Так, відповідно до ч.2 ст.27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

Згідно ч.1 ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту (ч.ч. 3,4 ст. 36 КК України).

Отже, для вирішення питання щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж необхідно врахувати конкретні обставини кримінального провадження, здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

При цьому, у разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

Стан необхідної оборони існує лише протягом наявності суспільного небезпечного посягання, яке має початковий і кінцевий момент. Право на необхідну оборону виникає з моменту створення особою, яка здійснює посягання, реальної небезпеки заподіяння істотної шкоди охоронюваним суспільним відносинам (життю і здоров'ю), а його кінцевим моментом є припинення таких дій і усвідомлення (реальна можливість усвідомлення) особою, яка здійснює захист, факту остаточного припинення особою, яка здійснює посягання, суспільно-небезпечних дій.

Як встановлено місцевим судом сам факт конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_10 відбувався в умовах неочевидності, оскільки жодна стороння особа його не бачила, а потерпіла ОСОБА_9 була лише присутньою на початковому його епапі.

З матеріалів кримінального провадження та досліджених місцевим судом доказів вбачається, що 29.08.2023 року між обвинуваченим та загиблим відбулася бійка про що свідчать наявні в них обох тілесні ушкодження. Сторонами визнається, що ініціатором бійки був саме ОСОБА_10 , який першим завдав удар обвинуваченому ОСОБА_7 .

Як встановлено судом, в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_7 відтворив події та обставини за яких заподіяно тілесні ушкодження ОСОБА_10 . Зокрема вказав, що в певний момент коли він присів під час нанесення йому ударів частина палиці (дошки), що тримав ОСОБА_10 розлетілась. Після цього, ОСОБА_7 взяв подібну палицю, якою наносив тілесні ушкодження загиблому, на статисту показав як наносив удари палицею по тілу ОСОБА_10 та повідомив, що перший раз ним було нанесено 4-5 ударів, коли ОСОБА_10 стояв, другий раз - ще 4-5 ударів, коли ОСОБА_10 перебував напівприсяди.

Згідно до висновку експерта № 395 від 25 вересня 2023 року ОСОБА_10 в загальному було нанесено не менше одинадцяти ударів відповідно виявленим видовженим синцям. За ступенем тяжкості, зокрема, закрита тупа травма органів черевної порожнини у вигляді травматичного черезкапсулярного розриву діафрагмальної поверхні великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину (2000 мл) відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя і в даному конкретному випадку спричинила смерть потерпілого, тобто перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю. Для утворення виявленого розриву печінки достатньо нанесення і одного удару. Взаємне розташування нападника на потерпілого ОСОБА_10 в момент спричинення останньому тілесних ушкоджень динамічно змінювалось, ймовірно потерпілий якийсь момент знаходився в лежачому положенні, або зігнутому (нагнутому) положенні.

В суді першої інстанції, а також в апеляційному суді був повторно допитаний експерт ОСОБА_21 , який підтримав висновки проведених ним експертиз №395 від 25 вересня 2023 року та №395 А від 14 листопада 2023 року, по суті поставлених запитань зокрема пояснив, що група ушкоджень, були розташовані в проекції розриву печінки, вони були на праві стороні спини по задній боковій поверхні тіла. Одне із ушкоджень було з чітко вираженим кінцем у нижній частині спини, цей кінець ушкодження був зроблений дошкою, якою наносили ушкодження саме її кінцем, який був дальнім (протилежним) від того кінця дошки, який тримав нападник у руці, а ушкодження від нижньої частини спини проходило далі до верхньої частини спини. Судячи з цього, щоб завдати вказане ушкодження, то потерпілий має бути або нахилений вперед, або присівши також нахилений вперед, а нападник мав стояти зі сторони голови потерпілого перед ним. Показав, що чим більший нахил потерпілого вперед в стоячому положенні, тим більше ділянка ушкодження сторони доступна для нанесення такого удару. Зазначив, що смерть ОСОБА_10 настала через розрив печінки, що призвело до масивної внутрішньої кровотечі. Вказав, що для розриву печінки достатньо нанести один удар зі сторони печінки. Повідомив, що потерпілому ОСОБА_10 в загальному було нанесено 11 ударів, зокрема, зі сторони печінки, по правій боковій поверхні грудної клітки та правої бокової черевної стінки було, нанесено 5 ударів, від якого удару настав розрив печінки сказати не можливо. Зазначив, що група ушкоджень на тілі, в місці розриву печінки були розміщені приблизно в одному напрямку: паралельно, перетиналися під гострим кутом або накладалися одне на одного і при отриманні яких потерпілий мав бути або в нахиленому положенні або напівприсяди. Вказав, що наслідному експерименті ОСОБА_7 говорив правду про механізм нанесення ударів. На запитання сторони захисту чи можливо теоретично по відео слідчого експерименту проведеного із підозрюваним ОСОБА_7 вказати в який момент міг утворитися розрив печінки, зазначив, що якщо підозрюваний під час слідчого експерименту орієнтовно показував на місце де наносилися удари і якщо він палицею притуляв там де якраз є це ушкодження, то в цей момент міг утворитися розрив печінки. Зазначив, що інші тілесні ушкодження, які спричиненні потерпілому, які описані у висновках не були причиною його смерті, оскільки саме розрив печінки став наслідком смерті потерпілого.

Згідно висновку експерта № 520 від 01 вересня 2023 року виявлені на тілі ОСОБА_7 за ступенем тяжкості рани відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для їх загоєння необхідний час більше шести діб, решта ушкоджень за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. В судовому засіданні експерт ОСОБА_22 вказав, що на тілі ОСОБА_7 всього було не менше 19 контактів тіла з травмуючим предметом.

Допитаний повторно в апеляційному суді експерт ОСОБА_59 , повністю підтримав висновок проведеної експертизи №403 від 15.11.2023 року, по суті поставлених запитань зокрема пояснив, що у ОСОБА_7 виявлялися в період, що відноситься до часу вчинення інкримінованого йому правопорушення ознаки органічного ураження головного мозку (постконтузійного генезу) з явищими емоційної нестійкості. Ступінь змін зі сторони психіки не така, щоб позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. У ОСОБА_7 виявляються в даний час ознаки органічного ураження головного мозку (постконтузійного генезу) з явищими емоційної нестійкості. Ступінь змін зі сторони психіки не така, щоб позбавляла його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. На основі матеріалів справи і результатів експериментально-психологічного дослідження з'ясовано, що на період вказаного делікту підекспертний ОСОБА_7 перебував у стані вираженого психоемоційного збудження, котрий виник раптово у відповідь на діяння і образи з боку потерпілого. Вказаний психоемоційний стан суттєво впливав на його свідомість та діяльність, обмежуючи здатність підекспертного у повній мірі розуміти значення своїх дій, довільно регулювати власну поведінку та прогнозувати наслідки. Стан вираженого психоемоційного збудження є особливим і може розглядатися, як психологічна підстава сильного душевного хвилювання.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що вищевказаними доказами беззаперечно встановлено механізм завдання обвинуваченим ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до розриву великої долі печінки, крововиливу у черевну порожнину і як наслідок смерті останнього саме під час того, як загиблий перебував в сидячому положенні і вже будь-якої загрози для обвинуваченого не становив, що узгоджується із показаннями самого обвинуваченого та експертів.

Водночас, спосіб заподіяння ОСОБА_10 вищевказаних тілесних ушкоджень, механізм і послідовність їх утворення та локалізація, свідчить про умисний характер дій обвинуваченого, спрямованих на заподіяння ОСОБА_10 шкоди.

Більше того, колегія суддів вважає, що застосоване до обвинуваченого з боку ОСОБА_10 насильство хоча й мало місце, але воно не було у тій мірі, щоб це створювало реальну або хоча б уявну загрозу його життю чи здоров'ю в момент нанесення обвинуваченим тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, при цьому в цей момент загиблий вже не мав при собі сторонніх предметів для заподіяння обвинуваченому тілесних ушкоджень та перебував у сидячому стані, відтак не посягав на життя обвинуваченого.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, що за вищевказаних обставин, дії обвинуваченого були спрямовані на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 після явно закінченого посягання на його правоохоронювані інтереси, тому наведені обставини необхідно розцінювати, як бажання спричинити шкоду останньому (розправитися), тому такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, набувають протиправного характеру і підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження.

На переконання колегії суддів, обвинувачений передбачав і бажав настання наслідків у виді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , тобто діяв щодо первинних наслідків з прямим умислом. Щодо спричинення смерті ОСОБА_10 , то має місце необережна форма вини, оскільки завдаючи потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, обвинувачений не передбачав можливість настання смерті потерпілого, але повинен був і міг це передбачити.

Що стосується доводів сторони захисту, що обвинувачений перебував у стані вираженого психоемоційного збудження, що є особливим станом і може розглядатися, як психологічна підстава сильного душевного хвилювання, то вони були належним чином оцінені місцевим судом .

Частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання колегії суддів, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні судом першої інстанції, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 К України вчинене і обвинувачений є винним у його вчинені.

Таким чином, підстав для скасування оскаржуваного вироку та закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, - у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, як про це просить сторона захисту в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Разом з тим в поданій апеляційній скарзі прокурор не погоджується із рішенням місцевого суду про призначення ОСОБА_7 за ч.2 ст.121 КК України покарання із застосуванням ст.69 КК України.

Колегія суддів вважає такі доводи передчасними з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Згідно роз'яснень п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», застосування ст.69 КК може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

У кожному такому випадку суд зобов'язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, а в резолютивній - послатися на ч.1 ст.69 КК України.

Згідно матеріалів справи при призначенні ОСОБА_7 покарання за ч.2 ст.121 КК України, місцевий суд врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до положень ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, його ставлення до вчиненого,а також дані про особу обвинуваченого, який у 2014 році був мобілізований до лав ЗСУ та брав участь в антитерористичній операції, в ході участі у в проведенні антитерористичної операції на сході України отримав контузію та ушкодження плеча, голови, втратив частково слух, бере участь у догляді за матір'ю похилого віку, разом з цивільною дружиною ОСОБА_9 ведуть спільне господарство, користується авторитетом та повагою серед жителів с. Мильськ, характеризується виключно з позитивної сторони, раніше не судимий, на стаціонарному та на амбулаторному лікуванні в КП «Волинський медичний центр терапії залежностей» Волинської обласної ради не перебуває, по наявній базі даних Волинської обласної психіатричної лікарні він не значиться.

Більше того, місцевим судом була належним чином врахована і думка потерпілої ОСОБА_9 , яка не є обов'язковою, натомість враховується в сукупності з обставинами, передбаченими ст. 65 КК України, і немає над ними юридичної переваги.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 , суд визнав щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та судовому розгляду, вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, що виник внаслідок дій потерпілого.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

З огляду на роль та ступінь участі обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, врахувавши наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням даних про особу винного, його виключно позитивні характеристики, суд визнав за можливе застосувати положення ст.69 КК України, тобто призначити більш м'який вид покарання, ніж передбачений санкцією ч.2 ст. 121 КК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що встановлені судом обставини, які пом'якшують покарання, є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, та в сукупності з встановленими судом даними про особу винного, його ставлення до вчиненого, давали суду правові підстави застосувати положення ст.69 КК України і призначити ОСОБА_7 покарання більш м'якого виду, ніж передбачене санкцією ч.2 ст. 121 КК України.

Отже, покарання обвинуваченому ОСОБА_7 призначено судом першої інстанції відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, і таке покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.

Разом з тим, колегія суддів вважає слушними доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення про безпідставне не зарахування місцевим судом обвинуваченому у строк його покарання період перебування під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з огляду на таке.

Відповідно до ч.7 ст. 72 КК України домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 72 КК України одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.

Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01.09.2023 року до ОСОБА_7 був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце свого проживання строком на 2 (два) місяці, тобто до 01.11.2023 року включно.

Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 26.10.2023 року до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце свого проживання з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. до 30.11.2023 року.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_7 , починаючи з 01.09.2023 року до 26.10.2023 року перебував під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з урахуванням положень ч.ч.1,7 ст. 72 КК України, зазначений період підлягає зарахуванню обвинуваченому у строк його покарання із розрахунку, що 56 (п'ятдесяти шести) дням цілодобового домашнього арешту (56:3?2=37), відповідає 37 (тридцять сім) днів пробаційного нагляду.

Разом з тим, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний вирок, - без змін.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 13 грудня 2024 року щодо ОСОБА_7 , - без змін.

На підставі ч.ч.1,7 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_7 у строк його покарання період його перебування під дією запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 01 вересня 2023 року починаючи з 01 вересня 2023 року до 26 жовтня 2023 року, із розрахунку, що 56 (п'ятдесяти шести) дням цілодобового домашнього арешту, відповідає 37 (тридцять сім) днів пробаційного нагляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом.

Головуючий

Судді