Справа № 161/20867/25 Провадження №11-сс/802/567/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
20 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2025 року (ЄРДР №42025032220000120),
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2025 року в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Третього СВ (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_10 про застосування підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 369 КК України, ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 10 грудня 2025 року включно з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим та прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, а тому прийшов до висновку про можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме - цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Не погоджуючись із таким судовим рішення прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строків досудового розслідування із визначенням застави в розмірі, що становить 242 240 грн. Посилається на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, а клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою безпідставно відхилено.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляцію з викладених в ній підстав, підозрюваного та його захисника, які, кожен зокрема, заперечили скаргу прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Слідчий суддя при розгляді клопотання, у відповідності до ст.194 КПК України, правильно прийшов до висновку, про обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та про те, що прокурор не довів, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, не може запобігти вказаним ризикам, а тому відмовив в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосував більш м'який запобіжний захід.
Твердження сторони обвинувачення про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуючи санкцію покарання, а також те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливти на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; на думку суду, з огляду на цілодобовий домашній арешт, не заслуговують на увагу.
При цьому, посилання прокурора в апеляції, щодо тяжкості кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_8 , не може слугувати підставою для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Інші доводи апеляції прокурора є недоведеним припущенням щодо можливої процесуальної поведінки підозрюваного та того, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання покладених на нього обов'язків.
При цьому слідчим суддею вірно враховані дані про особу підозрюваного, який є громадянином України, не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, сприяв органу досудового розслідування, на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, що свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків.
За таких обставин, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому законних підстав для скасування ухвали слідчого судді і постановлення нової ухвали по викладених в апеляційній скарзі доводах прокурора, апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2025 року про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Третього СВ (з дислокацією у м. Луцьку) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові ОСОБА_10 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , та застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 10 грудня 2025 року включно з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді