про відкриття провадження
17 жовтня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 757/13681/25-ц
провадження номер: 22-ц/824/17140/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргоютовариства з обмеженою відповідальністю «Проторія» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року у складі судді Ільєвої Т.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Проторія» про відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Проторія» (далі - ТОВ «Проторія») про відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Проторія» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 5 000 грн 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ТОВ «Проторія» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 193 грн 79 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 25 вересня 2025 року ТОВ «Проторія» подало апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Проторія» залишено без руху, оскільки вона подана після закінчення строків на апеляційне оскарження, встановлених ст.354 ЦПК України, та наведені причини для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними. Цією ж ухвалою ТОВ «Проторія» роз'яснено, що у разі невиконання вимог ухвали щодо подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску цього строку, заявнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
13 жовтня 2025 року, тобто у строк, встановлений ухвалою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року, ТОВ «Проторія» направило через електронний кабінет заяву про усунення недоліків, в якій вказало, що оскільки ТОВ «Проторія» не є розробником програмного продукту електронний суд, не здійснює технічного супроводу програмного забезпечення, то не може виявити причини збою та надати належні докази причин такого збою. Також вказує, що товариством не отримано пояснень причин некоректної роботи системи електронний суд і від служби технічної підтримки системи електронного суду. Проте неможливість отримати такі докази товариством не свідчить про відсутність у скаржника поважних причин для повторного звернення зі скаргою після усунення недоліків або зацікавленості у розгляді скарги.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 травня 2025 року Печерський районний суд міста Києва перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав проголошення до 05 червня 2025 року об 14 год 25 хв., що підтверджується протоколом судового засідання (а.с.124-127).
Повний текст судового рішення виготовлено та проголошено 05 червня 2025 року (а.с.128-131).
Копію рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року було доставлено до електронного кабінету ТОВ «Проторія» 06 червня 2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.139).
07 липня 2025 року ТОВ «Проторія» було вперше подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду від 05 червня 2025 року, тобто в межах строку встановленого ст.354 ЦПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Проторія» залишено без руху та встановлено строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення недоліків, а саме, надати апеляційному суду апеляційну скаргу, яка по формі та змісту відповідає вимогам ст.356 ЦПК України, зазначивши усіх учасників справи, надати суду докази надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.43 ЦПК України, а також доплатити судовий збір у розмірі 290 грн 69 коп.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року апеляційну скаргу ТОВ «Проторія» визнано неподаною та повернуто скаржнику, у зв'язку з не усуненням недоліків за його апеляційною скаргою у повному обсязі, а саме, ТОВ «Проторія» не надано апеляційному суду апеляційну скаргу, яка по формі та змісту відповідає вимогам ст.356 ЦПК України, зазначивши усіх учасників справи, надати суду докази надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.43 ЦПК України.
25 вересня 2025 року ТОВ «Проторія» вдруге подало апеляційну скаргу, яка по формі та змісту відповідає вимогам ст.356 ЦПК України, в ній зазначено усіх учасників справи та надано суду докази надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень ст.43 ЦПК України.
Так, ТОВ «Проторія» у заяві від 13 жовтня 2025 року наполягає на тому, що повному обсязі усунути в недоліки, визначені ухвалою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2025 року, товариству не вдалося саме через збої системи електронний суд.
Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи «Белле проти Франції» (Bellet v. France), «Ільхан проти Туреччини» (Ilhan v. Turkey), «Пономарьов проти України», «Щокін проти України» та інші).
Зокрема, аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції» (Bellet v. France)); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії» (Stagno v. Belgium)).
Одним з елементів права на справедливий суд є право на виправлення судової помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення у справі відповідно до запроваджених державою процедур. При цьому забезпечення права на апеляційне і касаційне оскарження включає, як можливість оскарження судового рішення, так і обов'язок суду належним чином обґрунтувати свою відповідь на доречні доводи особи, яка оскаржує судові рішення, у разі відмови в такому перегляді.
Доступність права на оскарження у зв'язку із пропуском встановленого строку неодноразово була предметом розгляду ЄСПЛ. Так, у своєму рішенні у справі «Скорик проти України» Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені Конвенцією. Так, повинні враховуватися особливості провадження, що розглядається, відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них. У справі «Зубац проти Хорватії» (Zubac v. Croatia) ЄСПЛ, розглядаючи загальні принципи стосовно доступу до судів вищої інстанції та обмеження ratione valoris (компетенція з огляду на цінність), зробив висновок, що стаття 6 Конвенції не зобов'язує Договірні держави створювати апеляційні чи касаційні суди, проте якщо такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6 Конвенції, наприклад, у тій частині, у якій вона гарантує учасникам судового процесу ефективне право на доступ до суду.
Таким чином ЄСПЛ роз'яснив, що положення статті 6 Конвенції, включаючи право на доступ до суду, поширюються також на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.
З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справа «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справа «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania)).
Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого2022 року у справі №1227/8971/2012 (провадження № 14-198звц21).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
З урахуванням наведеного вище, та враховуючи активну процесуальну поведінку ТОВ «Проторія» щодо реалізації свого права на оскарження рішення суду першої інстанції, з урахуванням того, що апеляційна скарга від 25 вересня 2025 року подана на третій день після повернення первісної апеляційної скарги, яка була подана в межах встановленого законодавством строку, апеляційний суд приходить до висновку, що товариство пропустило строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з поважних причин. Тому даний строк підлягає поновленню.
Відповідно до ч.4 ст.359 ЦПК України, якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Оскільки апеляційний суд поновлює строк на апеляційне оскарження, то дію оскаржуваного рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року слід зупинити до прийняття апеляційним судом судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу подано до належного суду, особою, що має право на апеляційне оскарження.
За формою і змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.356, 359, 360, 361 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Проторія» строк на апеляційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргоютовариства з обмеженою відповідальністю «Проторія» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року.
В порядку підготовки справи до апеляційного розгляду надіслати учасникам справи копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги.
Надати учасникам справи строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали, протягом якого може бути поданий відзив у письмовій формі на апеляційну скаргу.
Згідно ч.4 ст.360 ЦПК України до відзиву необхідно додати докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення першої інстанції.
Зупинити дію рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року до прийняття апеляційним судом судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: