16 жовтня 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 752/12864/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12364/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,
суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Марченка М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Голосіївського районного міста Києва від 28 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Кордюкової Ж.І., у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У червні 2024 року представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Ляр Д.Ю. звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 05.07.2022 року у розмірі 121 139,30 грн. та судові витрати у розмірі 2 422,40 грн. (т. 1 а.с. 1-7).
Свої вимоги позивач мотивував тим, що відповідач ОСОБА_1 підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 05.07.2022 та погодив наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювальна кредитна лінія до 200 000 грн.; тип кредитної карти: Карта «Універсальна «Gold»; строк кредитування 12 місяців з пролонгаціє.; процентна ставка від строків річних - 40,8 %; кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок для кого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов'язкового платежу: 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн. щомісячно, або 10 % від заборгованості, але не менше 100 грн., щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 УПК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60 %. Заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписана власноруч на планшеті, що відповідає вимогам постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».
На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 03/24, тип - картка Універсальна «Gold».
Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
Згідно з п. 2.1.1.3.5. договору, сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України, терміном повернення кредиту встановлюється 180-тий день з моменту порушення зобов'язань клієнта за погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов'язаний повернути банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за договором в повному обсязі.
Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п. 1.5. та п. 2.1.1.2.12 договору, починаючи 181-го дня з моменту порушення зобов'язань відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строку кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі 60 % - для картки Універсальна «Gold».
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 04.06.2024 має заборгованість у загальній сумі 121139,30 грн., з яких 98269,62 грн. - заборгованість за кредитом, 22869,68 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом (а.с. 1-7).
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 квітня 2025 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 94 077, 80 грн і судові витрати у розмірі 1 881, 24 грн. Відмовлено у задоволенні решти позовних вимог (а.с. 110-112).
Не погодившись з рішенням районного суду, 27 травня 2025 року представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Хитрова Л.В. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 22 869,68 грн. та тіла кредиту в сумі 4 191,81 грн. та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі; стягнути з відповідача судові витрати (а.с. 121-125).
На обґрунтування скарги зазначила, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині незадоволених вимог, оскільки вважала, що в цій частині рішення винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом було недостатньо повно досліджені письмові докази та дійсні обставини, що мають значення для справи.
Надана виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача - баланс станом на дату отримання картки (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після проведеної операції).
З виписки також чітко прослідковується, якими картками користувався відповідач, її номер та період, в який діяла відповідна картка, а саме № НОМЕР_2 .
Тобто, інформація, яка міститься у виписці по рахунку відповідача також корелюється з іншими наданими банком доказами по справі та не суперечить їм. Зі свого боку відповідачем не надано жодних доказів, які б спростовували надані банком виписку по рахунку та розрахунок заборгованості. Заперечень щодо заявлених банком вимог відповідачем також не надано.
Висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог в частині стягнення відсотків у сумі 22869,68 грн. та зарахування сплачених відповідачем відсотків в погашення тіла кредиту в сумі 4191,81 грн. є хибними.
Відповідач користувався кредитною карткою Універсальна «Голд» № НОМЕР_2 .
В той же час, Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-І1І (який діяв до 01.08.2022 року) встановлено, що платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Разом з тим підписана сторонами Заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка є формою Договору про надання банківських послуг, містить в собі всі істотні умови кредитування, а саме:
1) Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200000.00 грн. (п.1.2. Договору);
2) Тип кредитної карти: Картка «Універсальна GOLD»;
3) Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);
4) Процентна ставка, відсотків річних: 40.8 % (п.1.3 Договору);
5) Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору);
6) Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору);
7) Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 81,6% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
Тобто, відповідно до п. 1.3 вказаної Заяви про приєднання сторонами обумовлена відсоткова ставка на рівні 40,8 % - для карт Універсальна Gold.
Як вбачається з розрахунку заборгованості розмір відсоткової ставки становить 40,8%, що відповідає умовам кредитування, які підписані сторонами, що є найнижчою відсотковою ставкою в залежності від типу картки, якою користується відповідач, а тому відмова суду у стягненні відсотків через не доведення банком яким типом картки користувався відповідач є безпідставною.
Додатково на підтвердження отримання відповідачем картки типу «Універсальна Голд» надає до апеляційної скарги довідку про видані картки ОСОБА_1 .
Розглядаючи справу в спрощеному позовному провадженні, судом не були поставленні питання до сторін по справі щодо обставин, які не могли бути встановлені іншим шляхом.
Щодо оплатності отриманих відповідачем кредитних послуг, звертала увагу суду апеляційної інстанції, що з прийняттям пропозиції банку кредитування карткового рахунку, відповідач прийняв й обов'язок зі сплати відсотків в розмірі і на умовах, які відображено у виписці по рахунку відповідача, яка є додатком до позовної заяви. Сплата самостійно відповідачем також відсотків протягом тривалого часу в обсязі і на умовах запропонованих банком, за відсутності зі сторони відповідача дій, які б свідчили про непогодження ним розміру такої відсоткової ставки, як то звернення до банку, ініціювання розірвання кредитного договору, визнання його недійсним тощо, свідчить про акцептування оплатності кредитного зобов'язання, в силу ч 2. статті 642 ЦК України у зв'язку з використанням коштів, наданих банком.
Більш того, про акцептування умов договору свідчать і такі дії відповідача: підписання Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та внесення відповідно щомісячних платежів по кредиту.
Відповідач завжди був наділений правом у разі незгоди з відсотковою ставкою відмовитись від послуг кредитування шляхом повернення позичених коштів і в подальшому утриматися від використання кредитного ліміту, проте, ним цього зроблено не було.
Виконання відповідачем умов договору свідчить також про прийняття умов договору.
Відсотки по кредиту за своєю природою є ціною кредитного договору, а відповідно до ч. 3 статті 632 ЦК України "зміна ціни в договорі після його виконання не допускається". Проте, судом всупереч вимогам ст. 632 ЦК України самостійно враховано сплачені відповідачем відсотки та комісію в рахунок погашення заборгованості, що фактично є неприпустимою зміною ціни договору судом. При тому, що сторона відповідача не висловила жодних заперечень щодо розміру заборгованості, пред'явленого банком до стягнення.
Як зазначалось вище, зазначені нарахування здійснені Банком у відповідності до заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг б/н від 05.07.2022 року.
Такі розрахунки відсотків по договору підтверджуються випискою по рахунку та розрахунком заборгованості, які долучені до матеріалів справи разом з позовною заявою (а.с. 121-125).
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
При цьому, суд апеляційної інстанції забезпечив право відповідача ОСОБА_1 подати власну апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції та (або) відзив на апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк», повідомивши про надходження апеляційної скарги Банку та розгляд справи апеляційним судом (а.с. 142-145).
У судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Хитрова Л.В. підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити.
Інші особи, які берутьучасть усправі досуду неприбули, прочас тамісце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначені ними адреси, тобто належним чином, про що у справі є докази. Так, відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи апеляційним судом 16 жовтня 2025 року був сповіщений 10 вересня 2025 року повідомленням до його Електронного кабінету в ЄСІТС із забезпеченням технічної фіксації такого повідомлення (а.с. 142-145).
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).
Зважаючи на вимоги п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.07.2022 року ОСОБА_1 уклав з АТ КБ «Приват Банк» договір шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послугу Приватбанку, яка містить його анкетні/паспортні дані та підпис (а.с.68-83).
В п.п. 1.2. та 1.3. зазначені основні умов кредитування Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, з яких вбачається, що розмір кредитного ліміту, процентна ставка за кредитом, тощо, є різною для різних типів кредитних карток.
До позову банк додав Паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем ОСОБА_1 , та копію паспорту ОСОБА_1 (а.с. 19-27, 54-56).
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 05.07.2022 року, укладеним між Банком та клієнтом ОСОБА_1 станом на 04 червня 2024 року утворилася заборгованість у розмірі - 121 139,30 грн., яка складається з наступного: 98269,62 грн. - заборгованість за тілом кредиту, у т. ч. 98269,62 грн. -- заборгованість за простроченим тілом кредиту, 22 869,68 грн. - заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 84-88).
Згідно з випискою по банківському рахунку за період з 01.08.2022 по 04.06.2024 відповідач користувався кредитними коштами шляхом оплати товарів/послуг, зняття готівки, перерахування коштів на інші карткові рахунки тощо (а.с. 28-53). Також з виписки вбачається, що банк здійснював зарахування коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом та комісій.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 1056-1 ЦК України визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 22 869,68 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що у підписаній відповідачем заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, зазначена відсоткова ставка, порядок нарахування відсотків та пені, розмір кредиту і деякі інші умови договору, в тому числі для карти «Універсальна» та для карти «Універсальна Gold».
Додана до заяви роздруківка Паспорту споживчого кредиту також містить зазначені відомості та підписана сторонами, зокрема відповідачем ОСОБА_1 .
Також, із наданого банком Виписка про рух коштів за картковим рахунком за договором б/н від 05 липня 2022 року за період з 01.08.2022 року до 04.06.2024 року, розрахунку заборгованості за договором б/н від 05.07.2022 року вбачається, що заборгованість за простроченими відсотками за період дії договору нараховувалася за процентною ставкою 40,8% річних, за вказаною відсотковою ставкою відповідач ОСОБА_1 здійснював щомісячні платежі у т.ч. на погашення заборгованості за вищевказаною процентною ставкою (40,8%), чим вчинив дії щодо фактичного визнання отримання кредитних коштів за кредитною карткою «Універсальна Gold» зі сплатою за користування кредитом процентів в розмірі 40,8%.
Такі обставини знайшли додаткове підтвердження і наданою позивачем до суду апеляційної інстанції довідкою, за якою 05 липня 2022 року відповідачу ОСОБА_1 була видана картка «Універсальна Gold» строком дії до 03/24 (а.с. 127).
Цих обставин і доказів відповідач ОСОБА_1 не спростував, заперечень проти доводів Банку щодо наявного розміру заборгованості до суду не надав.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції помилково вирішив спір в частині відмови в задоволенні позову про стягнення з відповідача 4 191,81 грн. заборгованості за тілом кредиту сплачених відповідачем добровільно на виконання умов кредитного договору та 22869,68 грн. процентів за користування кредитом.
Доводи апеляційної скарги, що судом всупереч вимогам ст. 632 ЦК України самостійно враховано сплачені відповідачем проценти в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, що фактично суперечить умовам договору, колегія суддів визнала обґрунтованими.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та стягнення із відповідача на користь позивача 94077,80 грн. заборгованості за кредитним договором сторони по справі не оскаржували, тому з огляду на положення ст. 367 ЦПК України колегія суддів переглянула законність рішення районного суду в оскаржуваній апелянтом частині.
На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» - 541,16 коп. судового збору за розгляд справи районним судом та 3633,60 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргуАкціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» - задовольнити.
Рішення Голосіївського районного міста Києва від 28 квітня 2025 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» і ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ - 14360570) задовольнити і стягнути на його користь із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) - 4 191,81 грн. заборгованості за тілом кредиту та 22 869,68 грн. процентів за користування кредитом.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ - 14360570) - 541,16 коп. судового збору за розгляд справи районним судом та 3633,60 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення - 17 жовтня 2025 року.
Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець
Є.П. Євграфова
В.В. Саліхов