справа № 754/9151/25 Головуючий у суді І інстанції: Грегуль О.В.
провадження №22-ц/824/15645/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
17 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Музичко С.Г., Болотова Є.В., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У червні 2025 року позивачем до суду подано позов у якому посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача 71281,61 грн - кредиту (сума 40247,71 грн), процентів (сума 31033,90 грн), 2422,40 грн - судового збору, 5595,61 грн - правничої допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.09.2021 року між банком і відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено угоду обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії і умови якої відповідачем не виконані.
Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, адвокат Кізко Л.С., яка представляє інтереси Акціонерного товариства «Сенс Банк», подала до Київського апеляційного суду через підсистему ЄСІТС - «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що 19.09.2021 року ОСОБА_1 через інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» з пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами:
тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії;
найменування продукту - «Саmeleon»,
мета кредиту - споживчі цілі (для особистих потреб);
опис послуги - надання Банком послуг з обслуговування кредитної картки, а також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів. Для можливості встановлення відновлювальної кредитної лінії та надання кредиту, Банк на підставі поданих позичальником документів та цієї угоди відкриває поточний рахунок, операції за яким можуть здійснювались з використанням електронних платіжних засобів. Такий рахунок, окрім наведеного, призначено для зберігання грошей і здійснення розрахунково- касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України;
ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) -200 000,00 грн;
процентна ставка - для торгових операцій 0,01% та/або операцій зняття готівки 37%;
тип процентної ставки - фіксована;
тип картки - VISA Platinum;
порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 10 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.
Сторони також узгодили, що всі відносини між позичальником та банком, що не врегульовані угодою, регулюються договором про банківське обслуговування фізичних осіб в AT «Альфа-Банк», який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, додатково до тих, що вказані в угоді, і є невід'ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank.ua.
Позичальника погодився з тим, що банк надає йому картку в неактивному стані і погоджується самостійно активувати картку. Активація картки відбувається автоматично після: здійснення клієнтом (позичальником) першої транзакції з обов'язковим введенням ПІН-коду в POS-терміналі або банкоматі банку, або будь- якого іншого банку України чи світу; або самостійно через Інтернет-сервіс «Му Alfa- bank»; або після успішного встановлення ПІН-коду за допомогою системи IVR. Клієнт (позичальником) розуміє та погоджується з тим, що не зможе здійснювати операції із застосуванням картки, до моменту активації картки (п. 3.4.21. Договору).
Банк взяті відповідно до угоди на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, що підтверджується випискою по рахунку.
Систематичне використання кредитних коштів від дати укладення договору безперечно свідчить про те, що відповідач був повністю обізнаний з умовами кредитування, активував кредитну картку та свідомо користувався наданими банком кредитними коштами.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що сам по собі зроблений позивачем розрахунок заборгованості не є беззаперечним доказом перебування у договірних правовідносинах. Самого договору від 19.09.2021 року укладеного між банком і відповідач сторона позивача суду не надала. Конкретних правових доказів, які б свідчили, що 19.09.2021 року між банком і відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено угоду обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії суду не надано. За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, за недоведеністю позовних вимог.
Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що АТ «Сенс Банк» на підтвердження позовних вимог надано копію Акцепту АТ «Альфа-Банк» пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, відповідно до якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у вигляді встановленого максимального кредитного ліміту в розмірі 200 000 грн. Процентна ставку за користування кредитною лінією для торгових операцій встановлено у розмірі 0,01% та/або операцій зняття готівки встановлено у розмірі 37%. Тип процентної ставки - фіксована (а.с. 9 зворот - 10).
Згідно змісту вказаного вище Акцепту АТ «Альфа-Банк», зокрема, угода надана позичальнику у спосіб, обраний останнім у Оферті на укладення цієї угоди (а.с. 10 зворот).
Однак, позивачем не представлено доказів заповнення відповідачем пропозиції (волевиявлення) - Оферти на укладення договору про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Акцепт АТ «Альфа-Банк» пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії - не містить підпису відповідача (а.с. 9 зворот - 10).
Також банком не представлено належних та допустимих доказів отримання відповідачем банківської платіжної картки, що свідчило б про прийняття ним умов кредитного договору, тощо.
Відповідно до довідки про ідентифікацію, виданої АТ «Сенс Банк», клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Сенс Банк», укладеного між Банком та Клієнтом, ідентифікований АТ «СЕНС БАНК». Акцепт договору позичальником здійснено 19.09.2021 року на номер телефону НОМЕР_2 , одноразовий ідентифікатор: 9697 (а.с. 11).
Також позивачем до позовної заяви долучено виписку по рахунку з кредитною карткою відповідача за період з 19.10.2021 року по 15.04.2025 року (а.с. 12-14).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 631810780 від 19.09.2021 року, станом на 15.04.2025 року банком нарахована заборгованість у загальному розмірі 71 281,61 грн, яка складається з простроченого тіла кредиту - 40 247,71 грн, відсотки за користування кредитом - 31 033,90 грн (а.с. 18).
26.04.2025 року АТ «Сенс Банк» направило на адресу відповідача досудову вимогу щодо виконання договірних зобов'язань за договором, в якому вимагало протягом 30 днів з моменту отримання вимоги банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість у загальному розмірі 71 488,46 грн (а.с. 15-15 зворот).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За положеннями частини другої вказаної вище статті, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позивачем не представлено належних та допустимих доказів укладення між сторонами кредитного договору (угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії) від 19.09.2021 року №631810780.
До матеріалів справи долучено копію Акцепту АТ «Альфа-Банк» пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, не містить підпису відповідача, тому сам по собі не доводить факту погодження між сторонами у письмовому вигляді істотних умов договору.
Згідно змісту вказаного вище Акцепту АТ «Альфа-Банк», зокрема, угода надана позичальнику у спосіб, обраний останнім у Оферті на укладення цієї угоди (а.с. 10 зворот). Однак, позивачем не представлено доказів заповнення відповідачем та підписання пропозиції (волевиявлення) - Оферти на укладення договору про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Погодження банком (Акцепт) обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії не свідчить про бажання іншої сторони - позичальника та волевиявлення відповідача на укладення кредитного договору.
Нормами частини другої статті 638 ЦК України встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Тобто, матеріали справи не містять пропозиції (оферти) ОСОБА_1 , як позичальника, на укладення кредитного договору (угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії) від 19.09.2021 року №631810780 з погодженням усіх істотних умов, зокрема, розміру кредитного ліміту, відсотків за користування кредитом, строку кредитування, тощо.
Надана разом з позовною заявою виписка по рахунку за період з 19.10.2021 року по 15.04.2025 року згідно договору № 631810780 (а.с. 12-14) сама по собі, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів волевиявлення відповідача на укладення договору, доказів отримання ним відповідної платіжної банківської картки, тощо, не свідчить про укладення між сторонами кредитного договору та отримання за його умовами грошових коштів.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки доказів того, що між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір 19.09.2021 року №631810780, внаслідок якого у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в розмірі 71 281,61 грн, суду не надано, а отже позов є недоведеним та не підлягає задоволенню.
Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог стало підставою для вмотивованого висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, адже зазначені позивачем обставини ґрунтуються на припущеннях.
Доводи апеляційної скарги про те, що до позову додано пакет документів, які свідчать про те, що кредитний договір № 631810780, було укладено 19.09.2021 року, та включає всі документи, підписані банком та відповідачем, зокрема акцепт пропозиції про укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорту споживчого кредиту, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки з аналізу наданих документів, зокрема акцепту пропозиції про укладення угоди про обслуговування кредитної картки, вбачається, що зазначений акцепт підписано в односторонньому порядку самим позивачем, в преамбулі зазначено, що АТ «Альфа-Банк» приймає пропозицію ОСОБА_1 на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між банком та клієнтом.
Натомість позивачем не було надано суду пропозиції (оферти) ОСОБА_1 на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» мала передувати акцепту АТ «Альфа-Банк», як і не було надано будь-якої іншої її заяви, яка б містила волевиявлення ОСОБА_1 укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
Не може вважатися такою пропозицією (офертою) довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту від 19.09.2021 року, в яких наявна відмітка, що вони підписані ОСОБА_1 , та вказано цифрову комбінацію «9697» як позначення його підпису (а.с. 7-9), з огляду на те, що паспорт споживчого кредиту є інформацією, яка відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит; довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту є документами, складені самим банком, у них відсутні вказівки на те, що вони разом складають угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
З цього приводу суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, яка викладена у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20: «Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.».
Доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок заборгованості наведений позивачем не було спростовано відповідачем, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки укладення кредитного договору № 631810780 від 19.09.2021 року АТ «Сенс Банк», як підстави видачі кредиту та нарахування заборгованості за користування ним, не доведено, тому у відповідача не виникло обов'язку надавати контррозрахунок заборгованості, а у суду першої інстанції - наводити у рішенні свій розрахунок.
Доводи апеляційної скарги про те, що кредитний договір відповідач підписав за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором 9697, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки за відсутності в матеріалах справи самого кредитного договору, у суду відсутня можливість перевірити вказані обставини, а тому такі доводи апелянта є нічим не підтвердженими припущеннями та відхиляються апеляційним судом як необґрунтовані.
Доводи апеляційної скарги про те, що отримання відповідачем та користування ним кредитними коштами, підтвердженням чого є виписка по картковому рахунку, є належним підтвердженням заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки за відсутності доказів укладення між сторонами кредитного договору, тобто правової підстави для надання банком грошових коштів (кредиту) позичальникові, не може у даному випадку бути підставою для стягнення кредитної заборгованості з відповідача.
Зважаючи на наведене, доводи апеляційної скарги позивача щодо неправильного вирішення судом першої інстанції позову не знайшли свого підтвердження, на підтвердження обставин, викладених в апеляційний скарзі, позивачем належних та допустимих доказів не надано, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Суд першої інстанції надав правильну оцінку обставинам справи в межах заявлених позовних вимог.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача не було порушено відповідачем.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено «17» жовтня 2025 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.Г. Музичко
Є.В. Болотов