Справа № 529/936/25
Провадження № 1-кп/529/138/25
іменем України
20 жовтня 2025 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілго - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025175440000310 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Чернечий Яр Диканського району Полтавської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
встановив:
Відповідно до обвинувального акта, обвинувачений ОСОБА_5 близько 16 год. 00 хв. 13.09.2025 перебуваючи у дворі домогосподарства за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , під час словесної сварки з ОСОБА_4 умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, взявши до рук металеву трубу, наніс останньому чотири удари трубою по правому стегну, по грудній клітці зліва та по лівому передпліччю потерпілого ОСОБА_4 .
В результаті умисно нанесених обвинуваченим ОСОБА_5 ударів, потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: гематом м'яких тканин ділянки правого стегна і грудної клітки зліва, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та синця шкіри ділянки верхньої третини лівого передпліччя, який кваліфікується як легке тілесне ушкодження.
Таким чином, своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.
В ході досудового розслідування 10.10.2025 між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про примирення, яка містить повне формулювання обвинувачення, його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 125 КК України, в якій вказано, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні ним вказаного вище кримінального правопорушення, з потерпілим примирилися, претензії з боку останнього відсутні. Сторонами угоди узгоджене покарання за вчинення кримінального проступку за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 просили затвердити угоду від 10.10.2025 та вказали, що така укладена добровільно, наслідки укладення угоди та її невиконання їм зрозумілі. Потерпілий вказав, що вони примирились, притензій немає.
Заслухавши сторін угоди, думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди, перевіривши угоду на відповідність вимогам діючого кримінального процессуального законодавства та роз'яснивши сторонам угоди про примирення наслідки її затвердження, суд приходить до переконання, що угода про примирення може бути затверджена, а обвинуваченому може бути призначена узгоджена вид та міра покарання за наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків.
Як вбачається з пояснень в судовому засіданні потерпілого та обвинуваченого, змісту угоди про їх примирення, вона укладена ними на добровільних засадах, ця угода не суперечить вимогам КПК України та інтересам суспільства, не порушує права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, в угоді вказані вірне формулювання обвинувачення, правова кваліфікація кримінального проступку за ч. 2 ст. 125 КК України.
Судом також встановлено, що потерпілий і обвинувачений в угоді від 10.10.2025 узгодили, яке покарання за вчинене повинен нести обвинувачений ОСОБА_5 та в суді наддали згоду на призначення саме такого покарання, яке відповідає санкції ч.2 ст. 125 КК України, та засадам призначення покарання, визначеним у загальній частині КК України.
Підстави для відмови в затвердженні даної угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні.
Таким чином суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди про примирення між потерпілим і обвинуваченим та призначення узгодженого покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.
Речові докази посправі відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись статтями 374, 376, 468, 471, 474, 475 КПК України, суд
ухвалив:
Затвердити угоду про примирення від 10.10.2025, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025175440000310 від 15.09.2025 за ч. 2 ст. 125 КК України.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходівгромадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження.
Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Головуюча ОСОБА_1